Тарас Жовтенко

Сфера наукових інтересів: гібридні загрози та стратегії, інформаційно-психологічні операції, протидія дезінформації, безпекова політика США, НАТО, ЄС, європейська та євроатлантична безпека, воєнна політика і стратегія, геополітика і міжнародна безпека.

Коментарі
Перегляди: 561
2 грудня 2024

Сирійський конфлікт: роль Ірану, Туреччини й Ізраїлю та «геополітичного генія» Путіна прокоментував Тарас Жовтенко

У Сирії збройні опозиційні сили змогли відновити свій контроль над північчю країни і над містом Алеппо через ослаблення ключових союзників режиму сирійського президента Башара Асада — Ірану, Росії та ліванського терористичного угруповання «Хезболла». В.о. виконавчого директора  Фонду «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва, безпековий аналітик Тарас Жовтенко прокоментував ці події  в етері телеканалу FREEДОМ.

Він, зокрема, зазначив, що «Хезболла» на чолі з Іраном зараз сфокусовані на ситуації з Ізраїлем, і всі їхні ресурси зосереджені в тому регіоні.

«"Хезболла" ресурсно залежить від Ірану і Росії. А більшість ресурсів Ірану зараз кинуто не на Сирію і не на підтримку дружнього режиму Башара Асада, а на те, щоб не дати розвалитися своїй системі проксі-сил, таких як "Хезболла" і ХАМАС, під ударами ізраїльських військових. Тому іранські угруповання на території Сирії явно недоотримують потрібного їм ресурсу», — пояснив Тарас  Жовтенко.

Плюс дії збройних сил Ізраїлю з демонтажу іранських терористичних проксі зосереджені не тільки на угрупованнях ХАМАС або «Хезболла» на території Лівану. Армія Ізраїлю завдавала також ракетно-бомбових ударів і по території Ірану, і по території Сирії.

«Тим самим вони знищують іранських військових, іранські склади з озброєннями і боєприпасами. А це ті ресурси, які дають змогу триматися на плаву проіранським угрупованням, ключовим союзникам режиму Башара Асада. Плюс Ізраїль зробив так, щоб Іран був змушений сфокусуватися на підтримці ліванської "Хезболли". І він послабив сили ключових союзників режиму Асада до такої міри, що став можливим такий наступ [опозиційних військ у Сирії]. І серйозного опору з боку або сил Асада, або іранських сил, які його підтримують, ми поки що не бачимо», — зазначив аналітик.

Важливу роль у регіоні завжди відігравала Туреччина, яка на півдні межує з Сирією.

«Роль Анкари в ситуації з Сирією досить специфічна. Турецькі сили в різні моменти по-різному використовували громадянський конфлікт у Сирії. Наприклад, використовували моменти, щоб нейтралізувати на території Сирії загрозу угруповань, які Анкара називає курдськими терористами. У 2018 році навіть був інцидент, коли бойові підрозділи Туреччини відкрито перейшли кордон із Сирією у відповідь на обстріли прикордонних турецьких регіонів. Президент Туреччини Ердоган назвав усе це операцією Північноатлантичного альянсу з боротьби з міжнародним тероризмом. Але Анкару тоді дуже швидко осмикнули з Брюсселя, бо це не була ніяка операція НАТО. І потім Анкара офіційно перепросила, мовляв, ми трошки переплутали формулювання. Але, так чи інакше, Туреччина спочатку намагалася для себе врегулювати питання з курдськими повстанцями та закрити цю загрозу своїй національній безпеці», — пояснив Тарас Жовтенко.

Він упевнений, що після ослаблення ключових гравців у Сирії Туреччина намагатиметься розширити діапазон своїх стратегічних цілей.

«І крім розв'язання питання з курдськими бойовиками, Ердоган намагатиметься зміцнити свої позиції саме на території Сирії — діючи точно так само, як Іран, тобто через своїх проксі, через угруповання сирійських бойовиків, які діють за підтримки турецьких спецслужб і турецьких збройних сил. Ердоган намагатиметься взяти під контроль якусь частину сирійської території, щоб стати одним з активних гравців саме в цій історії. Тому що ця історія чітко вписується в стратегію Анкари та стратегію конкретно президента Ердогана зі встановлення Туреччини щонайменше в ролі регіонального лідера, з розширення свого регіонального впливу. Туреччина спробує стати одним із ключових гравців у ситуації в Сирії, піднявши свій статус тут на рівень Ірану або Російської Федерації», — прокоментував Тарас Жовтенко .

Тарас Жовтенко також прокоментував ситуацію з російськими військами в Сирії.

Після трьох днів успішного збройного наступу опозиційних сил російські війська, що дислокувалися в країні для підтримки режиму президента Башара Асада, зазнали значних втрат. Деякі підрозділи армії РФ опинилися в оточенні, зниклими безвісти вважаються сотні росіян. За даними української військової розвідки, у підсумку Кремль відправив у відставку командувача російських військ у Сирії Сергія Кисіля, замість нього призначено Олександра Чайко.

«Після бойових дій на території України тепер ще й події в Сирії для путінського режиму — це початок чергового фіаско. У Росії вже багато "z-блогерів", "z-військових" пишуть, що це геополітичний провал для Кремля. Тому що багатьом очевидно, що Росія не зможе захистити свого ключового регіонального союзника на Близькому Сході. А це такий самий сигнал для всіх інших союзників Російської Федерації», — сказав Тарас  Жовтенко.

Ситуація з російськими військами в Сирії — це ще один доказ, що путінська «спеціальна військова операція» в Україні пішла не за планом.

«Вона давно і далеко йде не за планом. Тому що Російська Федерація була змушена систематично протягом останніх двох років вилучати з території Сирії озброєння та боєприпаси і відправляти це все на фронт на території України. Тому що без такого поповнення російські війська в Україні не змогли б протриматися так, як вони тримаються зараз. Але це, з іншого боку, послабило російське угруповання на території Сирії», — зазначив експерт.

"Це все наслідок "геополітичного генія" Володимира Путіна, який війною проти України виснажує всі свої ресурси. У нього з рук валиться все, як вони називають, ближнє зарубіжжя, країни СНД (Співдружності незалежних держав). Тож що вже казати про Близький Схід та інші регіони, де в Росії дедалі менше й менше шансів бути активним гравцем", — резюмував Тарас Жовтенко.

Останні новини з категорії Коментарі

Нарешті питання про виведення російських військ із Придністров’я лунає в ультимативному форматі – Маріанна Присяжнюк

Маріанна Присяжнюк про те, чи зможе Молдова використати енергетичну кризу для деокупації Придністров'я
29 січня 2025

Росії вигідна ситуація «ні війни, ні миру», за якої Захід скорочуватиме допомогу Україні – Марія Золкіна

Марія Золкіна про "готовність" Путіна зустрітися з Трампом, як це вплине на війну в Україні та чи вирішуватиметься «українське питання» без...
29 січня 2025

Влада призначила винними військових. Це переведення стрілок – Олексій Гарань

Олексій Гарань про суди над генералами, скандал між Міноборони та Агенцією оборонних закупівель й те, як все це впливає на зовнішню підтримк...
27 січня 2025

Туск пригрозив Орбану: які інструменти має Польща, щоб відповісти на шантаж Угорщини – Тарас Жовтенко

Туск пригрозив Орбану наслідками, Мая Санду відвідала Київ, а Росія продовжує системний вплив на Придністров’я — ці та інші події прокоменту...
27 січня 2025