Інтрига 2 туру: як поведуть себе виборці. Прогноз соціологів
За тиждень до голосування у першому турі президентських виборів ситуація з фіналістами не лише не стає яснішою, але й все більш інтригуючою. У першої трійки кандидатів позиції більш певні (Зеленський, Тимошенко і Порошенко), у двох наступних – гірші, але не безнадійні (Гриценко, Бойко).
Проте ми вже зараз бачимо, як майже всі згадані особи ведуть боротьбу не лише за виборців, які вагаються, а й за тих, хто підтримує конкурентів, але до кінця не впевнений у своєму виборі.
Зеленський заявляє, що поступився б Вакарчуку (лідер музичного гурту "О.Е." не Лесь Подерв’янський і у відповідь не пошле?). Порошенко активно звільняє тих, хто заплямував себе корупцією (чи справді "краще пізно ніж ніколи"?). Тимошенко не радить варити "суп із Чебурашки" (голосувати за недосвідчених опозиціонерів), а Гриценко ставить Порошенка в один ряд з Януковичем і Путіним (чому не Лукашенком?).
Для них усіх перемога залежить від здатності вже зараз переконати значне число виборців своїх суперників змінити свою думку.
Ми спробували, спираючись на аналіз соціологічних опитувань грудня–березня, з'ясувати, як кожен з фаворитів може зіграти на чужому електоральному полі, та які меседжі чи чутливі теми можуть вплинути на вибір українців.
Виборчі мотиви прихильників Петра Порошенка
Результати грудневого опитування Фонду Демократичні ініціативи свідчать, що прихильники чинного президента є найбільш консолідованими у своїх зовнішньополітичних орієнтаціях та думці щодо збройного конфлікту на Донбасі.
Більшість прихильників інших кандидатів також поділяють таке ставлення, але саме серед виборців Петра Порошенка тенденція до сприйняття Росії, як зовнішнього ворога та необхідність протидії йому, є найбільш чіткою.
З цього можна робити висновок, що дії чинного президента, спрямовані на протидію російській агресії, скоріше консолідуватимуть його власний електорат, але навряд чи зможуть переконати значну кількість прихильників інших кандидатів змінити свої вподобання на користь чинного президента.
На визначення частини громадян, які вагаються, певний вплив справило отримання Томосу, що сприймалося як успіх на шляху до зменшення впливу Росії в Україні. У грудні рейтинг Порошенка зріс на майже 4%, порівняно з початком листопада (але не забезпечило лідерство).
Проте нещодавній резонанс навколо розкрадань в оборонній галузі, які, за твердженнями журналістів, здійснювали пов’язані з президентом посадовці, може підірвати упевненість частини виборців, які голові були підтримати Порошенка.
Наразі важко сказати чи сприймуть вони антикризові кроки президента щодо дистанціювання від підозрюваних у корупції, зокрема прийняття рішень, що мають проілюструвати його "нульову толерантність" до корупціонерів.
Лінії перетину електоратів Анатолія Гриценка, Петра Порошенка та Юлії Тимошенко
Виборці Анатолія Гриценка, у своїй єдності щодо сприйняття РФ як агресора, схожі на виборців Петра Порошенка. Цей фактор створює підгрунтя для можливості "перетікання" виборців між кандидатами.
На перший погляд, можна було б припустити, що частина виборців Гриценка, для яких протидія Росії є ключовим фактором при голосуванні, віддадуть свої голоси Порошенку, зневірившись у виході свого кандидата до другого туру.
Насправді таке припущення не підтверджується. Аналіз результатів грудневого опитування ДІФ (коли Гриценко не мав шансів на вихід у другий тур) показує, що виборці Гриценка, які проголосували за нього у гіпотетичному другому турі, у першому турі також голосували за Гриценка, а не шукали йому альтернативу серед кандидатів з більшими шансами потрапити до другого туру.
* ця та наступна таблиці – дані опитування Фонду Демократичні ініціативи від кінця грудня 2018 року.
* Олег Ляшко надалі не розглядатиметься у статті через відсутність шансів вийти до другого туру, але включений до таблиць як потенційний "донор" виборців для інших кандидатів під час другого туру.
Виборці ж Тимошенко, Зеленського, Бойка та Ляшка налаштовані радше опозиційно до чинного Президента: частина віддала б свої голоси Гриценку, але більшість з них взагалі не виявили бажання обирати з-поміж Гриценком та Порошенком.
Модель другого туру Гриценко-Тимошенко показує, що прихильники Гриценка у першому турі не шукатимуть альтернативи своєму кандидату також і в Юлії Тимошенко. Прихильники Порошенка за такої конфігурації другого туру скоріше б віддали голос за Гриценка.
Однією з причин цього й може бути згадана схожість електоратів цих кандидатів у питаннях зовнішньополітичних орієнтацій, але вагомим фактором є і неприйнятність кандидатури Тимошенко та голосування скоріше "проти" неї.
Певна частина виборців Зеленського та Бойка скоріше б підтримали Гриценка, імовірно, через його менший антирейтинг.
Вплив сприйняття ситуації в країні на електоральні вподобання
Голосування прихильників інших кандидатів за Гриценка у парі з Порошенком є скоріше виявом не симпатій цих виборців до Гриценка, а їх опозиційності до діючого президента. На це вказує аналіз настроїв, притаманних виборцям різних кандидатів.
Зокрема, незадоволеність громадян ситуацією в країні загалом та звинувачення в цьому чинного президента може стати причиною того, що значна частка виборців підтримає будь-кого проти Порошенка у другому турі.
Серед тих, хто ще не визначився, також поширені негативні оцінки ситуації в країні, що зменшує імовірність успішної мобілізації цих громадян Порошенком.
Головними негараздами громадяни вважають війну на Сході України, соціально-економічні причини та високий рівень корупції. Тим не менш, відсутні різкі відмінності між проблемами, які турбують прихильників різних кандидатів.
Соціально-економічні проблеми дещо менше турбують виборців Порошенка, найімовірніше через їх в середньому кращий матеріальний стан та через більшу важливість для них безпекових та зовнішньополітичних питань.
Зростання цін турбує найбільшу частку виборців Тимошенко та Зеленського, що корелює з дещо гіршим матеріальним станом прихильників Тимошенко та молодим віком виборців Зеленського, які переживають період власного становлення і здобуття матеріального достатку.
У структурі електорату Бойка частка стурбованих соціально-економічними проблемами не відрізняється від настроїв інших кандидатів.
Відсутність у структурі електоратів суттєвих відмінностей між частками виборців, яких турбують ті чи інші питання, дозволяє стверджувати, що важливість певних питань для людини не завжди є визначальним фактором для обрання кандидата.
Відповідно, у своїх електоральних вподобаннях громадяни часто керуються не раціональними мотивами, а особистими вподобаннями та уявленнями про кандидатів.
У дослідженні Групи Рейтинг (березень 2019) запропонований інший підхід до дослідження виборчих мотивацій. Дослідження показує, що для прихильників Порошенка важливим є наявність досвіду державного управління. Важливим мотивом для обрання кандидата є його (її) вищі шанси потрапити до другого туру. Певна частина прихильників Зеленського, Порошенко та Тимошенко вже обрали когось з них, виходячи подібних міркувань, тому, ймовірно, "невизначені" переважно обиратимуть з цієї трійки.
Для прихильників Зеленського важлива його "антисистемність", що обумовлює опозиційність його прихильників до Порошенка та слабку готовність підтримати Тимошенко у разі потреби.
Інші мотиви не мають суттєвих відмінностей серед прихильників різних кандидатів та не дають прогностичної користі.
Виборча поведінка прихильників Юлії Тимошенко
Попри акцент на соціально-побутових проблемах Юлії Тимошенко не вдалося стати центром тяжіння для людей, стурбованих підняттям комунальних тарифів. Більшість виборців інших кандидатів так само стурбовані цими питаннями. Тимошенко ще може здобути підтримку частини "невизначених" виборців, які переймаються тарифами, однак це не стане чинником, що схилить шальки терезів на її користь у другому турі.
Виборці Тимошенко є опозиційними до чинного Президента та у другому турі голосуватимуть за того, хто змагатиметься проти нього (див. пари Порошенко-Гриценко і Порошенко-Зеленський). Лише у гіпотетичному протистоянні Порошенко-Бойко невелика частина прихильників Тимошенко готові віддати голос за Президента.
*дані щодо пар Зеленський-Порошенко, Зеленський-Тимошенко, Тимошенко-Порошенко дослідження Соціологічної групи Рейтинг
Сама ж Тимошенко, маючи значний анти рейтинг (близько 30% громадян заявили, що не проголосують за неї в жодному разі), у другому турі найімовірніше програє боротьбу з Зеленським.
Як показує аналіз даних опитувань, виборці усіх інших кандидатів або не прийдуть на вибори, або підтримають В. Зеленського. Виборці Порошенка також налаштовані опозиційно до Тимошенко (див., наприклад, пару Тимошенко-Гриценко). Незважаючи на те, що досвід державного управління є важливим фактором голосування для прихильників чинного Президента, його виборці віддають перевагу недосвідченому Зеленському порівняно з двічі прем’єр-міністром Тимошенко (хоча ті з виборців Порошенка, які заявили, що не братимуть участі у виборах, насправді можуть піти голосувати, але їхній вибір спрогнозувати неможливо).
Для певної частини виборців Порошенка, які поки не визначилися в цій парі, фактор досвіду держуправління справді може стати причиною віддати голос за Тимошенко. Проте дані показують, що її досвід часто розцінюється як негативний, і тому несприйняття Тимошенко для виборців Порошенка часто є важливішим чинником вибору, ніж відсутність досвіду в Зеленського.
Дещо сприятливішим для Тимошенко є другий тур проти Порошенка. У такому разі прихильники інших кандидатів скоріше підтримають Тимошенко, оскільки серед них переважає незадоволення нинішньою ситуацією в країні та відповідно опозиційність до чинного президента.
Виборці Бойка можуть взагалі утриматися від вибору через прозахідні орієнтації обох кандидатів. Втім, за віковою структурою та матеріальним станом вони ближче до електорату Тимошенко, тому для певної частини його виборців Тимошенко може стати "другим вибором".
Виборцям Зеленського важко обрати між Порошенко та Тимошенко, оскільки обидва кандидати є "старими політиками" з багатим та іноді суперечливим бекграундом. Однак "меншим злом" для них виглядає Тимошенко, оскільки нинішній негативний стан справ у державі найчастіше пов’язується з діяльністю Порошенка на посаді президента. Щодо прихильників Гриценка, то, з одного боку, вони також поділяють критичне ставлення до чинного президента, з іншого - через спільність зовнішньополітичних орієнтацій у електорату обох кандидатів певна частина прихильників Гриценка підтримає й главу держави.
Електоральний ресурс Юрія Бойка
Виборці Юрія Бойка не поділяють прозахідних зовнішньополітичних орієнтацій, які є домінуючими у риториці решти кандидатів та підтримуються їх електоратами. Через відмінність зовнішньополітичних орієнтацій електорату Бойка жодному з кандидатів не варто розраховувати посилити свої позиції у другому турі шляхом перетягування виборців Бойка.
Серед виборців Бойка найменше тих, хто готовий віддати свій голос іншому кандидату в другому турі.
Найбільш опозиційними виборці Бойка є до Порошенка через протилежні зовнішньополітичні орієнтації та через незадоволеність ситуацією в країні, яку пов’язують з діяльністю Президента. Частина електорату перетинається з Тимошенко, про що свідчить те, що в парах Гриценко-Тимошенко та Зеленський-Тимошенко, вона отримувала частину голосів прихильників Бойка.
Але в цих парах виборці Бойка скоріше проголосують за "нові" або відносно "нові" обличчя – Гриценка та Зеленського.
Самому Юрію Бойку складно збільшити свою підтримку за рахунок прихильників інших кандидатів. У гіпотетичному другому турі Бойко-Порошенко навіть частина прихильників Тимошенко та Зеленського припускають голосування за Порошенка проти Бойка. Але цій парі неприйнятність зовнішньополітичних орієнтацій Бойка та опозиційність до Президента не викликає у прихильників інших кандидатів бажання вибирати будь-кого.
Перспективи Володимира Зеленського
У структурі електорату Володимира Зеленського найбільше молоді, для якої ключовим мотивом голосування є те, що Зеленський – це "нове обличчя", людина, яка не була частиною "системи".
Найбільш опозиційними його виборці є все ж до чинного президента та у парі Порошенко-Тимошенко "меншим злом" для них стала би радше Тимошенко, яка хоч і "старий" політик, але в очах виборців не несе повної відповідальності нинішній за стан справ у державі. Також молодий вік виборців Зеленського часто не дозволяє їм з власного досвіду робити висновки про періоди перебування Тимошенко на посаді прем’єр-міністра.
Рейтинг Зеленського зріс з 9% наприкінці грудня 2018 року до 25% у березні 2019 (серед тих, хто готовий брати участь у голосуванні і визначився з вибором) з перевагою у 6% над основними конкурентами - Порошенко та Тимошенко. Про великий суспільний запит на "нові обличчя" в політиці свідчить не лише особистий рейтинг Зеленського, але і те, що у різних варіантах другого туру прихильники інших кандидатів переважно віддають свої голоси Зеленському (або Гриценку, який хоч і має досвід політичної діяльності, але не накопичив значного антирейтингу).
Результати соціологічних опитувань дають підстави говорити про високі шанси на перемогу. Водночас , особливості електорату Зеленського можуть перешкодити такому розвитку подій.
Молодь завжди менше бере участь у виборах, ніж старші покоління. Причин тут декілька.
Згідно з опитуванням Групи Рейтинг серед молоді (та відповідно серед прихильників Зеленського) більше тих, хто міг би відмовитися від участі у виборах на користь іншого проведення часу; дещо менше готових чекати в чергах на дільницях, та менше тих, хто остаточно впевнений, що братиме участь у виборах. Головне ж – значна частина молоді, особливо в великих містах, проживає не за місцем реєстрації, отже, питання – чи вистачить молодим виборцям мотивації або приїхати для голосування в іншу місцевість, або докласти зусиль, щоб змінити місце голосування?
Висновки
На виборчу поведінку громадян впливає загальна оцінка ситуації в країні, яку прихильники усіх кандидатів, окрім Порошенка, розцінюють як негативну та, найімовірніше, вважають наслідком діяльності президента. Головними причинами того, що події в країні розвиваються у неправильному напрямі, на думку громадян, є війна на Сході України, соціально-економічні причини та високий рівень корупції.
Однак у структурі електоратів різних кандидатів відсутні суттєві відмінності щодо проблем, які турбують виборців цих кандидатів. Відповідно, у своїх електоральних вподобаннях громадяни часто керуються не раціональними мотивами, а особистими вподобаннями та уявленнями про кандидатів.
За даними соціологічних опитувань, найбільш імовірними кандидатами виходу у другий тур є Володимир Зеленський, який лідирує з істотним відривом, а також Петро Порошенко та Юлія Тимошенко, різниця між якими перебуває у межах похибки вибірки. Залишається деяка перспектива й для Анатолія Гриценка, у разі якихось непередбачуваних подій в останній тиждень виборчої кампанії.
Водночас ми не можемо говорити про остаточну визначеність подій і у першому, і у другому турах. Так, перше місце в усіх опитуваннях впевнено посідає Володимир Зеленський. Проте чи гарантовано йому місце у другому турі? Значний відсоток молоді у складі його електорату можуть знизити реальний результат кандидата у першому турі. Велике значення матиме стратегія штабу Зе! щодо мобілізації своїх виборців, і яка частина молодих прихильників Зеленського дійде до виборчих дільниць – спрогнозувати важко.
Окрім того, досі лишається близько 15% громадян, які не визначилися з кандидатом, за яких розгортатиметься боротьба до самого дня голосування.
Можна очікувати зростання результату Тимошенко, оскільки серед тих, хто ще не визначився, переважають жінки літнього віку, незаможні, які з більшою вірогідністю можуть відійти до електорату Тимошенко. Є резерви зростання і у рейтингу Порошенка – за рахунок тих, для кого є неприйнятною перемога Зеленського або Тимошенко.
Тобто залишається інтрига – хто з трьох імовірних кандидатів стане фіналістом другого туру?
Прогнози результати другого туру, на основі моделювання в соціологічних опитуваннях, видаються, на перший погляд, нескладними: чинний Президент програє у будь-якій парі, а Зеленський, навпаки, у будь-якій парі виграє. Водночас слід звернути увагу, що в усіх соціологічних моделях значна частина тих виборців, чий кандидат не вийшов до другого туру лишаються невизначеними зі своїм вибором або заявляють, що не підуть на вибори - 45-50%.
Проте, як свідчить досвід усіх попередніх виборів, значна частина цих виборців піде на вибори другого туру і голосуватиме за того з кандидатів, кого вважатиме меншим злом. І зараз важко передбачити, хто з кандидатів буде найменш прийнятним для цих виборців.
Отже, ситуація виглядає цікавою.
З одного боку, вибори в Україні вказують на високу імовірність зміни влади. Проте вихід у другий тур двох опозиціонерів призведе до того, що їм доведеться змагатися за провладний електорат, що у свою чергу, принаймні на рівні політичних зобов’язань, знижує загрозу радикальних змін після виборів. З іншого, у разі не проходження в другий тур Володимира Зеленського учасникам другого туру доведеться боротися за його електорат, отже, підвищувати градус радикалізації кампанії. У будь-якому разі, ми хочемо наголосити, що робити свідомий та відповідальний вибір треба в обох турах. А між турами вимагати цілої серії дебатів, щоб вибір був справді свідомим.
_________________________________
Цей матеріал представлено Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках проекту «Національний екзит-пол 2019», що здійснюється за фінансової підтримки Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», Посольства Канади в Україні.
