Олексій Сидорчук. Що показали останні фінансові звіти партій

Олексій Сидорчук політичний аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Нещодавно оприлюднені фінансові звіти політичних партій за І квартал цього року свідчать, що значно більша фінансова відкритість партій, яка стала можливою завдяки реформі партійних фінансів, вже дає свої результати.

Коли на початку року стало відомо, що одразу кілька парламентських партій – передусім «Народний фронт», Радикальна партія Олега Ляшка і «Самопоміч» – використали левову частку отриманих від держави коштів на політичну рекламу, в їх бік пролунала гучна критика з боку представників громадського сектору. Одним із наслідків цього стала пропозиція заборонити партіям витрачати бюджетні кошті на агітацію в ЗМІ, згодом оформлена у законопроект № 6026. Попри те, що законопроект досі не просунувся далі етапу реєстрації, невдоволення тим, як партії використали перші державні кошти, таки зіграло свою роль.

За перші три місяці цього року, згідно з офіційними звітами, парламентські партії, що отримують державне фінансування, практично не використовували його на політичну рекламу. Винятком стала «Самопоміч», що продовжила витрачати значні суми бюджетних коштів на видання партійної газети та розміщення матеріалів рекламного характеру. З одного боку, відмова партій використовувати державні гроші на агітаційну діяльність – позитивний сигнал, що свідчить про здатність громадянського суспільства впливати на поведінку провідних партій.

Однак очевидно, що потреба в рекламі нікуди не зникла, і тому цілком імовірно, що принаймні деякі партії вирішили просто не показувати ці витрати у своїх звітах. Як це можна робити, ще минулого року продемонстрував «Народний фронт»: згідно з розслідуванням руху «Чесно», у 2016 р. він приховав щонайменше мільйон гривень на розміщення джинси (прихованої реклами) у ЗМІ. Реакція Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК), яке має слідкувати за додержанням законодавства щодо фінансування партій, на ці факти було млявою. Надіславши низку запитів до ЗМІ, де було виявлено джинсу, і отримавши відписки, НАЗК відмовився здійснювати подальше розслідування. Вірогідно, що подібні методи використовують й інші партії, але, аби знати це достеменно, необхідно здійснювати регулярний моніторинг ЗМІ, на який у НАЗК немає ні ресурсів, ні бажання. Тому це завдання, вочевидь, має лягти на плечі громадянського суспільства.

Вплив нових правил фінансування партій і активної позиції заінтересованих акторів помітно і на конкретному прикладі «Батьківщини». Протягом 2016 р. у своїх звітах ця партія регулярно показувала, що внески на її користь робили практично однаковими дрібними сумами і лише в конкретні дні. Це наштовхнуло на підозру, що таким чином «Батьківщина» розбиває великі внески своїх донорів між власними прихильниками, приховуючи таким чином справжніх спонсорів. Спільне розслідування «Чесно» і НАЗК показало, що ситуація ще серйозніша: багато внесків на користь партії робили від імені осіб, які про це нічого не знали. НАЗК поки не змогло довести розслідування до логічного кінця, адже на початку квітня цього року два його члени не підтримали відповідний висновок про наявність злочину в діях «Батьківщини». Після того профільний департамент НАЗК передав отримані дані до Національної поліції, але реакції звідти поки не надходило.

Попри це зі звіту «Батьківщини» за І квартал цього року видно, що підозрілі платежі на підтримку партії припинились з кінця січня – за лютий і березень не було здійснено жодного такого внеску. Скоріше за все, партійці оцінили репутаційні ризики від продовження такої практики надто високо. Крім того, «Батьківщина» була змушена повертати внески і від іноземних (імовірно – офшорних) компаній, які не мають права фінансувати партії, хоча приймала їх ще минулого року. У цьому випадку, знову ж таки, можна говорити про вплив громадського сектору, представники якого виявляли вказані порушення і допомагали НАЗК попереджати їх повторення.

Утім, якщо неурядові організації демонструють бажання і вміння стежити за новими правилами фінансування партій, спроможність НАЗК поки суттєво обмежена. Найбільше питань наразі викликає відсутність серйозних спроб НАЗК виявляти порушення та притягати до відповідальності провладні партії. Якщо антикорупційний орган вже побачив серйозні порушення в звітах низки опозиційних сил, зокрема «Батьківщини», «Свободи» і «УКРОПу», то ні Блок Петра Порошенка «Солідарність», ні «Народний фронт» поки не ставали предметами пильної уваги НАЗК. А саме від здатності контролюючого органу стати незалежним гравцем і уникати політичних мотивів у своїй діяльності великою мірою залежатиме доля всієї реформи партійних фінансів.

Джерело: Український інтерес