Втративши Київ, РПЦ перестане бути найбільшою православною церквою світу, тому без бою вона не здасться

Чи вплине на соціальну напругу і масові акції протесту в Києві надання Українській православній церкві автокефалії?

Це питання прозвучало під час дискусії, де обговорювалися протестні настрої українців  і ймовірність їх загострення цієї осені, як то традиційно відбувається в країні цієї пори року, або в процесі передвиборчої кампанії.

На думку, Андрія Биченка, директора соціологічної служби Центру Разумкова, це цілком ймовірно. І хоч, згідно з дослідженням громадської думки, більшість українців релігійні відносини не цікавлять узагалі, але  щодо тих, кого релігійне питання хвилює, це має дуже великий конфліктний потенціал.

 «Тому  видимі акції  протесту будуть, – переконаний соціолог. – Особливо, з огляду на позицію Російської православної церкви і Української православної церкви Московського патріархату. Навіть за заявами нинішніх діячів РПЦ видно, що вони налаштовані на конфлікт в разі визнання автокефалії Української церкви. І природно, Київ як духовний центр обох церков – Української і Російської,  тому що все православ'я – і російське, і українське – пішло з Києва, стане епіцентром цього конфлікту».

Андрій Биченко запевняє –  симпатії  більшості киян, як і більшості українців,  будуть на боці Київського патріархату. Адже відносна більшість українців вже сьогодні виступає  за надання Українській церкві автокефального статусу. Неоднозначною є і ситуація  з Києво-Печерською Лаврою, особливо з огляду на її юридичний статус.  

«Частково Лавра перебуває  у державній власності  як державний музей, Національний Києво-Печерський історико-культурний заповідник,  частково там є установи УПЦ МП, – пояснює експерт. – Тому як мінімум якісь складнощі будуть. Плюс, враховуючи войовничий настрій Російської православної церкви, ми можемо очікувати на акції протесту, особливо в Києві. Адже Київ  – критично важливий  для обох церков. Власне кажучи, якщо РПЦ втратить Київ, вона фактично перестане бути найбільшою православною церквою світу. І тому без бою, звичайно, вона це не віддасть».

Олена Злобіна, завідувачка відділу соціальної психології Інституту соціології НАН України, звернула увагу на те, що це будуть дуже специфічні протестні акції.

«Хресний хід – це протестна акція?  У наших координатах назвати це прямо протестами неможливо. Тому це будуть акції релігійного оформлення», – каже соціолог, і  теж погоджується, що вони неминучі.

Андрій Єременко, соціальний експерт,  засновник «Асtive Group»,  підтримав своїх колег, зауваживши, що більшість  українців  сприймає це питання насамперед  як політичне,  і тільки потім  – як релігійне. Ще якась частина громадян вважає це радше релігійним питанням,  але в якому  активну участь беруть політики.  Як неполітичне, а чисто релігійне питання,  його практично мало хто сприймає. Відповідно, масові акції  навколо цього будуть і  багато в чому матимуть політичне оформлення.

 «І ми будемо бачити атеїстів, які будуть виходити і активно працювати для того, щоб тут була автокефальна церква, – запевняє Андрій Єременко. –  Тому що отримання автокефалії для України сприймається як перемога над Росією, це для великої частини населення значимо, і ми це  спостерігатимемо».

Сергій Шаповалов, дослідник Фонду «Демократичні ініціативи»  нагадав, що релігійна тема вже ставала причиною і масових акцій, і навіть фізичних зіткнень громадян. Наприклад, до таких спричинив  візит до Києва патріарха РПЦ Кирила в 2009 році, коли під час його прийому в Україні відбулося фізичне протистояння прихильників приїзду патріарха і противників цього.

 «У зв'язку з тим, що релігійна тема в суспільно-політичному дискурсі свого значення не втратила, а прихильників націоналістичних організацій стало навіть більше, ми можемо очікувати повторення такого явища. Чи буде це протистояння фізичного характеру, чи ні, багато в чому залежатиме  від правоохоронних органів», – підсумував Сергій Шаповалов.