Лариса Бєлич
у співавторстві з Миколою Кірєєвим (м. Чернігів)
Минулорічне рішення вилучити з місцевих бюджетів кошти, отримані від податків на доходи фізичних осіб, які сплачують дислоковані на місцях співробітники силових структур (ЗСУ, СБУ, поліція, ДСНС тощо), спричинило те, що й мало спричинити – дефіцит коштів у бюджетах громад. Ситуацію значно ускладнило рішення вилучити гроші заднім числом – вже після того, як бюджети були сформовані, і кошти від «силового» ПДФО заклали в дохідні частини кошторисів. Однак це рішення мало наслідки й на майбутнє.
Вилучення ПДФО: теорія та практика
Нагадаємо, 8 листопада 2023 року Верховна Рада вирішила забрати у місцевих громад кошти від «силового» ПДФО і спрямувати їх на потреби оборони з 1 жовтня 2023 року, тобто заднім числом. В теорії ці гроші мали піти на три напрями: перше – фінансування Міністерства стратегічних галузей; друге – служба спецзв’язку; третє – 10%, а віднедавна і 15% цих коштів мали перераховуватися безпосередньо на рахунки військових частин, які й сплачують цей податок, тобто повертатися назад.
Однак на практиці цей фінансовий ресурс не використовують за призначенням. Згідно з листом Мінфіну, який підписав заступник міністра Денис Улютін, за перші сім місяців 2024 року з усіх коштів ПДФО, вилучених у громад, на три вищеназвані напрями спрямували лише 45%. Найгірша ситуація із Мінстратегпромом, який має опікуватися виробництвом ракет: із 25 мільярдів, що їх належало освоїти у січні-липні, це міністерство спромоглося використати лише 529 мільйонів гривень. Тобто близько двох відсотків.
Ситуація наразі така: гроші у громад забрали, переконуючи всіх, що вони підуть на ЗСУ, але майже не використали. А на що пішли використані кошти, перевірити теж неможливо – витрати засекречені. Однак і це не все – наступного року Рада планує забрати у громад ще 4% ПДФО. Як їх витрачатимуть, демонструє практика освоєння вже вилучених коштів.
Втрати області та на чому економлять громади
Попри це, через вельми сумнівне рішення ВРУ місцеві громади вже понад рік працюють без грошей, які мали надійти від «силового» ПДФО. Втрати громад Чернігівської області внаслідок його вилучення становлять близько трьох мільярдів гривень. За даними Миколи Силенка, бюджетного консультанта Чернігівського відділення Асоціації міст України, до кінця 2024 року громади Чернігівщини недорахуються близько 2,9 мільярда гривень вилученого ПДФО.
Джерело: Суспільне Чернігів
Його слова підтверджує і директор департаменту фінансів Чернігівської ОВА Валерій Дудко: «Загалом по області зменшення бюджету громад за рахунок вилученого ПДФО становить 30%, а в обласному бюджеті це навіть 40%. На 1 вересня 2024 року втрати по області загалом склали 3 мільярди 332 мільйони».
Якщо говорити про громади, то Чернігів за три останні місяці минулого року втратив 212 мільйонів гривень ПДФО. Як повідомила начальниця фінансового управління Чернігівської міської ради Олена Лисенко, станом на 1 жовтня цього року з бюджету міста вилучено вже 512 мільйонів гривень «силового ПДФО», а до кінця року ця цифра становитиме щонайменше 800 мільйонів гривень. Наступного року Чернігів втратить майже мільярд, тобто чверть загального бюджету міста, який, за прогнозами, становитиме близько чотирьох мільярдів гривень.
Джерело: Суспільне Чернігів
«Хочу заначити, що десь третина з вилученого ПДФО сплачується не військовослужбовцями Збройних сил, а іншими силовиками – поліціянтами, співробітниками ДСНС, СБУ тощо, які є жителями Чернігова і, відповідно, користуються всіма послугами міста, їхні діти навчаються в наших школах, ходять до наших садочків, користуються всією інфраструктурою міста, і це, принаймні, не зовсім справедливо», – каже Олена Лисенко.
Ще одна велика громада області – Ніжинська – за три місяці минулого року втратила 37,2 мільйона гривень, а в 2024 році втрати вже становлять 160 мільйонів. Тобто за рік Ніжин недорахувався майже 200 мільйонів гривень, а саме – 37% бюджету громади. Як зазначає Ніжинський міський голова Олександр Кодола, за ці кошти можна було б утримувати всю сферу освіти міста Ніжин протягом щонайменше шести-семи місяців.
«Ми для себе розділяємо «військовий ПДФО» і «силовий ПДФО», хоча обидва у нас забрали. Особливо болісна втрата ПДФО від співробітників ДСНС – ні для кого не секрет, що у Ніжині базувалася вся авіація ДСНС України, тому для нас це дуже велика втрата. Але найголовніше, що звернень від військових за допомогою стало лише більше», – розповідає Олександр Кодола.
Страждають не лише великі громади – важко доводиться і малим. Так, Новобілоуська громада втратила 27 мільйонів гривень, що для її бюджету дуже чутливо. Наразі тут не вистачає грошей на харчування дітей, які постраждали внаслідок російської агресії; на проєктування та облаштування укриттів; на супровід ветеранів та мобілізованих тощо. Про дороги та інфраструктуру взагалі не йдеться.
За дев'ять місяців минулого року Семенівська прикордонна громада отримала 40 мільйонів гривень «силового ПДФО», це ще до того, як у неї забрали ці гроші. У 2024 році всі надходження до бюджету, вже без вилученого ПДФО, мають становити трохи більш як 50 мільйонів гривень. Порівняння цих двох цифр дає найкраще уявлення про те, що відбувається з бюджетом громади.
Загалом по всіх громадах області фіксуються великі втрати у бюджетах. Найбільше від вилучення ПДФО постраждали ті, кому в області й так найважче – це прикордоння. Крім того, що вони постійно страждають від обстрілів, тут дислокується найбільша кількість військових, чиї податкові надходження допомагали тримати на плаву далеко не найпотужніші в економічному плані райони області. Це, насамперед, Семенівська, Новгород-Сіверська, Сновська та Городнянська громади. У них забрали не лише «військовий ПДФО», який вони отримали 2022 року, вони втратили й те, що було до вторгнення – ПДФО від ДСНС, прикордонників, поліції тощо, який дуже підтримував місцеві бюджети. Як наслідок – уперше за багато років ці громади планували свої бюджети не на дванадцять, а на вісім-дев’ять місяців, що красномовно підтверджує факт відсутності джерел надходження коштів.
Як зауважують представники громад, найбільш болюче вилучення «силового ПДФО» вдарило по культурі та спорту, які майже не фінансуються. Немає можливості й проводити капітальний ремонт доріг – максимум, на що спроможні громади, це так званий «ямковий ремонт», який проблему не розв’язує. Також страждає житлово-комунальне господарство.
«Ми вимушені економити на освіті, культурі. Але найболючіше – це ЖКГ. Ми в цьому році в Ніжині практично не ремонтували доріг, а у нас понад 60% доріг – ґрунтові. І для нас це кричуща проблема, але ми навіть не спроможні підтримати дорожнє покриття у тому стані, в якому воно є», – ділиться проблемами Олександр Кодола.
Олександр Кодола. Джерело: Слово і Діло
У Чернігові заощаджують на благоустрої та ремонті доріг: якщо до великої війни тут на дороги виділяли по 500–600 мільйонів гривень щорічно, то наразі на це заплановано витратити лише 100 мільйонів. До того ж варто враховувати, що йдеться не про капітальний ремонт, а про поточний, тобто той самий «ямковий», який усі критикують. В обласному центрі також майже не планується проведення капітальних ремонтів у закладах освіти, до мінімуму скорочено культурні та спортивні програми тощо. Загалом – економлять на всьому, на чому можна.
Чи вистачить грошей бюджетникам та де їх брати
Як прогнозує Микола Силенко, щонайменше вісімдесят відсотків громад області зіткнуться з нестачею коштів на виплату заробітних плат у бюджетній сфері в найближчі тижні. Про це говорять і представники майже всіх громад, за винятком хіба що Чернігова, який має покрити ці потреби без перегляду бюджетних видатків. Однак навіть у Ніжині, який є другим за чисельністю населення та економікою містом в області, вже були змушені переглядати бюджет, щоб віднайти 32,6 мільйона гривень на зарплату бюджетникам до кінця року. За словами міського голови, коштів вистачить до листопада, грудень «закривати» поки що нічим.
В обласній військовій адміністрації також розуміють цю проблему, однак налаштовані оптимістичніше. Директор департаменту фінансів Чернігівської ОВА Валерій Дудко запевняє, що ситуація із зарплатами в області не критична: «Першого жовтня у нас було 4 мільйони 204 тисячі заборгованості по заробітній платі. У минулому році на цей саме час було 9,5 мільйона, у позаминулому – 19,8 мільйона». Він стверджує, що цю заборгованість легко погасити, переспрямувавши бюджетні витрати: «Або ти там щось будуй, я не знаю, що зараз можна будувати, або своїм людям виплачуй заробітну плату».
Джерело: Суспільне Чернігів
З точки зору формальної логіки, в ОВА мають рацію – захищені статті бюджету повинні фінансуватися за рахунок інших видатків. Однак на практиці це означає, що гроші забирають з тих сфер, де їх і так не вистачає, а вони критично необхідні. Якщо збільшувати видатки на зарплати в бюджетній сфері, то це призведе спочатку до того, що вся громада лише працюватиме на ці зарплати, а врешті – просто до її банкрутства.
«Коли в ОВА радять «забрати кошти з інших видатків», то не говорять, звідки саме їх забрати. З благоустрою? З вуличного освітлення? З комунальних послуг? За цими коштами, навіть і невеликими, стоять реальні потреби реальних людей. Сміття не вивозити, не освітлювати вулиці? Не купувати запчастини і пальне для тої комунальної техніки, яка працює в громаді? Це все дрібні поточні видатки, від яких відмовитися – це все зупинити. Нас змушують повернутися у 2013 рік, коли сільради були фактично касами з виплати заробітної платні», – так коментує ситуацію Микола Силенко.
Крім того, якщо йти за логікою ОВА, то жодна школа чи об’єкт соціальної інфраструктури в області врешті не зможе працювати: всі вони повинні мати укриття, а їх треба або робити «з нуля», або облаштовувати. А це – не захищені статті бюджету, на відміну від заробітної платні. Громади мають десь приймати внутрішньо переміщених осіб, приміщення для яких треба облаштовувати. А ще необхідно евакуйовувати людей із прикордоння, надавати першу допомогу людям, будинки яких кожен день горять від обстрілів. Проблем, на які треба гроші, – безліч. І всі ці статті витрат – незахищені.
До того ж в ОВА радять громадам залучати кошти міжнародних партнерів. І ці партнери кошти дають, тим більше, що всі без винятку громади Чернігівської області потрапляють під критерії «територій відновлення». Однак для того, щоб ці кошти отримати, громада має виготовити відповідну проектно-кошторисну документацію. А на це знову потрібні гроші, які, за логікою чиновників облдержадміністрації, потрібно «перекинути» на виплату заробітної плати. Ситуація очевидно абсурдна.
Бюджет 2025: громади і далі оббиратимуть
Якщо поточний, 2024 рік, громади якось переживуть – до його закінчення залишилося фактично два місяці і катастрофічних бюджетних провалів, попри всі труднощі, не передбачається, – то 2025-й викликає досить песимістичні очікування.
Наступного року в громад планують забрати ще частину ПДФО на додаток до вже вилученого – ще чотири відсотки. Цього разу від цивільних, оскільки від військових уже забрали. Крім того, що у громад планують і надалі забирати гроші, на них покладають нові витрати. Зокрема, фінансування пільг для дітей, що мешкали на початок бойових дій на території області. Лише у Чернігові під цей статус підпадає щонайменше 40 тисяч дітей, у Ніжині таких – понад 8 тисяч. Де брати кошти на виконання цього рішення Кабміну – в громадах не знають.
«Це обов’язок держави, який вона перекладає на плечі органів місцевого самоврядування. А загалом, аналізуючи стан справ у громадах, я схиляюся до думки, що ми виходимо на рівень до Революції гідності, коли у громад не було жодних можливостей, і лише після початку реформи децентралізації вони набули якогось статусу і сили. А наразі ми відкочуємося назад – нині всього цього практично немає», – із сумом прогнозує Олександр Кодола.
Ситуація не обмежується лише цим: держава практично не виконує своїх зобов’язань щодо субвенцій та іншого фінансування перед громадами, натомість урізаючи їхні можливості розпоряджатися власними коштами. Наразі бюджетне планування як таке втрачено: і громади, і держава просто намагаються закрити поточні потреби, перекидаючи кошти з одного напряму на інший, а про перспективу бодай на рік ніхто навіть не думає. Усі сподівання покладаються на евентуальні кошти від міжнародних партнерів та репарації. Однак коли вони будуть і чи будуть взагалі – невідомо.
Зрештою, ситуація, як констатував Олександр Кодола, повернулася до часів Януковича: держава забирає гроші у громад під приводом фінансування війни, розподіляє їх у абсолютно непрозорий спосіб у ручному режимі, а потім віддає частину цих грошей тим громадам, у яких забрала. І ця частина значно менша, ніж та, що забрали. А громада, окрім всього, змушена фінансувати додаткові витрати, які місцевому бюджету просто нізвідки взяти.
Утім, хоч би які були причини цього процесу, все це призводить до того, що населення у прикордонній Чернігівській області зменшується, її економіка стагнує, що своєю чергою призводить до скорочення надходжень до бюджету і можливостей фінансувати потреби. Коло замкнулося.
