Монобільшість зникає, але про розкол фракції «Слуга народу» говорити зарано — Олексій Гарань

Коментарі
Перегляди: 1356
1 квітня 2020

Монобільшість у парламенті провалила голосування за 70% останніх рішень Верховної Ради

Такий висновок після аналізу голосувань у Раді вподовж останнього місяця зробив Комітет виборців України.

«Упродовж останнього місяця суттєво погіршилися показники голосувань монобільшості. Депутати «Слуги Народу» стали частіше провалювати голосування, не забезпечуючи 226 «за». Так, загалом у березні було прийнято 25 законодавчих актів. Лише за 7 з них проголосувало 226 і більше депутатів «Слуги Народу». Таким чином депутати монобільшості фактично провалили голосування за 70% останніх рішень Ради».

Що відбувається із так званою монобільшістю у парламенті і про що свідчить її голосування? Про це Громадському радіо розповіди заступниця директора КВУ Наталя Лінник та науковий директорм Фонду "Демократичні ініціативи", професор НАУКМА Олексій Гарань.

Наталя Лінник: Монобільшість почала сипатися десь ще з кінця 2019 року і це було природньо, адже у фракції «Слуга народу» багато випадкових людей, які потрапили до списку цієї партії. Там було багато представників розрізнених груп інтересів, відповідно, ці групи інтересів почали диктувати свої умови.

Дуже яскраво ми побачили це зараз у березні. Наприклад, при голосуванні за відставку пана Рябошапки знайшлося всього 179 голосів депутатів від «Слуги народу», за звільнення міністра фінансів пана Уманського – 187, а за призначенням Степанова міністром охорони здоров’я всього 195 голосів. Тобто ми бачимо, що зараз голосів «Слуги народу» не вистачає, в той час, як спочатку їх було 250.

Олексій Гарань: На початку діяв «турборежим», потім це уповільнилося і стало ясно, що є різні течії фракції, і це те, про що говорили аналітики ще до того, як почав працювати парламент – що в ньому неминуче буде розповзання цієї монобільшісті. З іншого боку, давайте все таки не будемо говорити, що фракція розколюється, все-таки більшість фракції іде в руслі того, чого прагне Зеленський. Правда, не зовсім зрозуміло, чого він прагне, бо бувають хитання то в один, то в інший бік. Ми побачили, що є група Коломойського, яка не підтримала цей «антиколомойський» закон, але в той же час більшість орієнтується на президента Зеленського.

Проте тепер їм треба ситуативно добирати голоси інших парламентських фракцій, і це добре, адже парламент – це місце для пошуку компромісів, а не для турборежиму. Тому я б сказав, що монобільшість зникає, проте говорити про розкол фракції зарано.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі:

Останні новини з категорії Коментарі

Переговори про призупинення війни: бути чи не бути

Попри дедалі активніші розмови про можливість переговорів про призупинення війни, політичні рішення про мир залишаються недосяжними. Чому? П...
17 січня 2025

Трамп не зможе скасувати санкції проти РФ чи вийти з НАТО без згоди Конгресу – Тарас Жовтенко

Тарас Жовтенко нагадує, що президент США не може одноосібно ухвалювати ключові рішення у зовнішній політиці, такі кроки потребують згоди Кон...
15 січня 2025

Останній Рамштайн Байдена та чому Європа не хоче миротворців на війні в Україні коментар Тараса Жовтенка

Тарас Жовтенко про останню зустріч Рамштайн за каденції Джо Байдена, заяву Зеленського в Німеччині щодо розміщення іноземних миротворців в У...
13 січня 2025

Які уроки з досвіду Ліги Націй може засвоїти ООН? – Олексій Гарань про історичні паралелі

Про проахунки Ліги Націй і як ООН може уникнути тих самих помилок – в інтерв'ю Українському радіо розповів Олексій Гарань
13 січня 2025