Олексій Гарань

доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий радник Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва

Коментарі
Перегляди: 376
24 жовтня 2024

Путін на саміті БРІКС отримав необхідну картинку для просування своїх наративів і того, що він «не перебуває в ізоляції» – Олексій Гарань

У Росії в Казані відбувся саміт БРІКС – міждержавного об’єднання, до якого входять дев’ять великих країн світу, які не належать до країн Заходу. Наскільки серйозною може бути загроза від цих різносторонніх країн з різною економікою та різними переконаннями, про що разом вони можуть домовитися – в інтерв’ю «Телеканалу Прямий» розповів професор політології НаУКМА, науковий радник Фонду «Демократичні ініціативи» Олексій Гарань.

БРІКС  – це великий пропагандистський механізм, і в цьому сенсі  він працює на користь Путіна.  Проте насправді у БРІКС більше політичних заяв, ніж конкретних кроків в економіці чи безпекових питаннях, каже науковець.

«Скажімо, у них були плани перейти на спільну для всіх валюту.  Все це накрилося. У  2019 році Путін пропонував рубль зробити єдиною валютою для розрахунків між країнами БРІКС. Це було неможливо тоді, а тим більше неможливо зробити зараз. Тоді був створений  спільний банк, але  операції в Росії він не обслуговував, тому що боявся потрапити під санкції. Країни БРІКС  критикують Захід, але якщо подивитися на їхню структуру торгівлі, звідки надходять всі інвестиції, то все туди, за винятком Росії та Ірану,  приходять з Заходу. Наприклад, частка Росії в товарообігу та інвестиціях в Африці становить лише  1-2%», – зазначив Олексій Гарань.

За словами науковця, Путін на саміті БРІКС отримав необхідну картинку для пропаганди, просування своїх наративів і того, що він «не перебуває в ізоляції».

«Якщо говорити про ізоляцію Путіна, він потрапив у повну ізоляцію цивілізованих країн. Та навіть якщо ми візьмемо БРІКС –  Путіна  не запросили на саміт в Південній Африці минулого року, його не запросили, чи він сам відмовився їхати, бо боїться, на саміт G20 цього року в Бразилії. Але до нього приїжджають.  Тобто картинку він отримує. І завдяки цій картинці він може посилювати свою пропаганду – дивіться, мене в світі продовжують поважати», – прокоментував Олексій Гавань.

БРІКС продовжує позиціонуватися як опора багатополярного світу на противагу США і Заходу, хоча всередині самого БРІКС існують  колосальні суперечності, веде далі Олексій Гарань.

 «Індія своєю найбільшою загрозою вважає Китай.  У Саудівської Аравії, яку, хоч і запросили на саміт, проте залишаються суперечності з Іраном. Включення Ірану до  БРІКСу також несе антизахідний характер», – описує ситуацію професор політології.  

Тому, на його думку, наміри Путіна  створити на БРІКС механізми   для посилення військових зусиль в Україні, про що напередодні саміту попереджав ISW, навряд чи здійснеyні.

«Я не зовсім розумію, які на цьому саміті можуть бути створені механізми для посилення війни в Україні.  Ну, КНДР – так. І зрозуміло, що КНДР, мабуть, не пішла би на такий крок,  якби Китай сказав їй «ні». І ця ситуація підіграє Росії. Тому які реальні механізми будуть створені, крім корейських, я, чесно кажучи, не знаю», – каже Олексій Гарань.

Щодо України, то у підсумковій декларації учасники саміту БРІКС згадали про «свої національні позиції щодо ситуації в Україні та навколо неї…», а також наголосили на тому, що «всі держави повинні діяти відповідно до цілей і принципів Статуту ООН у всій їхній повноті та взаємопов’язаності».  Такі формулювання, з огляду на дипломатичні формулювання, це – поразка Росії, але важливі не тільки заяви, а й реальні дії.

«Бо ми знаємо, що роблять Іран, Китай та інші країни БРІКС, які своїми діями фінансують агресора і легітимізують його», – підсумував Олексій Гарань, зокрема,  на свої сторінці у Facebook.

 

Останні новини з категорії Коментарі

Паризькі зустрічі: США «умивають руки» – Тарас Жовтенко

Тарас Жовтенко аналізує новий етап дипломатичних зусиль США, Європи та України щодо врегулювання війни
18 квітня 2025

Нам треба думати про те, що вигідно Україні – і не боятися «червоних ліній» Кремля – Олексій Гарань

Якими можуть бути форми військової присутності Заходу в Україні та як на це може відреагувати Кремль — пояснює професор політології Олексій...
17 квітня 2025

Чи втримає Європа Молдову та Румунію: Маріанна Присяжнюк про потенційний вплив Росії на вибори у цих країнах

Маріанна Присяжнюк пояснила, як Росія через старі й нові обличчя формує проксі-вплив у Молдові та Румунії і які ризики це несе для регіону т...
16 квітня 2025

Європа не запитуватиме Росію, що їй прийнятно чи неприйнятно: Путіна поставлять перед фактом – Тарас Жовтенко про розгортання європейських армій в Україні

Тарас Жовтенко про рекордне фінансування військових потреб України, перспективу розгортання європейських сил стримування в Україні та ін.
15 квітня 2025