Вибори президента Польщі: за будь-якого результату перегонів для України нічого не зміниться

Віталій Рябошапка, Сегодня

До другого туру президентських виборів Польщі вийшов чинний глава держави Анджей Дуда і опозиціонер Рафал Тшасковський. Як результати виборів вплинуть на україно-польські взаємини

Після нетривалої паузи, пов'язаної з підбиттям підсумків першого туру президентських виборів, в сусідній Польщі стартував фінальний забіг претендентів на крісло глави держави. Голосування в другому турі пройде за тиждень – 12 липня.

Очікуваний результат

У першому турі сенсацій не відбулося: перемогу в ньому здобув чинний президент, підтримуваний правлячою партією "Право і справедливість", Анджей Дуда. За офіційними даними Національної виборчої комісії (НІК) Польщі, за нього проголосували 43,5% виборців. Що трохи більше, ніж в день виборів давали екзит-поли, і більше, ніж фігурувало в соцопитуваннях.

Конкуренцію йому в фінальному голосуванні складе мер Варшави, заступник голови опозиційної партії "Громадянська платформа" Рафал Тшасковський. За нього, за офіційними даними НІК, проголосували 30,46% (тут дані соціологів і офіційні дані практично не відрізняються).

Цікаво, що громадяни Польщі, які голосували в Україні, продемонстрували ще більші симпатії до чинного президента. На виборчих дільницях в Україні Дуда набрав 51,71% голосів, Тшасковський – 29,75%. Зате останній здобув перемогу в Києві і області. Навпаки, на дільницях в Росії (і особливо в Москві і Санкт-Петербурзі) більш популярний був саме мер Варшави.

При цьому другий тур виборів, як зазначають експерти, буде ще більш складним для чинного глави Польщі. За їхніми оцінками, Дуді відійдуть голоси ультраправого кандидата Кшиштофа Босака (це близько 7,5%). У той же час громадяни Польщі, які віддали в першому турі перевагу всім іншим опозиційним кандидатам, підтримають Тшасковского. Отже, розрив між кандидатами у другому турі буде мінімальним. Хоча експерти все ж віддають невелику перевагу чинному президенту.

Щодо питання України – є згода

Відкритим залишається питання, які зміни можуть принести ці вибори для України. Тема взаємин з нашою країною практично не звучала під час кампанії. Але не тому, що інтерес Польщі до нашої країни ослаб. А скоріше тому, що стосовно питання України у представників різних політичних сил Польщі, в принципі, схожа думка.

Втім, "майже" – не означає зовсім. Вже перед самим першим туром виборів Анджей Дуда, вилітаючи в США на зустріч з Дональдом Трампом, зробив досить різкий випад стосовно  свого основного опонента.

"У той час, коли правила "Громадянська платформа", членом якої є Рафал Тшасковський, Росія вторглася в Україну. Безпека Польщі в той час базувалася винятково на нашій армії, і багато людей дуже боялися, – сказав Дуда. – Сьогодні в Польщі присутні війська НАТО, в тому числі американські. Це результат ефективної і мирної політики. Я обіцяю, що продовжу її проводити", – заявив президент Польщі.

Опозиційний кандидат відреагував миттєво, зазначивши, що питання агресії Росії проти України, санкцій проти Росії не повинні бути елементами політичний гри під час виборів.

"Мені здавалося, що присутність американських військ в Польщі, агресія Росії проти України – це ті речі, за якими є згода і які не використовуються в політичній грі, – сказав Тшасковський. – Це (розміщення американських військ у Польщі. – Авт.) – один з небагатьох прикладів, коли у нас є продовження у зовнішній політиці. Точно те саме можна сказати про жорстку позицію стосовно агресії Росії проти України, жорстку позицію щодо введення санкцій проти Росії", – зазначив кандидат.

Дуда влаштовує Україну. Тшасковський теж

Експерти сайту "Сьогодні" в один голос відзначають, що, по суті, за будь-якого результату виборів президента Польщі для нас нічого не зміниться.

Ось що з цього приводу сказав виданню  професор політології Києво-Могилянської академії, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи"  Олексій Гарань:

"Дуда представляє консервативну політсилу "Право і справедливість", яка в своїй риториці може використовувати і елементи євроскептицизму, і елементи націоналізму у внутрішньополітичній пропаганді для мобілізації електорату. І це одна з причин, чому свого часу у нас виникли проблеми з Польщею в сфері історичної пам'яті. Це, загалом, зрозуміло: для однієї сторони вони можуть бути героями, а для іншої – ні. Тшасковський же – член ліберальної "Громадянської позиції", яка менше акцентує увагу на таких питаннях. Тому, напевно, якщо б ця сила здобула перемогу, нам би легше було залагоджувати протиріччя з питань історичної пам'яті".

Однак, за  словами професора політології, в разі перемоги Анджея Дуди Польща все одно залишиться нашим стратегічним партнером.

"Так, залишаться питання, які нас можуть роз'єднувати. Але це практично звичайна справа у взаєминах будь-яких двох сусідніх країн. Так було завжди і так буде. Важливо, що набагато більше буде того, що нас об'єднує. А нас об'єднують економічні взаємини. Об'єднує ставлення до російської агресії, до Росії. Якщо ви подивитеся, Путін останнім часом дуже багато наговорив на адресу Польщі – фактично повторюючи радянську пропаганду. І нинішня влада Польщі реагує досить жорстко на ці випади. Великою мірою,  ПІС у плані взаємин з Росією має, можна сказати, трохи жорсткішу позицію, ніж "Громадянська ініціатива", – зазначає Олексій Гарань.

При цьому він зазначає, що після перемоги на виборах президента України Володимира Зеленського відносини між країнами з дискусійних питань покращилися.

Повний текст статті: Сегодня