Українці пишаються своїм громадянством, а українська мова стала ознакою інтелігентності і культурності
Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 29 липня по 4 серпня 2021 року провели дослідження в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. В опитуванні "Які здобутки і проблеми зростання бачать українці й на що сподіваються у майбутньому" взяли участь 2019 респондентів віком від 18 років. Про результати дослідження в ефірі Українського радіо розповідає професор, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" Олексій Гарань.
Про дані, які здивували організаторів
Нині на людей звалюється багато дезінформації, фейків, скандалів і пропаганди. На жаль, так працюють ті, хто називаює себе блогером. За таких умов ми часто недооцінюємо те, що у нас є.
У нашому опитуванні люди називали прізвища українців, яких знають і якими пишаються, символи, музичні твори. Однак для мене найнесподіванішими були відповіді українців на ключові питання розвитку. Тут ми побачили, що 72% опитаних пишаються українським громадянством і ця цифра зростає. Особливо показник виріс після 2013 року. Я думаю, що це добре. Адже за тих умов, коли нам розповідають, що "українці самі вважають, що рухаються у хибному напрямку", "все погано". Так історично склалося, що ми не довіряємо будь-якій владі, але тим не менше, коли нас питають, чим же українці пишаються, вони відповідають, що громадянством. Тобто ця цифра здивувала позитивно.
Також я здивувався, коли побачив відповідь на питання "Чи може лідер країни порушувати законодавство". 72% респондентів вважають, що будь-який сильний лідер має дотримуватись законодавства та не може порушувати його. Коли громадян запитали, чи повинен мати лідер "сильну руку", то 54% опитаних погодилися з цим визначенням і зазначили, що це важливіше ніж закони. І такий показник не є дуже хорошим. Утім, якщо трохи переформулювати питання і запитати про те, чи може лідер порушувати закони, тоді більшіст стверджують, що він не повинен це робити. Це добре, це те, що відрізняє нас від Росії. Бо там є традиційна віра в сильного лідера, в доброго царя, в месіанство. В Україні ж такого немає. Так, українці помиляються. Після обрання кожного нового президента довіряють йому не більше 6 місяців, а потім заявляють, що країна рухається не в тому напрямку. Але те, що українці відкидають диктатуру, порушення законів ― це дуже важливо. Ми запитували про те, чи готові громадяни відмовитися від свободи в обмін на власний добробут. Такі люди є, ― це десь п’ята частина опитаних. Однак 40% з цим не погоджуються і заради свободи готові терпіти певні матеріальні труднощі.
Ми запитали про те, що може бути кращим для України: демократія чи авторитарний режим за певних умов. Лише 20% відповіли, що авторитарний режим. Десь п’ята частина населення налаштована патерналістські, такі люди є. Та 54% стверджують, що демократія ― найкращий тип державного устрою для нас. Це важливо, бо в Україні складна соціально-економічна ситуація, іде війна, проти нас працює ворог, який поширює пропаганду і, на жаль, тут є лобісти Кремля, які працюють усередині нашої держави.
Так ми побачили, що більшість українців підтримують демократію, пишаються своєю країною і громадянством, а також продовжують вірити, що нам треба рухатися до Європи. Ці дані позитивні, я їм радію. Мені здається, що громадська думка українців буває більш зваженішою, ніж те, що ми чуємо з наших екранів.
Про те, що у рейтингу немає імен російських діячів, митців
Ми питали про те, хто зробив найбільше для української культури з часу проголошення незалежності, а люди найчастіше називали Святослава Вакарчука, Кузьму Скрябіна, 8% казали про Ліну Костенко, також називали Руслану і Джамалу.
Мені була цікава відповідь на питання про те, який художній твір найкраще представляє Україну в світі. Більшість назвали "Кобзаря", а от на другому місці ― гімн України. Ті символи, яких ми в кінці 80-х рр. навіть не могли уявити, все це стало реальністю. Звичайно, ми ще бачимо спроби зберегти русифікацію, але поступово це змінюється. Мені здається, що українська мова стала ознакою інтелігентності і культурності.