Олексій Гарань,
професор політології НаУКМА,
науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" ім. І.Кучеріва
Оригінал статті друкується
на Українській правді
16 травня 2019 р., тобто за 4 дні до інавгурації новобраного президента В.Зеленського було оприлюднено результати опитування трьох соціологічних центрів, серед багатьох питань якого було і ставлення українців до «автономії» ОРДЛО. Було зазначено, що:
«Серед варіантів розв’язання проблеми непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей найбільший рівень підтримки має «Надання цим територіям особливого статусу, який передбачає автономію в складі України» (39,9%). Цей варіант переважає у всіх макрорегіонах, крім Західного».
Після цього практично в усіх ЗМІ пройшла інформація про це, а також, що майже половина українців (48,9%) підтримує автономію ОРДЛО «заради припинення бойових дій і мирного врегулювання конфлікту».
Оскільки опитування було оприлюднено якраз напередодні інавгурації Зеленського, то воленс-ноленс такі результати – це наче готове підґрунтя для тиску або ж створення умов для нового Президента, щоб було виправдання розмовам про референдум, умови миру з Росією, компроміси на Донбасі тощо.
Але давайте розбиратися. У відповіді на питання «Який варіант розв’язання проблеми непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей Ви підтримуєте?» фігурують лише три варіанти відповіді: «автономія» (39,9%), «ізоляція» (18,5%) і військове звільнення (17,3%). І при такому наборі варіантів логічно, що респонденти вибирають компромісне рішення.
Якщо ж в опитуванні одразу після цього питання наступним іде «Чи підтримали б Ви рішення про надання автономії в складі України непідконтрольним територіям Донецької і Луганської областей для припинення бойових дій і мирного врегулювання конфлікту на Донбасі?», то, очевидно, що попереднє питання підштовхує до підтримки «автономії», тим більше заради «припинення бойових дій і мирного врегулювання конфлікту».
При цьому не було варіанту – повернення окупованого Донбасу на тих умовах, на яких він раніше перебував у складі України, тобто на таких самих, які мають інші регіони.
Фонд «Демократичні ініціативи» ім. Ілька Кучеріва і Центр Разумкова регулярно ставлять це питання в своїх опитуваннях (на Донбасі опитування здійснювали «Демніціативи» та Ukrainian Sociology Service). І половина опитаних постійно говорять, що Донбас має повернутися на тих же умовах, на яких функціонують й інші регіони в умовах децентралізації.
Якщо говорити про політичне майбутнє територій «ДНР» та «ЛНР», якому варіанту Ви віддаєте перевагу?
| Україна, Жовтень 2015 | Україна, травень 2016 | Україна, червень 2017 | Донбас, листопад 2018 |
Щоб «ДНР» та «ЛНР» повернулися до складу Донецької та Луганської областей, як було раніше | 49,1 | 47,9 | 55,0 | 49,9 |
Щоб «ДНР» та «ЛНР» повернулися до складу України, але з особливим статусом, отримавши більше незалежності від Києва | 22,4 | 24,6 | 20,1 | 28,0 |
Щоб ці території утворили автономію в складі України | 9,5 | - | - | - |
Щоб «ДНР» та «ЛНР» стали незалежними державами | 4,5 | 7,4 | 6,6 | 1,7 |
Щоб «ДНР» та «ЛНР» увійшли до складу Російської Федерації | 0,2 | 3,2 | 2,1 | 1,6 |
Важко сказати | 12,2 | 16,9 | 16,3 | 18,4 |
На питання «Демініціатив» та Центру Разумкова «Які компроміси Ви вважаєте прийнятними для припинення війни на Донбасі?» у грудні 2018 р. 48,4% вважали, що «особливий статус» для ОРДЛО є неприйнятним і 29,6 % прийнятним. Це підтверджується також опитуваннями Gfk Ukraine для Кальміуської групи навесні 2018 р. (77% вважали, шо ОРДЛО мають бути в складі України на тих же правах, що й інші регіони), а також міжнародного дослідження Social Cohesion and Reconciliation (SCORE) Index за підтримки UNDP та USAID. Останнє показало (c.38), що у січні 2018 р. тільки 34% українців вважають «особливий статус» першим кроком до повної реінтеграції, у той час як 48% вважали це першим кроком до остаточного відділення ОРДЛО від України.
Але при цьому зробимо два застереження.
1. Можливо після обрання Зеленського з’явилися нові тенденції у ставленні українців, тому ми повторимо наші запитання в найближчих опитуваннях. Ризикнемо висловити припущення, що протягом півроку (якщо брати дані нашого опитування у грудні 2018 р.) навряд чи могли відбутися такі радикальні зміни у ставленні до «автономії» ОРДЛО. Радше, це залежить від формулювань і варіантів відповідей.
2. «Демократичні ініціативи» також потрапляли в ситуації, коли наші соціологічні результати цитувалися навіть поважними виданнями з помилками. Так, наприклад, частина ЗМІ за результатами нашого, спільного з Центром Разумкова, грудневого опитування 2018 р. вийшла із заголовками, що «майже 70% українців готові піти на компроміс з Росією заради миру на Донбасі», але забували додати, що «не на всі і не за будь-яку ціну».
А це зайвий раз говорить про відповідальність і соціологів, і журналістів, для яких важливо не просто довіряти заголовкам інформстрічок, а завжди перевіряти інформацію. Коли ж йдеться про соціологічні опитування, перевіряти формулювання опитувань і варіанти відповідей і порівнювати їх з іншими опитуваннями.
_____________________
Цю статтю представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні. Зміст статті є винятковою відповідальністю Pact та його партнерів і не обов’язково відображає погляди Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) або уряду США.