асоційований аналітик Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Регіональне опитування було проведене Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 1–13 липня 2021 р. Загалом було опитано 740 респондентів – 500 респондентів за репрезентативною вибіркою в Харківській області (включно з обласним центром) і 240 респондентів з використанням бустерної (додаткової) вибірки в м. Харкові.
В дослідженні використовувалася триступенева стратифікована вибірка Харківської області. Згідно з планом дослідження, реалізовано квотну вибірку за статтю, віком, типом поселення та районом проживання дорослого населення Харківської області (18+) на основі даних списків виборців даних Державного реєстру виборців.
Це дало змогу аналізувати результати опитування як по області (N=500), так і по обласному центрові (N=500). Обидві вибірки репрезентативні за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та район проживання. Опитування проведене з використанням методу інтерв’ю face-to-face. Максимальна випадкова похибка опитування (без урахування дизайн-ефекту) не перевищує 4% з ймовірністю 0,95.
Оскільки структура населення області розподілена таким чином, що майже 55% мешканців області проживають у обласному центрі, то й у вибірці, репрезентативній для області загалом, 260 із 500 респондентів є мешканцями обласного центру. Це робить результати, отримані за допомогою обласної вибірки, подібними до результатів вибірки респондентів із м. Харкова. А отже, щодо більшості питань наводитимуться результати опитування, отримані за допомогою обласної вибірки, якщо не зазначене протилежне. Результати, отримані за допомогою міської вибірки, наводитимуться у питаннях про електоральні орієнтації та ставлення до перейменувань вулиць, адже ці питання найактуальніші саме для жителів обласного центру.
КЛЮЧОВІ ВИСНОВКИ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ
- Оцінка поточної політичної ситуації на Харківщині відносно стабільна: майже половина (45%) мешканців регіону оцінюють політичну ситуацію в області як спокійну. Однак така оцінка може бути не наслідком раціонального аналізу ситуації в області, а радше наслідком відчуженості мешканців регіону від суспільно-політичного життя. Аналіз результатів загальнонаціонального опитування показує, що становище у країні сприймається більш гостро. Отже, існує ризик, що харків’яни почнуть розглядати становище в державі як загрозу для себе, а усвідомлення цього сприятиме прагненню здобути більшу автономність від центру.
- Управлінські процеси на рівні області й надалі лишаються прерогативою регіональних еліт, а суспільний контроль за їхньою діяльністю буде слабким та зводитиметься до активності окремих місцевих активістів. Відповідаючи на запитання про те, хто контролює ситуацію в області, мешканці регіону найчастіше згадували місцеву владу (36%), місцеві бізнесові групи (22%) або ж окремих політиків чи бізнесменів (21%). Лише 12% респондентів обрали варіант, що ситуацію в області контролює українська центральна влада. Відсутність у значної частини жителів регіону певного свого ставлення до ключових проблем держави підживлює суспільно-політичну пасивність та патерналізм, робить їх вразливими до інформаційних інтервенцій, а також таких громадян важко мобілізувати у разі загрози для безпеки та стабільності у регіоні.
У зв’язку з цим, Кабінет міністрів має активніше демонструвати розуміння проблем регіону та пропонувати рішення найбільш нагальних із них: реформування медичних закладів та охорони довкілля:
- Доручити МОЗ спільно з Харківською ОДА надати інформацію про перебіг виконання медичної реформи в області, з висновками та пропозиціями щодо дій, спрямованих на забезпечення доступності медичної допомоги в усіх громадах області, якісної первинної та вторинної медичної допомоги.
- Доручити Держекоінспекції надати довідкову інформацію про основні джерела забруднення (промислові, побутові) та пропозиції щодо їх усунення зі строками виконання.
- Доручити ОДА та місцевим органам влади повідомити про результати реагування на звернення громадян зі скаргами на забруднення довкілля.
- Зобов’язати ОДА та місцеві органи влади розробити плани дій з усунення причини та наслідків забруднення довкілля спільно з місцевими ГО та екоактивістами.
- Мешканці Харківщини називали участь у громадських роботах з благоустрою та волонтерство у вигляді допомоги дитячим будинкам, багатодітним сім’ям чи притулкам серед форм громадського життя, до яких вони були б готові долучитися. Вони неохоче долучаються до тих форм громадської діяльності, які передбачають вплив на зміст рішень органів місцевого самоврядування (участь у громадських слуханнях, робота в ОГС, участь у вуличних акціях тощо). Більшість мешканців регіону не втягуватимуться у вуличні протистояння між ідеологічними групами, що зменшує дестабілізаційний потенціал таких протистоянь для регіону загалом.
- Трохи більше половини мешканців області (55%) схиляються до того, щоб не робити щеплення від COVID-19. Лише 28% схильні вакцинуватися (15% зроблять це обов’язково, 13% – ще вагаються). Ситуація, коли половина населення області не збирається вакцинуватися, видається загрозливою, адже Харківська область межує з РФ, звідки до України вже потрапив та почав поширюватися Дельта-штам коронавірусу. З іншого боку, не всі з цих 55% є впевненими у своїх антивакцинаторських поглядах: 30% мешканців Харківщини сказали, що точно не будуть вакцинуватися, а 25% хоч не збираються робити щеплення, але можуть змінити свою думку. Місцева влада шляхом заохочень може переконати цю частину громадян зробити щеплення, аби уникнути нової хвилі пандемії восени.
Вразливість значного числа мешканців Харківщини, які орієнтуються на Росію, до антивакцинаторської пропаганди підштовхуватиме державу-агресора до продовження активних дій, інформаційно-психологічних операцій із підриву суспільної довіри до західних вакцин та карантинних заходів.
Так послаблення карантинних заходів стає привабливою опцією для міської влади Харкова в умовах виборчої кампанії. Це відповідає поширеним суспільними настроям і показує «незалежність» від рішень з Києва. Проте таке рішення створить додаткові загрози для містян унаслідок поширення Дельта-штаму на Харківщині вже у вересні-жовтні.
Одним із заходів щодо зниження політичних ризиків, пов’язаних із суперечками між центральною та місцевою владою на Харківщині щодо строків та жорсткості карантинних обмежень може стати законодавче запровадження переваг для громадян, повністю щеплених від коронавірусу в міських населених пунктах, де було цілковито вакциновано 50% мешканців (для сіл такий показник варто модифікувати – 50% вакцинованих серед осіб віком за 55 років). Також, варто закріпити можливість для підприємств та установ працювати в умовах помаранчевої та червоної зон, якщо понад 80% їхніх співробітників було повністю вакциновано.
Водночас у медіа таке рішення потрібно обґрунтовувати таким чином, що вакцинація знижує навантаження на ковідні медзаклади та стримує поширення епідемії без значних економічних втрат для держави, бізнесу та громадян, які є основними донорами місцевих бюджетів.
- Більшість мешканців Харківщини поділяють загальнонаціональну ідентичність, однак доволі поширена також і регіональна ідентичність: хоча 52% відчувають себе насамперед громадянами України, 20% – передусім мешканцями своїх населених пунктів чи області. Брак відчуття пов’язаності регіону із загальнонаціональним політичним процесом сприяє появі місцевих ідентичностей та протиставленню їх загальнонаціональній ідентичності мешканців регіону.
- Підсилюють цю тенденцію як дії місцевих еліт, спрямовані на політизацію питань мови та історичної пам’яті, так і російська пропаганда (зокрема, на це скеровано меседж про «радикалів-націоналістів»). Дії Харківської міської влади у сфері гуманітарної політики поглиблюють суперечності між загальнодержавною та регіональною ідентичностями. Скажімо, повернення проспекту Петра Григоренка попередньої назви (імені радянського маршала Георгія Жукова) суперечить загальнодержавній політиці історичної пам’яті. Формат відзначення Дня перемоги над нацизмом близький до радянських та російських традицій. Такі кроки постійно увиразнюють відмінності між харків’янами та українцями з інших регіонів.
- В цілому тема війни, особливо вимога чіткого розрізнення «своїх» та «ворогів» у конфлікті з Росією лишається для багатьох мешканців Харківщини небажаною та неприйнятною. Зокрема, третина мешканців області не визначилися з інтерпретацією конфлікту на Донбасі. Відповідаючи на запитання про ставлення до ветеранів бойових дій на Донбасі, близько 40% сказали, що їм байдуже або вони не мають сформованого ставлення до цієї теми.
Це може бути зумовлено прагненням таких респондентів зберегти свої особисті зв’язки з російською культурою, можливостями працевлаштування в Росії чи ведення бізнесу з партнерами із Росії, своїм оточенням чи родичами, які мають проросійські погляди. Місцеві еліти, незалежно від своїх «партійних квитків», постійно шукатимуть їхньої підтримки, озвучуватимуть меседжі та пропонуватимуть дії, які підривають легітимність політики зі стримування російської агресії.
Проте у самому Харкові третина мешканців є переконаними прихильниками захисту суверенітету України від російської агресії, а загалом в області 46% висловили позитивне ставлення до ветеранів АТО. Аби прихильникам захисту суверенітету України вдавалося більш ефективно публічно просувати свою позицію, представники державної влади у регіоні (ОДА, РДА, правляча партія) мають подавати особистий приклад, пропонувати власні і підтримувати громадські ініціативи, спрямовані на стримування та викриття російської агресії та прибічників Росії в місцевих органах влади.
Зважаючи на це, варто розглянути можливість призначати на відповідальні посади на рівні області та районів представників ветеранської спільноти – вихідців із Харківщини, які мають відповідний управлінський досвід.
- Мовне питання – актуальне та цікавить більшу кількість людей, а отже його використання з політичною метою більш привабливе для місцевих політиків. Оскільки мешканці регіону у своїх думках щодо мовної політики діляться навпіл, політизація цієї теми сприятиме поляризації суспільства та провокуватиме суспільну напруженість. Тим не менш, підтримка обов’язкового використання української мови в сфері обслуговування з боку більш ніж 40% мешканців регіону є позитивною тенденцією.
Щодо обов’язкового використання української мови в сфері обслуговування думки харків’ян поділилися: одна частина (42%) підтримує це нововведення, інша ж (43%) – ні. При цьому прихильність до цього нововведення вельми корелює з рідною мовою респондентів: більшість із тих, хто вважає рідною українську, підтримує це законодавче нововведення, а носії російської мови як рідної – навпаки.
- Заборона російського телебачення на Харківщині має доповнюватися заходами з припинення їх трансляції кабельними мережами та за допомогою супутникового зв’язку. Близько 18% харків’ян повідомили, що у їхніх населених пунктах доступні російські телеканали (НТВ, «Россия», «Первый канал»). Актуальною є й проблема недоступності українських інформаційних ресурсів у низці громад Харківської області.
- У комунікації із мешканцями області, особливо молоддю, влада має робити ставку на популярні нові медіа: YouTube, Telegram-канали, Instagram. Дослідження впливу на громадську думку традиційних медіа мають доповнюватися і більш детальними дослідженнями того, як на неї впливає різний контент у нових соціальних медіа. Це особливо актуально для молодшої аудиторії, у структурі медіа-споживання якої користування месенджерами та соціальними мережами переважає над споживанням теленовин.
- . Важливим спостереженням є те, що молодь, яка живе в обласному центрі, має більш проєвропейські погляди, аніж люди старшого покоління. Однак назагал по області менш вираженою є тенденція «світоглядного оновлення» молодших поколінь порівняно зі старшими.20% не визначилися зі своїм ставленням щодо зовнішньополітичного вектору України. Це може свідчити як про байдужість істотної частини мешканців регіону до ключових проблем державотворення, так і про відсутність позитивних очікувань від продовження курсу на інтеграцію в Європейський Союз, що безперервно триває з 2014 рБлизько чверті мешканців регіону підтримують проросійський напрям розвитку України. Ще близько 20% мешканців регіону вважають, що Україна не має вступати до жодного союзу. Також Європейський вектор зовнішньої політики України лишається найпривабливішим для мешканців Харківщини, хоча й його підтримують трохи більше третини мешканців регіону (36%).
Повну версію аналітичного звіту завантажуйте у PDF.