Коментарі
Перегляди: 1939
3 червня 2019

Гройсману відмовили у відставці: хто у виграші

У четвер 30 травня Верховна Рада України не підтримала відставку прем'єр-міністра Володимира Гройсмана. Навіть фракції, які перебували всі три роки існування нинішнього уряду в опозиції, не дали стовідсоткового результату при голосуванні. Чому – розбирався сайт "Сьогодні".



"Відставка - так відставка"

У понеділок, 20 травня, новообраний президент Володимир Зеленський у своїй інавгураційній промові, серед іншого, звинуватив уряд у неефективній роботі і закликав піти у відставку. За Конституцією, президент не має повноважень ініціювати відставку уряду, тому заклик варто розцінювати хіба що як приватну ініціативу політика, що має певний рейтинг підтримки у суспільстві. Проте, вже через кілька годин після інавгурації глави держави прем'єр на брифінгу заявив про свій намір подати у відставку.

"Я прийняв для себе рішення подати у відставку відразу після проведення у середу чергового засідання уряду", – сказав Володимир Гройсман.

Відповідна заява прем'єра, датована 20 травня, через кілька днів була зареєстрована у Верховній Раді – органі, єдино уповноваженому визначати долю уряду. Яким буде рішення парламенту, було незрозуміло до останнього моменту.

Те, що найбільш затяті опоненти влади – Опоблок і "Батьківщина" – проголосують за відставку, було оголошено їх представниками майже відразу. Дещо несподіваним виявилося попереднє рішення фракції "Народного фронту" підтримати заяву прем'єра. Правда, мотиви такого рішення були прямо протилежними тим, що декларували опозиційні політсили. Втім, навіть голосування "Народного фронту" не давало гарантії, що прохання про відставку буде задоволено: як показала практика, в парламенті нинішнього скликання ніяке голосування не могло бути результативним без підтримки хоча б частини Блоку Петра Порошенка. А найбільша парламентська фракція до останнього вагалася, схиляючись все ж більше до того, щоб голосувати "проти".

Пікантності ситуації додавало те, що всі – і сам Гройсман, і парламентарії – прекрасно розуміли, що, яким би не було рішення Верховної Ради, воно принципово абсолютно нічого не змінить. Як прем'єр, так і уряд в повному складі продовжать роботу до формування нової коаліції і затвердження нового уряду. Таким чином, голосування перетворювалося навіть не в вираз вотуму довіри/недовіри Кабміну. А швидше нагадувало сигнальне голосування за суб'єктивною оцінкою роботи уряду.

"Зеленський зробив політтехнологічний хід: парламент розпускаємо, уряд відправляємо у відставку. Гройсман у відповідь також зробив політтехнологічний хід: "відставка – так відставка", – розповів в коментарі сайту "Сьогодні" політолог, професор Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи"  Олексій Гарань. При цьому Гройсман нічим не ризикував, оскільки розумів, що навіть в разі відставки уряд продовжить виконувати свої обов'язки до формування нової коаліції і затвердження складу нового Кабміну. А це реально тільки в парламенті вже наступного скликання".


Відставки не буде

Вже до початку розгляду питання стало зрозуміло, що вийде прем'єр з парламенту як тріумфатор. Вранці у четвер фракція БПП прийняла рішення не голосувати за відставку. Змінив своє попереднє рішення і "Народний фронт".

"Спершу, коли обговорювалося питання, фракція схилялася до того, щоб задовольнити заяву прем'єр-міністра, – розповів у коментарі сайту "Сьогодні" народний депутат (фракція "Народний фронт") Дмитро Тимчук. – Мотиви наступні: оскільки президент зажадав відставки уряду, він, мабуть, бере на себе повну відповідальність за ситуацію в країні. Плюс відставка – добра воля самого прем'єра. Тобто немає причин, щоб виступати проти цієї відставки".

За словами народного депутата, при цьому у фракції очікували, що президент подасть свої пропозиції щодо кандидатур прем'єр-міністра і міністрів за президентською квотою. Коли ж цього не сталося, фракція вважала, що "немає сенсу" голосувати тільки за те, щоб уряд працював, як і раніше, але з приставкою в. о.

Без голосів двох найбільших фракцій шанси на відставку були нульові. Так і сталося. Вислухавши порцію критики з боку опонентів (основні претензії – слабке зростання економіки, складна соціально-економічна ситуація, відмова уряду звітувати перед парламентом) Володимир Гройсман побачив на табло цифри: "за" відставку – 97, "проти" – 63, "утрималось" – 50, не голосували 87 народних депутатів. Прем'єру відмовили у відставці.

Цікаво, що жодна фракція або група не продемонструвала в питанні одностайності. Так, в БПП, всупереч рішенню фракції, 7 депутатів проголосували за відставку, в Народному фронті – 2 депутати, в Радикальній партії – 1 проти і 1 утримався. У Опоблоку, "Самопомочі" були ті, що утрималися і ті, хто не голосував. У "Батьківщині" були депутати, які не голосували, хоча і були зареєстровані на засіданні.

"Вважаю, найголовніший фактор, який спрацював проти відставки, – це те, що парламент вже працює в режимі виборів, – зазначив в коментарі сайту "Сьогодні" політолог Володимир Фесенко. – Нинішній Верховній Раді взагалі буде дуже складно проголосувати хоча б щось. Якщо ви бачили, у четвер з самого ранку Парубій з великими труднощами набирав голоси на найважливіші законопроекти. Їх доводилося ставити на голосування кілька разів, щоб отримати результат".

Як зазначив експерт, депутати вже мислять категоріями виборів.

"Хтось уже в полях і "забув" про Верховну Раду, вона їм в нинішньому вигляді нецікава. Хтось не хоче вплутуватися в політичні розборки. А хтось вже займається тим, що шукає місце в майбутньому. Тому що багато хто втратить депутатські мандати після цих виборів", – сказав Володимир Фесенко.

 

Всі залишилися при своїх

У підсумку, як відзначають експерти, Володимир Гройсман, як мінімум, не програв в ситуації з відставкою.

"Всі залишилися "при своїх". Гройсман буде говорити: я подав заяву, мене не відпустили. Зеленський – про те, який поганий парламент, тому що він не може прийняти рішення. Парламент – про те, що він виступає за стабільність і що він її забезпечив", – зазначає Олексій Гарань.

У свою чергу, Володимир Фесенко вважає, що прем'єр навіть виграв у даній ситуації.

"По-перше, прем'єр отримав якусь моральну сатисфакцію. Він показав, що не тримається за крісло, що готовий піти. По-друге, він позиціонувався, відбудувався від конкурентів, зафіксувався в певному політичному полі. Як не парадоксально, в його користь може спрацювати критика, яка лунала з боку народних депутатів. Тому що йому на виборах потрібно входити в конфліктне поле. Якщо ти не в конфліктому полі, виборець за тебе не проголосує. Для виборів йому потрібні ідеологічні противники, і ці противники проявилися", – зазначив Володимир Фесенко.

У виграші від невдалої відставки і Україна, відзначають експерти.

"Для країни, думаю, все-таки краще, якщо уряд буде без приставки "в. о.", – каже Олексій Гарань.Зараз президентська команда повністю ще не сформована. Парламент в "підвішеному" стані: в країні оголошені позачергові вибори. Тобто і без відставки уряду є певна турбулентність. А відставка її ще більше посилила б".

Оригынал: Сегодня.ua

Останні новини з категорії Коментарі

Чи може Японія та Південна Корея відправити в Україну свої війська – Тарас Жовтенко

Участь Північної Кореї у бойових діях Росії проти України змушує змінювати свої підходи щодо підтримки України Південну Корею та Японію. Б...
21 листопада 2024

Українці готові чинити опір – Олексій Гарань

Олексій Гарань про внутрішні зміни, які відбулися в Україні як державі та в українському суспільстві за час війни
20 листопада 2024

Захід заскочив Путіна зненацька: як відреагує Кремль на удари вглиб РФ – Тарас Жовтенко

Захід дочекався, коли всі козирі в нього будуть на руках і дав Україні дозвіл бити по території РФ
19 листопада 2024

Нові деталі розмови Трампа з Путіним і чому Шольц бере ініціативу у свої руки – Тарас Жовтенко

Тарас Жовтенко та Павло Ковальчук про роль Німеччини у відбудові України та секретні перемовини Трампа та путіна
15 листопада 2024