Навіть виклики дистанційного навчання та ЗНО не схилили батьків до вакцинації своїх дітей – експерти обговорили контроверсійні погляди українців

50% батьків погодилися з тим, що запровадження дистанційної освіти тією чи іншою мірою сприяло захисту їхньої родини від потенційного зараження COVID-19, однак 65% все одно виступають проти дистанційної освіти, а 47% не готові вакцинувати власних дітей, навіть якщо безпечність та ефективність вакцини буде доведена за кордоном.

Про цю суперечність у думках батьків українських школярів свідчать результати загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 1 по 7 червня 2021 року.

Дані були представлені 19 липня під час круглого столу «Пояснити 30%: як українці оцінюють освіту та вступ в умовах пандемії», назва якого відсилає до 30% школярів, які цього року не склали ЗНО з математики, не відповівши на запитання з програми початкової школи.

Рішенням проблеми негативної оцінки дистанційної освіти батьками могла б стати вакцинація населення, – Поліна Бондаренко

Згідно з даними опитування, у 2021 році 45% українців оцінили якість середньої освіти як таку, що тією чи іншою мірою є низькою, ще 44% назвали її посередньою.

Як зазначила аналітикиня Фонду «Демократичні ініціативи» Поліна Бондаренко, коментуючи динаміку оцінки якості освіти громадянами: «Можемо спостерігати дуже негативну тенденцію, порівняно з минулим роком на 11% зросла кількість людей, які оцінюють якість освіти як дуже низьку». За її словами, такого різкого росту негативної оцінки за минулі періоди проведення опитування не спостерігалося.

Вона повідомила, що у цьому питанні зберігається вікова відмінність:

«Якщо дивитися за віковим розподілом, то люди у віковій групі від 18 до 29 років оцінюють якість освіти позитивніше, ніж люди старшого віку. 14% респондентів у молодшій віковій групі вказали на те, що вони оцінюють якість освіти як високу, тоді як серед респондентів старших за 60 років це всього 4%. Тобто чим далі люди від шкільної освіти, тим негативніше вони починають оцінювати якість освіти», – зауважила аналітикиня.

Схожа тенденція спостерігається і в оцінці зовнішнього незалежного оцінювання, яке цього року схвально оцінив 71% населення країни.

«Так само як і з оцінюванням якості середньої освіти, ми бачимо, порівняно з результатами минулого року, різке збільшення, на 9%, кількості людей, які різко негативно  ставляться до використання ЗНО як методу вступу до вищих навчальних закладів», – зауважила Поліна Бондаренко.   І це при тому, що 74% погодилися, що ЗНО сприяє рівності учасників на етапі вступу, а 58% дотримується думки, що ЗНО також зменшує рівень корупції.

Результати загальнонаціонального опитування свідчать, що 50% сімей, чиї діти чи внуки ходять до школи, погодилися з тим, що запровадження дистанційної освіти, тією чи іншою мірою, сприяло захисту їхньої родини від потенційного зараження коронавірусною інфекцією. Однак дані, презентовані під час круглого столу, демонструють, що 65% батьків все одно виступають проти запровадження дистанційної освіти у школах.

Серед ключових проблем дистанційної освіти, які виокремила аналітикиня Фонду, з відповідей опитаних батьків: зниження рівня успішності дітей (72%), брак уваги вчителів до потреб дітей під час навчання (51%) та формальний підхід вчителів до проведення дистанційного навчання (50%).

У виокремлених ключових проблемах дистанційної освіти, за її словами, є значна різниця між типом населеного пункту, особливо якщо порівнювати села та міста з населенням понад 500 тис.

«В селах, наприклад, попри те, що теж домінує відповідь «зниження рівня успішності дітей», три інші найчастіше згадувані проблеми – це недостатнє технічне забезпечення, тобто комп’ютер, планшети. В селах про це повідомили 53% батьків, а в містах з населення більше 500 тис. це всього 20%. Про проблему з Інтернетом в селах повідомляло 60%, а в містах – 29%. Про проблему з використанням месенджерів та онлайн-платформ для комунікації під час навчання в селах повідомляло 51% батьків,  в великих містах – 33%», – зазначила вона.

Іншим викликом дистанційної освіти з яким зіштовхнулися сім’ї, за результатами опитування, стало збільшення напруги у відносинах. Про це повідомило 57% батьків.

Потенційним рішенням проблеми негативної оцінки дистанційної освіти батьками, за словами Поліни Бондаренко, могла б стати вакцинація населення, яка сприяла б виходу на оф-лайн навчання у школах.

«Однак, лише 33% батьків наразі готові підтримати вакцинацію дітей підліткового віку, від 12 до 17 років, якщо вона буде запроваджена. Якщо ж закордоном буде доведена ефективність та безпечність саме для цієї вікової групи, то тоді кількість батьків, які готові провакцинувати власну дитину збільшується до 47%», – наголосила вона.

Спікерка також додала, що в цьому питанні спостерігається значна диспропорція за  макрорегіонами: «На західній Україні 52% батьків сказали, що вони за таких умов готові провакцинувати дитину, а на півдні – лише 25%».

У разі доступності вакцин, безпечність та ефективність яких для підлітків доведена в інших країнах, чи погодилися б Ви вакцинувати Вашу дитину (дітей)?

(% серед респондентів, у яких є діти або внуки, які проживають спільно з ними і які ходять до школи)

Завершила свою доповідь аналітикиня на дещо тривожній ноті.

«46% виступають проти використання ЗНО як методу вступу в вищі навчальні заклади під час пандемії. 46% – виступають «за». Якщо ми подивимося на результати у вікових групах, то у молодшій групі (18–29 років), яка от нещодавно складала ЗНО, 57% виступають проти того, щоб скасовувати ЗНО на час пандемії. В той час як у віковій групі 60+ це лише 37%».

Крім того, і  серед батьків, чиї діти зараз ходять в школу,  на жаль, 61% теж виступає проти ЗНО під час пандемії, відзначила вона.

Олексій Гарань, професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи», який модерував зустріч, зауважив позитивний момент – «20% українців взагалі не знайомі з практикою грошових внесків на потреби школи чи класу».

МОН сподівається, що більшість освітян буде вакцинована до 1 вересня, – Любомира Мандзій

Міністерство освіти та науки (МОН) сподівається, що до 1 вересня більшість педагогічних працівників будуть щеплені від COVID-19, щодо вакцинації дітей від 12 років, то рішення про це ухвалює Міністерство охорони здоров’я (МОЗ).

Про це повідомила заступниця міністра освіти та науки Любомира Мандзій.

«Ми розраховуємо, що більшість педпрацівників будуть провакциновані до 1 вересня, це дозволить почати навчання у закладах освіти без дистанційних процесів. Але все це залежить від епідеміологічної ситуації», – сказала вона.

Стосовно вакцинації від COVID-19 дітей віком від 12 років, Людмила Мандзій зауважила, що рішення про залучення тих чи інших категорій громадян до кампанії вакцинації від COVID-19 залежить від МОЗ.

«Щодо можливості вакцинації (дітей — ред.), це повноваження виключно Міністерства охорони здоров’я. Поки що діти не підпадають під вакцинацію, будемо мати рекомендації Міністерства охорони здоров’я, тоді будемо вести бесіди з батьками щодо тих чи інших тенденцій», – сказала вона.

Антинаукова реакція вчителів на вакцинацію тривожить, –  Сергій Горбачов

Своєю чергою освітній омбудсмен Сергій Горбачов заявив, що  залучення освітян до кампанії вакцинації має дуже важливе значення,  натомість тривожить зворотне явище – антинаукова реакція вчителів на вакцинацію.

«Коли  ми розповідаємо і на сайті Міністерства освіти,  і на сайті освітнього омбудсмена  про важливість вакцинації..,   отримуємо  просто шалений  хейтинг,  шалене цькування  і критику про те,  що це «чипування» і тому подібне», – наголосив він.  

Тому потрібні великі спільні зусилля у проведенні вакцинаційних кампаній, акцентував  освітній омбдусмен, адже відсутність достатньої вакцинації і колективного імунітету прямо впливає  на  те, якою буде форма навчання   – офф-лайн чи он-лайн – учнів під час пандемії.

 «Існує суперечність – з одного боку батьки, проти дистанційного навчання, причиною якого є  пандемія. А з іншого боку, вони не хочуть вакцинуватися. Як поєднати  ці  контроверсійні позиції – потребує уважного вивчення», – каже Сергій Горбачов.  

Дистанційна форма навчання  не є злом, – Оксана Макаренко

Тим часом, співголова громадської організації «Смарт освіта» Оксана Макаренко  вважає прикрим те,  що дистанційна освіта на сьогодні в Україні дискредитована. За її словами, світові експерти говорять про те, що протягом п'яти років спостерігатиметься перехід на дистанційні форми навчання, і багато країн в світі вже підготувалися до цього. Зокрема, Китай та Америка, які вкладають дуже багато грошей для того, щоб капіталізувати ці освітні платформи, створити цікаве розвиваюче освітнє середовище, зазначила експерт.

«Дистанційна форма навчання сама по собі не є злом. Вона в законі записана, як окрема форма навчання, і вона, по суті, є нашим майбутнім, її потрібно розвивати, але треба дуже чітко Україні підготуватися до того. Там є вікові особливості, меншим дітям то не підходить, а старшим дає більше можливостей для побудови індивідуальної траєкторії навчання. Там є потреба забезпечити не тільки технологіями, гаджети й інтернет дати, а саме методиками навчання вчителів. Треба розробити це нове навчальне середовище», – пояснила Оксана сказала Макаренко.

Освітній омбудсмен  Сергій Горбачов  додає –  під час дистанційного навчання дітей їхнім батькам довелося виконувати те, чого вони власне виконувати не зобов'язані і не вміють.

«Одним із наслідків пандемії є те, що багато батьків зрозуміли, що школа, то не камера схову для дитини. То місце, де навчають, а навчання це дуже професійна, дуже складна і дуже кваліфікована робота. Це треба розуміти, і от таке ставлення до дистанційної освіти пов'язане ще з цим», – сказав він.

Заступниця міністра освіти Любомира Мандзій також констатувала, що елементи дистанційного навчання так чи інакше використовуватимуться, МОН розширюватиме Всеукраїнську школу онлайн, більше застосовуватиме змішаний формат навчання.

Принагідно Оксана Макаренко поінформувала, що  кількість учнів в окремих приватних дистанційних школах зросла усемеро.

 «Частка тих, хто перейшов на дистанційне навчання, вона склала близько 8-9 відсотків, якщо до пандемії 2 відсотки дітей передавали дітей на дистанційну форму навчання, то зараз це велике зростання. Приміром, певні приватні дистанційні школи зросли в 7 разів. Тобто було 1000 учнів, а стало 7 500. І деякі діти змогли пройти два роки навчання за один рік. Тобто такий темп навчання їм був посильний», – зазначила Макаренко.

ЗНО –  єдиний інструмент,  який  мінімізує ризики суб'єктивного впливу  на долю дитини під час вступу до ВНЗ, – Валерій Бойко 

Коментуючи думку громадян  щодо  скасування ЗНО під час пандемії, керівник Українського центру оцінювання якості освіти (УЦОЯО) Валерій Бойко сказав, що його непокоять настрої суспільств, які виступають за таку ініціативу.

 «Говорять про те, що на час пандемії треба все ж таки скасувати ЗНО, при цьому ніхто відповіді на дає, а що ми пропонуємо взамін.  Повернутися до традиційних іспитів у вищих закладах освіти?, – дивується  Валерій Бойко. Тоді як ЗНО, на його переконання, є єдиним на сьогодні інструментом,  який  мінімізує ризики суб'єктивного впливу  на долю дитини під час зарахування або незарахування її  до університету. 

Він  поінформував, що результати цьогорічного ЗНО показали  – 30% абітурієнтів не володіють елементарними навичками математичного мислення і застосування на практиці математичних знань. Майже 20% абітурієнтів не склали зовнішнє незалежне оцінювання з історії України.

«Майже 20% наших абітурієнтів не склали тест з історії України. Це діти, які абсолютно не володіють картографічними вміннями. І які абсолютно не орієнтуються в історичній хронології, не в тому понятті – що, де, коли і як відбувалося, а вони не здатні розташувати події, між якими відстань 10-20 років», – сказав Бойко.

Він зазначив, що ці діти не здатні аналізувати елементарну діаграму і співвідносити дату на ній з варіантом відповіді. За його словами, такі абітурієнти, здобувши повну загальну середню освіту в умовах незалежності, не спроможні пригадати або пам'ятати чотири канонічні події, які привели до незалежності України.

«З точки зору суспільствознавчого компоненту наші діти демонструють більш загрозливі і більш невтішні результати ніж ті, які демонструють з математики… До того ж щороку ми фіксуємо низький рівень грамотності наших дітей», –  сказав Валерій Бойко і додав, що пояснити це може доволі низьким рівнем не середньої освіти,  а загальним рівнем освіченості дітей.

Оксана Макаренко відреагувала на ці слова, зазначивши, що наша система освіти вже не справляється з тим, щоб навчати сучасних дітей, які  по-іншому сприймають інформацію.

 «Загалом синдром дефіциту уваги,  гіперактивність сучасних дітей –  це вже стає нормою у світі, тому очевидно, що треба перебудовувати спосіб навчання, програми і матеріали, з якими вчитель працює з дітьми в класі для того, щоб діти змогли опанувати ядро знань, а не згубитися серед надмірної інформації»,  – акцентувала Оксана Макаренко.

ЗНО – це безпечно, – Надія Лещик

За словами Надії Лещик, начальниці відділу медіа та аналітики Служби освітнього омбудсмена, найбільше пандемія  вплинула на якість освіти дітей із вразливих  груп населення,  сільської місцевості та дітей з особливими освітніми потребами.

«Пандемія ще більше посилила розрив між дітьми, які навчаються на селі і які навчаються у місті», – наголосила вона.

Відтак  Служби освітнього омбудсмена  звертається  до Міністерства освіти провести якісний моніторинг знань, щоб виявити  прогалини в навчанні і розробити стратегію відновлення освітніх знань.

«Тому що зараз ми маємо 30%  невирішених тестів на ЗНО,  а через декілька років внаслідок цієї пандемії такі наслідки можуть бути по всіх предметах. Тому що якість освіти  знижується», – застерегла Надія Лещик.

А щодо безпеки проведення ЗНО під час пандемії, то за її словами,  це абсолютно безпечно.

«Працівники Служби освітнього омбудсмена  другий рік поспіль є громадськими спостерігачами на ЗНО в різних регіонах України. ЗНО – це  безпечно. Це  і маски, і дистанція, і незмішування потоків, і захист педагогів.  Збільшення захворюваності після ЗНО не було  ні в  тому році, ні цього року», – підсумувала вона.

За матеріалами Укрінформу і "Демініціатив"