Евакуація як обов’язок. Чи всім по кишені?

Аналітика
Перегляди: 422
22 жовтня 2024

 

Сергій Ханін,
журналіст, м. Суми

Від початку повномасштабної війни мешканці прикордоння Сумщини пережили кілька хвиль евакуацій. Перша з них розпочалася в липні 2023 року і стосувалася жителів 5-кілометрової зони. Але, оскільки вона була добровільною і  не змогла охопити визначену владою кількість людей, то у березні 2024 року, коли росіяни посилили обстріли прикордонних територій і, насамперед, Великописарівської громади,  керівництво області розгорнуло другу хвилю. Зважаючи на наслідки руйнувань, тоді Сумська ОВА вирішила більш жорстко діяти у питанні відселення людей. Зокрема, за її поданням  уряд ухвалив рішення щодо примусової евакуації сімей з дітьми із Середино-Будської та Великописарівської громади. А після початку Курської операції і різкого погіршення на прикордонні Сумщини безпекової ситуації в серпні  можна говорити про третій етап у цій роботі. Домінуючим словом у ній є саме слово «примус».

З-під обстрілів – без згоди батьків

Зокрема у серпні на Сумщині оголосили евакуацію із 23 населених пунктів  5 громад  Сумського району. Йшлося про 10-кілометрову прикордонну територію, з якої вивезенню підлягали 6 тисяч людей, серед них 425 дітей.

У вересні в ОВА взялися  за  евакуацію мешканців Глухова, селищ Есмань та Свеса Шосткинського району, а також сіл Манухівки та Іванівки Конотопського району.

Нарешті 1 жовтня у Сумському районі оголосили обов’язкову евакуацію, яка  стосується жителів 90 сіл, селищ і міст Білопільської, Ворожбянської, Краснопільської, Хотінської, Юнаківської, Миропільської та Миколаївської громад.

Рішенням  Координаційного штабу з питань проведення обов’язкової евакуації населення в умовах воєнного стану із цих населених пунктів, а також 11 сіл Конотопського району мають примусово вивезти 497 дітей з їхніми родинами. Це означає, що у разі відмови батьків або опікунів від евакуації, дитину планують вилучати з родини у примусовий спосіб.

«Якщо батьки не погоджуються – дитину евакуюють у примусовий спосіб рішенням виконавчого комітету громади про вилучення дитини із родини. Така відмова не може бути прийнятною для держави. І ми залишаємо за собою право в прийнятті рішення про відібрання дитини із родини, якій загрожує небезпека. Дитина може бути поміщена у прийомну сім’ю, у дитячий будинок сімейного типу, у патронатну сім’ю або в заклад соціального захисту», – пояснював  дії влади начальник Служби у справах дітей Сумської ОДА Юрій Каліновський.


Юрій Каліновський. Джерело: Mistosumy.com

Як відзвітувала Сумська ОВА,  станом на 13 жовтня було евакуйовано всіх мешканці з 34 населених пунктів 5-кілометрової зони від державного кордону України з рф. Лише за останній тиждень, який передував цій даті, з прикордонних громад області було вивезено 535 осіб, ыз них – 143 дитини.


А загалом, за даними ОВА, на середину жовтня тривала евакуація із 189 населених пунктів 17 територіальних громад області. Від початку цієї  роботи, тобто з липня 2023 року, евакуйовано 36 тисяч 804 особи, з них –6469 дітей.

За цей час найбільше чисельність населення скоротилася у Глухові, мешканці якого також підпали під обов’язкову евакуацію. За інформацією  голови Глухівської громади Надії Вайло,  станом на 22 вересня з міста виїхало майже 10 тисяч людей, або третина його мешканців. Щодо дітей, то їх на той момент було евакуйовано 70 відсотків.

Де розселяють евакуйованих із Сумщини

Зрозуміло, що для такої великої кількості людей, крім того, що вивезти у безпечне місце, треба ще й запропонувати нове місце проживання. А з цим не все так просто.

На початку жовтня, відразу після оголошення обов’язкової евакуації, вимушених переселенців обласна влада  схиляла перебратися у підшукане нею житло як в тилових районах Сумщини, так і в інших областях України.

Так, за інформацією директора Департаменту з питань соціальної політики, ветеранів та реінтеграції Сумської ОДА Людмили Мусіяки, у межах області для розміщення евакуйованого населення на той момент було наявно 402 ліжко-місця.

Людмила Мусіяка

Крім того, для громадян, які мають господарство (худобу, птицю), можуть поселитися у 58 вільних будинках у селах Роменського району та 96 будинках у Конотопському районі. Зокрема, у такі будинки і вже навіть з меблями, можна заселитися в Андріяшівській громаді Роменського району та Бочечківській громаді Конотопського району. До того  ж, наприклад, Андріяшівська громада надає допомогу в ремонті, облаштуванні житла та навіть у працевлаштуванні людей.

«Звісно, сільський будинок потребує рук, потребує облаштування, але ж краще жити там, де безпечно, а не там, де люди знаходяться під постійними обстрілами. Особливо це стосується родин із дітьми», – наголосила Людмила Мусіяка.

За її словами, громадські організації, які працюють на теренах області, готові допомогти людям, які вже переселилися в житлові будинки, меблями, побутовою технікою, іншими матеріалами чи засобами, яких потребує та чи інша родина.

Посадовиця також повідомила, що у центральних та західних областях України у 323 місцях тимчасового проживання наявні 4 756 вільних  ліжко-місць, із них для осіб літнього віку та осіб з інвалідністю – 195.

Найбільше таких місць на той час було у Львівській (822), Кіровоградській (880) та Івано-Франківській (494) областях. Можна також переїхати до Полтавської області (227 місць), Закарпатської  (263), Чернівецької  (152), Вінницької  (231) та Тернопільської (69) областей.

Тобто, переселенцям начебто є з чого вибирати, однак справа в тому, що пропонованого житла на всіх не вистачить. Якщо відмінусувати від майже 37 тисяч людей, евакуйованих з минулого літа, 12 тисяч, які станом на середину квітня вже були відселені з прикордоння, то вийде,  що нещодавно звідти виїхало ще майже 25 тисяч мешканців, причому більшість – саме під час останньої хвилі евакуації. (Згадаймо хоча б Глухів з його 10 тисячами евакуйованих містян). Однак на Сумщині та за її межами є лише трохи більше 5 тисяч вільних ліжко-місць у місцях тимчасового/компактного проживання.

Отож більшості переселенців треба шукати нове житло для себе самостійно. Когось може забрати до себе рідня, однак решті доводиться думати про оренду квартири чи будинку, що не кожному по кишені.

Виплати не покривають оренду

Жителі області, які евакуюються з небезпечних територій,  мають статус ВПО. Цей статус надає можливість отримати допомогу від держави в розмірі 2000 грн на дорослу особу та 3000 грн – на дітей або осіб з інвалідністю. Така допомога виплачується щомісячно протягом пів року.

За словами Людмили Мусіяки, державну допомогу  також можна отримати повторно:

 «Люди, які вже отримували таку допомогу і вона була припинена у зв’язку з закінченням терміну дії можуть отримати її повторно. Якщо їм знову довелося евакуюватися, вони мають отримати довідку від громади про це та звернутися до органів соцзахисту для написання заяви».

Крім того, мешканці, які пережили евакуацію, можуть отримати  допомогу від міжнародних партнерів в розмірі 10 800 грн на кожного члена родини.  

Отож, наприклад, якщо сімейна пара без інвалідності у жодного з членів подружжя вирішила перебратися із Глухова до Сум і змушена тут винаймати житло (власні заощадження тут не враховуємо, бо не у всіх вони є), вона матиме на двох від держави 4 тисячі гривень. А щоб зняти однокімнатну квартиру в обласному центрі, нині треба заплатити 5,5 тисяч. І це, за винятком Харкова, Херсона, Запоріжжя та Миколаєва, тобто міст, які перебувають під регулярними обстрілами, найменша вартість оренди в Україні.  Навіть з урахуванням отриманих від міжнародних організацій 10 800 гривень коштів вистачить лише на пару місяців оренди житла, якщо при цьому не витрачати їх ні на що інше. Отож без  фінансової «подушки безпеки» евакуйованим не обійтися. Проте чи в кожного така є в умовах війни.

Містечко від Червоного Хреста

Ще на початках евакуації  говорилося про те, що якщо влада примусово евакуює сім'ї з дітьми, що видається цілком доречним,  то вона також має подбати про те, щоб ці сім’ї були забезпечені прийнятними умовами проживання на новому місці.

Але, на жаль, у цьому питанні велика кількість людей змушена покладатися винятково на себе, оскільки попит на житло значно перевищує пропозицію. Можливо, ситуацію дещо покращить введення у Сумах в експлуатацію модульного містечка для тих, хто втратив свої домівки внаслідок війни чи евакуювався з прикордонних територій Сумщини.

Цей проєкт реалізує Товариство Українського Червоного Хреста за фінансової підтримки Шведського Червоного Хреста.

Джерело: Facebook-сторінка  Сумсьої обласної військової адміністрації

Йдеться про зведення 6 двоповерхових будинків для ВПО на 96 квартир. Перший етап будівництва вартістю 110 мільйонів гривень передбачає спорудження  2 двоповерхових будинків на 32 одно- та двокімнатні квартири з їхнім повним облаштуванням. Будівництво планується здійснити протягом 3 місяців. Тож невдовзі  тут зможуть оселитися перші 100 осіб.

На нижніх поверхах будинків облаштують помешкання, адаптовані для потреб маломобільних груп населення, зокрема для осіб з інвалідністю, людей похилого віку. Крім того, пріоритет у забезпеченні житлом надаватиметься також багатодітним родинам тощо.

«Формувати списки буде соціальний захист, відповідно, ми будемо проводити експертизу цих людей, розуміючи, хто це, який у них статус, які статки. Це найнезахищеніші категорії повинні тут бути, люди з інвалідністю, які не можуть оплатити тимчасове житло. Мешкати в модульному будинку можна буде протягом року», розповів під час закладання «капсули часу» під майбутнє модульне містечко 15 жовтня в.о. голови Сумської організації товариства Червоного Хреста Ігор Шаповал.


Ігор Шаповал. Фото Суспільне. Суми

Містечко  облаштують власним укриттям. Загальна вартість проєкту становить 385 млн грн. За позитивними прогнозами, його планують звести протягом одного року.

Власне, це містечко мало б уже функціонувати, адже Сумський обласний осередок Товариства Червоного Хреста України почав звертатися до керівництва громади з питанням про виділенням землі під нього ще 2022 року. Але депутати Сумської міськради кілька разів з різних причин відкладали голосування. Врешті 25 січня 2023 року вони погодили передачу земельної ділянки розміром 2,5 га на вул. Ковпака під будівництво, але до середини цього літа далі справа так і не зрушила. І лише 24 липня 2024 року у Сумській обласній військовій адміністрації відбулося підписання Договору про співробітництво між СОО ТЧХУ та Сумською міською радою. Гарантувати реалізацію домовленостей, які прописані в угоді, взялася Сумська ОВА. 

От тільки станом на зараз Суми аж ніяк не можна вважати безпечною зоною. А поряд з тією ділянкою, яку депутати міськради виділили для зведення модульного містечка, лише протягом останніх 2 місяців сталося кілька прильотів ворожих ракет і КАБів.

Висновки і перспективи

Цей приклад демонструє наявність великих проблем у питанні переселення людей із небезпечних місць. І певною мірою пояснює, чому навіть після оголошення обов’язкової евакуації жителі обстрілюваних населених пунктів прикордоння не поспішають покидати свої будинки та господарства, попри загрозу  їхньому життю. Між тим, все йде до того, що зона, звідки відселятимуть людей у той чи інший спосіб,  розширюватиметься. І багато з них опиняться, як і зараз, перед вибором: або з нехитрим скарбом у руках шукати прихистку там, куди закине доля, або, пишучи відмову від евакуації, залишатися у своїй домівці і пробувати погратися зі смертю. Хоч як  парадоксально, але коли людині пропонується порятунок, і при цьому їй радять йти у невідомість, часто людина боїться  невідомості більше, ніж смерті.

Останні новини з категорії Аналітика

Діалоги про Українську Ідентичність

Збірка тез, скомпонована з публічних та непублічних експертних діалогів й оформлена як полілог про конструювання ідентичності
13 листопада 2024

Санду перемогла у важливій битві. Але майбутнє Молдови все ще під питанням — Маріанна Присяжнюк

Кандидатка від проєвропейських сил Мая Санду перемогла на виборах президента Молдови. Утім ситуація в країні залишається суперечливою. Чому?...
4 листопада 2024

Cine e cine або хто є хто на президентських виборах у Молдові

Про те, як розгортається протистояння в останні години перед голосуванням на президентських виборах у Молдові, читайте у статті Марінанни Пр...
2 листопада 2024

Запит на соціально-психологічну допомогу: чи задовольняють його на Одещині

Про організацію надання соціально-психологічної допомоги на Одещині, можливості зробити психологічну допомогу більш доступною – у статті Мих...
29 жовтня 2024