Маріанна Присяжнюк

Аналітикиня, аспірантка Бухарестського національного університету

Сфера інтересів: міжнародні відносини, регіональна співпраця, аналіз та протидія інформаційним загрозам (FIMI)

Коментарі
Перегляди: 1121
28 липня 2024

Навіть ті українці, які не відчувають себе європейцями сьогодні, асоціюють ЄС з кращим майбутнім для наступних поколінь – Маріанна Присяжнюк

Чи відчувають українці себе європейцями і наскільки вони довіряють європейським інституціям? Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва поцікавився про це у громадян України  у своєму червневому опитуванні. Понад  50% респондентів відповіли, що все ще  не відчувають себе європейцями. Про результати цього дослідження в інтерв’ю на Громадському радіо розповіла аналітикиня «Демініціатив» Маріанна Присяжнюк.

– Коли ви опитували респондентів, що ви вкладали в поняття «європеєць»? Це лише територія проживання чи й цінності, які несе європейська культура?   

– Ми запитували українців, чи відчувають вони себе європейцями, а  підрахувавши  результати  самоідентифікації, уточнювали, з якими явищами вони асоціюють Європейський Союз. Ми виявили  як позитивні, так і негативні явища. Але говорити про те, що понад 50% наших співгромадян, які не відчувають себе європейцями,  – це негативна тенденція, я б не стала. Картина в Україні дуже динамічна. І цифри відрізняються за багатьма параметрами, коли, наприклад, відчуття себе європейцем зростає зі зменшенням віку, підвищенням рівня освіти та матеріального становища. Наприклад, у категорії 18-29 років більшість респондентів відповіли, що відчувають себе європейцями – таких майже 60%. Хоча привертає увагу й той факт, що майже 40% молодих людей, які сформувалися вже за часів незалежності України, не відчувають себе європейцями. Це, на мою думку, найпроблемніша точка  цих результатів.  Картина  варіюється і залежно від регіону проживання. Тому це питання потребує подальших комунікацій та  інформування українців про те, що таке Європейський Союз, європейські цінності, як функціонує Європейський Союз, що ми можемо запропонувати ЄС, а що ЄС може запропонувати нам.

– Отже, з чим асоціюється Європейський Союз в українців?

– Серед позитивних явищ, які українці визначають як європейськість, – свобода пересування, демократія, соціальна захищеність, економічне процвітання та культурне розмаїття. Якщо розставити пріоритети, то найчастіше згадується свобода пересування. Цей варіант обрали як чоловіки, так і жінки. Свобода пересування – це справді те, що зараз болить українцям, можливо, одна з найбільших проблем. Демократія також асоціюється з європейськістю. І цікава асоціація з європейськістю, яку ми виявили, – це якість життя для майбутніх поколінь. Тобто люди, які, можливо, не ідентифікують себе як європейці, асоціюють європейськість з кращим майбутнім для наступних поколінь. Це обнадійливий феномен, який виявило це дослідження.

Щодо негативних явищ, з якими українці асоціюють європейськість, то вони згадували, наприклад, зростання злочинності та втрату культурної ідентичності. Однак негативні явища були згадані в дуже малій пропорції до позитивних явищ, які асоціюються з європейськістю.

– Що стосується негативних відповідей, чи присутній  в нашому суспільстві хоч якийсь відсоток  ксенофобії  щодо Європи,  як наприклад, російські наративи про «гейропу»? Чи це настільки неактуально для нас і ми настільки інтегровані в Європу, навіть якщо не юридично, що це питання не виникає?

–   Із негативних показників, з якими українці асоціюють європейськість,  до російського ксенофобства у нашому опитуванні можна  з натяжкою притягнути втрату культурної ідентичності.  Так от  це явище асоціює для себе з європейським лише 2,6%.  Це трохи більше,  ніж статистична похибка, закладена в методології.

– Європа – це не лише свобода та рівність, але й відповідальність.  Наскільки самі українці готові стати членами європейської сім'ї і жити за європейськими правилами?

– Це цікавий акцент, але я не ставила  би так запитання. Бо формулюючи питання,  а чи  готові українці бути  європейцями,  ви наче  натякаєте, що вони якісь не такі.  

Я думаю, що певні відхилення в економічно бажаній поведінці чи суспільній поведінці спостерігаються в усіх країнах світу. І з точки зору девіацій,  суспільства  скрізь різноманітні. Не можна сказати, що українці не дотримуються якихось правил. Велика кількість українців чесно платить податки,  створює красиву урбаністику, займається волонтерством і робить донати. Для багатьох європейських країн поведінка українців була зразковою як у 2014-му, так і в 2022 році. 

Можливо, наші інституції в чомусь не відповідають стандартам Європейського Союзу. Але це питання до нашої влади і здатності громадянського суспільства тиснути на владу, щоб вона працювала відповідно до суспільного запиту йти в Європу, відповідно до європейської ідентичності більшості населення, яка і формує цей запит, і є головним елементом цього запиту.

 

Останні новини з категорії Коментарі

Переговори про призупинення війни: бути чи не бути

Попри дедалі активніші розмови про можливість переговорів про призупинення війни, політичні рішення про мир залишаються недосяжними. Чому? П...
17 січня 2025

Трамп не зможе скасувати санкції проти РФ чи вийти з НАТО без згоди Конгресу – Тарас Жовтенко

Тарас Жовтенко нагадує, що президент США не може одноосібно ухвалювати ключові рішення у зовнішній політиці, такі кроки потребують згоди Кон...
15 січня 2025

Останній Рамштайн Байдена та чому Європа не хоче миротворців на війні в Україні коментар Тараса Жовтенка

Тарас Жовтенко про останню зустріч Рамштайн за каденції Джо Байдена, заяву Зеленського в Німеччині щодо розміщення іноземних миротворців в У...
13 січня 2025

Які уроки з досвіду Ліги Націй може засвоїти ООН? – Олексій Гарань про історичні паралелі

Про проахунки Ліги Націй і як ООН може уникнути тих самих помилок – в інтерв'ю Українському радіо розповів Олексій Гарань
13 січня 2025