Створення аналітичних центрів при міністерствах за гроші ЄС: боротьба з корупцією чи її імітація?

В Україні наразі відбирають кандидатів для роботи в директоратах при міністерствах. Молоді державні службовці відтепер не лише отримають можливість долучитися до процесу державного управління, а й матимуть реальний шанс якісно змінити бюрократичну систему. Головне – мотивація, незаангажованість, чесність і віра в реформи. Наскільки виправданим є залучення молоді до міністерського апарату і чи допоможе це здолати корупцію в бюрократичній машині, ми запитали в політичних експертів – аналітика фонду “Демократичні ініціативи” Руслана Кермача та керівника журналу вільного покоління Reed.media Станіслава Зозулі.       

Цей крок сприятиме розвитку демократії

За словами Руслана Кермача, експерта фонду “Демократичні ініціативи”, створення так званих аналітичних штабів при міністерствах є позитивним кроком для демократичного розвитку держави.

“Наскільки мені відомо, це грантовий проект, що фінансується ЄС. Тому відбір експертів – ретельний. Кандидати на вакансії мають пройти ряд випробувань на фаховість і доброчесність. Заробітна плата передбачена конкурентна – в середньому експерт отримуватиме 2000 доларів, що істотно підвищить престиж цієї роботи, і сподіваюся, що вакантні місця займуть люди, які справді  є компетентними”, — каже  експерт фонду “Демократичні ініціативи”.

Державна політика зможе стати ефективнішою

За його словами, державні органи та аналітичні центри в Україні значною мірою існували в абсолютно різних вимірах, що ускладнювало вироблення якісної державної політики, базованої на експертному знанні.

“Ці аналітичні центри відтепер функціонуватимуть спільно з органами виконавчої влади, що, сподіваюся, допоможе більш ефективно розробляти державну політику”, — пояснює Руслан.

Імітація змін і “відпрацювання” мільйонного гранту

Натомість інший експерт, Станіслав Зозуля, керівник журналу вільного покоління Reed.media, стверджує, що створення директоратів при міністерствах, на які будуть покладені аналітичні функції, принципово не змінить бюрократичну машину.

“Це і бюрократичною реформою назвати не можна, адже реформа державної служби — це завжди скорочення кількості держслужбовців, а не її зростання. Варто зауважити, що надбавки за оплату праці для нових чиновників будуть фінансуватися за рахунок європейських донорів, і це рішення переслідує, з одного боку, ціль опрацювання багатомільйонного європейського гранту, а з другого — продовження трирічної післямайданної практики імітації реформ замість радикального втілення змін і перетворень”, — каже Станіслав Зозуля. Позитивною частиною цього рішення, на його думку, є покращення матеріального стану частини українців, які будуть залучені на нову державну службу.

Корупцію реформа не здолає

Що стосується зниження рівня корупції в органах влади і створення більш прозорої системи управління, то Руслан Кермач переконаний, що прямого впливу створення аналітичних центрів при міністерствах на корупційні процеси у владі не матиме. “Прямого зв’язку в короткостроковій перспективі тут немає. Експерти просто створюватимуть фахову аналітику, яку використовуватимуть для подальшого вироблення державної політики. Але наскільки зміниться сама система, покаже час”, говорить Руслан Кермач.

Нові держслужбовці – це тільки картинка

Станіслав Зозуля переконаний, що нові держслужбовці будуть некорумпованими тільки тому, що нічого не зможуть вирішувати: “Їхнє завдання полягатиме в написанні красивих паперів, планів та звітів з інфографікою англійською мовою. Це на корупцію не вплине з жодної точки зору, адже не впливає на джерело корупції — контакт людини та чиновника при вирішенні другим певних питань, що стосуються першого. Тобто безпосередні держрегулювання і є тим корупційним податком, що накладає на платників податків додатковий тягар. А до всієї корупційної системи нових держслужбовців просто не допустять, вони залишаться чужими для неї. Їхнє завдання полягатиме у виправданні системи без принципових змін”.

Нагадаємо, що у серпні Кабінет Міністрів України затвердив один із етапів реформи державного управління, метою якої є підвищення якості держслужби та публічної адміністрації в цілому. Реформа передбачає проведення відкритого конкурсу на нові посади в десяти міністерствах, а також у Національній державній службі, СКМУ і Нацагентстві електронного врядування. Відібрані кандидати повинні будуть у сферах своєї відповідальності формувати державну політику, реалізо вувати курс євроінтеграції та займатися стратегічним плануванням. Передбачається, що завдяки відкритому конкурсу та міжнародним принципам відбору персоналу держслужбовцями стануть активні представники громадськості, бізнесу та державного сектора.

Ірися Герцун

Оригінал: Persona