Історії з Гіркіним і Пригожиним, загадкові смерті в Росії, погрози Польщі та Литві – це все відголоски паніки російського керівництва – Тарас Жовтенко

Збройні сили України завдають  сьогодні ударів не тільки по російських тилах і російських спроможностях продовжувати свою агресивну війну на території України, але  й так само опосередковано по стабільності самого російського режиму. Так  безпековий аналітик Фонду «Демократичні ініціативи» Тарас Жовтенко в ефірі 24 каналу прокоментував події останнього тижня, зокрема арешт Гіркніа, загадкову смерть головного фахівця Росії із прослуховування Антона Черепеннікова, вибух і детонацію боєприпасів в Криму тощо.

За його словами, всі ці речі в  багатьох моментах або викликані, або  максимально загострені провальною війною,  яку Путін почав проти України.  З іншого боку вони загострюють ті проблеми, які в російську  владну вертикаль були зашиті особисто Путіним впродовж понад 20 років його царювання.

 «Ті ж історії з Гіркіним і Пригожиним – це все відлуння того, що фактично єдиною опорою і гарантією безпеки для Владіміра Владіміровича особисто і його статусу в Росії було те, що він провокував цей керований хаос у своєму оточенні, в першу чергу серед силовиків, для того, щоб жодна з груп не мала достатньо ресурсів і потенціалу навіть подумати, що вони можуть посунути Путіна і самі ці ресурси перерозподіляти. Але якщо в мирний час це ще працювало, то під час війни всі ці історії, починаючи з "недоперевороту" Пригожина, арешту Гіркіна і закінчуючи випадковими смертями ключових людей в Росії, які обслуговували цей керований хаос в путінському режимі, – це все відголоски паніки нинішнього російського керівництва, яке розуміє, що в умовах невдалої війни ці проблеми починають абсолютно неконтрольовано розростатися, і навряд чи у російського президента є достатньо інструментів для їх вирішення», – зазначив Тарас Жовтенко.

ЗСУ тиснуть на позиції ворога на півдні, в окупантів буде лише дві опції

Українські військові тиснуть на позиції російських окупаційних військ на півдні та знешкоджують ворожу логістику, завдаючи  ударів по найбільш вразливих місцях противника. Таку стратегію Тарас Жовтенко  вважає правильною. Він заявив, що вже зараз російські окупанти постали перед вибором: відправляти резерви на Бахмутський напрямок, в Запорізьку чи Херсонську область.

«Схожа  ситуація  була минулого року приблизно за місяць півтора до того, як Збройні сили України після тривалої  підготовки почали  активно рухатися в південному напрямку і звільняти Херсон. Тобто всі ці зусилля сходяться в одній точці – це підготовка максимально сприятливих обставин для того, щоб Збройні сили України могли задіяти всю потужність та підрозділи, треновані й оснащені західною технікою, і показати росіянам те, задля чого ми цей контрнаступ готували», – прокоментував Тарас Жовтенко.

За словами експерта, у росіян південний напрямок слабший, ніж східний, оскільки ворог не має великих перешкод у постачанні своїх військ на сході. На півдні російське угруповання повністю залежить від сухопутного коридору до Криму та ситуації на окупованому півострові.

«Якщо Росія не контролюватиме ситуацію в Криму, вона не матиме можливості транспортувати техніку та боєприпаси з півострова на континентальну Україну», – додав Тарас Жовтенко.

Наші війська використовують цю слабкість ворожих сил. Експерт нагадав, що мета українського контрнаступу полягає в розірванні сухопутного коридору окупантів між сходом та півднем.

«І якщо нам це вдасться, російські військові матимуть всього дві опції: або "отріцатєльно наступати" в сторону Криму, або назавжди лишитися в окопах Запоріжжя», – резюмував експерт.

Гіркін – це «технологія» російського ФСБ: навіщо він був потрібний безпосередньо Путіну

Ігор Гіркін міг бути особливим інструментом в руках російської влади. Утім, після бунту Пригожина він вийшов з-під контролю – прокоментував Тарас Жовтенко арешт Гіркіна. Аналітик припустив, чи чекати бунт на підтримку Гіркіна.

Російський режим створив Гіркіна, як своєрідний «громовідвід», вважає Тарас Жовтенко. Він був потрібний для того, щоб у разі необхідності «відтягнути» на себе так званих ура-патріотів в Росії. Оскільки в оточенні Путіна чітко розуміли: затяжна війна рано чи пізно підніме непрості питання для самого російського диктатора.

«Гіркін був «технологією» ФСБ для того, щоб поставити «говорящу голову», яка б говорила правильну критику, яка б приймалася оцим російським ура-патріотичним населенням. Але з іншого боку була максимально контрольована», – пояснив експерт з міжнародної безпеки.

Утім, після заколоту Пригожина усі «контрольовані елементи» почали випадати з рук Путіна. Це сталося безпосередньо і з Гіркіним.

Гіркіну не варто чекати на підтримку населення, особливо з тимчасово окупованих територій. Якщо там і станеться бунт, то швидше за все через економічні проблеми, зазначив  Тарас Жовтенко.

«За 8 років ці регіони в гуманітарному сенсі знищили. Починаючи від рівня життя населення, закінчуючи промисловим комплексом. Нещодавно вони заявили, що ще 9 шахт у них "економічєски нецелєсообразни". Враховуючи те, що вони їх повільно затоплювали і витягували усі ресурси, які могли усі ці роки, такий наслідок зрозумілий», – констатував він.

Максимально гібридний інструмент: як Кремль може використати ПВК «Вагнера» в Білорусі

Ще одним гібридним інструментом в руках Кремля Тарас Жовтенко вважає найманців ПВК «Вагнера», які  сьогодні прибувають на територію Білорусі. Вони можуть бути автономним ударним угрупуванням в руках Путіна, припустив аналітик і пояснив ймовірні сценарії, які може наразі готувати Кремль.

«Це максимально гібридний інструментарій в руках Кремля. В такому форматі він ідеальний для того, щоб активізувати провокації на кордоні з територіями країн-членів НАТО. Говорили про Литву і Польщу. Очевидно зараз фокус зміщується на Польщу», – відзначив Тарас Жовтенко.

Тож, один із ймовірних сценаріїв Кремля за участю вагнерівців – провокація на білорусько-польському кордоні. Жовтенко наголосив на «досвіді» білоруських прикордонників у провокаціях з мігрантами у 2021 році. Але тепер з ними поділяться досвідом ще й вагнерівці.

Тепер Кремль може відмежуватися від цієї історії, але при цьому спробує створити прецедент, який можна буде викрутити в пропагандистському сенсі нібито це країна-член НАТО напала на Білорусь. Звідси, швидше за все, й пішли вчорашні дикі заяви від Путіна, що вони захищатимуть її, – додав експерт з міжнародної безпеки.

Таким чином Росія вчергове піднімає ставки у своїй агресії і може спробувати розширити зону конфлікту за межі України. При цьому Путіну дуже вигідно списати все на вагнерівців.

«Захід зараз почуває себе більш-менш комфортно в ситуації, поки війна не виходить за межі України. Поляки все розуміють. На саміті у Вільнюсі окремим рішенням проговорили, що від цих гібридних загроз з вагенрівцями треба сформувати окремі інструменти захисту», – додав Тарас Жовтенко.