Переорієнтація у бік Росії та інституційне зміцнення квазі-республік: тенденції 2017 року на тимчасово окупованому Донбасі
На території тимчасово окупованих Донецької та Луганської областей спостерігається тенденція до інтеграції населення до Російської Федерації, переорієнтації економіки в бік Росії та інституційного укріплення так званої «ДНР». Такі підсумки 2017 року представили експерти ГО «Донецький інститут інформації» під час дискусії в Українському кризовому медіа-центрі.
Серед основних проблем – дедалі глибша інтеграція українських громадян на тимчасово окупованій території до Росії, переконаний Віталій Сизов, аналітик «Донецького інституту інформації». «Українським органам влади слід посилити роботу над збережнням зв’язків з громадянами, що мешкають на непідконтрольній території. Економічна блокада непідконтрольних території сприяла інтеграції до Російської Федерації», – зазначив він.
На думку Олександра Клюжева, аналітика громадянської мережі «ОПОРА», офіційне припинення роботи українських промислових підприємств на окупованих територіях негативно вплинуло на імідж української влади. Ще одна проблема – негативна оцінка політики українського уряду у цих питаннях з боку міжнародних організацій та аналітичних центрів. Зокрема, це стосується скасування виплат пенсій та соціальної допомоги мешканцям тимчасово окупованих територій. Народні депутати, зокрема Наталія Веселова, зареєстрували у Верховній Раді законопроект №6692, який передбачає відновлення виплат. Проект закону подали у липні поточного року, проте його досі не розглянуто.
На рівні міжлюдських взаємин, контакти із тимчасово окупованими територіями зберігаються. Згідно з опитуванням Фонду «Демократичні ініцативи» імені Ілька Кучеріва, кожен другий мешканець Луганської чи Донецької області має родичів або близьких за межею розмежування. Усі вони підтримують контакти з близькими. Ворожості між людьми немає, навпаки – є готовність до гуманітраної та соціальної підтримки переселенців. Проте люди по той бік лінії розмежування не розуміють, що очікувати після повернення цих територій під контроль української влади. «Люди не розуміють, чого чекати, якщо вони не брали участі в роботі квазі-державних структурах «ЛНР» та «ДНР», але, при цьому, керували комунальними підприємствами, філіями, школами та іншими установами, яку відповідальність вони будуть за це нести. Брак відповідей на ці питання породжує дедалі більше страхів та небажання сприяти поверненню території, навіть у тих громадян, які потенційно готові та підтримали б відновлення територіальної цілісності України», – зазначила Марія Золкіна.
«Невирішеність питання та статусу мешканців окупованої території не додають великого оптимізму щодо розвитку подій у 2018 році. Ознаки деекскалації ситуації відсутні», – підсумував Олександр Клюжев.
