Коментарі
Перегляди: 1632
29 жовтня 2018

Потенційна лінія політичного розколу може вибудовуватися між прихильниками НАТО і тими, хто підтримує позаблоковість

Вступ України до НАТО, як  опція гарантування національної безпеки,   має на сьогодні  високий рівень підтримки – 42%. Хоч це й не піковий рівень підтримки  в розрізі  моніторингу (улітку 2017-го він становив 47%),   який Фонд «Демократичні ініціативи» здійснює на цю тему понад десять років, проте  вже можна констатувати –  стійке ядро підтримки членства в  НАТО в Україні сформувалося.  Про це аналітик Фонду «Демініціативи» Руслан Кермач  сказав під час публічних дебатів  «Нова візія відносин Україна-НАТО».  

Військовий союз з Росією в рамках ОДКБ підтримують сьогодні  6% громадян, позаблоковий статус – 35%, і 16 % не визначилися щодо того, який варіант гарантування безпеки був би найкращим.

«Звичайно,  порівняно з  не дуже віддаленим  2012 роком, коли підтримка НАТО становила  13%,  це справді відчутно вищий рівень підтримки, –  зауважив експерт. – І що важливо, зростання відбувається  в усіх без винятку регіонах  країни  – навіть на Донбасі, де в  тому ж таки 2012 році, який ми беремо як довоєнний орієнтир, цей показник  коливався на рівні статистичної похибки. Сьогодні це досить пристойні  показники підтримки!».

Водночас, за словами Руслана Кермача, «зачаровуватися»  цією цифрою  у 42 % не варто. Адже  це лиш  середній показник по країні. І якщо у  західному макрорегіоні  консенсусу в підтримці НАТО вже  досягнуто (абсолютна більшість – 71% –  там підтримують  цю опцію гарантування безпеки), у  центрі практично теж   – 52%,  то південь (20%) і схід (30%) суттєво відстають.

«Саме на  півдні та сході  ми спостерігаємо  основний «кістяк » підтримки варіанту позаблокового статусу, – каже аналітик.  –  Це фактично найбільш популярна опція там, яка протягом нашого  моніторингу  дедалі  зростає».

Наявність такої диспропорції, зауважує Руслан Кермач, сприятиме політичним маніпуляціям  і  спекуляціям на темі НАТО, які  є звичною практикою в українському передвиборчому контексті.

 «Основна потенційна лінія  політичного розколу може вибудовуватися між прихильниками НАТО  і тими, хто підтримує позаблоковість, передбачає аналітик. –  Ми вже чуємо заяви  деяких політичних сил про «нову Швейцарію Східної Європи». Ніхто тільки не згадує про те, яких сусідів має Швейцарія, і яких маємо ми, і який контекст на теперішній момент військової агресії ми маємо на нашій території».

Ризики  загострення цієї тематики накладаються на саму  сенситивність теми НАТО. В українському суспільстві вона досі  залишається чутливою і  значною мірою  заідеологізованою.

«Ці ідеологеми та міфи мають коріння ще з радянських часів, про що свідчить  хоча б  той факт, що ще 30% респондентів загалом по Україні в нашому опитуванні вважають НАТО «агресивним військовим блоком», – ділиться  як на сьогодні «шокуючою» соціологією Руслан Кермач. 

Опитування зафіксувало  й  недостатню обізнаність громадян щодо теми НАТО – тільки 12% відповіли, що вони  мають достатньо інформації про НАТО.

«Необізнаність, помножена на заідеологізованість теми, –  і є той  простір для маневру  безвідповідальних політичних сил, які намагатимуться, я думаю,  на цьому сколотити швидкий електоральний капітал напередодні прийдешніх президентських і парламентських виборів», – акцентує Руслан Кермач.

Гарантією незворотності  євроатлантичного вектору інтеграції може стати стійкий міжрегіональний  суспільний консенсус на підтримку НАТО, наголошує експерт.

«Якщо політики побачать  єдність суспільства в цьому питанні, думаю, вони не наважаться використовувати його  в своїх спекулятивних  цілях. Тому з  наближенням виборів нам треба предметно працювати на ті регіони, які на сьогодні декларують такий запит на інформацію або  їм бракує такої інформації  про НАТО», – підсумував Руслан Кермач.

Останні новини з категорії Коментарі

Переговори про призупинення війни: бути чи не бути

Попри дедалі активніші розмови про можливість переговорів про призупинення війни, політичні рішення про мир залишаються недосяжними. Чому? П...
17 січня 2025

Трамп не зможе скасувати санкції проти РФ чи вийти з НАТО без згоди Конгресу – Тарас Жовтенко

Тарас Жовтенко нагадує, що президент США не може одноосібно ухвалювати ключові рішення у зовнішній політиці, такі кроки потребують згоди Кон...
15 січня 2025

Останній Рамштайн Байдена та чому Європа не хоче миротворців на війні в Україні коментар Тараса Жовтенка

Тарас Жовтенко про останню зустріч Рамштайн за каденції Джо Байдена, заяву Зеленського в Німеччині щодо розміщення іноземних миротворців в У...
13 січня 2025

Які уроки з досвіду Ліги Націй може засвоїти ООН? – Олексій Гарань про історичні паралелі

Про проахунки Ліги Націй і як ООН може уникнути тих самих помилок – в інтерв'ю Українському радіо розповів Олексій Гарань
13 січня 2025