Навчений + натренований = успішний

23–24 листопада Фонд "Демократичні Ініціативи" імені Ілька Кучеріва провів практичний воркшоп «Ефективна адвокація або як організаціям громадянського суспільства впливати на рішення влади в умовах повномасштабної війни». Своїм досвідом роботи ділились представники не тільки громадського сектора, а й органів державної влади та місцевого самоврядування.   Захід організували  Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва та Інститут європейської політики (Institut für Europäische Politik) в межах проєкту «UA Transformation Lab, що є спільним проєктом Institut für Europäische Politik, Cedos,   Фонд "Демократичні Ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Центру «Нова Європа»  за підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини (Auswärtiges Amt).

  Участь у воркшопі взяли близько 20-ти представників громадського сектору України. За словами координатора заходу,  аналітика «Демініціатив» Сергія Шаповалова, загалом заявки до участі в семінарі подало до півсотні бажаючих. А сам підбір учасників здійснювався за регіональним принципом, коли перевага надавалась не представникам великих міст – значне число учасників представляли маленькі міста й навіть селища. До уваги, стверджує Шаповалов, брались активності організацій  у царині  адвокації, їхня поточна проєктна діяльність та особиста мотивація.

     Перший день тренінгу  був присвячений ролі громадської адвокації у процесі формування публічних політик в Україні. На початку заходу учасники з усієї України поділилися своїм досвідом залученості до роботи в ОГС, успішним та негативним досвідом своїх організації в адвокаційній роботі. Тренер воркшопу Юрій Микитюк, керівник регіональних програм, старший менеджер з адвокації Коаліції Реанімаційний Пакет Реформ – РПР розповів про основні принципи та методи адвокації,  взаємодію з центральними та місцевими органами влади, формування адвокаційного плану організації.  Учасники тренінгу мали змогу попрацювати над аналізом проблеми національної чи місцевої політики під час практичної вправи, склали карту стейкхолдерів, адвокаційний план організації. Свої напрацювання вони презентували колегам та обговорили з експертами.

  Критика удосконалює роботу держорганів

Весь наступний день був присвячений обміну досвідом кращих адвокаційних практик та виступам представників влади. Про  інституційні механізми залучення громадянського суспільства до формування та впровадження політик і те, як суспільству ефективно співпрацювати з органами влади, розповів Андрій Гнаповський, начальник відділу аналітичного забезпечення Голови Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС), секретар Громадської ради при Держетнополітики. Найголовніше з його виступу – органи влади зацікавлені у співпраці з громадськими організаціями.   

«Є деякі громадські організації, які постійно нас моніторять й контролюють роботу. Ми їх запрошуємо до співпраці, бо ми зацікавлені  в тому, щоб нас покритикували. Коли нас не критикують, ми розуміємо, що все не так. Якщо немає критики з боку суспільства, це означає, що цей документ недієвий», – каже представник ДЕСС Андрій Гнаповський.

 Як працює позитивна адвокація та шеймінг

 Якраз про адвокацію на практиці: як не відступати та впливати на владу, розповіли  й показали лідерки Руху ЧЕСНО Віта Думанська та Вікторія Олійник. Для прикладу вони взяли кілька проєктів, зокрема, як вони 9 років боролися з так званим кнопкодавством у Верховній Раді. В арсеналі  активістів були як публічні, так і кулуарні методи впливу. Наприклад, що таке позитивна адвокація? А це участь в перемовинах у складі робочих груп, непублічна або кабінетна комунікація, робота з лідером-тягачем. А паралельно шеймінг, тобто негативна  комунікація – цілий публічний викривальний фотосеріал із засідань Верховної Ради та визначення лідерів  кнопкодавства на всіх інформаційних майданчиках.  Іще один приклад успішної адвокації від ЧЕСНО – ухвалення нового виборчого кодексу.

«До хорошої, позитивної  публічної адвокації ми додали вуличні акції, які відбулися у 2/3 обласних центрів. В деяких містах виходили 15 людей у футболках «Ми за відкриті списки», в деяких містах по 50 людей. Потім була велика загальнонаціональна акція під парламентом. І це був перший приклад, коли громадські організації об’єдналися разом з політичними партіями. Наші виступи стали помітними, і це було одним із тих поштовхів, який прискорив ухвалення виборчого кодексу», – поділилась досвідом Віта Думанська.     

      Чиновник тоне у власних проблемах і потребує допомоги ГО 

      Про громадську адвокацію, співпрацю з органами влади та лобізм ділився своїм досвідом Кирило Сидорчук, менеджер зі зв'язків з органами державної влади, TRUMAN. Його поради містила конкретні приклади впливу на рішення влади. За словами експерта, державні службовці перевантажені поточними урядовими документами, дорученнями й інструкціями. Й для того, щоб вирішувались проблеми, які ставить громадський сектор, йому треба самому долучатись.     

«В державних службовців є поточка, в якій тоне вся їхня діяльність. І от на цьому етапі потрібні і важливі будете ви. Можете прийти до них  і сказати – любі друзі, партнери,  ось у нас є готовий проєкт рішення, який ми написали спільно  з такими-то  ГО, благодійними фондами, іншими нашими партнерами,  залучили бізнес, провели консультації зі стейкхолдерами, виконали левову частину роботу, в тому числі й вашої. Вам потрібно це все розглянути й затвердити у належний законодавством спосіб. Як показує практика – це працює», – переконаний Кирило Сидорчук.        

Особливості київської чиновницької кухні

Дмитро Рубан, перший заступник директора Департаменту суспільних комунікацій КМДА виступав   з темою «Історії успіху у взаємодії: приклади громадянського суспільства та органів виконавчої влади. Успішні кейси співпраці та перспективи майбутнього розвитку».

Окрім успішного проєкту створення та діяльності відкритих просторів  – хабів  – в кожному з районів київської міської громади,  Дмитро Рубан розповів про  проведення громадських форумів, коли влада напряму спілкується з громадянами.  Скажімо, ще у 2021 році команда Департаменту суспільних комунікацій щосуботи відвідувала парки міста й проводили локальні форуми  щодо потреб та проблем окремих районів. Повномасштабне вторгнення Росії  внесло свої корективи у проведення форумів. Їх стали проводити в онлайн-режимі. Взагалі долучились 10  тисяч киян.

«Але після форумів постає питання – а що далі? Не просто – зібрались, поговорили, мешканці написали про свої проблеми, переживання. Далі чиновники пішли в свої кабінети, й окей – зустрінемось через рік. Тому  наш департамент виконує функцію кол-центру чи колекторів серед колег. Все, про що говорилось на форумах, ми викладаємо в листи. Загалом після кожного форуму 500 – 600 листів з конкретними проблемами, пропозиціями, напрямками, які були висловлені під час дискусій. Наші колеги з влади пишуть, що вони роблять. Ми кажемо – це чудово, але  давайте результат.   Й по деяких темах у нас буває по 10 листів. Наше завдання – виконати хоча б 50% поставлених киянами проблем», – каже Дмитро Рубан.

Далі – буде!

Спільні фото, обмін контактами та подальше спілкування  – з такими враженнями залишали тренінг його учасники. А ми раді повідомити, що цей воркшоп є частиною серії тренінгів. А щоб не пропустити новини про майбутні події, стежте за інформацією на сайті Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, а також нашими сторінками у соціальних мережах.  

Facebook https://www.facebook.com/deminitiatives

Instagram  https://www.instagram.com/deminitiatives

Twitter https://twitter.com/dem_initiatives