Михайло Шабанов,
політолог,
доцент кафедри політології
ОНУ імені І. І. Мечникова
Повномасштабна війна стала величезною трагедією в житті українського народу. Закономірно, що державна політика та громадська позиція щодо російськомовних книжок та російських авторів була змінена. Ще у 2022 році бібліотекам територіальних громад запропонували вилучити книжки абсолютної більшості російських видавництв та авторів, які підтримали агресію проти України. Книги в обласних бібліотеках, рекомендовані до вилучення, прибрали з електронного та читацького каталогів, завдяки чому де-факто бібліотеки повністю очистили від російської пропагандистської літературу. З полиць книжкових магазинів російську та російськомовну літературу масштабно почали прибирати, також починаючи з березня-квітня 2022 року. Сьогодні зустріти таку літературу у відкритому доступі та на продаж практично неможливо. Ця тенденція простежується в більшості великих та малих книжкових крамницях міста Одеси.
Водночас інтерес до української культури, історичної спадщини та української книги значно зріс. Такий суспільний запит сьогодні відзначають більшість експертів. Це об’єктивно зрозуміла ситуація, адже це – частина власної ідентичності народу. І сьогодні вкрай актуально підтримати на всіх рівнях зміни у поширенні вітчизняної книги та безпосередньо підтримати авторів. Мало того, Одеса – це місто з давніми традиціями щодо культури сприйняття книги як носія знань, зв’язку між поколіннями, особливого виміру інтелігентності. Цей зв’язок активно розвивається в наш буремний час. На полицях домінують україномовні книжки вітчизняних видавництв. Йдеться і про художню, і про наукову, публіцистичну літературу. Велику цікавість викликають книги з історії України, її маловідомих сторінок, краєзнавства Одещини тощо. Значну популярність має західна класика та сучасні бестселери в українському перекладі.
Заходи та конференції
Одеса – центр культурного та літературного життя на Півдні України. Навіть в умовах війни зусиллями влади та громадськості, культурних організацій тут проводять масштабні заходи, що мають на меті привернути увагу до важливості української книги, її безумовного значення у світоглядних змінах в наш час. Багато конференцій та книжкових форумів відбуваються під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України. Отже, і роль держави у процесах реалізації політики впровадження нового підходу є беззаперечною.
Так, «7-9 червня 2024 року, під егідою Міністерства культури та інформаційної політики України, Одеської національної наукової бібліотеки, Української асоціації видавців та книгорозповсюджувачів, Державної наукової установи «Книжкова палата України імені Івана Федорова» за сприяння Одеської обласної державної адміністрації, Одеської обласної та Одеської міської рад, Українського інституту книги, Всеукраїнської громадської організації «Українська бібліотечна асоціація» та Всеукраїнської громадської організації «Бібліополіс» проведено Всеукраїнську виставку-форум «Українська книга на Одещині». Головна мета – це популяризація вітчизняної книги. Серед запрошених учасників: представники видавництв, поліграфічних підприємств, культурних центрів, книгорозповсюджувачі, письменники, художники, діячі науки, літератури та мистецтва.
Коли говоримо про українську книгу та її поширення, важливо наголосити також на традиціях вшанування і пам’яті, історичної спадщини та зв’язку поколінь. Першість у цьому сенсі належить Одеській національній науковій бібліотеці – це фактично перша публічна бібліотека України (заснована в 1829 року). В наш час – це науково-інформаційний, дослідницький, культурно-просвітницький центр. Сьогодні вона пропонує читачам майже 5,5 мільйонів документів 130 мовами світу.
Безумовно, маркером змін завжди є День української писемності та мови. В цей день одесити та гості міста мають можливість долучитися до різноманітних подій та продемонструвати обізнаність у книжковій сфері. В 2024 році в Одеській національній науковій бібліотеці пройшов Тиждень мови. Такий захід Одеська національна наукова бібліотека традиційно проводить вже понад 10 років. Цьогоріч в програмі інсталяції було представлено понад 500 видань.
Книжкова виставка-інсталяція «Мова – духовний скарб народу» в Одеській національній науковій бібліотеці. Суспільне Одеса
А 23-24 жовтня 2024 року в Одеській обласній науковій бібліотеці ім. М. Грушевського пройшов ХХVІІІ обласний фестиваль української книги пам’яті Михайла Грушевського «Безмежність української книги». Цього року він мав назву «Шевченко – це ми, а ми – це Україна».
Фестиваль української книги в Одесі. Фото: Суспільне Одеса
В Одеській національній науковій бібліотеці розпочав роботу Інтелект-Форум 2024. Фото: Одеса.Медіа
Думки експертів: проблеми та перспективи
Лілія Вукович, бібліотекарка, організаторка культурно-дозвіллєвої діяльності ОХФК імені М.Б. Грекова, в цілому позитивно оцінює зміни, які відбулись у контексті забезпечення книгами українською мовою одеських бібліотек. Також вона наголошує на інтересі молодого покоління саме до українських авторів, в тому числі наших сучасників. Молодь воліє і більше знати про літературну спадщину, і відкривати для себе нову інформацію, спілкуватися на актуальні літературні теми.
Експертка зазначає: «Молодь безумовно цікавиться українською книгою. Відчувається нестача книжок українською для задоволення цих потреб повною мірою. Але є відчутні зрушення в цьому напрямі. До допомоги залучали різноманітні організації. Громадська організація «МІТЄЦ» (Мистецька інціатива тимчасового єднання цінностей» (Київ) подарувала чудові книжкові пакунки. Крім того, відомі українські митці надають книжки у подарунок з власних бібліотек. Зокрема, бібліотека ОХФК імені М.Б. Грекова отримала книжкову посилку від скульпторки, художниці Світлани Курунської з її власного зібрання. Слід відзначити й ініціативу викладачів та здобувачів освіти щодо надання книжок до бібліотеки закладу. Це значний особистий внесок кожного в спільну справу. Велика подяка бібліотекам міста за співпрацю в контексті надання української книги, зокрема Одеській обласній бібліотеці імені М.С. Грушевського. Тенденція стосовно співпраці активно підтримується.»
На додачу до експертної позиції можна впевнено заявити, що одеська молодь читає та має змогу й бажання відвідувати книгарні та книжкові форуми. Традиція залучення студентства та учнівства до бібліотек, ознайомлення з історією їх становлення, фондами тощо діє в провідних закладах вищої освіти та школах. Таким чином молодь може пізнати книжковий спадок, побачити раритетні видання, навчитися працювати з архівними матеріалами.
Здобувачі освіти подарували книжкове видання Братів Капранових «Мальована історія Незалежності України» (2022). ОХФК імені М.Б. Грекова. Фото: Лілія Вукович
Здобувачі 1-го курсу спеціальності «Політологія» відвідали Бібліотеку Одеського національного університету імені І.І. Мечникова. Фото автора
Світлана Пензова, журналістка, філологиня, авторка YouTube каналу «Поетика зі Світланою Пензовою»
Відома одеська журналістка, телеведуча та авторка тематичного YouTube каналу «Поетика зі Світланою Пензовою» Світлана Пєнзова, відслідковує зміни у книжкових вподобаннях одеситів. Вона відзначає наявний інтерес до біографій вітчизняних письменників та поетів. Світлана Пєнзова емоційно сприймає зміни, які відбуваються буквально на очах та кожного дня:
«Днями зайшла до книгарні в Одесі. Багато книг, багато людей, гортають сторінки, затишно сідають біля вікна, п'ють каву, читають. Не зважаючи на складні часи, українська книга розвивається, пропонуючи читачеві вибір: які кольорові дитячі видання, своїм пізнавальним контентом та якісним виконанням вони цікаві навіть дорослим! Переклади українською світової класики, перевидання класичних творів, книги сучасних українських авторів: кожне видання беру до рук, вдихаю аромат свіжонадрукованих літер, читаю і надихаюся:
«Нехай цій ліриці усе ж
знайдеться місце з-поміж воєн
коли ще час такий знайдеш
аби пірнати з головою
за рамки вигаданих меж
і почуватися собою».
(рядки вірша одеського поета Андрія Хаєцького)».
Вподобання читачів
Читацькі вподобання одеських книголюбів залишаються дуже варіативними: іноземна та вітчизняна література, наукові доробки та публіцистика, читання інтернет-видань тощо. Підрахувати певну статистику вподобань досить важко. Однак впевнено можна заявити, що одесити читати стали більше. У 2023 році Одеську національну наукову бібліотеку відвідали близько 800 000 разів. Більше читають та звертаються по книжки до бібліотек переселенці з інших міст, також військові. Безумовно, з огляду на це змінюється характер запиту. Зокрема зростає популярність психологічної літератури.
Згідно з відкритими даними за минулий 2023 рік від Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Одеси «Одеса читає» та Офіційного сайту міста Одеси: «До рейтингу читацьких вподобань увійшли: Сергій Жадан «Інтернат», Люко Дашвар «Молоко з кров'ю», Андрій Кокотюха «Червоний», Володимир Лис «Століття Якова», Наталя Гурницька «Мелодія кави у тональності кардамону», Ірен Роздобудько «Подвійна гра в чотири руки», Василь Крас «Руїна», Світлана Талан «Сафарі на щастя», Е. М. Ремарк «На західному фронті без змін», Джордж Орвелл «1984», Сунь-Дзи «Мистецтво війни», Але Рейд «Атлант розправив плечі».
Висновки
Українська книга сьогодні переживає відродження. Інтерес до неї фактично став фундаментом для посилення національної свідомості. Одеські бібліотеки наразі є авангардом процесів українізації та позиціонування вітчизняних авторів. Вони працюють в онлайн- і офлайн-форматах. Наявний зворотній зв’язок з читачем у соціальних мережах. Це дає змогу охопити істотно більшу аудиторію з різними літературними вподобаннями. Інформація від Централізованої бібліотечної системи для дорослих м. Одеси «Одеса читає» надає змогу отримати актуальні дані, щодо змін у віковому складі читачів та їх вподобаннях.
Багато уваги прикуто сьогодні до таких українських авторів як Сергій Жадан, Андрій Кокотюха, Ірена Карпа, Володимир Лис та інших. Великий інтерес до українських творів виявляють усі покоління одеситів, однак слід наголосити, що саме молодь, зокрема студентська, активно залучена до культурницьких процесів та відвідує заходи, конференції, книжкові презентації. Молодь веде дискусії та полемізує з творчих питань. Набувають популярності відвідування кав’ярень-книгарень, які дають змогу поспілкуватись у неформальній обстановці та обговорити улюблені твори та авторів. Одеса з однієї сторони переймає цю традицію від інших українських міст, зокрема Львова, але додає їй власних обрисів. В одеських книгарнях проводять патріотичні заходи для військових та курсантів.
Складний економічний стан у державі позначається і на книжковому ринку. Можливість придбати бажану книжку сьогодні мають не всі одесити. На цьому тлі роль бібліотек об’єктивно зростає. Бібліотеки стають своєрідними хабами для широкої комунікації громадян. Щодо фондів бібліотек міста, то вони спроможні замінити неактуальну літературу на більш затребувану. Бібліотеки забезпечені сучасною українською літературою, отримують її на безкоштовній основі від Інституту національної книги. Однак це не єдиний шлях у оновленні фондів. Цьому сприяють і широкі міжнародні контакти. Істотну роль у цьому процесі відіграють європейські та американські партнери. Їхня підтримка має довготривалу та стратегічну основу.
Світлина на заставці: Книжкова полиця в одеському супермаркеті. Фото автора