Як громадські активісти й науковці протидіяли російським фейкам і просували позицію України в Африці

Події
Перегляди: 1222
20 жовтня 2022

Війна в Україні, розв’язана російським загарбником, вплинула й на країни африканського континенту, спричинивши руйнацію торгових шляхів  і поставивши населення Африки перед загрозою голоду.  Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба провів у жовтні тур країнами Африки, щоб кардинально розширити економічну та політичну співпрацю з цими країнами.

Вслід за візитом  очільника зовнішньополітичного відомства України низкою африканських країн вирушила   делегація українського громадянського суспільства  – у рамках проєкту, який передбачає просування української позиції в країнах Глобального Півдня.

До складу делегації увійшли професор політології НаУКМА, науковий директор Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Олексій Гарань, голова правління Центру прав людини ZMINA Тетяна Печончик, віцепрезидент з економічної освіти Київської школи економіки Олег Нів’євський.

«Я на інформаційному фронті цієї війни: протидіяти російським фейкам в Африці та просувати наші політичні, економічні, культурні відносини», – написав Олексій Гарань на своїй сторінці у Facebook на початку подорожі. Подальший репортаж про цей візит  також базуватиметься на дописах Олексія Гараня у соцмережах.

Читайте також: Російська пропаганда дуже сильна, особливо у країнах третього світу

Першою країною туру  була Нігерія. Але в переддень приїзду української делегації на африканський континент велику ознайомчу статтю Олексія Гараня опублікувала газета  Гани «Business 24» під заголовком  «Ukraine`s war is Ghana`s war too», в якій науковець розповів про головні цінності збройного опору українців у цій загарбницькій війні, розпочатій Росією, і пояснив, чому  ця війна – не просто локальна сутичка, в якій Україна бореться за свій суверенітет і виживання,  а на карту поставлено майбутнє всього світу, зокрема й Гани, адже йдеться про жахливі економічні наслідки для всіх.

«У жовтні я їду до Гани, щоб зустрітися з лідерами політичних, ділових кіл та громадянського суспільства, щоб краще зрозуміти, як війна, розв'язана Росією, вдарила по ганцям, і дослідити, як наші дві країни можуть краще працювати разом, щоб протистояти загрозі тиранії», – описує мету візиту Олексій Гарань.

Зустрічі в Нігерії були з ранку до вечора, розповідає науковець.

Одна із таких –  із  членом Комітету з питань зміни клімату Палати представників Семюелем Онуїгбо, який написав на своїй сторінці у  Твіттері:

«Сьогодні я зустрівся з українською делегацією громадянського суспільства. Наша розмова була зосереджена на питаннях енергетичної та продовольчої безпеки, зміни клімату, прав людини тощо. Очікую на подальшу плідну взаємодію».

Цікаво оповідає Олексій Гарань про зустріч  з нігерійським  бізнесменом і традиційним аристократом Габріелем Ігбінедіоном, який має титул «Есама»,  що означає «Син народу».

«Це була одна з найдивовижніших зустрічей в житті учасників делегації... Ми зустрічалися з His Excellency Chief (тобто Вождь) Sir Dr Gabriel Igbinedion, який носить титул Esama ("Син Народу") of Benin Kingdom (не плутати з країною Бенін).

Виявляється, що в Нігерії зберігаються історичні території, які досі називаються королівствами із своїми королями. Esama, як то кажуть, не перший в королівстві, але й не другий (див. його офіц сайт) http://igbinedion.net/).

Він справжній олігарх, який володіє шахтами, медіа, готелями, авіалінією, лікарнями, університетом, його діти обіймають важливі державні посади. І ВІН ВЕЛИКИЙ ДРУГ УКРАЇНИ. Постійно наголошує, що молиться за українську перемогу, уклав угоди з трьома українськими університетами.

Ми побачили, що таке ієрархічна структура. 88-річний Есама щось стисло запитував, слухав відповідь, затим наступала 10-хвилинна мовчанка. Потім знову із почуттям гумору запитував Does anybody here speak English? Ми відповідали і знову наступала мовчанка, під час якої Есама дивився на великому екрані бої без правил.

Мене представили, як лідера групи (враховуючи вік і професорство), мене посадили найближче від Есами і згодом вручили віски Glenfiddich 21 року витримки. Я второпав, що треба швидко поділитися з усіма.. Далі всі розслабилися, по черзі підходили спілкуватися з Есамою, а я навіть удостоївся честі нетривалий час посидіти біля нього на диванчику і показувати фото та відео з України.

Наприкінці всі гості отримали величезні сервізи (як їх довезти до Києва, враховуючи ще 4 авіаперельоти і 2 поїзди? - два блюдця таки розбилися у дорозі).

Але головне, що Есама при нас телефонував місцевим VIP і домовлявся про зустрічі з нашою делегацією», - закінчує свою оповідь  про  візит до Есами професор політології.

Відбулася також зустріч з представниками духовного лідера і найпотужнішого короля народу йоруба Оджаджа ІІ, який носить титул  “Ооні з Іфе” (Ooni of Ife) (Іфе - одне з найдавніших міст народу йоруба).

В Нігерії "а high-class Ukrainian delegation" (як назвало українську делегацію нігерійське видання VANGUARD) зустрічалася  з представниками влади, зокрема главою президентської фракції в сенаті Орджі Калу (в центрі на фото нижче). 

А також -  з кандидатом від опозиції в президенти, колишнім віцепрезидентом Атіку Абубакаром (три світлини нижче, на одній з них Олексій Гарань показує сигнали повітряної тривоги у своєму телефоні).  Обидва потім зробили сильні заяви для преси.

Атіку Абубакар написав на своїй сторінці у Twitter:

“Сьогодні я приймав делегацію органів громадянського суспільства з України. Делегація пояснила, як конфлікт в Україні продовжує завдавати шкоди правам і гідності людини, а також спричиняти супутні продовольчі та енергетичні кризи не лише в Європі, але й у всьому світі”.

Пересування і столицею Абуджею, і 20-мільйонним Лаґосом – найбільшим містом Африки – проходило в супроводі охорони. Олексій Гарань пояснює – через діяння радикального ісламістського угруповання «Боко Харам», зокрема насильство й викрадення людей, в Нігерії небезпечно для іноземців. Тому  звичайні нігерійці приставляють охорону до своїх гостей.

«На фото  наша делегація розстається в Лаґосі з нашим охоронцем Джамбо. Джамбо, як і ще 5 тис. нігерійців, готові воювати за Україну», – пише Олексій Гарань.

У Аккрі - столиці Гані - набагато спокійніше, додає далі професор. 

«Можливо, тому, що справа поліції в надійних жіночих руках, що тримають автомати?», – коментує світлину (нижче) Олексій Гарань.

Дорогою в  Гані, вздовж річки Вольта, відбулася  зустріч з місцевою владою і жвава розмова  з тутешніми фермерами. 

«Прямо на полі записали TV-матеріал про тяжке становище фермерів через напад Росії (ціни на добрива і енергію). Вони нам про це емоційно розповідали. Так що треба доносити це ширше через африканську пресу.

... А по дорозі - кілька бордів з їхніми традиційними вождями (королями)», – оповідає далі Олексій Гарань.

Насправді  соціальна структура в цих країнах залишається патріархальною, з племінним  розподілом, розповів Олексій Гарань в інтерв’ю на телеканалі Еспресо.TV по приїзді до Києва.

“Це теж проблема для розвитку, адже вони намагаються побудувати націю, що  дуже непросто. До речі,  питання політичної нації  - це те, що їм зрозуміло, коли об'єднуються люди різних етнічних груп заради того, щоб розвивалася країна, щоб було почуття єдиної родини”, - прокоментував він.

В Гані, наприклад, є парк з показовою назвою  “Парк націоналізму”.

“Вони пишаються ним. Націоналізмом в розумінні патріотизму, в розумінні об'єднання  представників різних спільнот”, - зазначає  професор.

“Чому в Гані можна пишатися націоналізмом, а у нас ні?”, - риторично запитав він у своєму профілі на Facebook.

І як же без лекції професора? Коротеньку лекцію про історію українсько-російських відносин  прослухали й фермери з Гани.

«Цінова криза сильно вдарила по фермерах Гани. Дехто навіть чув про Кримський міст (!) Хоча в соціальній структурі лишається великий вплив спадкових вождів. Ну, а Гарань розмахує руками як завжди на лекціях, чи на прес-конференціях», – підписав Олексій Гарань під відео.

А ще і в Гані, і в Нігерії були численні зустрічі з представниками бізнесу, громадськими активістами і, звичайно ж, пресконференції та виступи у ЗМІ.

Перед  аудиторією в LECIAD Legon (дослідницький центр, створений у 1989 році як Інститут міжнародних відносин та дипломатії на прохання Міністерства закордонних справ Гани) професор Олексій Гарань  пояснив, як дії Путіна стали головним рушієм бажання України вступити до НАТО, а не навпаки.

А в комунікації з медійниками ставалися й забавні випадки.

"Не обійшлося і без курйозів. На нігерійському Arise ТV мене протитрували як Olexiy Haran, ILKO KUCHERIV. Чи їх редактори не розібралися з моєю візиткою і вирішли, що ім'я засновника "Демініціатив" і є назвою організації, чи що - лишається загадкою. І таке буває...

Але ми точно не пасли задніх у спілкуванні із ЗМІ. Правда на нашому боці", - підсумував Олексій Гарань.

Останні новини з категорії Події

Зараз нам потрібно зробити складний вибір, якого Європа уникала весь цей час – Марія Золкіна під час брифінгу «Вплив президентських виборів у США на європейську безпеку»

Марія Золкіна поділилася думкою про те, як зміна адміністрації США потенційно вплине на підтримку України та російсько-українську війну заг...
22 листопада 2024

Українській національній ідентичності загрожує російська імперіалістична асиміляція – експерти

Тези круглого столу "Як українці повертаються до своєї ідентичності"
17 листопада 2024

Що дає надію на ефективність повоєнного відновлення України

Аналітикиня "Демініціатив" презентувала дані досліджень, здійснених на замовлення «Вікна Відновлення»
14 листопада 2024

Ключову роль у відновленні України відіграватимуть пересічні громадяни – Владислава Зновяк представила дані опитування громадської думки на Форумі Re:Open Zakarpattia

На Закарпатті відбувся 5-й форум ідей та рішень Re:Open Zakarpattia, де Фонд "Демократичні ініціативи" представив дані опитування громадськ...
13 листопада 2024