«Пакт Єрмака-Козака»: Росія «впарила» нам своє бачення того, що відбувається на Донбасі

Куди їхній Козак, туди і наш Єрмак…

Набирає щораз більшого розмаху одна з найтурбулентніших подій політичного життя минулого тиж­ня — напівтаємні мінські переговори керівника Офісу президента України Андрія Єрмака і заступника глави Адміністрації російського президен­та Дмитра Козака. Домовленості про створення Консультативної ради, про майбутні перемовини української влади із представниками терорис­тичних угруповань, яких досягли зга­дані посадовці, покликані легітимі­зувати квазіутворення «ДНР», «ЛНР», відбілити імперську Росію, предста­вити її ледь не «голубом миру». По суті, цим діалогом хочуть узаконити маніпулятивну тезу Кремля про «вну­трішній конфлікт в Україні». Те, що на Банковій вважають «кроком до по­розуміння» з жителями окупованого Донбасу, опозиційні політичні сили, громадянське суспільство, аналі­тики, рядові громадяни, наші воїни, родичі загиблих на російсько-україн­ському фронті розцінюють як зраду національних інтересів, загравання з окупантом, поклони перед ним. Аналогічної думки і співрозмовники кореспондента «Високого Замку» — директор Міжнародного інституту демократій Сергій Таран і професор політології Києво-Могилянської ака­демії Олексій Гарань.

— Домовленості Єрмака і Коза­ка «про створення діалогового май­данчика за участі сторін конфлік­ту і країн нормандського формату» — це наївна «миротворча ініціати­ва» Володимира Зеленського, який постійно заявляє, що будь-що хоче припинити війну, чи прихований тиск, шантаж українського керівни­цтва з боку Кремля, черговий «се­анс гіпнозу» для того, щоб упокори­ти Київ?

Сергій Таран. Це некомпетент­ність української влади, яка призво­дить до того, що тиск Росії видаєть­ся за нашу ефективність. Визнання так званих народних республік на Донба­сі суб’єктами перемовин з Києвом — а саме це є наслідком пакту між Єрма­ком і Козаком — призведе до більшого загострення конфлікту уже в середині вільної України. Тому що ніхто у нас спокійно не сприйме ці капітулянтські рішення. Уже не сприймає. Навіть у се­редині чинної влади. Такі недолугі її рі­шення можуть призвести до реальної громадянської війни в Україні. Вина за це лежатиме на некомпетентній владі.

Олексій Гарань. Із самого почат­ку драматичних подій на сході країни, ще задовго перед приходом Зелен­ського до влади, я разом з іншими по­літекспертами говорив про необхід­ність долучати до мирних переговорів представників Донбасу, які живуть на території, підконтрольній Україні. Щоб не віддавати монополію на думку про­російськи налаштованим силам з того боку. На жаль, цю ідею не було реалізо­вано.

Те, що зробив зараз Єрмак у Мін­ську, — перекручення нашої ініціативи. Угоду підписали «полномочниє прєд­ставітєлі» ОРДЛО. Такого раніше наша дипломатія не допускала. Нам вдава­лося переконати західних партнерів не прив’язувати квазіпереговорників до якогось статусу… Дивує і обраний фор­мат майбутніх перемовин: 10 на 10, плюс представники від Росії, Німеччи­ни, Франції, ОБСЄ. Виглядає, що це і є той «прямий діалог» із сепаратистами, якого вимагала Москва.

Ще одна заковика: як ухвалювати­муть рішення? Трьома чвертями голо­сів. Але ж ми маємо розуміти, що люди з того боку представлятимуть точ­ку зору окупанта. І найголовніше: усі ці домовленості вирвано із безпекового контексту. Нагадаю: у першому пунк­ті мінських домовленостей ідеться про припинення вогню. А ми домовляємо­ся про політичний майданчик, коли нас щодня обстрілюють! Тут і слів нема: Ро­сія «впарила» нам своє бачення того, що відбувається на Донбасі. Чому Єр­мак на це пішов — у мене немає пояс­нень. Це виглядає як зрада.

— Якими можуть бути для України геополітичні, правові наслідки тако­го рішення, якщо його буде схвале­но остаточно?

Сергій Таран. Росія доб’ється знят­тя із себе санкцій Заходу. Бо для нього виглядатиме, що Україна «угодою Єр­мака-Козака» фактично визнала, що на Донбасі — «внутрішній конфлікт». Росія ще більше підвищить свою міжнарод­ну суб’єктність і далі нав’язуватиме сві­тові свою думку про те, що в Україні — громадянське протистояння, яке все більше загострюється. І що російська влада правильно, мовляв, зробила, що втрутилася у нього, ввела свої війська у Крим і на Донбас. Територія російської окупації розшириться поза межі ниніш­ньої окупації…

Олексій Гарань. Події на Донбасі Росія представляє як «внутрішньоукра­їнський конфлікт». Мовляв, давай, Ки­єве, налагоджуй прямий діалог з дон­баськими «республіками», вирішуй всі питання між собою, а ми, Росія, будемо спостерігачами, гарантами. Відповід­но має бути знято «як необґрунтовані» санкції проти Росії. Росія виглядатиме не агресором, а миротворцем.

— Не тільки демократична опози­ція у парламенті, а й понад пів сотні народних депутатів від «Слуги наро­ду» виступили проти угод Єрмака-Козака, проти переговорів із кола­борантами на Донбасі. Влада дасть крок назад? Чи «нагне» свою вну­трішню опозицію і таки ухвалить цей своєрідний пакт?

Сергій Таран. Банкова тиснутиме на депутатів зі «Слуги народу», які опи­раються проросійському курсу Зелен­ського. Але тиснутиме не тільки на них. Вівторкове голосування за генпрокуро­ра показало, що влада дуже часто ко­ристується послугами представників інших фракцій і депутатських груп. Зо­крема — «Опозиційної платформи — За життя», «Довіри», «За майбутнє». Ду­маю, для ухвалення позитивного рі­шення щодо «пакту Єрмака- Козака» у парламенті буде сформовано де-факто іншу більшість — за участі представників проросійської влади. Вони саме ком­пенсують недостачу потрібних Банко­вій голосів.

Олексій Гарань. У владній фракції намітився серйозний розкол. Мій про­гноз: поки що формальна єдність фрак­ції «Слуга народу» збережеться. Вну­тріпартійній опозиції викручуватимуть руки — дай Боже, щоб вистояли ті, що підписали протестного листа. Дуже до­бре, що ці люди показали, що для них державницька позиція важить більше, ніж команди з Банкової. Відбувається формування опозиції всередині фрак­ції. Але брак цих голосів Єрмак може легко компенсувати голосами «ОПЗЖ» і двох мажоритарних депутатських груп. На жаль.

— Чи можливі в Україні масові ак­ції непокори, якщо Зеленський таки дасть добро на прямі переговори офіційного Києва із кремлівськими маріонетками?

Сергій Таран. Зараз це неможли­во — через епідемію коронавірусу. Але ця нова мінська історія дуже ризикова­на для Зеленського. Свого часу Януко­вич не вірив у результативність масових протестів. Думав, що кулі його силови­ків будуть сильнішими від дерев’яних щитів протестувальників. Але чим біль­ше стріляли «беркути» — тим більше лю­дей йшло під їхні кулі. Якщо нинішня влада гратиметься з дуже чутливими для українців питаннями, в яких вона ні­чого не розуміє, у нас може бути нова Революція гідності. Це може призвести до великої дестабілізації у країні. Хотів би, щоб влада схаменулася і не грала­ся у речі, які призводять до громадян­ської війни.

Олексій Гарань. Ймовірність про­тестних акцій є. Але ситуація у країні ускладнилася через пандемію. Люди зараз будуть зайняті виживанням. До того ж встановлено заборону на масові акції. Поліція отримала легальні можли­вості для їх розгону. От вам і роль Ава­кова. Глава МВС готовий показати, який він молодець, який він незамінний…