Роковини розстрілів у Бабиному Яру: експерти оцінили обізнаність українців про трагедію

Джерело: Суспільне

Протягом 29-30 вересня 1941-го року в урочищі Бабин Яр у Києві розстріляли майже 34 000 євреїв. За дослідженнями, наймолодшому малюкові було три дні, а найстаршій людині – 103 роки. Щоденні розстріли євреїв, військовополонених та цивільних тривали з вересня 1941-го до весни 1942-го року. Нацистська операція у Бабиному Яру 29-30 вересня стала однією з наймасштабніших каральних акцій Другої світової війни. Аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" ім. Ілька Кучеріва Петро Бурковський та конфліктолог Богдан Петренко в ефірі Українського радіо прокоментували, що українці знають про цю трагедію та як змінюється історична пам’ять про події Другої світової війни.

Про опитування українців щодо трагедії в Бабиному Яру

За словами Петра Бурковського, цього року Фонд "Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва" вперше провів дослідження щодо того, наскільки українці обізнані про розстріли в Бабиному Яру.

"Перше відкрите питання, яке ми ставили респондентам буде таке: "Чи знаєте ви, де знаходиться Бабин Яр?". Тобто просто назва, без будь-яких конотацій і підказок. Люди мали самі сказати якийсь населений пункт. 55% опитаних сказали, що Бабин Яр знаходиться в Києві. Щодо решти 45%, то четверта частина вказала, що важко сказати, 18% назвали інше місто", – зазначив експерт.

Після цього респондентам поставили питання: "Що для вас означає Бабин Яр?", надавши декілька варіантів відповіді: місце пам'яті і місце загибелі євреїв під час Другої світової війни та в рамках Голокосту, який проводила Нацистська Німеччина; місце пам'яті, де загинули люди різних національностей, зокрема євреї, українці, росіяни, роми, і це частина нацистських злочинів під час Другої світової війни; місце пам'яті, де загинули радянські люди під час Великої Вітчизняної війни.

"Тобто ми протестували, наскільки у нашому суспільстві поширені ті чи інші стереотипні уявлення. І лише 10% респондентів обрали варіант, що це місце пам'яті радянських людей, які загинули під час Великої Вітчизняної війни. Тобто, зовсім небагато людей поділяють фейковий радянський наратив, що таке Бабин Яр", – наголосив Бурковський.

За його словами, абсолютна більшість обрала один з двох варіантів – що це насамперед місце пам'яті єврейського народу, де загинули євреї в рамках Голокосту і що це також місце пам'яті, де загинули люди різних національностей.

"Тобто, можна сказати, що в нас є проблеми з історичною пам'яттю. Ми – молода держава, але втішно те, що більшість поділяє наративи цивілізованого світу про те, що таке Бабин Яр, і більшість усвідомлює, що таке не може повторитися", ― розповів експерт.

На думку Богдана Петренка, 55% є достатньо високим показником, враховуючи, що сучасні люди не надто прагнуть до глибокого розуміння історії.

"Те, що більша частина сказала, що це відбувалося в Києві – для мене це достатньо високо, тому що наразі люди починають цікавить власними питаннями. Для них питання Бабиного Яру може стояти далеко не першим за цікавістю", ― сказав він.

Чи достатньо тема Бабиного Яру висвітлюється в Україні

За словами Петренка, нині в Україні існують дві концепції щодо трагедії, які суперечать одна одній.

"Одна нав'язується штучно зовні за участі російського капіталу, який заснував меморіальний центр вшанування пам'яті "Бабин Яр", а інша ― концепція українських істориків, зокрема істориків-євреїв, які довго і давно працюють над цією пам'яттю", – зазначив він.

На думку експерта, через це тема трагедії в Бабиному Яру стала предметом політичних спекуляцій.

"За останні два роки ця тема мала б об'єднати людей, де ми мали б чітко сказати, які треба зробити висновки, особливо в контексті нашої війни з Російською Федерацією. Натомість ця тема історичної пам'яті перетворилась на предмет політичної боротьби за виборців в різних регіонах країни", – переконаний він.

Чи є позитивна динаміка в обізнаності українців про трагедію

За словами Петра Бурковського, останніми роками в Україні починає переважати саме сучасний західний український наратив щодо подій в Бабиному Яру.

"Тлумачення історії Другої Світової війни з радянської точки зору, яка зараз домінує в Росії і нав'язується Росією в Україні, програє з різних причин. При всій своїй суперечності меморіальний комплекс "Бабин Яр" звернув увагу на те, що питання Голокосту не вивчається в школах, як би малого вивчатися", – зазначив експерт.

За його словами, при цьому питання Голодомору також до останнього часу не надто вивчалося.

Водночас Богдан Петренко наголосив, що українська молодь втрачає зв’язок з цінностями, і це може вплинути на її бачення історії.

"Школа ― це є те, через що держава може просувати свої наративи та бачення історії. Дійсно, в школах відбуваються певні заходи і вивчення історії, зокрема Голокосту та Голодомору. Однак, джерела отримання інформації на сьогоднішній момент для людей нового покоління, які завтра будуть керувати країною і прийдуть до влади ― це переважно російські блогери", – повідомив він.

Експерт припустив, що із часом обізнаність людей про трагедію може знизитись ще більше.

"Про важливі наративи для української держави будуть говорити менше половини населення, якщо не зміниться державна політика, наприклад, щодо просування своїх цінностей та ідей для молоді", ― сказав конфліктолог.

Про меморіальний комплекс "Бабин Яр"

Богдан Петренко пояснив, що проблема нав'язування стереотипів та зміни наративів в Російській Федерації відбувається у світових масштабах.

"І це стосується меморіального комплексу, який будується в Україні. Російська Федерація контролює весь бізнес, який перебуває на території Російської Федерації. І якщо цей бізнес буде вкладати в культурні цінності України величезні кошти, то вони будуть переслідувати свої інтереси", – переконаний експерт.

За його словами, це буде здійснюватися для того, щоб українці оцінювали Бабин Яр з точки зору Російської Федерації.