Михайло Шабанов,
політолог,
доцент кафедри політології
ОНУ імені І. І. Мечникова
Одеська область, безумовно, стратегічний регіон у військовому, економічному та соціальному аспектах. Це – найбільша область України, різноманітна та колоритна, з людьми, які невтомно працюють заради Перемоги. Сьогодні вона зазнає постійних атак ворога. В умовах російської агресії громади Одещини ведуть власну боротьбу за збереження та розвиток соціального та економічного потенціалу, фактично за виживання. Політичне життя та навіть конфлікти у громадах, які вирували під час місцевих виборів 2020 року, наразі призупинилися. Натомість соціально-економічні питання вкрай актуалізувалися.
Формування територіальних громад в Одеській області завершилося 2020 року. Сьогодні вона є лідером за кількістю ОТГ в Україні: 19 міських, 25 селищних, 47 сільських, а загалом – 91 територіальна громада. З огляду на низку особливостей регіону, зокрема економічних, етнокультурних, кліматичних та туристичних, процес об’єднання в ОТГ не був легким. Тож Одеська область – одна з перших за кількістю проблем, які довелося розв’язувати.
Та попри все, вже можна підбити підсумки першого десятиліття від початку реформи децентралізації. Адже 10 квітня 2024 року виповнилося 10 років з моменту ухвалення Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні. А нещодавно уряд України затвердив план заходів з реформування місцевого самоврядування і територіальної організації влади на 2024—2027 роки. То які результати масштабної загальнонаціональної реформи маємо у наш буремний час?
Стан децентралізації та його загальні обриси
Децентралізація в громадах спрямована насамперед на посилення можливостей участі людей у місцевому самоврядуванні, на збільшення адміністративної, економічної та фінансової спроможності ОТГ, формування місцевих бюджетів, що дозволяють витрачати кошти на найпотрібніші для мешканців проєкти, так званих «бюджетів участі». Водночас, процеси децентралізації передбачають відкритість влади перед потребами та вимогами людей на постійній основі: від розподілу бюджету до перейменування вулиць, встановлення чи демонтажу пам’ятників. Влада прислухається до голосу громади, він стає голоснішим. В Одесі ці зміни дуже помітні. Ситуація в області щодо процесів децентралізації є різною і не завжди успішною та безконфліктною. До того ж децентралізація мирного та воєнного часу відрізняється кардинально – інші умови та інші пріоритети для держави та громад. Часто люди вимагають переспрямувати кошти з місцевих бюджетів на допомогу армії, на підтримку переселенців.
Успішність процесів децентралізації оцінюють за багатьма показниками. Проте чи не найважливішим серед них є фінансова спроможність. . Це головний принцип, який впливає на об'єднання ОТГ. Це фактор, який безпосередньо впливає на бажання працювати на своєму робочому місці та залишатися у власному домі та громаді, незважаючи на обставини. Безумовно, фінансова спроможність уповільнює міграційні процеси через війну на сучасному етапі. Потенційно це може спонукати людей повертатися до Одеської області, зокрема з Румунії та Молдови, якщо мова йде про південні райони регіону.
Згідно з інформацією видання «Інтент», станом на квітень 2024 року Одещина посідає третє місце за кількістю громад з високим рівнем фінансової спроможності. Загалом «експерти оцінили як високий рівень фінансової спроможності у 44 громадах в Одеській області». А «у відсотковому показнику Одещина шоста – 48,4% громад визнано високоспроможними фінансово». Такі показники демонструють, що більшість ОТГ змогли частково пристосуватися і завдяки зусиллям своїх лідерів протистояти викликам. 
Одещина – третя в Україні за кількістю громад з високим рівнем фінансової спроможності. Джерело: Інтент
Під час війни громади Одещини вчаться заощаджувати. Комусь це вдається зробити, а комусь ні. Однак значущість експертної допомоги тільки посилюється. Наприклад, Маразлієвська громада у 2022 році завдяки Програмі U-LEAD та проєкту «План бюджетної стабілізації» змогла «оптимізувати видатки місцевого бюджету в обсязі 250 тисяч гривень». Організація «U-LEAD з Європою» має регіональний офіс в Одеській області та допомагає у розробці планів з бюджетної стабілізації на місцевому рівні.
Влада в Одеській області перебуває у постійній комунікації з громадами. Це стосується і питання пріоритетів витрачання бюджетних коштів відповідно до вимог воєнного часу. Так, у листопаді 2023 року відбулося засідання Одеської ОВА, зокрема робочої групи «Прозорість та підзвітність», в якому також взяли участь представники органів місцевого самоврядування, громадськості, силового блоку. Головним гаслом зустрічі було «Все на допомогу ЗСУ». Після обговорення до Державної аудиторської служби та правоохоронних органів були надіслані листи щодо всіх тендерів, які наразі не є актуальними (ремонт доріг, реконструкція стадіонів тощо) або видаються як спроба наварити гроші. Відтак з тендерів було знято низку проєктів на загальну суму у 12 973 984 гривень.
Актуалізували в громадах і питання надання адміністративних послуг. На цьому тлі є й успіхи, й проблеми. Так, можна відзначити успішну роботу Центру надання адміністративних послуг в Балті (Балтська територіальна громада), куди люди з навколишніх сіл можуть звертатись по оформлення довідок та іншої документації ще з часів до повномасштабного вторгнення. Цей факт є результатом саме реформи децентралізації. Водночас видання Informer.od.ua відзначає, що «галузь надання адміністративних послуг сьогодні є однією з найпроблемніших». Зокрема «утримання відповідних закладів вимагає серйозних коштів, починаючи від зарплат співробітникам, закінчуючи оплатою комунальних тарифів». А в реаліях воєнного часу ситуація тільки ускладнилася.
Та попри все навіть в умовах війни вдається проводити публічні заходи, які безпосередньо стосуються процесів децентралізації та, особливо, післявоєнного відновлення Одеси та Одещини, розвитку регіону, прогнозування на майбутнє, залучення інвесторів – як вітчизняних, так і міжнародних. Публічні заходи – це дискусійні майданчики, завдяки яким з’явилася можливість озвучувати думку громад, доносити її до влади і прямо впливати на розв’язання проблеми. І виникли ці майданчики саме завдяки децентралізації.
Одним з прикладів подібних заходів можна назвати Форум відновлення Одещини «Регіональний розвиток. Просторове планування», що 8 вересня 2023 року відбувся в Одесі. Слід зауважити, що цей форум став четвертим заходом за підтримки Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» , присвячений відновленню й післявоєнному розвитку Одещини. Він об’єднав, зокрема, експертів, науковців, представників органів державної влади, представників місцевого самоврядування. Величезне значення мала присутність громадських активістів, представників громадянського суспільства Одеського регіону.
Відновлення Одещини: влада і бізнес зібралися на форумі, щоб обговорити просторовий розвиток регіону. Фото: портал Децентралізація. Джерело: Проєкт USAID «ГОВЕРЛА»
Відновлення Одещини: влада і бізнес зібралися на форумі, щоб обговорити просторовий розвиток регіону. Фото: портал Децентралізація. Джерело: Проєкт USAID «ГОВЕРЛА»
Слід також наголосити, що Проєкт «ГОВЕРЛА» сприяє громадам Одещини у впровадженні децентралізації, зокрема підтримуючи органи місцевого самоврядування. Команда проєкту орієнтована на посилення спроможності громади регіону в цілому.
Окрім того, Одеська область співпрацює з міжнародними партнерами у рамках проєктів SURGe, DECIDE, UCORD тощо. Йдеться про швейцарсько-українські та українсько-канадські проєкти, що їх можна розглядати як довготривалі стратегії для реалізації реформ на місцевому рівні: вони профільні і стосуються різних сфер, в тому числі й освіти.
Увага до проблем децентралізації у медіа
Кожен аспект реформування в громадах, особливо в тяжкі часи війни, загальної нестабільності, необхідно доносити до широкого загалу. І тут у нагоді стають ЗМІ та медіаплатоформи в інтернеті. Децентралізація та життя громад Одещини не є винятком. Звичайно, воєнний час вносить серйозні корективи у публічний простір, однак людям важливо знати, як саме впливає жорстока війна та постійні обстріли Одеської області на самоврядування. Можливо, відкрилися нові шляхи для його розширення?
Усю важливу та актуальну інформацію про зміни в громадах на сучасному етапі надають портали «Децентралізація» та «Сила Громад». На регіональному рівні значну увагу висвітленню проблематики децентралізації у громадах приділяє одне з найстаріших видань області «Вечірня Одеса». Зокрема, видання підписало Меморандум про співпрацю та партнерство з Агенцією регіонального розвитку Одеської області. Газета проводить конкурс «Люди справи» пам’яті Б. Ф. Дерев’янка (першого редактора видання, який власне і започаткував цей конкурс 1993 року). Його лауреатами стають люди-подвижники, що, як зазначає газета, своєю працею та вчинками змінюють світ на краще. Серед лауреатів цієї премії є й очільники громад регіону: голова Біляївської ОТГ Михайло Бухтіяров, голова Авангардівської громади Сергій Хрустовський, голова Старокозацької сільської ОТГ Вадим Бойко, голова Фонтанської громади Наталя Крупиця.
Увагу провідних телеканалів, інтернет-видань в регіоні переважно прикуто до трагедії війни, руйнувань в Одесі та Одеській області. Медіа також інформують про міжнародну допомогу та участь у відновленні регіону. Крім того, значну увагу зосереджено на гуманітарній та волонтерській діяльності у громадах. Експерти оцінюють сам процес висвітлення децентралізації та життя громад Одещини як вкрай важливий та актуальний.
Евгенія Генова, журналістка, заступниця головного редактора видання «Інтент»
На запитання про висвітлення проблем децентралізації одеська журналістка Євгенія Генова відповіла так: «ЗМІ Одеського регіону порівняно з іншими медіа українського Півдня, за субʼєктивними спостереженнями, значно меншою мірою цікавилися децентралізацією, обʼєднанням громад та запровадженням адміністративно-територіальної реформи в цілому ще до початку повномасштабного вторгнення. Переважно публікації на цю тему були присвячені конфліктам, які виникали під час утворення ОТГ, політичним суперечкам у місцевих радах, виборам тощо».
Водночас вона констатує: «Зараз ЗМІ практично не згадують децентралізацію, однак висвітлюють новини громад, що так чи інакше все ж повʼязано тематично з реформою. Серед новин у регіональних медіа можна виокремити такі теми: відновлення громад, історії успіху в громадах попри війну, допомога ВПО, проблема наповнення бюджетів територіальних громад і, зокрема, проблема військового ПДФО, тендери в громадах та загроза втрати самостійності територіальних громад і згортання реформи у разі посилення впливу центральних органів влади на місцеве самоврядування».
Можна абсолютно погодитись з думкою Євгенії Генової та наголосити, що проблема наповнення бюджетів територіальних громад і, зокрема, проблема військового ПДФО звучить найбільш голосно та актуально у реаліях сьогодення. Асоціація міст України активно відстоювала необхідність збереження зарахування військового ПДФО до локальних бюджетів. Вона наголошувала, що громади області наразі спрямовують значні кошти саме на безпеку та оборонні потреби. «У 2022-2023 роках, за відсутності належного законодавчого врегулювання можливості надання допомоги силам безпеки та оборони, громади-члени АМУ області на забезпечення оборони та безпеки витратили 2 мільярди 134, 5 млн гривень. З них: 1156,4 млн гривень – це видатки громад на фінансову допомогу ЗСУ; 121 млн гривень – підтримка ЗСУ технікою, обладнанням, товарами; 0,3 млн гривень – громади придбали облігацій внутрішньої державної позики; 5,6 млн гривень – видатки на облаштування ліній захисту; 851,2 млн гривень – видатки громад на обладнання укриттів, бомбосховищ, інших захисних споруд», – йдеться на порталі «Сила Громад» .
Актуальним постає й інше питання. На жаль, загальні умови воєнного часу суттєво обмежують здатність громад Одещини заробляти гроші та наповнювати свої бюджети. Так, туристичний бізнес в області переживає критичні часи. Наприклад, Кароліно-Бугазька сільська громада та селище Затока, відомий курорт та туристичний центр міжнародного рівня, зазнав жахливих руйнувань з початку повномасштабного вторгнення. Наразі поступово відбувається процес відновлення, однак загрози залишаються.
Підсумки
Сьогодні політика децентралізації зосереджується на двох головних моментах: віднайти спільну мову громад з державою, профільним міністерством, а також зберегти спроможності ОТГ, в тому числі економічні (людський ресурс, комунальну власність, бюджет тощо), що стане фактором стабільності й об’єднання. Вкрай актуальним для Одещини є відновлення інфраструктури та домівок, збереження життів людей, медична допомога на місцях.
Можна констатувати, що децентралізація в Одеській області попри війну триває. Фінансові спроможності вдається посилювати. Одещина – перспективний та цікавий регіон для міжнародних партнерів. Ті готові ділитись досвідом та інвестувати у покращення місцевого самоврядування й громадські ініціативи.
Тож зв’язки регіону з міжнародними організаціями розширюються. Така співпраця має підтримку місцевого населення. І якщо десять років тому не всі на Одещині позитивно сприйняли ідею децентралізації, нині, коли відчули її переваги, підтримка реформи поміж людей тільки зростає.
