Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 1215
23 липня 2021

Громадськість – за провідну роль держави у формуванні політики пам’яті та проти участі російських спонсорів

У нещодавньому опитуванні, яке провів фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, більшість респондентів вважають необхідною участь держави у фінансуванні створення меморіалу та музею у Бабиному Яру.

Як мовиться у дослідженні, 39% вважають, що держава має це робити разом із приватними меценатами з різних країн, 22% – що кошти на такий меморіал та музей мають надходити виключно з державного бюджету України, а 13,5% переконані, що держава повинна співпрацювати лише з тими меценатами, які є громадянами України.

У випадку з меморіалом у Бабиному Яру українці вважають, що цілком доречною є участь у фінансуванні цього проєкту громадян Ізраїлю (81% – «за», 13% – «проти»), Німеччини (77% – «за», «проти» – 16%) та США (понад 70% респондентів – «за», 22% – «проти»). Але коли йдеться про участь громадян Росії у створенні таких місць пам’яті, то 48% опитаних виступають проти, 43% – виступають за, 8% – не визначилися.

По-перше, це має бути державна справа, по-друге, що нею має опікуватися УІНП, і по-третє, що представники Росії є в цьому проєкті недоречні

Коментуючи ці дані в розмові з Радіо Свобода науковий директор фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань говорить, що, спираючись на опитування, українці вважають, що найкраще було б доручити справу меморіалізації Бабиного Яру Українському інституту національної пам’яті (УІНП).

«Це – три ключові позиції, що випливають з цього опитування, що по-перше, це має бути державна справа, а не приватний проєкт, по-друге, що нею має опікуватися УІНП, який має найвищий ступінь довіри з усіх названих в опитуванні державних інституцій (парламент, уряд, президент – ред.), і по-третє, що представники Росії є в цьому проєкті недоречні», – пояснює доктор історичних наук, професор «Києво-Могилянської академії» Олексій Гарань.

Він додає: з огляду на таку позицію громадськості, залишається незрозумілим, чому президент Володимир Зеленський уникає навіть обговорення державного проєкту меморіалізації Бабиного Яру, розробленого робочою групою на базі Інституту історії України Національної академії наук, і надає свою повну підтримку приватному проєкту за участю російських олігархів – Михайла Фрідмана та Германа Хана. Третій донор, який був в проєкті від його заснування, українсько-російський бізнесмен Павло Фукс оголосив про те, що він виходить з наглядової ради «Меморіального центру Голокосту «Бабин Яр» після того, як Рада національної безпеки й оборони України оголосила санкції проти нього наприкінці червня.

Олексій Гарань для Радіо Свобода

Останні новини з категорії Коментарі

Переговори про призупинення війни: бути чи не бути

Попри дедалі активніші розмови про можливість переговорів про призупинення війни, політичні рішення про мир залишаються недосяжними. Чому? П...
17 січня 2025

Трамп не зможе скасувати санкції проти РФ чи вийти з НАТО без згоди Конгресу – Тарас Жовтенко

Тарас Жовтенко нагадує, що президент США не може одноосібно ухвалювати ключові рішення у зовнішній політиці, такі кроки потребують згоди Кон...
15 січня 2025

Останній Рамштайн Байдена та чому Європа не хоче миротворців на війні в Україні коментар Тараса Жовтенка

Тарас Жовтенко про останню зустріч Рамштайн за каденції Джо Байдена, заяву Зеленського в Німеччині щодо розміщення іноземних миротворців в У...
13 січня 2025

Які уроки з досвіду Ліги Націй може засвоїти ООН? – Олексій Гарань про історичні паралелі

Про проахунки Ліги Націй і як ООН може уникнути тих самих помилок – в інтерв'ю Українському радіо розповів Олексій Гарань
13 січня 2025