Сергій Ханін,
журналіст, Суми
Нинішньої осені вже третій навчальний рік для українських школярів розпочався під звуки повітряних тривог. Війна брутально втрутилася в освітній процес, змушуючи його учасників підлаштовуватися під свої правила. І наразі мова у цій сфері вже йде не так про якість отримуваних за таких умов знань, як про те, щоб ті, хто їх дає й здобуває, залишилися цілими та неушкодженими. І особливо сьогодні це актуально для українського прикордоння, де часто гуркіт вибуху випереджає сигнал про його небезпеку.
Безпека – понад усе
На Сумщині, скажімо, станом на 9 вересня 2024 року пошкодженим значився 201 заклад освіти із 699 діючих, причому 72 зазнавали ворожих ударів як мінімум двічі. Тобто загалом із початку 2022 року агресор тією чи іншою мірою пошкодив майже 30% освітніх закладів. А 17 з них – повністю зруйнував.
Тож з урахуванням цього фактору головну увагу в підготовці до поточного навчального року було приділено насамперед безпеці учнів та всіх людей, які задіяні в навчальному процесі.
Тому попри дозвіл освітянам регіону обирати для себе між дистанційною, очною або змішаною формою навчання, у більшості дитсадках, школах, закладах профтехосвіти та вишах зупинилися на проведенні виховного процесу та занять в режимі онлайн.
Бо для навчання за двома іншими формами, згідно з рішенням Ради оборони області, потрібно мати не просто сховища, а підземні радіаційні укриття. Це стосується не тільки шкіл, а й інших освітніх закладів. Керівництво освітянської галузі Сумщини з міркувань безпеки їхню кількість не називає, але каже, що таких небагато.
Під час огляду протирадіаційного укриття в Липоводолинській спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів
«Забезпечення освіти в офлайн-форматі сьогодні – пріоритетне завдання як на державному, так і на обласному рівнях. В той саме час, маємо враховувати безпекову ситуацію в нашій області. Попередньо було проведено обговорення із представниками громад, ми почули думку військових, фахівців правоохоронних органів, ДСНС і, враховуючи кількість обстрілів та повітряних тривог, Радою оборони ухвалено рішення, що освітній процес за очною та змішаною формою навчання у закладах освіти на Сумщині можливий лише за наявності протирадіаційного укриття, яке має відповідний акт готовності», – розповідала журналістам напередодні нового навчального року директорка обласного департаменту освіти і науки Вікторія Гробова.
Вікторія Гробова, директорка обласного департаменту освіти і науки. Фото: Facebook-сторінка Сумської обласної військової адміністрації
За її словами, у школах, які мають змогу працювати за очною або змішаною формою навчання, пропонується створити й окремі паралелі в класах для дітей, батьки яких бажають, аби їхній син чи донька здобували освіту дистанційно. До цих класів можуть долучитись і школярі, які виїхали і проживають в інших областях та поки не планують повертатися додому. Вони можуть «перевестися» зі свого очного чи змішаного класу на дистанційний при тій же школі.
Окрім цього, згідно з започаткованою у 2023 році ініціативою Міністерства освіти і науки України, передбачено можливість дистанційного навчання для дітей, які виїхали за кордон. Для них таке наразі організовано в п'яти школах області. Тут надається перевага українській мові та літературі, правознавству, історії України, тобто предметам, які не дадуть дитині втратити зв'язок з державою, і здобуття цих знань буде посвідчено відповідним документом про освіту.
Фото: Суспільне. Суми
Водночас дитина обов’язково повинна відвідувати школу в країні перебування. При цьому педагогів просять не втрачати зв'язок з дітьми, які проживають за кордоном і всіляко допомагати їм: проводити індивідуальні заняття, розробляти спеціальні методичні матеріали для того, щоб діти опановували освітню програму.
До речі, коли у батьків, які проживають у Сумській громаді, запитали, якій форми навчання вони віддають перевагу, то з 29 731 опитаної людини 86% батьків висловились за онлайн-навчання, решта 14% – за очне. І саме слово більшості виявилося остаточним під час вибору дистанційного формату проведення занять. І в цій, і в решті громад регіону.
За знанням – в освітні центри
Як варіант отримання необхідних знань школярам також пропонують цифрові освітні центри. Нині в Україні їх функціонує вже майже 200, в тому числі 10 – на Сумщині. Спільно ж ЮНІСЕФ плановано довести цю кількість до 40. Це безпечні простори для навчання й дозвілля школярів від 6 до 18 років. Такі центри сприяють відновленню доступу до освіти та соціалізації дітей. Педагоги, які залучені до такого процесу, допомагатимуть дітям з української мови, математики, іноземної мови.
У цих просторах уже є все необхідне для навчання: ноутбуки та планшети, хороший інтернет, укриття, облаштовані приміщення зі зручними меблями, навчальними та дидактичними матеріалами, настільними іграми тощо.
Кожен цифровий освітній центр має програму академічних занять та позашкільних активностей. Їх проводять спеціально навчені фахівці — тьютори або фасилітатори. Крім того, діти тут можуть соціалізуватися, отримати профорієнтаційну підтримку, допомогу в підготовці до іспитів. Усі послуги — безоплатні, а щоб почати займатися, достатньо поспілкуватися із тьютором/фасилітатором, отримати розклад занять та необхідну інформацію.
«Наше завдання – забезпечити дітям якісну освіту і безпечні умови. Міністерство освіти також розуміє, що здоров’я і безпека учнів – на першому місці. Тому робимо акцент на індивідуальній формі роботи. Педагоги, які залучені до цього проєкту, будуть допомагати нашим дітям. Це дасть школярам можливість отримати повноцінні і якісні знання», – пояснила завдання ЦОЦ Вікторія Гробова.
Варто зауважити, що у зв’язку з постійними обстрілами прикордонних громад Сумщини деякі заклади, які і до цього займалися дистанційно, релоковані на інші, більш безпечні, території і проводять там заняття онлайн, або ж займаються в освітніх центрах. Зокрема, це стосується шкіл, які розташовані у 25-кілометровій зоні від державного кордону з росією, протяжність якого в межах Сумської області становить понад 560 кілометрів.
Освіту – під «захист»
Станом на кінець літа 2024 року на Сумщині із 699 закладів освіти захисними спорудами цивільного захисту було забезпечено 622, у тому числі 67 закладів використовують укриття інших будівель. Тобто йдеться про забезпеченість облаштованими сховищами на рівні 88,9%.
А в Україні, за даними МОН ,на кінець минулого навчального року мали укриття та працювали в очному чи змішаному форматі приблизно 75% шкіл. Прогнозується, що до кінця 2024 року цей показник становитиме 80%.
Досягти цього плановано, зокрема, завдяки виділеним у серпні урядом 5 млрд гривень дотації з бюджету на шкільні укриття у 8 областях, в тому числі і в Сумській.
Зокрема, з цієї суми їй має перепасти 290 мільйонів гривень. Для облаштування звичайних укриттів цих коштів, певно, має вистачити для багатьох досі «беззахисних» закладів. Але, коли йдеться про протирадіаційні, як того вимагає очна форма навчання, то це не такі вже й великі гроші.
Наприклад, ще до ухвалення вищезгаданого рішення Ради оборони області саме такі укриття запланували звести для 2 шкіл, де взагалі немає змоги облаштувати їх в наявних приміщеннях, тому там захисні споруди мають побудувати з нуля. Так от: орієнтовний бюджет проєкту одного з них – у школі села Стецьківка Сумського району – 24,8 млн грн, іншого – у Сумській школі № 25 – 99,2 млн грн. Тобто лише для двох навчальних закладів потрібна ледь не половина коштів, які наразі виділено на згадані цілі області. І тому, мабуть, говорячи про нарощення місткості та кількості укриттів, Вікторія Гробова оперує 2027 роком: саме до цього часу, за її словами, усі освітні заклади матимуть статус сховища або протирадіаційного укриття.
До слова, не факт, що у Стецьківській школі протирадіаційне укриття таки з’явиться. 8 серпня цей навчальний заклад зазнав обстрілу і став не готовим до нового навчального року.
«Будівлю будемо консервувати і вирішувати ситуацію, як далі бути», – сказав відразу після обстрілу в.о. Сумського міського голови Станіслав Поляков.
Наслідки обстрілів школи села Стецьківка Сумської громади. Суспільне Суми.
Говорячи про організацію освітнього процесу, не слід забувати і про відключення світла. Як запевняє Вікторія Гробова, наразі всі заклади освіти на Сумщині забезпечені генераторами, отож можуть працювати під час знеструмлення. Це – коли навчання проходять офлайн. А ось у дистанційному форматі без світла проводити урок вже не вийде. Та й повітряні тривоги вносять свої корективи в навчальний процес. Навіть при роботі в дистанційному режимі вчитель має попередити дітей про небезпеку і якщо немає дозволу батьків на проведення занять під час тривоги, перервати урок.
Висновки і перспективи
Якщо скласти докупи всі фактори, які нині впливають на навчальний процес дітей, то, з огляду на збіг обставин, у сьогоднішніх реаліях на нього залишається мало місця. Принаймні, у тому, довоєнному вигляді, коли діти і педагоги спілкувалися не через монітор комп’ютера. Чи впливає це на якість отриманих знань? Думки щодо цього різняться. Сумщина, наприклад, попри безпекову ситуацію, минулого навчального року показала гарний рівень освіти – область посіла 5 місце за результатами національного мультипредметного тесту. 73 дитини отримали 200 балів.
Але навіть коли результати навчання є не дуже втішними, головне все таки – аби воно було безпечним. Бо, як зазначають фахівці, дітям під час війни завдають шкоди не так зміни в опануванні навчального матеріалу, як постійне відчуття небезпеки. Позбутися його повністю в сьогоднішніх реаліях не вийде, але важливо, щоб ці страхи були не панічними, а контрольованими, щоб дитина бачила турботу з боку дорослих про своє життя і здоров’я. І тоді в неї не зникне природний потяг до знань, і через роки нам не доведеться говорити про втрачене покоління.
