«Російська Федерація повинна повністю виконати Мінські домовленості, стороною яких є РФ, припинити військове втручання, а також підтримку нелегальних збройних формувань у Східній Україні», — йдеться у документі.
До слова, правку про те, що Росіє є стороною Мінських домовленостей, внесла й наполягала на її ухваленні українська делегація.
Серед інших вимог до російської сторони резолюція вказує на необхідність вжиття конкретних заходів, спрямованих на усунення занепокоєнь відносно погіршення прав людини і верховенства права; усунення юридичних перепон для безумовного виконання рішень Європейського суду з прав людини; повної співпраці із нідерландською прокуратурою у притягненні до відповідальності причетних до збиття літака рейсу МН17; повної співпраці з міжнародною спільнотою у розслідуванні убивства Бориса Нємцова.
Також ПАРЄ вимагає від Росії припинити анексію Криму і виконати всі резолюції, які були ухвалені у відповідь на агресію проти України. Окремо у резолюції висловлюється занепокоєння Асамблеї щодо «військової агресії у Східній Україні».
Зимова сесія стала першою з моменту анексії Криму, у якій брали участь і українська, і російська делегації. 2014-го росіян позбавили права голосу через анексію Криму. Та вже в червні 2018 року ПАРЄ ухвалила резолюцію, яка повернула їм усі права. На офіційному рівні це пояснювали необхідністю, пропри все, продовжувати діалог з Кремлем, а на неофіційному — йшлося про внески, які Росія перестала сплачувати до бюджету Ради Європи з 2017 року. Восени 2019-го народні депутати України відмовилися їхати до Страсбурга на знак протесту проти повернення Росії до ПАРЄ.
У соцмережах розгорілися суперечки: чи можна вважати, що Росія виграла, чи адекватно відреагувала Україна на потурання Росії у ПАРЄ? Експертну думку з цього приводу «Голос України» попросив висловити політичного аналітика Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва Марію ЗОЛКІНУ.
«Якщо говорити у термінах «зрада—перемога», то Росія виграла, але не через те, що українська минула чи нинішня делегація у ПАРЄ зробила якісь стратегічні помилки. Тріумф Росії відбувся через внутрішні процеси в Раді Європи, — переконана експертка. — Ця сесія засвідчила, що процедурні чи змістовні дебати, які можуть відбуватися у ПАРЄ стосовно порушників принципів Ради Європи, нині коригуються під політичний момент».
М. Золкіна нагадала, що противники повернення Росії намагалися зробити це процедурним шляхом (через те, що делегація сформована після виборів, у тому числі, в окупованому Криму), так і за змістовною частиною — через те, що, зокрема, Росія не виконала жодної резолюції, які ухвалювалися після 2014 року. Але і по змістовній, і по процедурній частині претензії були визнані неадекватними.
«Це початок політичного самогубства Ради Європи. Принцип «давайте повернемося до діалогу за будь-яку ціну» тут перемагає», — вважає експертка.
Водночас, на її думку, українська делегація не має відмежовуватися від усього, що відбувається і відбуватиметься у ПАРЄ. «Рішення продовжити працювати має більше плюсів, ніж варіант, який теж дискутувався, взагалі припинити брати участь у сесіях ПАРЄ. Навіть якщо голос України буде одним з 5-6 голосів країн-членів, які відстоюватимуть жорстку відносно Росії позицію, це не дозволить РФ монополізувати ПАРЄ з інформаційної точки зору», — прогнозує М. Золкіна.
Нині, за її словами, завдання-мінімум для України — це не давати важливим речам (як-то анексія Криму і збройна агресія на Донбасі) зникнути з порядку денного і документів ПАРЄ.
