Михайло Шабанов,
політолог,
доцент кафедри політології
ОНУ імені І. І. Мечникова
Вища освіта та тонкі лінії академічних зв’язків завжди були однією з найчутливіших сфер життя суспільства. Тож зміни, які відбуваються в освітній галузі, хвилюють не тільки академічну спільноту. У разі Одеси слід відзначити, що саме це місто де-факто є освітнім та науковим центром Півдня України. Кожен вищий навчальний заклад у місті має свою історію, традиції та цілу когорту випускників-професіоналів у досить різних сферах. Одеські заклади вищої освіти (ЗВО), безумовно, посідають високі позиції в освітніх рейтингах.
За останній час одеська академічна спільнота зазнала двох значних ударів. Спочатку пандемія Covid-19 призвела до серйозних змін у самому навчальному процесі, змусивши і викладачів, і студентів опанувати новий для них онлайн-формат. Ці навички також стають у нагоді у воєнний час. А повномасштабне вторгнення у лютому 2022 року стало другим і ще більш руйнівним ударом. Наразі Одеса вже зіштовхнулася з низкою проблем у академічному вимірі, головна з яких «відтік» кваліфікованих викладачів, виїзд їх за кордон з подальшим працевлаштуванням. Водночас гостро постало питання фінансування закладів вищої освіти в умовах війни. Поточний 2024 рік приніс освітянам Одеси ще й зміни, ініційовані профільним міністерством.
Головна мета для вишів наразі –– зберегти студента, дати йому можливість навчатися, тобто отримати якісні послуги. Слід також врахувати, що при цьому одеські університети фактично вступили у відкриту конкуренцію з європейськими. Гостро постали питання: Як заохотити молодих людей вибрати вітчизняний вищий навчальний заклад? Чи здатні вітчизняні університети вийти на новий якісний рівень? Пріоритетним підходом до досягнення цієї мети Міністерство освіти визначило реорганізацію закладів вищої освіти, тобто їх масштабне об’єднання, злиття структур та трудових колективів. Реформа викликала бурхливу реакцію в країні та розділила академічну спільноту на тих, хто «за», і тих, хто «проти». Дискусії та суперечки охопили й студентську спільноту.
Пошкоджений вибуховою хвилею університет "Одеська політехніка". Фото: Суспільне. Одеса
Як проходить реорганізація ЗВО в Одесі?
Питання реорганізації ЗВО, яке передбачає насамперед об’єднання, злиття трудових колективів – болісне та дискусійне. Водночас, на думку представників МОН України, воно необхідне. Саме міністерство є головним ініціатором проведення реформування. Ці дії спрямовані на посилення конкурентоздатності університетів. У МОН вважають, що такі заходи відповідають Стратегії розвитку вищої освіти в Україні, мета якої – модернізувати систему вищої освіти.
До Одеси зміни дійшли на початку 2024-го. Якщо звернутися до хронології процесу, то відправною точкою стало 5 січня 2024 року. Кабінет Міністрів України ухвалив два розпорядження про об’єднання закладів вищої освіти. Мова йде про обласні центри – Миколаїв та Одесу. Раніш ефективний результат із реорганізації було продемонстровано в місті Дніпро.
Досі дискусія щодо специфіки цього процесу не вщухає серед ректорів провідних університетів країни. Безпосередньо дотичні до обговорення і колективи ЗВО. Важливо наголосити, що ця реформа враховуватиме чисельність населення міста та кількість студентів у закладі освіти. Так, у містах із населенням менше 100 тисяч, де є один заклад вищої освіти, виші будуть збережені. Якщо у такому місті — два заклади вищої освіти, то їх об’єднають.
Не винятком є Одеса. В місті діють великі ЗВО з традиціями, потужностями й професійними колективами, які впродовж поколінь здійснювали освітній процес. Водночас кожен університет провадить власну автономну стратегію. Можна навіть сказати про певний внутрішній «клімат» установ. Це пов’язано з політикою добору кваліфікованих кадрів, викладання, міжнародних зв’язків, матеріально-технічної бази тощо. Об'єднати університети, означає, зокрема, пояснити колективам, що зміниться, які наслідки це матиме для кожного викладача та студента.
Вищі навчальні заклади Одеси та Одеської області:
Реорганізація безпосередньо стосується таких установ, як Одеський державний екологічний університет («Гідромет») та Фізико-хімічний інститут захисту навколишнього середовища і людини. Їх приєднають до Одеського національного університету імені І. І. Мечникова. Наразі ОНУ імені І.І. Мечникова готовий до заходів з реорганізації і до широкого діалогу з усіма сторонами цього процесу. Важливим питанням є злиття структурних компонентів. Слід зазначити, що Одеський державний екологічний університет має всього три факультети. Тобто процес об’єднання може бути відносно «швидким».
Одеський державний екологічний університет. Фото: Суспільне Одеса
Щодо Фізико-хімічного інституту захисту навколишнього середовища і людини, то слід звернути увагу на профілі цього закладу. Він спеціалізується на експертній аналітиці та виробництві різних видів засобів індивідуального захисту органів дихання, а також матеріалів для очищення повітря від токсичних забруднень. Його значення в умовах війни вкрай актуальне. Власне інститут є унікальним і єдиним в Україні, об’єднання з ОНУ імені І. І. Мечникова розширить його можливості. Йдеться про доступ до матеріально-технічної бази, міжнародні зв’язки національного університету. ОНУ має фундаментальну природничу спеціалізацію.
Крім того, до структури ОНУ ввійдуть, однак з подальшим скасуванням дублюючих органів, Херсонський гідрометеорологічний професійний коледж, Одеський коледж комп’ютерних технологій та Гідрометеорологічний інститут.
Реорганізація в Одесі посилить усі організації-учасниці цього процесу. Так, на рівні університету йде системна робота з розширення комунікації з міжнародними партнерами. Зокрема, Одеський національний університет імені І.І. Мечникова був представлений на Глобальному Конгресі SEA EU у Португалії, доєднався до Global Gateway Declaration, яка підтверджує прихильність організацій-підписантів цілям сталого розвитку, якісної освіті, соціальної справедливості тощо.
Одеський національний університет імені І.І. Мечникова вул. Фото: Автор
Слід також врахувати не тільки посилення можливостей для міжнародної комунікації, а й традиційну увагу з боку влади та політичної еліти країни. Так, у жовтні минулого 2023 року віцеспікерка Олена Кондратюк відвідала Одесу, де зустрілася зі студентами Одеського національного університету ім. Мечникова. Як повідомляє видання «Інтент», було обговорено багато питань, зокрема настрої молоді та проблеми університету.
Фото: Інтент
Нині проходить гострий та дискусійний етап обговорення процесу об’єднання. Як повідомило Суспільне.Одеса, 10 січня 2024 року в ОДЕУ відбулися збори трудового колективу, де звучали різні, скажімо, прямо протилежні позиції працівників. Але всі зійшлися на тому, що необхідно зберегти унікальні спеціальності університету в нових умовах: «агрометеорологів, гідрометеорологів, ІТівців, які працюють з екологічними задачами».
30 січня 2024 року відбулися консультації між керівництвом Міністерства освіти і науки України та представниками Профспілки працівників освіти і науки України щодо реорганізації закладів вищої освіти. Було досягнуто певних домовленостей щодо подальшого напрацювання можливих кроків для реалізації реформи вищої освіти та забезпечення досягнення її подальшої мети.
Вже 2 лютого 2024, як повідомляє офіційний сайт Профспілки працівників освіти і науки України, було проведено спільну «нараду голів первинних профспілкових організацій закладів вищої та фахової передвищої освіти з питань реорганізації ЗВО та реформування вищої та фахової передвищої освіти в Одеській області». Серед позицій, які були визначені на нараді, можна акцентувати увагу на «діях профспілкових органів, спрямованих на максимальне збереження робочих місць та гарантій для працівників, дотримання прав здобувачів освіти». Йшлося також про конкурентоспроможність ЗВО в принципово нових умовах. Тобто, наскільки зміняться можливості об’єднаних університетів.
Реформа з реорганізації університетів це лише один з поточних кроків МОН. Уряд, за словами прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, хоче 2024 року запровадити ще одну системну реформу, яка стосуватиметься різних видів державної підтримки, яку можуть отримати студенти.
Думки науковців та викладачів Одеси
Одеські освітяни мають чітке розуміння поточної ситуації в країні та викликів, що стоять перед академічною спільнотою. Всі вони сходяться на думці про необхідність продуманого реформування вищої освіти, уваги до потреб як студентів, так і викладачів. Це стосується і реорганізації вищих навчальних закладів міста. Не повинно бути одновимірного сприйняття. Кожен університет сьогодні переживає потрясіння, виживає в умовах війни. Основний виклик пов'язаний із втратою кваліфікованих кадрів, які важко замінити. Цей відтік набув масового характеру, і важко спрогнозувати ситуацію в майбутньому.
Олег ХОРОШИЛОВ, заступник декана Факультету міжнародних відносин, політології та соціології ОНУ ім. І. І. Мечникова, к.політ.н., доцент, характеризує ситуацію так:
«Основними викликами для закладів вищої освіти в м. Одесі, як в цілому по Україні, вважаю: демографічні втрати, яких зазнало суспільство внаслідок широкомасштабної війни (виїзд великої кількості потенційних абітурієнтів як вимушених мігрантів); невизначеність повоєнної моделі економіки країни, на запит якої в кваліфікованих кадрів має орієнтуватися система вищої освіти; низька вмотивованість молодих кадрів для оновлення складу наукових та науково-педагогічних працівників (низькі зарплати, бюрократизація процесу, відсутність державних інвестицій у лабораторії, бази практик тощо)».
Дмитро ТАТАКІ, Старший викладач кафедри міжнародних відносин та права Національного університету «Одеська політехніка», також вважає, що «найбільшим викликом для ЗВО Одеси став виїзд за кордон значної частини здобувачів освіти й співробітників та зумовлене цим повернення до дистанційних методів навчання».
«У випадку «Одеської політехніки» дистанційне навчання стало єдиною можливістю продовжити роботу після того, як внаслідок однієї з повітряних атак було знищено 70% вікон університету. Масові аварійні вимкнення світла через повітряні тривоги взимку 2022-2023 навчальних років додатково ускладнили навчальний процес. Зараз більша частина аудиторного фонду університету відремонтована, скління відновлено на 99%, але повернення здобувачів освіти з-за кордону та залучення абітурієнтів на наступну вступну кампанію залишається великою проблемою», – вважає Дмитро Татакі.
Олег ПАРХІТЬКО, доцент кафедри РГФ та МВІМ факультету лінгвістики та перекладу МГУ, впевнений, що головний виклику для ЗВО – це набір абітурієнтів.
«Підозрюю, що у більшості вишів набір погіршується, хоч статистики не маю. Школярі старших класів розглядають варіанти продовження навчання за кордоном. В одній одеській школі директорка мені повідомила, що усі хлопці 11-го класу вирішили надалі вчитися за кордоном. Мені здається, що взагалі падає авторитет вищої освіти в Україні.
Це, звісно, пов’язано з війною, коли частина людей не може думати про освіту або не має можливості навчатися через життєві обставини. Однак система освіти також має взяти на себе відповідальність. Я навчаю студентів 20 років, і за цей час регулярно чув, як вони нарікають на непрофесійність викладачів. Звісно, студенти люблять скаржитися. Однак я особисто знаю чимало непрофесійних викладачів, деяких із них просто не можна допускати до викладання, оскільки вони можуть лише нашкодити. Тож українській системі освіти час замислитися про серйозні зміни. На мою думку, ці зміни у першу чергу мають стосуватися контролю за професіональністю викладачів. І це не питання наукових ступенів, які в Україні купуються направо і наліво. Вважаю, що систему вищої освіти в Україні вдасться зберегти лише за умови, якщо молодь довірятиме професіоналізму викладачів», – зазначає Олег Пархітько.
Власне, орієнтуючись на думки експертів, можна відзначити кілька моментів. Об'єднання вищих навчальних закладів дає шанс. Це стосується як мотивації викладачів, так і інтересів студентів. В умовах масштабного виклику війни об'єднання зусиль, фінансування та матеріально-технічних ресурсів масштабує конкурентоспроможність.
Висновки
Одеській академічній спільноті в умовах широкоформатних викликів – Бути! Про це свідчить готовність освітян до змін, їхня наполеглива праця в цьому напрямку, а також підтримка молодого покоління, студентів та аспірантів, які прагнуть здобувати та продовжувати освіту в Одесі, попри війну та обмеження часу. Багато студентів нині – це вихідці з інших регіонів України: Херсонської та Миколаївської областей, тимчасово окупованого Криму.
Головні проблеми для ЗВО Одеси – небезпеки воєнного часу, відтік кваліфікованих кадрів за кордон та пошук їм заміни, «міграція» здобувачів вищої освіти, фінансування, набір абітурієнтів тощо. Титанічні зусилля сьогодні докладає керівництво провідних університетів щодо збереження робочих місць, надання якісних освітніх послуг у стресових умовах.
Молоді люди готові здобувати знання в Одесі, навіть незважаючи на періодичні ракетні удари з боку країни-терористки. Де-факто кожен навчальний заклад на сучасному етапі переживає період складних трансформацій у стані війни. Проте навіть за таких умовах рівень співпраці ЗВО Одеси з закордонними партнерами, залученість до міжнародних наукових програм, освітніх проєктів є досить високими. Відбувається постійна комунікація з колегами зі США, Канади Німеччини, Франції, Італії, Польщі, країн Балтії тощо.
