В української дипломатії був складний рік, бо доводилося грати і в обороні, і в наступі одночасно – Петро Бурковський
Майже 80% громадян позитивно оцінюють зовнішню політику України. Про це під час пресконференції «Зовнішня політика України в умовах війни: стан, особливості та пріоритети», яка відбулася 5 квітня в Укрінформі, повідомив директор соціологічної служби Центру Разумкова Андрій Биченко, презентуючи результати соціологічного опитування ЦР.
На думку громадян, українська зовнішня політика є досить ефективною за всіма напрямами. Зокрема, політику зміцнення відносин України з країнами світу і міжнародними організаціями позитивно оцінюють 85,6%, політику поширення об’єктивної інформації – 86,2%, покращення міжнародного іміджу та авторитету України – 86,2%, забезпечення зовнішньої підтримки для опору російській агресії – 86%, просування українських ініціатив на міжнародних майданчиках – 85,6%, інтеграцію до ЄС – 81,2%, інтеграцію до НАТО – 77,6%, захист прав українців за кордоном – 72,4%, просування інтересів українського бізнесу на світових ринках – 67%.
Виконавчий директор Фонду «Демократичні ініціативи» Петро Бурковський під час обговрення результатів дослідження зазначив, що в української дипломатії був складний рік, тому що вона мала грати і в обороні, і в наступі одночасно, відбиваючи ворожі наративи, які Росія дуже активно поширювала.
«Вона це робила і продовжує робити на Заході через своїх агентів впливу, через держави, які і досі до неї дружнього ставляться», – зауважив аналітик.
Він нагадав, як українській дипломатії доводилося виявляти залізну волю і протистояти такій собі «човниковій дипломатії», коли деякі країни їздили спочатку до Москви, а потім до Києва, але фактично вирішували свої питання, зокрема щодо газових контрактів. І про приклади неконвенційний дипломатії, коли міністр закордонних справ на важливому засіданні, де мали ухвалюватися санкції, озвучив, хто саме блокує ці санкції, після чого ситуація суттєво змінилася на користь України. І про непросту боротьбу з російськими наративами на Глобальному Півдні, де Україні деякою мірою доводилося перебувати і в наступі, і в обороні, в результаті чого на голосуванні в Генасамблеї ООН про засудження спроби Росії анексувати частину української території більшість африканських держав (29) все ж проголосувала за Україну.
Нині перед Україною стоїть низка викликів, серед яких – і створення власної формули безпеки, яка нині активно обговорюється, і участь у процесах забезпечення глобальної безпеки.
«Зараз Росія і Китай намагаються сформувати певний антизахідний альянс, створити систему, коли авторитарні країни об'єднуються проти демократичних... Перед нами стоять два глобальних завдання – зробити все, щоб уникнути глобальної війни, адже наші союзники цього не хочуть, і ми маємо рахуватися з їхніми інтересами. А друге – сприяти тому, щоб табір демократії був сильніший і потужний, ніж табір авторитарних держав», – пояснив Петро Бурковський.
Він наголосив, що інтереси України збігаються з інтересами її союзників, але головним завданням української дипломатії залишається донести до табору демократії розуміння того, що безпека і мир можливі лише тоді, коли Росія зазнає поразки і зануриться у свої внутрішні проблеми та перестане думати про зовнішню агресію.