Анастасія Поліщук,
студентка 4-го курсу
Інституту міжнародних відносин
Київського національного університету
імені Тараса Шевченка
З початком російсько-української війни у світі постав виразний поділ держав на три групи: проукраїнські, проросійські та ті, що з 24 лютого 2022 року з тих чи інших причин намагаються втримати баланс і уникнути чітких формулювань. Однак існують держави, що за рік війни пройшли процес певної зміни позиції — звісно, не завдяки раптовому “прозрінню”. Цей перехід також не є результатом усвідомлення того, що блокуючи ухвалення важливих рішень в міжнародних організаціях чи відмовляючись підтримувати санкції, держава підтримує агресора і стає співучасницею геноциду. Просто у довгостроковій перспективі залишатися на боці росії невигідно — і здається, Сербія є однією із тих країн, що поступово починають це розуміти.
Традиційно міжнародна спільнота, зокрема Україна та українці, вважають Сербію пʼятою колоною російської федерації у Європі. Вона стала єдиною країною-кандидатом у члени ЄС, що відмовилася запроваджувати санкції проти росії. Водночас Сербія офіційно підтримує цілісність України, не визнає анексію Криму, засуджує повномасштабну агресію проти України у Генасамблеї ООН і приймає невелику кількість українських біженців. Нестабільність Сербії ставить низку запитань, однак неочікувані заяви та рішення початку 2023 року проливають світло на заплутану позицію держави щодо повномасштабного вторгнення.
Сербія вважає росію союзницею на міжнародній арені. Одним із наслідків цього є те, що хоча країна з 2012 року має статус кандидата на вступ до Європейського Союзу і на офіційному рівні засудила російське вторгнення в Україну, Белград з 2014 року не зробив очікуваного кроку — не долучився до європейських санкцій щодо росії. Крім того, з початку повномасштабного вторгнення балканська держава не передавала зброю до України.
Іншим важливим питанням є фізичний допуск громадян рф у цивілізований світ. Сербія залишила росіянам прочинені двері у європейський простір, наприклад, регулярними авіарейсами компанії Air Serbia між Белградом і Москвою. Нагадаємо, що Air Serbia – це державна компанія. 16 березня 2022 року сербський національний авіаперевізник заявив про припинення рейсів до росії. Однак, на Flightradar24 можна легко перевірити, що рейси з рф до Сербії досі здійснюються.
З іншого боку, 18 січня президент Сербії Олександр Вучич заявив, що відносини Москви та Белграда переживають складний період через російське вторгнення в Україну. Він зазначив, що лідери двох країн не говорили вже "багато місяців".
У вересні сербський уряд не визнав російські псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях України. Про це заявив міністр закордонних справ Сербії Нікола Селакович. Останнім часом таких неочікуваних рішень все більше — що становить особливий інтерес для України та інших європейських держав.
Позитивні зрушення
"Партія свободи і справедливості" у лютому 2023 року запропонувала запровадити санкції проти росії. Президент Вучич зазначив, що "можливо, доведеться на це піти".
19 січня Сербія неочікувано вирішила направити в Україну гуманітарну допомогу, спрямовану на підтримку енергосистеми країни. У міністерстві енергетики Сербії заявили, що обладнання нададуть у подарунок.
Днем раніше Александр Вучич публічно засудив вторгнення росії та наголосив, що Крим та Донбас мають належати Україні.
«Ми від початку говорили, що не маємо можливості і не можемо підтримати вторгнення росії в Україну. Для нас Крим – це Україна, Донбас – це Україна – так і залишиться», – заявив Вучич.
Хоча Сербія не постачає нам зброю, балканська сторона заявила, що ділитиметься з Україною досвідом щодо розслідування воєнних злочинів. Обидві держави обмінюватимуться аналітичними матеріалами та досвідом у збиранні фактажу їх вчинення.
Також стало відомо, що Сербія, яка від самого початку повномасштабної війни в Україні підтримувала кремлівську владу і була однією з тих країн, які виступали проти введення економічних санкцій з боку ЄС, готова відмовитися від російських енергоносіїв і знайти їм заміну в інших країнах.
Отже, можна сказати, що 2023 рік приніс нові заяви та політичні курси. Час покаже, як Сербія відмовлятиметься від енергоносіїв на практиці, і чи стане це кроком до більшої ментальної незалежності країни від рф. Одне безперечно — для такої сумнозвісно проросійської держави, як Сербія, вищезазначене є великим кроком уперед — подалі від свого східного партнера.
Українські біженці у Сербії
Сербський комісаріат у справах біженців та міграції регулярно інформує, як влаштовують у школи українських дітей та надають їм необхідні для навчання речі, роздають допомогу з харчами та предметами гігієни, придбану на кошти донорів, організовують культурні заходи та екскурсії до храмів Сербської православної церкви.
У травні президент Вучич на зустрічі з українським послом Володимиром Толкачем заявив, що українським біженцям нададуть максимально сприятливі умови. Він також пообіцяв, що Сербія візьме участь у повоєнному відновленні українських міст.
3 червня Вучич відвідав центр біженців у Враньє, де на той момент проживали 67 українців, зокрема, 43 жінки та 17 дітей.
Втім, в українських експертів політика сербського уряду викликає скепсис.
"Намагання сербської влади показати, що вона підтримує Україну гуманітарним шляхом, через біженців, не вдається. Перш за все тому, що такі зусилля на тлі Польщі чи навіть Хорватії, яка прийняла 20 тисяч біженців, виглядають смішно", – коментує керівниця українського проєкту "Балканський оглядач", балканістка Наталія Іщенко.
Сербія і зброя
За 2017-2021 рр. Сербія отримала від рф 6 б/у винищувачів МіГ-29, 30 б/у броньованих авто БРДМ-2, 4 ударні гелікоптери Ми-35М, 5 транспортних гелікоптерів Ми-17В5 з озброєнням, ЗРГК Панцир-С1, 30 танків Т-72МС та протитанкові ракети “Корнет”. Постачання техніки відбувається на основі договору про військову співпрацю, який Сербія та Росія уклали у 2013 р.
«Постійно є ця спроба – показати, що Росія – найближчий друг, стратегічний на військовому рівні і так далі. Але це відбувається, коли Сербія пробує посилити тиск на Косово і на рішення ось цього питання. А коли ця історія з Косово і відносини Белграда й Приштини виходять на другий план, тоді вже нам Захід стає набагато цікавішим», – заявляє балканський кореспондент Радіо Свобода Йована Георгієвскі.
Військове співробітництво між державами в останні роки посилювалось. Сербія стала першою країною, куди доправили російські комплекси протиповітряної оборони С-400.
Світлина: Mikhail Klementyev. Александр Вучич і Володимир Путін
Однак у питанні постачання зброї з Сербії до України є декілька нюансів, один із яких полягає у ставленні суспільства та, зокрема, опозиції до російсько-української війни.
Ще у грудні 2019 року керівництво Сербії і особисто президента Вучича звинуватили у продажі зброї Україні. У Twitter було оприлюднено документи, які підтверджують укладення угоди. Однак у цій ситуації нас цікавить навіть не те, як сербські міни потрапили в Україну, а реакція соціальних мереж на це повідомлення. Місцеві політики почали сперечатися про те, чи допомагав Белград «вбивати російських дітей у Донецьку та Луганську», а сербська опозиція активно сприяла поширенню скандалу.
Це свідчить про більш масштабну проблему, ніж підтримка рф Сербією на вищому рівні. Вона полягає у тому, що любов до росії вкорінена глибоко у національній свідомості сербів. Обидві держави щиро вважають себе “братніми народами”, і рівень підтримки збройної агресії суспільством залишається високим.
Війна очима сербів
Багато сербів переконані, що росія виступає захисником їхньої держави та інтересів, обидві країни мають словʼянське коріння, і обидва народи вважають, що Захід їх демонізує. У Сербії Кремль має два потужних центри розповсюдження своїх ідей на Балканах. У Белграді діє російський центр “Російський будинок культури та науки” (1931) та “Російсько-сербський гуманітарний центр” у Ніші (2012).
У березні словенська соціологічна компанія Valicon провела опитування, яке показало, наскільки ставлення сербів до війни відрізняється від їхніх сусідів по Балканах.
Серед опитаних в Сербії 60% звинувачували у розв'язанні війни США, 51% – НАТО, по 24% – Україну та ЄС. Лише 26% опитаних звинувачували Росію. У сусідній Боснії, наприклад, росію вважав винною 61% опитаних, Словенії – 71%, Хорватії – 75%.
«Сербія позиціонує себе як країна, яка хоче, щоб швидше настав мир, щоб сторони домовилися десь посередині. Що стосується настроїв людей, то, звичайно, величезна кількість людей симпатизує росіянам, російській стороні і навіть «ДНР» з «ЛНР». Таке є, на жаль, і партії, які відкрито підтримують донбаських сепаратистів, знаходяться в парламенті, тобто вони не є якимись маргіналами», – зазначає керівник проєкту «Балканський оглядач» Наталя Іщенко.
Цікавим також є висвітлення війни у сербських ЗМІ. «Україна напала на Росію!», — під таким заголовком вийшла газета Informer у лютому 2022 року.
Світлина: wikipedia.org. Газета Informer, лютий 2022 р.
Формувати правильні наративи у Сербії, як і в інших країнах Балкан, допомагає широка мережа медіа. Однією з найпотужніших серед них є Sputniknews.com, яка поширює інформацію, що отримала схвалення у кремлі. Наслідки цього добре ілюструються словами самого президента Сербії:
"Сербія завжди підтримувала цілісність України, але, з іншого боку, близько 85% людей завжди будуть на боці Росії, хай би що сталося. Це факти, з якими я стикаюся як президент", – заявив Александр Вучич в ефірі TV Pink за кілька днів до повномасштабного вторгнення.
Зрештою, ці умовні 85% невипадкові, це – продумана пропагандистська інформаційна кампаніяю. Потужним інструментом російського впливу є відкриття приватних дитячих садочків та шкіл, куди серби відправляють навчатися своїх дітей. Зрозуміло, що там здійснюється вивчення мови, культури, літератури і традицій. Нові покоління сербів вивчають культуру імперіалізму та вчаться сприймати себе дотичними до неї, сприймати її як норму. Своєю чергою, насаджування змалечку російської культури має невтішні результати у довгостроковій перспективі.
Мітинги на підтримку путіна
З початку війни в Белграді одразу почали відбуватися акції на підтримку росії – з імперськими прапорами, георгієвською стрічкою, портретами путіна та буквою Z.
Serbs march in support of 'Mother Russia' in Belgrade
Світлина: Reuters. Белград, Сербія, 4 березня 2022 року
Посольство України неодноразово звертало увагу на те, що у Сербії вільно поширюють речі з символікою агресії проти України та українців.
"Ми б в черговий раз хотіли привернути увагу усіх відповідальних та уповноважених осіб до вільного продажу у Белграді футболок з "Z" та присутності цього символу на стінах багатьох будинків, який для українців є уособленням російської агресії й означає "вбий українця" – йшлося у травневій заяві посольства.
На бік Кремля стали найбільш деструктивні й загрозливі праворадикальні сили на Балканах. У квітні 2022-го тисячі сербів вийшли на вулиці Белграда для протесту проти рішення їхнього уряду підтримати відсторонення росії від Ради ООН з прав людини через вторгнення Москви в Україну. Учасники протесту розмахували прапорами росії і Сербії та вигукували слогани на кшталт «Серби і росіяни – брати навік!».
Протест у столиці Сербії організувала ультраправа група «Народний патруль» та її лідер Дамнян Кнежевич, який також зібрав кілька інших проросійських мітингів. Кнежевич стверджує, що росію, як колись Сербію у Югославських війнах у 1990-х, несправедливо заклеймили як агресора – а вони ж просто намагаються захистити братній народ.
Санкції
Погляд сербського народу на введення санкцій проти росії чітко ілюструє коментар експосла Сербії в рф Єліци Курʼяк.
За його словами дипломата, санкції будуть введені, основне питання полягає лише у часі. Сьогодні президенту Вучичу натякають, що якщо він хоче бути в Євросоюзі, тоді необхідно закінчувати ігри з росією та вводити обмеження.
“Знаючи Вучича, я думаю, що він намагатиметься за це в європейців щось виторгувати. Наприклад, щось, що стосується європейської пропозиції щодо Косово. Крім того, так само як і в питанні з франко-німецькою пропозицією, йому треба буде вирішити, як він подаватиме введення санкцій сербському суспільству, яке зараз багато в чому нагадує спортивних вболівальників: одні завзято вболівають «за», інші – «проти». І так, щоб не образити своїх вболівальників, які вимагають від нього твердої антизахідної позиції, він повинен буде вводити санкції повільно, частинами і при цьому обов'язково говорити, що його змусили, що він опирався як міг, але йому не залишили вибору, що він зміг добитись для Сербії поступки у тому й іншому питанні тощо”.
Висновки
- Говорячи про війну, президент Сербії Александр Вучич намагається повертатися до проблем Сербії та міжнародної ситуації навколо Косово. На форумі у Давосі президент заявив: «Ми підтримуємо територіальну цілісність України так само як ми підтримуємо територіальну цілісність Сербії». Водночас він не оминув докорити Заходу за визнання відокремлення Косово від Сербії. Отже, ми бачимо, як особисті інтереси сербської сторони є ключовим чинником у підтримці (чи непідтримці) України — як через чітку позицію й гуманітарну допомогу, так і зброю.
- З іншого боку, існує проблема “обожнювання” росії народом Сербії. Без зміни висвітлення війни в сербських ЗМІ та наративів стосовно росії ставлення сербів до України не зміниться. На жаль, ми говоримо про не надто сприятливу країну для поширення українського впливу, адже нашій дипломатії для отримання результату потрібно побороти вікові уявлення про “братній рускій народ”.
Попри це, визнання на офіційному рівні кордонів України в межах 1991 року є важливим повідомленням. Хоча й Сербія історично прагнула збалансувати свої геополітичні та економічні інтереси між Сходом і Заходом, коментарі Александра Вучича наголошують на поступовому позитивному зрушенні після російського вторгнення в Україну.
Панорамна світлина: Вже під час повномаштабної війни противники Путіна змінили у Белграді мурал із його зображенням на кривавого диктатора, а слово «брат» виправили на «рат», що сербською означає «війна». Фото: Getty Images