Екопарк-рятівник: як до Ковалівки на Полтавщині евакуюють тварин із постраждалих регіонів
Ксенія КУТОВА,
журналістка, міська дослідниця
Війна руйнівно впливає не лише на людей, а й на екосистеми та живих істот, що їх населяють. Тварини теж стають жертвами бойових дій, а іноді навіть живими цілями окупантів, що влаштовують для розваги «вбивче сафарі». Тварини так само як і люди втрачають домівки, страждають від поранень, гинуть з голоду.
Фельдман Екопарк розташований під Харковом, лише за 25 км від кордону з Росією, тож опинився на лінії вогню з першого дня повномасштабного вторгнення. Внаслідок обстрілів було зруйновано 97% вольєрів, частина тварин загинула, однак частину вдалося евакуювати надлюдськими зусиллями та навіть ціною життя рятувальників.
Приміщення, що раніше було домом для тварин. Фото Віталія Ільченка.
Незважаючи на бойові дії, співробітники екопарку та волонтери дня у день проривалися на його територію, щоб погодувати, напоїти та врешті вивезти тварин. Евакуація тривала три місяці під постійними обстрілами. Станом на сьогодні «в еміграції» перебуває 4750 тварин-переселенців. Їм дали прихисток зоопарки та екопарки різних міст, зокрема Київ, Одеса, Рівне, а найбільшим «рятувальним хабом» став екопарк у селі Ковалівка, що під Полтавою.
Нам вдалося поспілкуватися із власником екопарку в Ковалівці, колишнім директором Фельдман Екопарку Віталієм Ільченком, який безпосередньо брав участь в евакуації тварин.
Віталій Ільченко, власник Екопарку Ковалівка
Евакуація
Фельдман Екопарк розташований на трасі з боку Бєлгорода. Тому, щойно розпочалося повномасштабне вторгнення, вже об 11-12 годині по околицях екопарку вдарили перші снаряди. А до кінця дня не стало й світла.
«Перші два дні ми лише розмірковували над питанням евакуації. Спілкувалися з власником екопарку Олександром Фельдманом, я на той момент був директором. Усі ми не вірили, що війна може бути тривалою, думали, що все завершиться за кілька годин або днів. Але ми помилялися, як і багато інших українців», – згадує Віталій Ільченко. За кілька днів він разом з колегами розпочав евакуацію.
Евакуація. Фото Віталія Ільченка.
Фельдман Екопарк великий і за кількістю тварин, і за територією – це понад 200 гектарів лісу. Обстріли велися з боку лісу, звідти й заходили росіяни. Перед рятувальниками стояло завдання евакуювати тварин і продовжувати підгодовувати тих, які ще залишалися в екопарку.
Евакуація тигра з Фельдман Екопарку. Відео Віталія Ільченка.
Ми прокидалися і розуміли, що треба їхати, бо тварини на нас чекають у вольєрах і самі вони не виберуться.
На запитання, як люди наважилися евакуйовувати тварин під ворожими обстрілами, пан Віталій щиро відповідає:
«Звичайно, ми боялися. Ми часто бачили ворожі дрони. Росіяни розуміли, що ми – звичайні люди, не військові, але їх це не зупиняло. Щойно злітав дрон, за 10–15 хвилин на нас летіли касетні снаряди, «гради». Нас просто бомбили. Тяжко було. Мене неодноразово запитували, чи нам не страшно було? Звичайно – страшно, звичайно – боялися, звичайно – ховалися, звичайно – після кожного масового обстрілу говорили, що все, не їдемо більше. Але наступного ранку ми прокидалися і розуміли, що треба їхати, бо тварини на нас чекають у вольєрах і самі вони не виберуться. Їх або вб'ють, або вони загинуть від голоду. Деякі тварини, зокрема копитні, після руйнування вольєрів втекли. Пізніше їх знаходили в лісі загиблими. Але деякі тварини втекли, однак повернулися, бо екопарк був їхнім домом, їх там годували, вони вважали це місце безпечним».
Але, на жаль, сталося так, що безпечного місця не було вже ніде.
Люди наважилися евакуйовувати тварин під ворожими обстрілами. Відео Віталія Ільченка.
Ніхто не знав, що буде далі. Ми їхали, як по квитку в один кінець.
Евакуація тривала майже три місяці через погодні умови та постійні обстріли. У процесі було задіяно приблизно 12–15 осіб: хтось від'їжджав, а хтось приходив.
Команда рятівників. Фото Віталія Ільченка.
«Ситуація була важка, – розповідає Віталій Ільченко. – За час евакуації ми втратили шістьох хлопців, і серед них – 15-річного сина нашої працівниці. На допомогу прийшли молоді безстрашні люди. Після того, як до нас приєдналося п’ятеро волонтерів, склалася команда з 11 осіб, що опікувалася евакуацією, годуванням і забезпеченням теплом тварин в умовах обстрілів і суворої сніжної зими при мінус 20 градусах. Тоді часто звучали фрази, наприклад, такі як «останній блокпост», бо ніхто не знав, що буде далі. Ми їхали, як по квитку в один кінець. Ось так, а ще завдяки людям, які допомагали грошима і продуктами, ми змогли пережити ці три місяці».
Евакуйовували тварин надлюдськими зусиллями та навіть ціною життя рятувальників. Фото Віталія Ільченка
Дім Фельдмана став базою, куди спочатку привозили тварин. Потім більшість із них перемістили до Ковалівського екопарку. Місця для розміщення тварин було недостатньо, тому працівники екопарку та волонтери варили клітки, ділили вольєри і кожен куточок використовували, щоб врятувати тварин.
«Завдяки небайдужим людям ми змогли пройти цей складний шлях», – зізнається Віталій Ільченко.
Головний вхід до Екопарку Ковалівка. Новий дім для врятованих звірів. Фото авторки.
Розвиток екопарку та виклики, які доводиться долати
Нільгау, найбільші серед азійських антилоп, у Ковалівці мають чудову домівку. Фото авторки.
Екопарк досі залежить від допомоги небайдужих людей та компаній, що безплатно надають матеріали або погоджуються відтерміновувати оплату. «Сільпо, АТБ, Метро – це наші друзі, члени нашої екопаркової родини. Всі вони нам допомагають, без них нам було б дуже важко», – зауважує власник екопарку. Та все-таки волонтерська допомога теж зменшується, а виклики, навпаки, додаються.
Ми розвиваємся, незважаючи на те, що триває війна
«Уже всі звикли до війни, допомога істотно скоротилася. Головне фінансування ми отримуємо за рахунок вхідних квитків відвідувачів. А оскільки у нас територія майже вся відкрита, відвідуваність дуже залежить від погодних умов. Мобілізація працівників теж є викликом. А нині знов почалися відключення світла. Для догляду за тваринами наявність світла критично важлива: і для підтримки клімату у вольєрах, і для зберігання їжі для них, – розповідає власник екопарку і гордо додає, – І все ж ми розвиваємося, не зважаючи на те, що триває війна».
Територія екопарку майже вся відкрита, відвідуваність дуже залежить від погодних умов. Фото авторки.
Тварини відпочивають у тіні. Фото авторки.
Працівники екопарку залишаються відданими своїй справі і продовжують евакуйовувати тварин з небезпечних регіонів та зони бойових дій. Зокрема, 2023 року після підриву окупантами Каховської ГЕС вони евакуювали тварин із Херсона. А наразі приймають звірів з Покровська. Крім цього, Екопарк Ковалівка допомагає Збройним силам, адже, як зазначив Віталій Ільченко, багато друзів екопарку воюють: «Ми намагаємося бути згуртованими і підтримувати один одного».
Порятунок тварин може стати й інструментом реабілітації для людей, адже взаємодія з тваринами має позитивний вплив на психічне здоров'я та сприяє емоційному відновленню. Це неодноразово підтверджували відвідувачі екопарку в Ковалівці: і маленькі, що тільки знайомляться з тваринами, й дорослі, яким спілкування з тваринами допомагає долати стрес. Фото авторки.
Екопарк Ковалівка також бере участь у програмі декомпресії (реабілітації) військових. Військові психологи називають декомпресією відновлення сил після величезних фізичних та психологічних навантажень та вважають одним із найбільш дієвих її засобів – анімалотерапію, тобто спілкування з тваринами в природних та приємних умовах. Використання анімалотерапії допомагає у подоланні наслідків різних травм та навіть важких хвороб, таких як інсульт, ДЦП, епілепсія, склероз, деменція. Позитивна взаємодія з «меншими братами» знімає почуття тривожності, відновлює здоровий сон, підвищує настрій. За словами власника екопарку: «Екопарк створює можливості для цього, реорганізовуючи свій простір під потреби декомпресії військових. Але головне, що ми вже працюємо, повертаємо Захисникам України сили, робимо свій внесок у Перемогу!».
Маленькі друзі екопарку знайомляться з тваринами. Фото авторки.
Екопарк цікавий і дорослим відвідувачам. Фото авторки.
Про подальшу долю евакуйованих тварин
За останні два роки, відколи екопарк на Полтавщині почав приймати тварин-переселенців, тут побудували достатню кількість вольєрів та навчилися налагоджувати процеси, необхідні для утримання евакуйованих тварин. Однак майбутня доля звірів залишається під питанням.
Екопарк будує нові вольєри. На фото Пума готується «заподіяти шкоду». Фото авторки.
Деяких тварин уже повертають у їхні рідні відновленні екопарки, зокрема й у Фельдман Екопарк, а дехто залишиться назавжди в нових домівках.
«У нас немає чітких вимог щодо повернення. Єдине, про що ми просимо власників – повідомити, коли вони зможуть забрати своїх тварин. Але навіть власники не завжди це знають. Деякі місяцями обіцяють забрати тварин, але їм це не вдається. Ніхто нічого не може спрогнозувати. Ми тільки зраділи, що перестали вимикати світло, як знову стався масований обстріл. Важко щось планувати. І, власне, як можна запитати про термін повернення тварин людину, яка не знає, чи сама виживе завтра, бо лінія фронту – за якісь чотири кілометри…», – розповідає Віталій Ільченко.
Про мотивацію
Якщо всі зрозуміють, що повинні працювати на одне благо, на одну країну, на одну справу – все буде добре.
На останнє запитання: «Що вас мотивує?» Віталій Ільченко відповів, що нам усім є за що боротися. Україна – це неймовірна країна з багатим природним і людським потенціалом. Поля, гори, ліси, моря – у нас є все. Що нам ще треба? Нам потрібне лише розумне керівництво, від місцевої влади до державної, і єдність.
«Я не хочу здаватися. Ми віримо, будуємо і розвиваємо. Я вірю, що Україна має всі шанси стати взірцем для інших. Кожен відповідає за свою ланку, робить свою справу. Якщо всі зрозуміють, що повинні працювати на одне благо, на одну країну, на одну справу – все буде добре. Якщо кожен працюватиме на цю спільну мету – ми побудуємо успішну європейську країну».
Зебра зустрічає друзів у екопарку. Фото авторки.
Екопарк Ковалівка продовжує рятувати та реабілітувати тварин із постраждалих регіонів України. 29 серпня в екопарку приймали нових тварин-переселенців, цього разу – з Покровська.
Кинути – неможливо. Це як залишити свою родину. Тварини стають рідними, до них прив’язуєшся і за них відповідаєш.
Якщо ви бажаєте долучитися до допомоги постраждалим звірям, зробити це можна донатом за реквізитами, вказаними нижче, або навіть репостом. Екопарк також приймає гуманітарну допомогу у вигляді кормів: зерном, сіном, фруктами, овочами та комбікормом. Робіть добро і пам’ятайте: «Все, що ми робимо, завжди повертається».
Верблюд запрошує вас відвідати Екопарк у Ковалівці.Фото авторки.