Коментарі
Перегляди: 2917
23 жовтня 2019

Чому росіяни раптово «полюбили» Україну

Російський «Левада-Центр» провів дослідження і поцікавився у мешканців Росії, як вони ставляться до українців.

Результати опитування здивували: 56% росіян позитивно ставляться до України – і це максимальний показник у період після квітня 2014 року, відколи Росія анексувала Крим. До того ж від лютого до вересня 2019 року у півтора рази збільшилася частка росіян, які сумарно оцінюють своє ставлення до України як “добре”. Опитування ж проводили у 137 населених пунктах, 50 суб’єктах РФ.

Також в Росії знижується частка респондентів, які виступають за закриті кордони і візи з Україною. Підтримка цієї думки за рік скоротилася з третини (32%) до чверті (23%) опитаних.

Чому раптом на стільки збільшилася частка росіян, які позитивно ставляться до українців, як може ситуація змінитися у подальшому та чи варто взагалі у час війни здійснювати такі українсько-російські дослідження?

Про це «Вголос» поцікавився в українських експертів. Ось що, зокрема,  відповіла експертка у галузі політичної та електоральної соціології, директорка Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва Ірина Бекешкіна.

Чому частка росіян, які позитивно ставляться до українців раптом зросла?

У таких питаннях росіяни дуже залежні від ЗМІ своєї країни, бо звідки вони ще можуть черпати інформацію про Україну? І якщо до виборів їм постійно казали, що українці, наша країна загалом та її влада – такі-сякі, то зараз, думаю, Росія просто готується на певні поступки. Принаймні через ситуацію із  розведенням військ. Та й у росіян зараз дещо інша тактика: мовляв, українці хочуть миру так, як і ми. При цьому я б зауважила, що у самих російських ЗМІ дещо змінилися акценти у плані подання інформації. Тому й у частини росіян могла змінитися думка щодо українців, мовляв, не такі вони вже й погані, це влада у них погана і у всьому винна: та, яка була, і та, яка є зараз.

А що може змінити ставлення українців до росіян?

Думаю, на це вплинути може лише зміна влади і зміна політики – по-іншому ніяк. Бо насправді зміни можливі, згадаймо приклад Другої світової війни. Та ж Німеччина зараз дружить з багатьма країнами, незважаючи на таку велику кількість жертв.

Чи нормально, що у час війни здійснюють спільні українсько-російські дослідження?

Такі порівняльні дослідження важливі. Причому їх здійснювали і до російсько-української війни чи не з 90-хх рр. ще. Також, зауважу, «Левада центр» в Росії є особливими, бо на нього наклали печатку «іноземних агентів». Вони загалом займають специфічне місце в Росії і пропагандистами їх навряд чи назвеш.

Повний текст статті: Вголос

 

Останні новини з категорії Коментарі

Переговори про призупинення війни: бути чи не бути

Попри дедалі активніші розмови про можливість переговорів про призупинення війни, політичні рішення про мир залишаються недосяжними. Чому? П...
17 січня 2025

Трамп не зможе скасувати санкції проти РФ чи вийти з НАТО без згоди Конгресу – Тарас Жовтенко

Тарас Жовтенко нагадує, що президент США не може одноосібно ухвалювати ключові рішення у зовнішній політиці, такі кроки потребують згоди Кон...
15 січня 2025

Останній Рамштайн Байдена та чому Європа не хоче миротворців на війні в Україні коментар Тараса Жовтенка

Тарас Жовтенко про останню зустріч Рамштайн за каденції Джо Байдена, заяву Зеленського в Німеччині щодо розміщення іноземних миротворців в У...
13 січня 2025

Які уроки з досвіду Ліги Націй може засвоїти ООН? – Олексій Гарань про історичні паралелі

Про проахунки Ліги Націй і як ООН може уникнути тих самих помилок – в інтерв'ю Українському радіо розповів Олексій Гарань
13 січня 2025