Воєнний стан. Чому зараз і як це позначиться на Україні

Олексій Гарань для УНІАН

Сьогодні Верховна Рада позачергово збереться, аби вирішити, чи впроваджувати в Україні воєнний стан, зважаючи на агресію Російської Федерації поблизу Керченської протоки.

Раніше представниками багатьох патріотичних фракцій у парламенті неодноразово озвучувалася думка, що треба вдаватися до більш жорстких дій щодо Росії. Голосування щодо впровадження воєнного стану стане свого роду перевіркою ділом, а не словом, чи готові вони до цього.

Усі бачили відео, як поводяться на морі росіяни, тобто це вже неприхована агресія і тому зараз їх дії дійсно потребують впровадження воєнного стану. Раніше, у 2014 році, його не впровадили тому, що було потрібно проводити дострокові парламентські вибори, адже тоді країна існувала за парламентом, обраним за часів Януковича, у якому більшість складали колишні регіонали (плюс навіть комуністи). Крім того, вимога дострокових виборів була однією з ключових вимог Майдану. І за тих умов зберігати парламент, який, у більшості, підтримував російські інтереси, було недоцільно.

До речі, зараз багато тих, хто заявляє про недоречність впровадження воєнного стану у нинішній ситуації, перебувають у складі Верховної Ради якраз тому, що його не впровадили тоді.

Усі бачили відео, як поводяться на морі росіяни, тобто це вже неприхована агресія і тому зараз їх дії дійсно потребують впровадження воєнного стану. Раніше, у 2014 році, його не впровадили тому, що було потрібно проводити дострокові парламентські вибори, адже тоді країна існувала за парламентом, обраним за часів Януковича, у якому більшість складали колишні регіонали (плюс навіть комуністи)

У 2014-2015 роках наші західні партнери так само не зрозуміли б наших дій, бо перш за все, вони не усвідомлювали до кінця, що таке Росія. І тоді б, за умов воєнного стану, ми могли опинитися у політичній ізоляції. Адже тоді вони сподівалися на виконання Мінських домовленостей - саме тому раніше від нас вимагали конституційного закріплення закону про спеціальний статус окупованих територій Донбасу, проведення виборів на Донбасі тощо. Але зараз ситуація інша - українську позицію західні політики сприйняли набагато краще і зараз вони вже розуміють, що спочатку має бути безпека, а потім – політичні аспекти мінського врегулювання. А оскільки воєнний стан зараз планують впровадити на 60 днів і його можуть скасувати у будь-який момент, то говорити про відтермінування виборів ще зарано, адже офіційно передвиборча кампанія навіть не розпочалась. Зараз вкрай важливо уникати будь-яких провокацій з боку Росії, адже вона фактично шукає сasus belli – формальний привід для оголошення та розширення війни. Тому треба зберігати тверезу голову. З точки зору міжнародного права, дипломатичні установи є недоторканними і добре, що вчора вдалося уникнути провокацій під посольством РФ.

Воєнний стан не означає припинення фінансової допомоги від МВФ

Російська позиція зараз, як це зазвичай буває у росіян, є контрпродуктивною. У грудні приймається рішення щодо секторальних санкцій ЄС проти РФ, що подовжуються кожні півроку. І хоч у Євросоюзі є країни, які виступають за скасування або зменшення цих санкцій (Італія, Угорщина), агресія Росії на морі може навпаки їх посилити. Більше того, Україна має і надалі вимагати розширення цих санкцій.

Воєнний стан не означає припинення фінансової допомоги від МВФ (таких прикладів в історії МФВ насправді безліч). Щодо інших форм співпраці, то зараз ми бачимо розширення в плані постачання зброї, участі у навчанні українських військових західними фахівцями, і в цьому співпраця, гадаю, навпаки, може бути розширена. Звісно, ми не маємо сподіватися, що сили НАТО будуть нас захищати, бо ми не є учасником Альянсу. І для України це ще один привід прагнути вступу до НАТО, адже позаблоковий статус не слугує захистом від російської агресії.

Оригінал: УНІАН