Бій за Африку: як українська дипломатія розширює горизонти та бореться з впливом росії на континенті

Анастасія Поліщук,
студентка 4-го курсу Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка

3–10 жовтня відбулося перше в історії української дипломатії турне глави МЗС України державами Африки. Запланована дата останнього візиту 12 жовтня була терміново перенесена на два дні раніше внаслідок наймасовішого від початку повномасштабного вторгнення ракетного обстрілу. Однак це не завадило африканському турне вже отримати статус “історичного”. Український читач вперше ознайомився з великою частиною держав материка, що тривалий час перебував поза увагою дипломатії, і виявилося, що відкрито засуджувати російську агресію Африка ще не готова. У чому ж полягає винятковість місії глави МЗС і з якою метою Україна нині витрачає час та ресурси на перемовини з лідерами африканських країн?

Що стало поштовхом до посилення африканського напряму в зовнішній політиці і які наслідки відсутності діалогу з країнами Африки в довоєнні роки впливають на нас сьогодні

Африканські країни довгий час не були в пріоритеті української зовнішньої політики. Голосування в ООН від 02.03.2022 та 12.10.2022 продемонструвало наслідки таких прогалин в міжнародній діяльності. Зрештою, більша частина країн, які “утримуються” від ключових для України голосувань, — це країни африканського континенту.

Результати голосування в Генасамблеї ООН 12.10.2022

Із 35 країн з позначкою “утримались” до держав Африки входять 18: Алжир, Бурунді, ПАР, Конго, Еритрея, Есватіні, Ефіопія, Гвінея, Лесото, Малі, Мозамбік, Намібія, Центральноафриканська Республіка, Південний Судан, Того, Уганда, Танзанія, Зімбабве.

Однак такі результати нікого не здивували. З початку повномасштабного вторгнення росії на територію України Генасамблея ставила на голосування ухвалення двох важливих резолюцій: перша закликає рф негайно припинити атаки цивільних осіб та цивільних об'єктів, а також до мирного врегулювання конфлікту; друга засуджує анексію чотирьох областей України та проведення на захоплених територіях псевдореферендумів. В обох резолюціях ситуація з кількістю нейтральних африканських країн змушує замислитися над необхідністю початку діалогу та зміцнення двосторонніх відносин.

Інфографіка: Слово і Діло

Натомість голосів “проти” в голосуванні від 12 жовтня серед африканських членів ООН не виявилося.  Це є показником для України — адже переконати тих, хто не визначився, легше, ніж змінити думку налаштованих проти.

Важливо, що ще у березні серед пʼяти країн, які відхилили резолюцію, була Еритрея — у жовтневому голосуванні держава вже обрала нейтральну позицію.

Відчайдушна дипломатія: як Лавров в національному африканському вбранні шукав нових союзників

Однак існує більш загрозливий і масштабний наслідок прогалин в африканському напрямі зовнішньої політики — поширення російських наративів серед численного населення континенту. Росія відчайдушно намагається монополізувати спадщину СРСР в Африці, про що свідчить нещодавня подорож Лаврова.

Сергій Лавров в Африці, Twitter

Під час візитів до Ефіопії, Уганди, Республіки Конго та Єгипту провідною темою обговорення стало постачання зерна на континент. Подорож виявилася гарною можливістю зайвий раз наголосити на тому, що вина за продовольчу кризу, яка загрожує Африці, буцім-то лежить суто на країнах Заходу, членах НАТО та, звісно, Україні, від дій яких можуть постраждати “прості африканці”.

Такі активні заходи кремля стали остаточним поштовхом до активізації сил української дипломатії в африканському напрямі — адже у нас добре розуміють, які шкідливі та довготривалі наслідки може мати російська пропаганда, якщо їй не чинити опір.

"Поїздка Сергія Лаврова до Африки — це квінтесенція російського садизму. Спочатку влаштовуєш штучний голод, потім приїжджаєш "поплескати по плечу". Однією рукою підписуєш Стамбульську ініціативу, іншою — обстрілюєш порт Одеси. Вербуєш у свою армію мусульман, але обстрілюєш мечеті в Україні", — прокоментував африканське турне Радник глави Офісу президента Михайло Подоляк.

Наміри москви щодо Африки не закінчуються на “дипломатії” міністра закордонних справ. Росія вважає себе так званим бенефактором країн, що розвиваються, і компенсує свою інвестиційну неспроможність відправкою найманців без зайвих питань. На тлі економічного спаду агресор шукає нові ринки збуту, і в цьому сенсі Африка становить для рф особливий інтерес.

   Московська пропаганда в Африці

На сьогодні у росії є два основні напрями співробітництва з Африкою ­ — це поширення пропаганди й використання груп ПВК Вагнера.

Загалом історичний розвиток африканських держав сприяє ефективному використанню інструментів російської пропаганди. В Африці рф асоціюється з деколонізаційним рухом та підтримкою СРСР боротьби за незалежність — на відміну від країн Заходу, які фактично є недавніми колонізаторами регіону. Як результат, російські фейки та меседжі поширюються в сприятливому середовищі. Серед основних пропагандистських повідомлень ключовими є такі:

• Маніпуляція кризою продовольства

Блокада Чорного моря, викрадення українського зерна, знищення родючих ґрунтів — результати діяльності армії рф на території України, що впливають на весь світ.

За даними Мінсільгоспу США, війна призвела до зростання цін на пшеницю у світі на 60%, що найбільш болюче відчули країни Африки. Наприклад, у Єгипті ціна тонни пшениці зросла з 318 доларів у лютому до 450 у квітні. У Сомалі чотири сезони дощів були позначені посухою, а оскільки країна експортувала все зерно з України (68%) або Росії (32%), зараз вже понад 200 тисяч сомалійців голодують. Ця цифра може сягнути 7 млн.

Залежність країн Африки від поставок зерна з України та росії. Червоним позначено поставки рф, синім — експорт зерна з України. Twitter, UNCTAD

Під час першої зупинки африканського турне Лаврову вдалося переконати Єгипет розірвати контракти на постачання українського зерна. У той самий час міністр обіцяв продовжити поставки з росії на тлі невизначеності щодо майбутнього угоди про відновлення експорту через Чорне море.

Реальність загрози голоду на африканському континенті лише сприяє поширенню російських наративів, чим рф активно користується для збільшення свого впливу в регіоні.

• “Надто багато уваги для України”

Інформаційний простір в Африці є потужною мішенню російських дезінформаційних і пропагандистських кампаній.

За результатами аналізу даних соціальної мережі Twitter користувачів з Африки в контексті російсько-української війни, значна частина відповідних дискусій в Інтернеті була зосереджена на африканських студентах, які втікали з України, і расизмі, з яким вони стикалися.

У перші два тижні повномасштабної війни (до 9 березня) в найбільш розповсюдженому російському меседжі (понад 178 000 твітів) про війну йшлося про те, що всі українці та європейці (але не росіяни) є расистами. Наприклад, деякі з цих твітів звинувачують ЄС у тому, що він наказав Україні не давати африканським студентам виїхати з країни. Інші наративи включають більш загальну антизахідну риторику. Багато з цих повідомлень натякають на минулі війни, зокрема в Лівії та Афганістані, і на те, що світ ігнорував конфлікти в Африці та на Близькому Сході.

• НАТО та ЄС спровокували напад рф на Україну; поширення ідеї “великої росії”

Коментуючи результати візитів до країн Африки, Лавров озвучив ще одну відому російську пропагандистську ідею. Голова МЗС рф привітав те, що він назвав "незалежним шляхом", обраним африканськими країнами, які відмовляються приєднатися до західних санкцій проти росії та "неприхованих спроб США та їхніх європейських сателітів взяти гору та нав’язати однополярний світовий порядок".

Ідея величі росії й жорсткого протистояння Заходу та Сходу до цього часу грають велику роль в інформаційному просторі Африки. У звʼязку з цим, засновник аналітичного центру Wathi (Дакар) Жіль Йабі в коментарі BBC також висловив позицію багатьох “нейтральних” країн Африки:

"Є реальність: для української дипломатії важко домогтися підтримки від країн, з якими вона має обмежену економічну чи політичну співпрацю. Росія має більший вплив, і, звичайно, африканські країни звертають увагу на її інтереси".

Жіль Йабі також зазначає, що в Африці багато хто вважає головною проблемою війни протистояння росії проти НАТО та ЄС.

Жіль Йабі. Samuelle Banga, BBC News Україна

Загалом, російська пропаганда в Африці проростає на сприятливому для її поширення ґрунті. На це перш за все впливає імідж кремля на африканському континенті. Навіть зараз, попри очевидну втрату позицій на міжнародній арені та ізоляцію від цивілізованого світу, рф сприймається та вітається лідерами держав Африки. Протидіяти вкоріненим російським наративам в Африці складно, але необхідно. Без боротьби з фейками та домінуванням росії в інформаційній сфері, агресор має змогу активно поширювати дезінформацію про Україну, і ті держави, які на сьогодні голосують “нейтрально” в ключових для нашої країни питаннях, все ще можуть стати на бік Росії.

Африканське турне Дмитра Кулеби: у чому полягає історичність події

Після повернення з подорожі Міністр закордонних справ України заявив, що задоволений результатами перших візитів до африканських країн, і навіть анонсував підготовку до другого туру.

Дійсно, результати були майже миттєві: голосування за резолюцію Генасамблеї ООН 12.10.2022 підтримали 143 держави включно з усіма чотирма країнами, які відвідав глава МЗС: Сенегалом, Кот д’Івуаром, Ганою та Кенією.

Дмитро Кулеба та Президент Сенегалу Макі Салл, Twitter

Ключовою метою обговорень стала протидія російському впливу в державах Африки, а також конкретні методи, повʼязані з цим питанням: зменшення впливу російської пропаганди у ЗМІ, економічна співпраця, поглиблення взаємодії в галузі освіти, просування українських IT-продуктів, зокрема платформи Дія, створення нових можливостей для українського експорту з використанням можливостей системи Nazovni.

«Турне є важливим елементом Африканської стратегії, яка була розроблена в МЗС на доручення Президента України Володимира Зеленського та стала «дорожньою картою» розвитку відносин нашої держави з регіоном. Ключовою темою переговорів міністра стане консолідація політичної підтримки України з боку країн глобального півдня на тлі російської агресії, зокрема останньої спроби анексії українських територій» — МЗС

Результати активізації діалогу з Африкою, інфографіка МЗС

У 2021 році було розроблено Стратегію зовнішньополітичної діяльності України, що стало першим кроком на шляху до співпраці з державами Африки.За словами спецпредставника України на Близькому Сході та в Африці Максима Субха, у низці країн відкривалися "проукраїнські хаби" з-поміж відомих журналістів, політологів, блогерів та інфлюенсерів. Однак, цих заходів було недостатньо. Нещодавнє турне Дмитра Кулеби стало початком заповнення прогалин в африканському напрямі на збільшення присутності України на континенті.

Висновки

З початком повномасштабного вторгнення гостро постала проблема двосторонніх відносин України з державами Африки. На континенті росія має вагомий вплив, який підкріплений багаторічною традицією, поширенням пропаганди та просуванням ідеї “великої світової держави”.

Україні необхідно витісняти російський вплив в Африці шляхом налагодження відносин та побудови ефективного діалогу.

Важливість візитів та іміджевих заходів також полягає у поширенні наративу економічної спроможності України. Турне сприяло зміцненню ролі держави як гаранта світової продовольчої безпеки, що є переконливим аргументом на користь підтримки України для африканського регіону.Мета поширення таких ідей полягає в переконанні нейтральних держав, що гарантії поставок зерна з боку України будуть набагато вигідніші для Африки, ніж співпраця з росією.

Панорамне фото:
пресконференція в Гані під час візиту делегації представників українського суспільства країнами Африки.