Огляд основних інформаційних загроз для України (липень-вересень 2024 року)
Україна продовжує залишатися основною ціллю дезінформаційних атак з боку російської федерації. Паралельно з цим всіма доступними інструментами російської пропаганди із залученням заангажованих західних коментаторів, експертів, журналістів активно підтримується наратив про глобальне протистояння росії із Заходом, який використовується у внутрішній російській політиці для підтримки образу “величі росії” серед російських громадян. Провідна теза російських пропагандистської машини зводиться до того, що підтримка України є найбільшою помилкою колективного Заходу в даний час, і всі глобальні проблеми випливають саме з цієї підтримки. Кремль намагається переконати західні еліти в тому, що і політичні розбіжності в Європі, і нібито масштабне поширення русофобії, спричинені саме підтримкою України, і вона ж стане причиною занепаду Європи. Та попри масштаб російської брехні та кількість інформаційних маніпуляцій Європа продовжує непохитно стояти на боці України.
Росія продовжувала докладати значних зусиль для підриву єдності між ключовими союзниками України та руйнування міжнародної коаліції на підтримку України. У звітному періоді відбулась значна кількість подій міжнародоного масштабу, на перебіг яких намгалася вплинути російська федерація. Є підстави стверджувати, що інструментарій кремлівської дезінформаційної машини був використаний для впливу на виборчі кампанії в США, Молдові та Румунії.
РФ продовжує агресивно просувати на міжнародній арені свій імідж «шляхетного захисника» від західної гегемонії. Напередодні проведення 79 Генеральної асамблеї ООН (23-28 вересня) міністр закордонних справ росії С. Лавров у своїх інтерв’ю і коментарях невтомно змальовував спотворену картину Заходу, намагаючись всіляко акцентувати увагу на бажанні розвинених демократичних країн перетворити решту світу на свої колонії.
Російське керівництво позиціонує росію як провідного глобального поборника і провайдера традиційних цінностей на противагу Заходу, який нібито відстоює “нетрадиційні цінності”. Провідні діячі кремлівського режиму невтомно апелюють до моральної вищості росії, що кардинальним чином контрастує з її діями, зокрема у ході війни на території України. Проросійські медіа продовжують зображати рф жертвою західної агресії, водночас виправдовуючи власні агресивні дії та відхиляючи будь-яку критику.
Особливо помітними спроби росії змістити акценти з власної поведінки на міжнародній арені стали напередодні проведення 79-ї ГА ООН з розрахунком вплинути на глобальний дискурс. І поки світові лідери збиралися, щоб обговорити нагальні глобальні проблеми, росія через свій пропагандистський апарат понаднормово працювала над тим, щоб перекричати всіх та відвернути будь-яку критику на свою адресу, вдаючи з себе сторону, яку всі постійно неправильно розуміють.
У звітному кварталі відбулося також кілька важливих глобальних подій, які відформатували інформаційний простір та змусили російську пропагандистську машину підлаштовувати свої теми і повідомлення під нові реалії. Першою важливою подією стала відмова чинного президента США Дж. Байдена балотуватися на другий термін і обрання віцепрезидентки США К. Гарріс кандидатом на пост президента США від Демократичної партії. Другою подією стала несподівана для Москви і досить успішна військова наступальна кампанія ЗСУ на території Курської області рф, яка на певний час стала топ-темою всіх провідних світових медіа. Наступ на Курщині отримав багато схвальних оцінок від політиків, експертів і військових багатьох країн світу та водночас змусив росію поширювати через підконтрольні уряду медійні канали численні фейкові повідомлення про “звірства ЗСУ на Курщині”.
Масштаб та інтенсивність проведення росією дезінформаційних кампаній призвели до викриття американськими спецслужбами потужної російської мережі інформаційного впливу у США з подальшим блокуванням сотень облікових записів у соціальних мережах.
Кремль активно протидіяв спробам України отримати від західних країн дозвіл на використання переданих озброєнь по цілям на території росії. До кампанії протидії був активно залучений особисто Володимир Путін, який регулярно на різних публічних майданчиках лякав Захід діями у відповідь на дозвіл бити вглиб росії та оголошував нові “червоні лінії”. росія продовжила вести масштабну агресивну дезінформаційну кампанію проти країн, які є основними партнерами України у війні, з метою провокування політичних конфліктів.
За сприяння місцевих українських активістів та розгалуженої мережі українських Телеграм-каналів продовжилася тривала дезінформаційна кампанія зі зриву мобілізації в Україні та нагнітання соціальної напруги в суспільстві. Іншою продуктивною темою з високим конфліктним потенціалом було підсвічування релігійних конфліктів, що виникають у зв’язку з переходом приходів московського патріархату в ПЦУ по всій Україні.
8 липня став черговим “чорним” днем для України. Цього дня росія вчергове продемонструвала свої справжні наміри у війні проти України під час одного з найбільш масштабних за наслідками ракетних ударів по Києву, атакувавши стратегічною крилатою ракетою Х-101 найбільшу в Україні дитячу лікарню Охматдит. Внаслідок удару було вщент зруйновано один з корпусів, ще кілька, зокрема нещодавно збудований сучасний багатопрофільний корпус, були серйозно пошкоджені. Наявні чіткі відеозаписи останніх секунд польоту ракети дають підстави стверджувати, що ракета вразила саме ту ціль, на яку була заздалегідь запрограмована. Кадри з онкохворими дітьми, яких вивели з пошкоджених корпусів лікарні і які просто неба чекали транспортування до інших лікувальних закладів, облетіли перші шпальти всіх провідних світових медіа. Загалом того дня в результаті ракетних ударів по всій країні загинуло 37 людей, у тому числі троє дітей, понад 170 отримали поранення.
Не чекаючи остаточних висновків і офіційних заяв української сторони прокремлівська система дезінформації миттєво вдалася до свого класичного прийому – заперечення своєї вини і дзеркальне перекидання відповідальності на Україну. Основна версія Москви зводилася до того, що лікарня була вражена українською зенітною ракетою західного виробництва. Наступного дня, 9 липня, на РБ ООН головуюча на засіданні рф в особі В. Небензі офіційно заявила, що в лікарню влучила українська протиракета AIM-120 випущена з норвезького ЗРК NASAMS. Представник рф в ООН В. Небензя, діючи в межах класичних російських підходів, навіть вимагав від норвезької влади реакції на злочин власної країни. Цю ж версію масово поширювали всі прокремлівські медіа та профілі в соціальних мережах. Намагаючись зняти з себе відповідальність за заздалегідь спланований удар, який очевидно мав на меті терор мирного населення, рупори російської пропаганди масово поширювали неправдиві заяви про те, що Україна використовувала частину або всю лікарню для лікування поранених українських солдатів, що в “Охматдиті” був розміщений штаб однієї з військових частин, і що Україна зберігала в лікарні ракети.
Завдяки тому, що атака сталася вдень, на кадрах під час перегляду в режимі стоп-кадр чітко видно, що в Охматдит влучила не пошкоджена ракета, яку експерти за низкою характерних ознак ідентифікували як російську крилату ракету Х-101. Попри наявність конкретних доказів своєї причетності до злочину кремлівські дезінформатори також опублікували кадри російської ракети, але представили їх як доказ того, що ракета була випущена українськими військовими. Дана історія є підтвердженням тези про те, що дезінформація не обов’язково побудована на фейках. Іноді очевидні факти та автентичні зображення можуть бути представлені в спотвореному контексті для підтримки наративів дезінформації.
Враховуючи помітний потяг очільників Кремля до дат і нумерології, можна припустити, що дата (8 липня) і ціль (Охматдит) були обрані не випадково, а навпаки слугували елементами спеціального повідомлення кривавого російського режиму країнам-членам НАТО напередодні Вашингтонського саміту Північноатлантичного альянсу, що відбувся 9-11 липня. Оскільки кремлівські стратеги часто вдаються до використання методу “дзеркала”, що полягає у приписуванні своїх дій іншій стороні, не виключено, що була спроба звинуватити українську сторону у вбивстві власного цивільного населення напередодні саміту з тим, щоб вплинути на союзників з метою отримати від них більше грошей і зброї[1]. Крім того, в медіапросторі поширювалася теза про те, що Україна не вміє користуватися західними системами ППО і саме тому надання країні більше можливостей для самооборони нібито призводить до збільшення кількості жертв серед цивільного населення.
Ця спотворена історія очевидно мала на меті посіяти сумнів у винуватості росії в нападі на дитячу лікарню та спробувати розділити союзників по НАТО напередодні саміту. Адже одна з ключових офіційних тез Кремля полягає в тому, що продовження підтримки України з боку Заходу призводить лише до більших страждань. Тим більше, що цю тезу вже давно експлуатує Угорщина, а віднедавна ще й Словаччина. Завдяки цьому росія прагне дискредитувати альянс в очах глобальної аудиторії та посіяти розбіжності на міжнародній арені.
Попри те, що подібні історії росія використовує постійно, напередодні важливих подій глобального масштабу вони набувають значно більшого резонансу. На додачу, спікери з кремлівської орбіти постійно наголошують на тому, що Сполучені Штати та інші західноєвропейські країни хочуть використати Україну, а з нею Польщу з країнами Балтії в якості гарматного м’яса, щоб послабити Росію, залишаючись в той же час далеко від епіцентру подій, а НАТО подається як агресивний блок. Звинувачення НАТО, ЄС і самої України у власних нападах росії на цивільне населення, зокрема невинних українських дітей, має сенс лише в контексті системних зусиль з дезінформації, яких росія докладає, щоб послабити опонентів, на яких інакше вплинути вона не може.
12 липня спікерка МЗС росії Марія Захарова публічно звинуватила українську владу у намірі підірвати дамби Київської гідроелектростанції та Канівського водосховища. Дане повідомлення спровокувало справжню паніку в українських соціальних мережах, адже часто рф звинувачує інших у тому, що вчиняє чи планує вчинити сама. Проте очевидно, що у російської сторони була відсутня будь-яка достовірна інформація про подібні наміри української влади, а справжньою метою заяви було намагання залякати українське суспільство та кинути тінь на українське керівництво в очах міжнародної спільноти та медіа. Основний меседж цієї дезінформаційної атаки залишався серед топових новин впродовж кількох днів. Українське МЗС досить оперативно спростувало поширену інформацію[2].
Поряд з дезінформаційними кампаніями проти України кремлівські стратеги регулярно проводять кампанії особисто проти В. Зеленського та його родини, намагаючись нав’язати президентській сім’ї імідж людей корумпованих, з нездоровим потягом до розкошів. В цьому контексті мішенню російської пропаганди вже не вперше стає перша леді України Олена Зеленська, якій приписують захоплення ексклюзивними автомобілями. Цього разу підконтрольні Кремлю ресурси для формування “легенди” створили окремий вебсайт, на якому розмістили фейковий інвойс[3], яким нібито підтверджувалася купівля Оленою Зеленською ексклюзивного автомобіля Bugatti Tourbillon за 4,5 млн євро. Так, проросійські англомовні та франкомовні акаунти в соціальній мережі X, а також Телеграм-канали активно розповсюджували інформацію про те, що перша леді України під час візиту до Франції на початку червня 2024 року буцімто придбала коштовний гіперкар. Першоджерелом, на яке посилаються пропагандисти, є французький сайт Verite Cachee France. Як «доказ» автори повідомлення на сайті наводять відео, на якому нібито співробітник дилерського центру Bugatti в Парижі Жак Бертен розповідає подробиці закритої презентації нового автомобіля та стверджує, що дружина українського президента оформила замовлення і стала власницею першої із 250 автівок[4]. Для надання історії більшої правдоподібності в мережі Інтернет було також поширено підроблений рахунок на купівлю автомобіля. Ця кампанія мала на меті переконати людей за кордоном у тому, що Україна не гідна підтримки. До речі, факт купівлі був офіційно спростований також представниками Bugatti[5].
Варто відзначити, що попри активні зусилля росії з формування негативної по відношенню до України громадської думки в країнах Європи, більшість європейців продовжували підтримувати збільшення військової допомоги Україні. У більшості європейських країн понад 50% респондентів (або ж більша частка порівняно з іншими варіантами відповіді) підтримували збільшення постачання Україні зброї та боєприпасів, що, відтак, забезпечило міцний суспільний фундамент для ухвалення відповідних рішень лідерами цих країн. Протилежна думка переважала тільки у трьох країнах ЄС – Греції, Болгарії та Італії. У цих державах також найбільша частка тих, хто вважає, що західні партнери мали б підштовхувати Україну до мирних переговорів[6].
Водночас більшість європейців не готові витрачати більше на оборону, незважаючи на війну в Україні. Лише в Польщі (53 %), Естонії (45 %), Швеції (41 %) і Німеччині (40 %) значна частина громадян виступає за збільшення витрат на національну оборону, «навіть якщо це означає скорочення витрат в інших сферах, таких, як охорона здоров’я, освіта і запобігання злочинності». Але в більшості інших країн переважає думка що, незважаючи на війну, їхня країна не повинна витрачати більше коштів на оборону[7].
Україна продовжує перебувати під інформаційним тиском з боку провідних світових демократичних медіа, які періодично публікують інформаційно-аналітичні матеріали про війну в Україні, мимохіть підігруючи російським наративам. Одним з таких наративів є твердження про те, що хоча Росія не в змозі захопити значну частину території України, перспективи повернення Києвом більшої частини окупованої території є невисокими[8]. Такі матеріали, базовані переважно на суб’єктивних експертних оцінках, впливають на формування неприхильної до України громадської думки та в довгостроковій перспективі впливають на готовність урядів держав-партнерів надавати Україні потужну військову і фінансову підтримку.
Ще одним на позір невинним вчинком, спричиненим буцімто благими намірами, але яким сповна скористалася російська дезінформаційна машина, відзначився Guardian. На початку липня це британське видання опублікувало відкритий лист[9], який підписав 61 представник різних університетів світу. На думку підписантів, Україну за жодним обставин не можна запрошувати в НАТО, оскільки будь-який крок для наближення України до членства в блоці, зокрема визначення процесу вступу, «був би нерозумним», адже це в кінцевому рахунку невідворотно призвело б до війни з росією. На думку авторів листа, те, що вступ України до НАТО утримає росію від повторного вторгнення є видаванням бажаного за дійсне. Водночас у разі приєднання України до НАТО, росія мала б підстави перевірити реальність гарантій безпеки альянсу. Результатом такої перевірки може стати безпосередня війна між НАТО і росією або розпад самого НАТО. Підписанти листа вважають, що все більш тверді запевняння союзників у тому, що Україна приєднається до Альянсу після закінчення війни стимулюють росію продовжувати війну.
Провідні американські медіа продовжують публікувати квазісенсаційні матеріали з посиланням на анонімні джерела. Цього разу відзначилося видання New York Times, чий матеріал[10] у своєму огляді розкритикували аналітики Інституту вивчення війни (ISW)[11]. На основі коментарів високопоставлених джерел в американській адміністрації автори NYT підводять до контроверсійної тези про те, що Україна могла б вийти з війни переможцем, ставши членом НАТО і ЄС навіть без деокупації своїх земель. Експерти ISW звертають увагу, що подібні заяви неназваних урядовців США не враховують низку об’єктивних реалій цієї війни, головною з яких є та, що росія публічно декларує намір продовжувати війну і відмовляється розпочинати будь-які переговори без капітуляції України. Більше того, останні заяви В. Путіна підтверджують, що Москва у своїх планах продовжує орієнтуватися на знищення української держави, а не лише на захоплення частини земель, які вона зараз окупує. До того ж членство України в НАТО і ЄС є бажаним сценарієм розвитку подій, але далеко не гарантованим.
Росія намагається нарощувати свою медійну присутність за кордоном, зокрема у країнах, які є ключовими партнерами України. Відтак спроби посилити інтенсивність дезінформаційного впливу на цільові закордонні аудиторії за допомогою соціальних мереж і онлайн медіа стають помітними для спецслужб і урядів відповідних країн. Так, на початку липня міністерство юстиції США виявило кілька сотень акаунтів і доменних імен у мережі X, які використовували російські державні медіа для управління ботофермою, що поширювала дезінформацію в США та за кордоном[12]. Ботоферму розробила російська державна медіа-мережа RT, діяльність якої координується ФСБ. Ботоферма за допомогою ШІ створювала у соціальних мережах фіктивні профілі осіб, які видавали себе за громадян США. Мін'юст повідомив, що керівництво RT почало створювати цю ботоферму ще у квітні 2022 року, намагаючись знайти альтернативні шляхи для поширення російських наративів за межами зони покриття свого міжнародного телевізійного мовлення. За інформацією американського мін’юсту, Х добровільно призупинив діяльність частини виявлених бот-акаунтів, які поширювали тези Кремля про війну в Україні, зокрема заяви про те, що частини Польщі, України та Литви були “подарунками” Росії. Частина наративів поширювалася у відеоформаті, зокрема, коментар Володимира Путіна про те, що війна в Україні – це не територіальний конфлікт і не питання геополітичного балансу, а скоріше “принципи, на яких базуватиметься новий світовий порядок”.
Після внесення змін до українського законодавства, якими певним категоріям засуджених було дозволено вступати до лав ЗСУ в обмін на звільнення з в’язниці, російські медіа[13] та Telegram-канали розпочали поширювати інформацію про те, що військовослужбовці, які були добровільно мобілізовані з колоній, нібито скоюють численні злочини на території Сумської області. Зокрема, пропагандисти поширили зображення згорілої поліцейської машини та кадри з вилученими наркотиками справжність яких майже миттєво була спростована факт-чекерами.
В середині липня у відповідь на неодноразові звинувачення на свою адресу у використанні заборонених видів зброї на фронті росія поширила фейк про виробництво Україною хімічної зброї, який був підкріплений сфабрикованим відео про нібито українську лабораторію в Авдіївці, яку знайшли окупанти після її окупації. Пресслужба російського міністерства оборони у своєму телеграм-каналі, провідні кремлівські медіа, а також їхні акаунти у соцмережах поширювали відео, на якому нібито фахівці з РХБ-захисту ЗС рф оглядають покинуту хімічну лабораторію в районі Авдіївки. Росіяни стверджували, що саме у цій лабораторії українці буцімто виробляли хімічну зброю[14].
На основі аналізу відкритих джерел і заяв високопосадовців рф можна прийти до висновку, що влада росії готує своїх громадян до тривалої війни в Україні[15]. Черговим підтвердженням цієї тези стала історія з редагуванням коментаря заступника голови Ради безпеки Росії Дмитра Медведєва російському виданню “Аргументы и факты” (АиФ) 17 липня, в якому той заявив, що українська держава не існуватиме до 2034 року, натякаючи на те, що росія завершить свою мету зі знищення української державності протягом наступних десяти років.
У своїй підривній діяльності проти України та загальноєвропейської коаліції на її підтримку росія максимально використовує своїх союзників всередині ЄС. В цьому контексті неоціненну політичну послугу В. Путіну надав прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан, який 5 липня всупереч позиції керівних органів ЄС приїхав до Москви, щоб зустрітися з Путіним у рамках «мирної місії», як він сам її назвав. Свій візит до росії глава угорського уряду підлаштував під початок головування Угорщини в Раді ЄС. У своїй вітальній промові Путін відзначив, що зрозумів, що Орбан приїхав не тільки як давній партнер, а й як голова Ради ЄС, намагаючись надати приватній ініціативі В. Орбана офіційного змісту. Прокремлівські медіа сповна використали візит Орбана разом з різко негативною реакцією інших лідерів ЄС на цей візит для своєї пропаганди. За майже повної відсутності зусиль зі свого боку росія отримала унікальну медійну нагоду гучно заперечити свою міжнародну ізоляцію і продемонструвати наявність міжнародних контактів на найвищому рівні, а також представити керівництво ЄС розділеним між собою у своїх оцінках щодо дій росії та загалом поставити під сумнів легітимність ЄС і НАТО через наявність серед членів цих організацій діаметрально протилежних думок.
Ще однією постійною героїнею кремлівських наративів є Білорусь. У липні проросійські медіа вчергове звинуватили Україну у намірі втягнути Білорусь у конфлікт[16], намагаючись підігріти у частини українського суспільства панічні очікування щодо можливого залучення Білорусі до військових дій проти України. Свідченням планованої українською стороною “ескалації конфлікту” стало нібито перекидання додаткових українських підрозділів до білоруського кордону[17], доказів чому надано не було. Згадки про “провокації української сторони” на білоруському кордоні також добре працюють для мобілізації російської аудиторії та сприяють виправданню агресивних дій росії в Україні.
Один із ключових рупорів Кремля видання Sputnik у своїх спробах створити сенсацію, поширило неправдиву новину про підготовку Києвом операції з перекидання диверсійних груп на територію Білорусі[18]. Як завжди, жодних доказів надано не було. Попри те, що Україна не має жодних територіальних претензій до Білорусі та зберігає суто оборонну позицію, спрямовану на стримування майбутніх атак Росії з білоруської території, російські псевдомедіа намагаються наполегливо формувати з України образ агресора і водночас виправдати свої злочинні дії проти України.
17 липня виповнилося 10 років з дня жахливої трагедії, яка забрала життя 298 невинних людей. Напередодні роковин російські медіа поширили чергову порцію “фактів”, які нібито свідчать про те, що літак збили не підконтрольні їй військові формування на тимчасово окупованих територіях, а українські військові. Назагал історія з MH17 є хрестоматійним кейсом, на якому можна досліджувати методи розгортання російських дезінформаційних кампаній.
Прикметно, що реакція російської дезінформаційної машини на ракетний обстріл Охматдиту подібна до реакції на обстріл пологового будинку в оточеному Маріуполі, обстріл залізничного вокзалу в Краматорську, масові вбивства в Бучі та збиття рейсу MH17. У випадку з рейсом MH17 авіакомпанії Malaysia Airlines, як і пізніше після злочинів у Бучі або удару по дитячій лікарні Охматдит кремлівські пропагандисти чітко дотримувалися одного й того ж алгоритму, в якому одна брехня слідує за іншою. Спочатку йде повне заперечення своєї причетності, а потім заплутування слідів за допомогою оприлюднення безлічі придуманих дрібних фактів, потім оприлюднюється офіційне твердження про те, що трагедії ніколи не було або що вона була інсценована протилежною стороною, а потім відбувається активний пошук цапа відбувайла.
Після невдалої спроби замаху на кандидата на посаду президента США Дональда Трампа поблизу міста Батлер 13 липня російська дезінформаційна машина, яка не могла просто проігнорувати такий вдалий привід, розпочала докладати зусиль для того, щоб долучити український слід до цієї гучної справи. Державні рупори, передусім Lenta та RIA, активно поширювали в інформаційному просторі припущення щодо причин замаху, натякаючи на зв’язок з війною в Україні та наміром Трампа якнайшвидше з нею покінчити на шкоду українським інтересам. Вплутуючи у свої матеріали маргінальні теорії змови та надаючи їм глобального поширення, Кремль намагається завоювати довіру людей, які схильні вірити в теорії змови, та збільшити кількість споживачів своєї інформації у світі.
Спроба Кремля очорнити Україну, пов’язавши її із замахом на вбивство, відповідає класичній російській практиці, спрямованій на підважування партнерської підтримки України з боку США та інших країн-союзників.
У прагненні підтримувати інший цинічний дезінформаційний наратив про нібито «проксі-війну» в Україні, російський Sputnik переконував свою закордонну аудиторію у тому, що підтримка України є безперспективною справою і лише виснажує запаси систем протиповітряної оборони західних країн[19]. Цей наратив розрахований на внутрішню аудиторію західних партнерів України, адже просуває оманливу і недалекоглядну ідею про те, що підтримка України не тільки марна, але й суттєво послаблює її прихильників. Але по суті ці спроби російських пропагандистів є лише панічною відповіддю на зусилля кількох країн-членів НАТО зі зміцнення системи протиповітряної оборони України.
У липні росія розгорнула ще одну дезінформаційну кампанію, щоб не допустити прийняття позитивних для нашої країни рішень у площині військової допомоги. Із залученням проросійських Telegram-каналів та акаунтів на платформі X, а також англійською, іспанською, німецькою, грецькою та румунською мовами для західної аудиторії за допомогою медіа російські пропагандисти поширювали фейк про те, що українські партизани нібито саботують передачу західної зброї в Україну, знищуючи її в Румунії[20]. Для підтвердження своїх “фактів” прокремлівські ресурси використовували справжні фото різних аварій і техногенних катастроф, які не мають нічого спільного з діяльністю українських партизан.
Використовуючи своєрідну й при цьому не дуже чітку позицію кандидата у президенти США Д. Трампа щодо шляху врегулювання російсько-української війни, проросійські медіа намагалися спекулювати на ній, трактуючи всі недомовки на свою користь. Основна лінія Москви полягає в тому, що Трамп і Венс своїм підходом до війни і відповідними заявами демонструють мудрість, оскільки “приймають реальність на землі”, послуговуючись термінологією рф, і пропонують швидко досягти угоди, згідно з якою Київ віддасть усі окуповані території росії і погодиться на нейтралітет.
До моменту проголошення Д. Байденом заяви про вихід з президентських перегонів в російському інформаційному просторі панувало переконання в тому, що інтрига на виборах відсутня і Д. Трамп легко переможе чинного президента США. Звістка про участь в кампанії віце-президентки Камали Гарріс дещо спантеличила прокремлівські медіа. Однак досить швидко російська дезінформаційна машина включилася у кампанію дискредитації кандидатки від Демократичної партії США. Основна теза проти Гарріс зводилася до того, що вона є всього лише продовженням політичної лінії Дж. Байдена. Не обійшлося й без притаманних російським медіа сексистських закидів та мізогінії, вінцем чого можна вважати закид про те, що Гарріс є дияволом, оскільки не має дітей. Телеканал «Росія 1» присвятив К. Гарріс цілу передачу «60 хвилин».
Жінконенависництво є класичним прийомом подачі інформації російськими державними медіа, що іноді поєднується з расистськими випадами. Кремлівські голоси часто атакують представниць американського політичного істеблішменту, подекуди додаючи до викладу гомофобії.
Ідеологи кремлівської пропаганди повернулися до експлуатації теорій змов. Видання “Известия”, наприклад, повідомило[21], що К. Гарріс користується підтримкою “глибинної держави”. А російське державне видання Sputnik опублікувало матеріал про те, що Сорос і Клінтони є ляльководами Камали Гарріс. І попри безпідставність таких заяв не варто забувати, що завдяки мережам Sputnik і Russia Today, які мовлять приблизно 25 мовами та напряму представлені в багатьох країнах світу, потенційна аудиторія подібних повідомлень сягає мільйонів людей у всьому світі. З наближенням виборів кампанії з дискредитації К. Харріс будуть лише посилюватися та розширюватися за рахунок залучення додаткових інструментів. Варто також зауважити, що агресивна кампанії протидії К. Харріс у публічній площині дисонує із заявами В. Путіна про те, що йому особисто подобається чинна віце-президентка США. Так, у своєму виступі на економічному форумі у Владивостоці 5 вересня російський президент заявив, що його фаворитом в ході виборчої кампанії у США був Дж. Байден, а оскільки останній закликав підтримати кандидатуру віце-президентки Гарріс, то Путін підтримує саме її. Проте це не повинно вводити в оману, оскільки зміст і тональність всіх повідомлень про американські вибори, зроблених представниками російської влади, є чітко зрежисованими ідеологами кремлівської дезінформаційної системи. Головною метою російської пропаганди в ході президентських виборів в США є не підтримка когось з кандидатів, а стимулювання соціальної напруги, поляризація суспільства та створення передумов для невизнання виборів однією зі сторін, що мала б призвести до підриву легітимності обраного кандидата всередині Сполучених Штатів.
Ще однією темою тривалого користування для російської системи поширення дезінформації з подачі президента Франції Е. Макрона стала тема відправки в Україну іноземних військ, а саме французьких. Озвучена, але не підкріплена практичними рішеннями ідея французького президента стала зручним об’єктом російських інформаційних маніпуляцій. Прокремлівські медіа, які раніше вже повідомляли про буцімто перших полеглих в Україні внаслідок влучних ударів російської армії французьких військовослужбовців, продовжили розвивати тему[22]. Державна мережа RT поширила інформацію про те, що французька сторона попри втрати вирішила надіслати в Україну ще більше військ. Зі зрозумілих причин жодних доказів надано не було.
Візит міністра закордонних справ України Д. Кулеби до Пекіна 23-25 липня спантеличив представників російського дезінформаційного цеху, які намагалися публічно применшити важливість цієї події[23]. Проте зовсім скоро прокремлівські медіа із залученням штатних експертів розпочали транслювати тезу, що візит до Китаю спровокований відчаєм української сторони, яка через невдачі на фронті шукає можливостей завершити війну перемовинами[24]. Але росія категорично не сприймає “формулу миру Зеленського” і готова до обговорення шляху до припинення війни відповідно до плану, який запропонувала Бразилія. Так само рф категорично не сприймає участь у перемовинах країн Заходу і навіть Швейцарії, оскільки остання приєдналася до санкцій проти росії.
Буквально наступного дня кремлівська дезінформаційна машина змінила позицію стосовно перемовин про завершення війни[25]. Для цього навіть було оперативно організовано розширений коментар прес-секретаря російського президента С. Пєскова, в якому той запевнив, що росія ледь не від самого початку налаштована на дипломатичний шлях завершення війни і сама виступає за мирні перемовини, але “за певних умов”, тобто за умови виконання Україною ультиматуму В. Путіна про виведення українських військ з території чотирьох українських областей. Крім того, Пєсков наголосив, що російська сторона не вважає В. Зеленського легітимним президентом після 20 травня (дата завершення 5-річного терміну повноважень президента України) і готова вести перемовини з спікером Верховної Ради України Р. Стефанчуком[26].
Позицію Пєскова доповнив міністр закордонних справ рф С. Лавров, який перебував на саміті АСЕАН в Лаосі і там поширював серед учасників зібрання цинічну брехню про те, що росія прагне миру за будь-яку ціну, а Україна за підтримки США шукає можливостей продовжувати війну. І саме тому всі азійські країни повинні об’єднатися та разом з росією і Китаєм протистояти західній експансії[27].
Росія витрачає велику кількість ресурсів для просування меседжу про те, що Україна не зацікавлена у мирі і за будь-яку ціну шукає ресурсів для продовження війни. Спеціально з цією метою кремлівські пропагандисти застосовують термін “київський режим”, прагнучи підкреслити у такий спосіб його нібито нелегітимність та відірваність від народу. У російській версії подій “київський режим” нехтує бажанням українців вести мирні переговори з Росією. Намагаючись посилити тезу про недоговороздатність України представник рф в ООН В. Небензя заявив, що т.зв. “мирна” пропозиція Путіна, висловлена в ультимативній формі, є найкращою пропозицією з тих, на які в принципі може сподіватися Україна[28].
Посилаючись на указ президента України В. Зеленського щодо заборони вести будь-які перемовини з В. Путіним, прокремлівські медіа стверджували, що заяви українських політиків про пошук дипломатичних шляхів завершення війни є обманом. Україна нібито заявляє про намір вести “переговори”[29] винятково для того, щоб затягувати час[30] і посилювати збройні сили[31]. Однак указ забороняє лише прямі переговори безпосередньо з військовим злочинцем Путіним, а не росією як державою. Така незручна конкретика не підтримує наратив Кремля, тому про неї легко забувають. Проте така правда порушує “струнку” логіку кремлівської дезінформації, а тому просто ігнорується російськими медіа та спікерами.
Варто відзначити, що наратив про “миролюбність росії” і перманентний пошук нею шляхів встановлення миру є одним з ключових міфів російської пропаганди, розрахованим на внутрішню аудиторію та низку країн, які воліють залишатися нейтральними по відношенню до російсько-української війни. Путін особисто дуже часто наголошує на тому, що на глобальній арені мирній росії протистоїть агресивний Захід. Вчергове ця теза була поширена у відповідь на оприлюднення положень угоди між США та Німеччиною стосовно розміщення в Німеччині американських ракет “Tomahawk”, що, за словами Путіна, змусить Росію спрямувати свій ракетний арсенал у бік Заходу. Проте без відповіді з боку російських посадовців залишається питання, як так сталося, що Німеччина та США оголосили про свої плани лише зараз, тоді як Росія всупереч своїм зобов’язанням вже багато років тримає свій ракетний арсенал на кордонах НАТО. Йдеться про переміщення ракет «Іскандер-М» до Калінінграда у 2016 році, фактичне скасування Договору про ліквідацію ракет середньої і меншої дальності у 2019 році шляхом розробки та розміщення ракет 9M729 (модифікація крилатих ракет “Іскандер-К” з дальністю польоту до 1500 км) та розміщення російської тактичної ядерної зброї в Білорусі у 2023 році. Все перелічене максимально нарочито доводить, що росія вже давно і систематично не дотримується своїх міжнародних зобов’язань. Також складно пояснити, як російські погрози європейським країнам можливістю застосування ракет “Іскандер” і “Циркон” можуть сигналізувати про готовність Кремля вести мирні переговори з будь-ким.
Прокремлівські Telegram-канали та акаунти на платформі соціальних мереж X (колишній Twitter) французькою та німецькою мовами зробили чергову спробу переконати західне суспільство, що катування мирних жителів у Бучі здійснювали не росіяни, а нібито українські військові. В якості доказу автори фейку посилаються на слова чеського солдата Філіпа Сімана, який воював на боці України і зараз перебуває під слідством у Чехії за найманство і мародерство. Для більшої достовірності фальсифікатори додали скріншот новини з акаунта X чеського інформаційного агентства CTK[32], де йдеться про здійснене чехом правопорушення. Проте у самому тексті повідомлення інформаційного агентства CTK не було жодної інформації про звірства українців.
Telegram-канал Міноборони РФ разом з провідними кремлівськими медіа та їхні акаунти в соцмережах у серпні вирішили повернутися до теми виробництва Україною забороненої зброї і поширювали відео, на якому нібито спеціалісти з радіохімічного захисту ЗС РФ інспектували українську хімічну лабораторію в районі Авдіївки. За версією російської сторони, в цій лабораторії українці нібито виготовляли хімічну зброю. Окрім цього відео російські пропагандистські медіа поширювали слайди, які були показані на брифінгу Міноборони Росії для міжнародної аудиторії[33]. На слайдах подано скріншоти з цього ж відео з описом техніки, а також зразки нібито «хімічної зброї», яку українці нібито застосували проти російської армії. Водночас з відео неможливо визначити справжнє місце розташування цієї хімічної лабораторії та зрозуміти, чи справді вона знаходилася в Авдіївці. Окрім заяв російських військових немає жодних доказів того, що в показаному приміщенні були елементи хімічної зброї. Оскільки в Авдіївці знаходився найбільший в Європі коксохімічний завод, цілком природно, що на такому підприємстві можуть бути хімічні лабораторії.
В угорському виданні Demokrata.net опубліковано новину[34], в якій йдеться про те, що місцеві спецслужби зірвали замах на прем'єр-міністра Угорщини Віктора Орбана. Замах на угорського премʼєр-міністра нібито мав здійснити українець з Тернополя, який переїхав до Угорщини після повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Замах нібито безпосередньо спланували представники української спецслужби. В якості «доказу» було подано відео з аудіозаписом. Ця неправдива новина швидко поширилася російськими Telegram-каналами. Проте сама історія – фейкова. Вона була опублікована на сайті (Demokrata.net), який виявився сфальсифікованою копією сайту угорського інформаційного видання Magyar Demokrata. Також фейковим виявилося джерело «перехопленого аудіозапису» з голосом українця, який нібито готував замах, – анонімний YouTube-канал, який було незабаром видалено. Завдяки таким нехитрим трюкам російська пропагандистська машина намагається формувати негативний образ українців в країнах, які не належать до ядра підтримки України.
Внаслідок заборони на участь у міжнародних змаганнях російських спортсменів, які є військовими або публічно підтримують російську збройну агресію, лише 15 росіян отримали дозвіл виступати на Олімпіаді в Парижі в нейтральному статусі. Така ситуація завдала очевидної іміджевої шкоди Кремлю за кордоном, а тому призвела до зростання кількості дезінформаційних атак проти цієї події[35]. Деякі медіа на виконання вказівок ідеологів кремлівської пропаганди розміщували абсурдні повідомлення про те, що церемонія відкриття Олімпіади спровокувала апокаліпсис[36], режисера церемонії вдарила блискавка як знак божої кари[37], а всі олімпійські медалі повинні виглядати як перевернуті сатанинські хрести[38]. Головний закид на адресу організаторів Олімпіади зводився до того, що головна світова спортивна подія стала ударом проти традиційних сімейних цінностей у російському розумінні.
Кремль за допомогою наявних медійних ресурсів намагався максимально дискредитувати Паризькі ігри шляхом поширення дезінформаційних наративів. Спільним елементом всіх кампаній було відверте поливання брудом організаторів ігор[39]. Один з головних пропагандистських рупорів Кремля телеведучий Володимир Соловйов, наприклад, прокоментував церемонію відкриття гомофобними образами[40].
Крім названих наративів про останні Олімпійські ігри російські коментатори та медіа просували ще кілька, серед яких особливо виділялися наступні. За версією прокремлівських медіа, відсутність російських атлетів на Олімпіаді не має жодного звʼязку з російською агресією проти України, натомість росіяни не могли виступати під російським прапором, тому що ЄС і окремі європейські країни є нацистськими та русофобськими[41]. Тобто Кремль зображував себе жертвою змови європейських лідерів.
Ще один наратив містив твердження про те, що Паризькі ігри є сатанинським шабашем. Прокремлівські коментатори використали ажіотаж навколо церемонії відкриття, щоб поширити свій знайомий дезінформаційний наратив про те, що Захід намагається підірвати все добре й корисне в традиційних суспільствах. Кілька коментаторів стверджували, що Росії не потрібно їхати на Олімпійські ігри в Париж, тому що спортивні змагання, які проводяться в Росії, завжди були кращими.
Недопуск російських атлетів до Паризької Олімпіади болісно вдарив по російському самолюбству. Свідченням цього є те, що Кремль задіяв значну кількість ресурсів для дискредитації головної світової спортивної події поточного року. Коментатори і медіа особливо не підбирали слів для цього, наполягаючи на тому, що Олімпіада в Парижі довела, що спорт як явище мертвий і перетворився на звичайний привід для піару для сатаністів і дегенератів[42]. Кремль продовжив звинувачувати лібералізм і західні цінності в руйнуванні традиційних соціальних та духовних цінності нібито притаманних росії, а також національної, культурної та гендерної ідентичності. Прокремлівські медіа вже багато років підтримують наратив про загрозу західних цінностей, щоб дискредитувати ліберальне ставлення Заходу до прав жінок, етнічних і релігійних меншин, а також ЛГБТ та сформувати у суспільстві максимально вороже ставлення до колективного Заходу.
Розвʼязана росією повномасштабна війна проти України одним із своїх наслідків мала глобальне зростання цін на продовольство, оскільки Україна втратила можливість експортувати збіжжя морем. Найбільше постраждали від такої ситуації країни, які мають незадовільний рівень продовольчої безпеки, значна частина яких знаходиться на африканському континенті. Тож майже відразу після блокування українських портів російська дезінформаційна система розпочала довготривалу кампанію з відбілювання репутації Кремля та зняття відповідальності за погіршення доступу мільйонів людей до продуктів харчування[43]. Відповідно до публічної позиції російської сторони лише 3% експортованого зерна досягло Африки. Решта ж опинилася в Європі. Водночас за даними ООН, 57% українського зерна дійсно потрапило до країн, що розвиваються, у тому числі 80% вмісту продуктових наборів Всесвітньої продовольчої програми.
Після того, як Україна припинила постачання нафти до Угорщини та Словаччини російською компанією «Лукойл» нафтопроводом «Дружба», через понад два роки після повномасштабного вторгнення росії, росія у відповідь розпочала масовану і скоординовану дезінформаційну кампанію. російський Sputnik англійською та іспанською мовами вдався до поширення наративу про те, що США хочуть зберегти залежність ЄС від американських енергоресурсів, щоб мати контроль над Європою[44]. Насправді ж країни ЄС, залежні від цих поставок, були заздалегідь попереджені про заплановане припинення поставок і отримали достатньо часу для пошуку альтернативних джерел. І найголовніше, що така ситуація виникла через російську агресію, а не позицію США.
В першій половині серпня російські медіа[45], провоєнні Telegram-канали та проросійські облікові записи в X поширювали відео з логотипом BBC та анімаційним дизайном, в якому стверджувалося, що низка найбагатших українських бізнесменів (зокрема Костянтин Жеваго, Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов) нібито пожертвували понад 8 мільйонів доларів у криптовалюті на виборчу кампанію Дональда Трампа у США. Інформація подана з посиланням на Христо Грозева, болгарського журналіста-розслідувача проектів The Insider і Bellingcat. Як відомо, законодавство США прямо забороняє іноземцям або компаніям з іноземним капіталом робити внески у фонди кандидатів на виборні посади, проте внески у криптовалюті є дозволеними. В такий спосіб російські пропагандисти намагалися вчергове вплутати український слід в американські вибори і спровокувати скандал, який би вплинув на результат виборів.
Блискавичний і успішний наступ ЗСУ в Курській області з новою силою доніс на весь світ чітке повідомлення про те, що попри свої бравурні заяви російське керівництво не має повного контролю над всіма подіями навіть на території рф.
Подібно до походу найманців Є. Пригожина на Москву минулого року події серпня в Курській області оприявнили внутрішні тріщини кремлівського режиму і продемонстрували його неспроможність реагувати на ситуації, що стрімко розвивається. Разом з ударами далекобійними дронами вглиб російської території по військових об’єктах і підприємствах ВПК і ПЕК, а також вигнанням Чорноморського флоту рф у Новоросійськ курська операція ЗСУ розвіяла виплеканий російською пропагандою міф про власну невразливість.
Події на Курщині вкотре довели, що «червоні лінії» Путіна є звичайним блефом з метою змусити союзників України утриматися від ухвалення важливих рішень для рішучої підтримки України. Крім того, стало очевидним, що через присутність майже всіх боєздатних підрозділів російської армії на території України росії банально не вистачає військ для захисту власної території.
Швидке просування українських підрозділів у Курській області є не лише ефектним з точки зору військового мистецтва кроком, але й вельми переконливим символічним актом. По-перше, такі дії стали ефективним контрзаходом на постійні спроби Кремля підірвати суверенітет України, підірвати її стосунки з партнерами та прийняти несправедливий мир на умовах навʼязаних Кремлем. Успіх на території ворога продемонстрував втомленим від війни українцям, що Україна залишається спроможною у військовому плані і рішучою у своїй боротьбі. Не менш важливо, що українські досягнення руйнують так довго і старанно вибудовуваний Кремлем дезінформаційний наратив про те, що Україна перебуває за крок до поразки і зникнення з політичної карти світу. Слабкість Москви у протидії прямій військовій загрозі своєму територіальному суверенітету стала зрозумілою для всіх[46].
Хоча наступальна операція ЗСУ стала неабияким ударом для всієї російської екосистеми поширення дезінформації, проте вона дала кремлівським медіа та коментаторам зручну і тривалу тему для проведення дезінформаційних кампаній. Разом з просуванням українських підрозділів вглиб російської території пропагандистська машина Кремля набирала обертів, максимально спотворюючи реальність.
Прокремлівські ЗМІ охрестили українську військову операцію «варварською» і «терористичною»[47], нібито спрямованою проти цивільних осіб. Тобто по суті росія звинуватила Україну в тому, що сама неодноразово здійснювала в Україні. Враховуючи масштаб репутаційних втрат для Москви внаслідок захоплення ЗСУ частини території росії, а також ефект несподіванки для абсолютної більшості прокремлівських спікерів і експертів, російська дезінформаційна вертикаль почала генерувати максимально скандальні повідомлення, щоб виправдати пасивну позицію росії та її неготовність захищати власні кордони. За традицією, кремлівські пропагандисти намагалися перетворити локальну поразку рф на результат глобальної змови. Тож найперше почали поширюватися необґрунтовані повідомлення про те, що операція була спланована та санкціонована США[48], де Україні відводилася лише скромна роль маріонетки Вашингтона. Крім того, дісталося і Північноатлантичному альянсу, який був звинувачений у безпосередньому нагляді за просуванням збройних сил по території росії. Для надання більшого ефекту були також поширені безпідставні заяви про участь у наступі французьких і польських військових. Кульмінацією дезінформаційної кампанії став абсурдний за своїм змістом прогноз про те, що фінальна битва під Курськом призведе до падіння не лише України, але й прирече на загибель НАТО, Європу та США[49].
Старанно вибудовуючи імідж жертви “світового імперіалізму”, росія трактує будь-які кроки західних держав по відношенню до себе, як недоброзичливі й агресивні. В даному випадку українська офензива в Курській області із використанням західної зброї стала прекрасною ілюстрацією класичного російського наративу. У викладі російських пропагандистів, розрахованому здебільшого на внутрішнього споживача, росія стала об’єктом віроломного нападу і продовжує протистояти колективному заходу на своїй території. Військові дії України гіперболізуються і демонізуються. В російському дискурсі повністю відсутні згадки про Статут ООН і право жертви неспровокованого повномасштабного вторгнення на самооборону, яким користується Україна з метою запобігання атакам на свою територію.
З часом початковий стан розгубленості кремлівської дезінформаційної машини почав проходити і в інформаційному просторі почали зʼявлятися перші узгоджені дезінформаційні кампанії, спрямовані на пояснення причин російського провалу, й відповідно українського успіху, під Курськом.
Очевидно, що кремлівські ідеологи глобальної інформаційної війни вирішили не вигадувати нічого нового і обмежились застосуванням приписів власних методичок. Згідно з російськими повідомленнями український наступ - це підступний план США, колективного Заходу, НАТО й інших міжнародних акторів, спрямований на послаблення росії[50]. Оскільки вороги росії насмілилися посягнути на найсвятіше – російську землю, то прорив українських військ є екзистенційною загрозою для рф, а тому заслуговує на ядерну відповідь[51] відповідно до нинішньої російської ядерної доктрини та стратегії[52].
Знову-таки, послуговуючись власною варварською логікою ведення бойових дій, прокремлівські медіа у перші дні українського наступу масовано поширювали “лякалку” про те, що Україна націлилася захопити Курську АЕС[53], щоб спровокувати цивільну ядерну катастрофу на території росії або ж в майбутньому обміняти її на захоплену росіянами Запорізьку АЕС в Енергодарі. Спроба налякати росіян і цивілізований світ примарою Чорнобильської трагедії легко читалася в повідомленнях медіа і коментарях штатних кремлівських топ-коментаторів. Назагал це була далеко не перша спроба залякати світ неминучістю ядерної катастрофи. Єдина відмінність в тому, що раніше російська дезінформаційна машина систематично готувала свою аудиторію до удару українських військ по окупованій росіянами Запорізькій АЕС, а цього разу додалася ще й Курська АЕС.
Переживши перший шок від втрати частини власної території, російські “творці альтернативних реальностей” перейшли до поширення бравурних прогнозів про те, що українська операція приречена на провал, оскільки це всього лише неорганізована, відчайдушна спроба підняти низький моральний дух серед українських «неонацистів» – термін, що використовується в кремлівському дезінформаційному середовищі для означення українських вояків.
Паралельно використовувалася теза, що Курською офензивою Зеленський нібито просто хотів відвернути увагу українського населення від своїх політичних проблем. Зокрема знову педалюється тема нелегітимності українського президента через нібито завершення терміну його повноважень. Разом з цим просувалася теза про те, що колективний Захід втратив віру у Зеленського і вже розпочав готувати заміну українському президенту[54]. Очевидно, що подібними твердженнями проросійські медіа намагаються послабити підтримку війни всередині і за межами України.
Враховуючи, що всі без винятку провідні російські державні телеканали працюють на спільну мету допомогти путінському режиму консолідувати та контролювати суспільство, після отримання невтішних для росії зведень з курського фронту вони розпочали вибудовувати комфортну і заспокійливу для масового російського споживача картинку: російські війська впевнено стримують український наступ[55]. Всі вони відзначилися тим, що транслювали ідентичні фотографії однієї і тієї ж спаленої української техніки та демонстрували невеликі групи нібито полонених українських військових. Аналогічний до дрібниць підхід застосовувався для заспокоєння росіян під час принизливих для росіян відступів з Київщини, Харківщини і Херсонщини.
Курський наступ ЗСУ фактично надав нового дихання одному з основоположних російських наративів про те, що війну проти росії розпочав Захід, а сама росія лише вимушена оборонятися[56]. Тож просування українських військ на території Курської області спричинило справжній шквал повідомлень і коментарів про те, що Захід є справжнім натхненником і куратором Курської операції є Захід, а Україна лиш змушена була покірно виконувати його волю. До поширення цієї тези був активно залучений особисто В. Путін[57].
Російські медіа використовували будь-яку нагоду, щоб підкреслити, що за українським наступом стоять західні плани[58], зброя[59], боєприпаси і обладнання. Москва, своєю чергою, докладає постійних зусиль, щоб підірвати підтримку західних суспільств і урядів для поставок зброї Києву. Цей процес супроводжується заявами високопоставлених осіб про те, що Москва виключає будь-які переговори з Києвом після наступу на Курськ[60]. І це транслюється так, ніби Кремль колись серйозно говорив про мир.
Російські медіа у відповідь на численні підтверджені факти позасудових страт полонених українських воїнів поширювали неправдиве повідомлення про те, що “українські фашисти” нібито вбивають мирних жителів в упор і навіть використовують сиріт як живий щит[61]. Водночас численні незалежні журналісти, які описували події в Курській області, не знайшли жодних доказів цим диким звинуваченням. Насправді ж українські військові робили повністю протилежне – роздавали гуманітарну допомогу місцевим жителям і проводили евакуацію громадян росії з Курської області[62].
Після того, як стало зрозуміло, що Курська операція ЗСУ є значно більшою за масштабом, ніж просто дрібна диверсія, російські медіа перейшли до тактики замовчування масштабу проблеми та приховування від населення росії важливої інформації про ситуацію поблизу Курська. Заклик зберігати холоднокровність поступово став мейнстримним меседжем прокремлівських медіа, що лише зайвий раз підтвердило, що публічно озвучені “червоні лінії” Кремля є більшою мірою методом залякування ворогів або стримування опонентів від рішучих дій, і зовсім не обовʼязково підкріплені готовністю реалізовувати свої погрози.
Насправді ж вдаване занепокоєння станом ядерної безпеки було однією з перших реакцій Кремля на український наступ на Курськ. російські медіа огульно звинувачували Україну в спробі атакувати Курську АЕС безпілотниками[63] або в підготовці аналогічних атак на Запорізьку АЕС[64], щоб потім звинуватити в ядерній катастрофі росію – тактика, яку росія сама використовує регулярно. Коли ж удаваної стурбованості виявилося недостатньо, Кремль перейшов до створення паралельної реальності, звинувачуючи Україну в планах використання «брудної бомби» та подальшого розповсюдження радіоактивних матеріалів[65].
Як правило, кремлівські дезінформаційні видання пишуть про своє занепокоєння можливістю ядерної ескалації так, ніби з’явилися нові неспростовні докази причетності України до організації ймовірних ядерних атак. Хоча насправді маніпулятивний наратив про «брудну бомбу» регулярно з’являється в кремлівському дезінформаційному полі з того часу, як стало зрозуміло, що російська СВО пішла не за планом і “Києва за три дні” не буде.
Посилення пропагандистських зусиль росії було помітним в багатьох країнах. Зокрема аналітики збройних сил Литви в липні зафіксували зростання інформаційного тиску з боку Росії та Білорусі, спрямованого проти країни, особливо у сфері оборони[66]. Впродовж місяця було виявлено 312 інформаційних випадків, з яких більше двохсот стосувалися оборонного сектору. Агресивна риторика російських і білоруських високопосадовців і пропагандистів була спрямована на дискредитацію НАТО загалом та саміту у Вашингтоні зокрема, а також на послаблення довіри до НАТО в Литві. НАТО продовжують зображати як ворожий до росії агресивний військовий блок. Зокрема навчання “Baltic Connection 24” подавалися як підготовка до агресії. Окремої уваги заслуговує незвична інформаційна діяльність білоруських пропагандистів, які намагалися представити Литву як недемократичну та агресивну державу, використовуючи посилання на фільм про нібито жорстоке поводження з мігрантами з боку Литви, Польщі та Латвії.
Тема мобілізації чоловіків в Україні залишається серед пріоритетних цілей російської державної пропагандистської машини, оскільки безпосередньо впливає на ситуацію на фронті. Кремлівські дезінформаційні операції проти мобілізації в Україні спрямовані на підрив довіри суспільства до української влади та ухвалюваних нею рішень, особливо у сфері комплектування військ. Маніпулятивні антимобілізаційні повідомлення, які поширюються здебільшого в TikTok і Telegram, часто містять зерна правди, щоб надати кремлівським фантазіям певної правдоподібності і це робить їх більш ефективними та небезпечними.
Здебільшого антимобілізаційні повідомлення включають такі тези[67]:
- мобілізація є незаконною, бо в Україні воєнний стан впроваджений із порушенням закону;
- територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (ТЦК СП) не є частиною Збройних Сил, а є лише «приватними компаніями», тому не мають права мобілізувати людей;
- замість мобілізованих цивільних людей мають воювати інші, такі як депутати, державні службовці, поліцейські, митники, прикордонники, судді, прокурори, контрактники тощо;
- ТЦК є корумпованими, тому багаті люди за допомогою хабарів уникають мобілізації, а до війська потрапляють лише бідні;
- ЗСУ зазнають великих втрат, а командири не цінують життя своїх бійців, тому всі мобілізовані приречені на загибель;
- не варто боротися за корумповану владу, яка порушує права громадян і закриває кордони;
- російська армія непереможна і опиратися їй безглуздо.
Ідеологи кремлівської дезінформаційної мережі досить ефективно використовують психологічні особливості людей, зокрема грають на природних людських страхах (страх смерті, страх каліцтва, страх перед невідомістю), а також використовують реальні організаційні прорахунки української влади. Російська влада ретельно відстежує український медіа-простір у пошуку новин, які вона може використати для просування антимобілізаційних повідомлень, наприклад, звинувачення у хабарництві співробітників ТЦК або МСЕК. За рахунок експлуатації популярних серед людей міфів про мобілізацію та залучених до її реалізації посадових осіб і державних органів, кремлівська дезінформаційна машина досить часто досягає синергетичного ефекту, який проявляється в тому, що українські Телеграм-канали самостійно поширюють неправдиві повідомлення серед своїх підписників без прямої участі російських пропагандистів
Кремлівська дезінформація зводить більшість повідомлень до кількох висновків: по-перше, українська держава – ворог своїх громадян; по-друге, українські військові становлять небезпеку для мирного населення; по-третє, оскільки програли лише ті, хто мобілізований, уникнення мобілізації є успіхом.
Для проведення своїх операцій Кремль використовує комплекс методів, який включає російську мережу впливу в Україні, медіа-ресурси (сайти, профілі в соціальних мережах, Tелеграм-канали), ботоферми, фабрики тролів. Ще у 2022 році було створено десятки регіональних і місцевих Tелеграм-каналів для поширення повідомлень про місця, де працівники ТЦК проводили заходи з мобілізації.
Російські пропагандисти використовують TikTok як точку входу в український медіапростір. Дослідники проекту Texty.org.ua дійшли висновку[68], що алгоритми цієї соцмережі починають просувати відео ще до того, як його опрацювали алгоритми модерації, відповідальні за блокування та видалення контенту. Таким чином, українські користувачі TikTok мають високі шанси побачити російську дезінформацію та пропаганду з популярними хештегами, навіть якщо вони не підписані на сторінки з таким контентом.
Кремль також активно використовує агентів впливу, щоб зірвати мобілізацію. Часто це відбувається під прикриттям журналістської чи правозахисної діяльності. Так, у липні Служба безпеки України заарештувала колишнього тележурналіста і трьох його спільників за створення мережі каналів і сторінок у Ютубі, Телеграмі та Фейсбуці із загальною аудиторією понад 600 тис. користувачів. На цих інтернет-ресурсах фігуранти проводили стрими та публікували дописи з відеосюжетами, в яких інструктували про силові методи ухилення від призову. Також вони створили сайт, де публікували персональні дані українських військових, насамперед представників ТЦК і правоохоронців[69].
росія намагається активно впливати на настрої виборців у ключових країнах. 21 серпня видання The Wall Street Journal опублікувало статтю[70], в якій повідомило про активізацію російських тролів у соціальних мережах напередодні президентських виборів у США. Серед іншого, вони намагалися взаємодіяти з акаунтами відомих людей. Фейкові облікові записи, які позиціонували себе як американці, були націлені на відомих політичних та медіа-інфлуенсерів, зокрема американських законодавців, журналістів та новинні організації. Ці боти коментували їхні пости, і газета оцінює кількість таких коментарів тисячами.
На початку вересня були оприлюднені результати чергового офіційного розслідування ФБР про розповсюдження в США неправдивих новин[71]. У звіті розслідування на майже 300 сторінках, який ФБР опублікувало 4 вересня, описуються інструменти, за допомогою яких, російські компанії поширюють фейкові новини, розпалюють напругу в американському суспільстві та атакують американських політиків, які підтримують Україну у війні проти Росії.
У звіті фігурують компанії Social Design Agency (SDA), Structura National Technology (Structura) і ANO Dialog, які діють під керівництвом і контролем адміністрації президента Росії, зокрема, першого заступника керівника апарату президента Сергія Кирієнка. Саме через них Кремль намагається впливати зокрема на результати голосування на американських виборах.
Буквально за тиждень з викривальними матеріалами про російський дезінформаційний вплив повідомили європейські медіа[72]. Німецькі медіа Süddeutsche Zeitung, NDR і WDR та естонське інтернет-видання Delfi отримали витік внутрішніх документів “Агенції соціального дизайну” (“АСД”) – підсанкційної в ЄС та США організації, яка, за твердженням американських правоохоронців, працює на замовлення адміністрації президента Російської Федерації.
Журналісти європейських редакцій дослідили тисячі файлів витоку і виявили, що “АСД”, яким керує російський політтехнолог Ілля Гамбашидзе, використовує дезінформацію для дискредитації України, її найвищого керівництва та громадян, а також лідерів західних країн, які її підтримують. При цьому агенція просуває інтереси Росії та тих європейських політиків, які їх обстоюють.
“АСД” підтвердила свою причетність до реалізації проекту “Doppelganger”, викритого французькими спецслужбами у листопаді 2023 року. Проект “Doppelganger” передбачав створення сайтів-двійників провідних світових видань таких, як французький Le Monde або німецький Der Spiegel, та публікацію на цих сайтах-двійниках матеріалів, що дискредитують Україну. Меta назвала “Doppelganger” наймасштабнішою російською спецоперацією, з якою їй довелось стикатися з 2017 року.
У звітному періоді росія особливо активно діяла в глобальному інформаційному просторі, намагаючись підірвати колективні зусилля партнерів з підтримки України. Наприкінці серпня–початку вересня Кремль організував і провів одну особливо потужну дезінформаційну атаку проти ЄС та його очільників.
Офіційним приводом для дезінформаційної кампанії стала зустріч міністрів закордонних справ і оборони ЄС, яка відбулася 29-30 серпня у Брюсселі. Агресивна війна росії проти України була першим пунктом зустрічі, на якій її господар, Верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки, зробив кілька важливих заяв.
Загальний тон дискусій і гострі зауваження Ж. Борреля змусили Кремль і підконтрольні медіа оперативно розпочати масоване поширення усталених наративів, спрямованих проти обʼєднаної Європи та особисто Верховного представника. Цей крок вкотре проілюстрував, як організовується висвітлення новин у росії та у який спосіб дезінформаційні наративи використовуються для нападу на ЄС і підтримки російської агресії проти України.
Офіційне обговорення допомоги Україні європейськими країнами найчастіше у відповідь викликає завуальовані погрози ескалації воєнних дій та помсти. РІА “Новості”, прокремлівське дезінформаційне видання, яке не дуже успішно маскується під легітимне інформаційне агентство, опублікувало колонку під назвою «Боррель веде Європу до війни з росією»[73]. Колонка була перекладена зокрема німецькою[74], грецькою[75] та низкою інших мов та поширена в російській екосистемі дезінформації.
Запал проросійських медіа підтримали і високопоставлені російські спікери. Зокрема голова комітету Держдуми росії з міжнародних справ Л. Слуцький заявив[76], що Боррель ризикує розпалити третю світову війну. В. Соловйов у своєму недільному шоу[77] стверджував, що Боррель оголосив війну росії, яка у відповідь може націлитися на Брюссель, Берлін, Мадрид і всі європейські столиці, де навчаються українські солдати.
За час, що минув від початку повномасштабного вторгнення, європейські політики вже достатньою мірою звикли до того, що Кремль без жодних сумнівів попереджає про можливий початок третьої світової війни, а придворні пропагандисти з насолодою публічно розмірковують про бомбардування європейських міст[78]. Кількість таких повідомлень значно збільшується, коли Кремль намагається запобігти передачі Україні нових типів озброєнь, військової техніки або фінансової допомоги від європейських країн-партнерів.
Ні в кого з російських спікерів не виникає суперечливих відчуттів від того, що держава, яка розпочала найбільший збройний конфлікт у Європі після Другої світової війни, постійно попереджає про можливий початок третьої світової війни і необхідність йому запобігти. Так, згідно з уявленнями російського керівництва, західні партнери України самі несуть відповідальність за конфлікт, і зауваження Борреля про непохитну підтримку України є доказом прагнення ЄС до ескалації.
Звинувачення ЄС – обʼєднання, яке створювалося для запобігання війни у Європі, у намаганні спровокувати війну є максимальним спотворенням правди. Водночас кремлівські пропагандисти для помʼякшення абсурдності своїх тверджень йдуть навіть на позбавлення європейських країн частини субʼєктності і суверенітету, стверджуючи, що мілітаристська риторика і активні дії з підтримки України є вимогою США. Європейські уряді є настільки залежними від волі США, що готові виконувати їхні накази навіть попри шкоду для власних громадян. Наприклад, прес-секретар російського президента С. Пєсков прямим текстом стверджує[79], що підтримка України країнами ЄС є наказом США і така недалекоглядна політика не лише шкодить платникам податків, але й матиме неминучі далекосяжні наслідки. Такі заяви мають на меті залякати громадян ЄС і переконати їх в тому, що підтримка України негативно вплине на їх фінансовий стан.
Хвороблива фантазія ідеологів російської дезінформаційної системи не має меж. Новою вершиною дезінформаційної думки Кремля стало звинувачення[80] ЄС і Борреля особисто в організації неформальних зустрічей міністрів задля перетворення ЄС на протоімперську структуру з більшою владою.
Активна лідерська позиція персонально Ж. Борреля стосовно підтримки України, а також його пряма незавуальована оцінка ролі росії в конфлікті не залишилася без відповіді з боку росії і призвели до значної кількості атак особисто проти Високого представника ЄС.
Використовуючи факт того, що термін повноважень Борреля закінчується восени, міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров стверджував[81], що Верховний представник прагне максимально підвищити градус конфлікту як частину своєї спадщини ескалації та залишитися в історії як головний русофоб Європи.
Інші коментатори стверджували, що Боррель організував неформальні зустрічі[82] для підготовки до приєднання України до ЄС, порушивши нейтралітет Австрії. Очевидно, що подібні персональні атаки свідчать про те, що позиція Борреля створює незручності для Кремля, очільники якого явно стурбовані тим, що збільшення підтримки ЄС означатиме для перспектив їхнього вторгнення.
Враховуючи, що російські пропагандисти використовують тактику “дзеркало” в якості одного з базових інструментів поширення свого дезінформаційного впливу, фактично всі свої військові злочини вони проектують на Україну, систематично звинувачуючи українське військово-політичне керівництво у застосуванні хімічної, біологічної, радіологічної та ядерної зброї. У вересні російська дезінформаційна машина знову вдалася до звинувачень України у використанні хімічної зброї, яку США та Великобританія нібито надали Україні з запасів Саддама Хусейна в Іраку[83]. При цьому про жодні докази застосування цієї чи будь-якої іншої зброї не згадується. Водночас чергова згадка про застосування цієї зброї підвищує ймовірність того, що сама росія її застосує в Україні.
Росія з 2022 року не припиняє поширювати свої голослівні заяви про прагнення до миру, водночас її дії по всій протяжності лінії бойового зіткнення свідчать про протилежне. Як даність, проголошується умова капітуляції України та відмова від низки територій, які росія частково окупувала і вважає історично своїми. Попри те, що мир і вимога капітуляції з територіальними поступками навіть близько не є синонімами, російські дезінформаційні медіа продовжують наполягати на тому, що мирні ініціативи Путіна є безальтернативним шляхом до миру[84]. Очевидно в їхній логіці щоденні бомбардування українських цивільних обʼєктів є підтвердженням налаштованості Путіна на мирне врегулювання війни.
Публічна “велич” росії ґрунтується на кількох ключових наративах, які систематично поширюються зокрема топ-спікерами. У своєму інтерв’ю[85] глава російського МЗС С. Лавров вкотре представив Росію благородним захисником від західної гегемонії. Лавров подавав відверто спотворену картину причин і перебігу війни, стверджуючи, що Захід руками ЄС веде війну в Україні проти інтересів Європи. російський дипломат повністю проігнорував факт повномасштабного вторгнення Росії в Україну, з якого власне почалася війна у нинішньому вигляді. Намагаючись виправдати цю агресію, Лавров посилався на викривлене тлумачення Статуту ООН. Лавров також намагався позиціонувати росію як захисника традиційних цінностей на противагу того, що він назвав «нетрадиційними цінностями» Заходу. Протягом усього інтерв’ю Лавров постійно прагнув зобразити росію жертвою західної агресії, водночас виправдовуючи власні агресивні дії росії та відхиляючи будь-яку критику.
Важливо, що інтервʼю Лаврова невипадково зʼявилося незадовго до початку сесії ГА ООН, адже у ньому російський міністр фактично озвучує смислову рамку публічної дискусії стосовно війни в Україні, на яку готова офіційна Москва.
Для посилення ефекту міністерство закордонних справ рф ретельно спланувало операцію з розповсюдження низки фрагментів[86] з інтерв’ю Лаврова в соціальних мережах, намагаючись вплинути на наратив перед 79-ю ГА ООН. Наповнюючи інформаційний простір цими ретельно відібраними звуковими фрагментами, росія прагнула вплинути на сприйняття учасників ГА ООН і ширшої міжнародної спільноти. За допомогою цієї тактики росія намагалася легітимізувати свої дії на світовій арені, посіяти сумнів в адекватності намірів Заходу та сховати за лаштунками дезінформації правдиву картину війни в Україні.
Тут не може бути жодних ілюзій про “випадковість” таких дій. Адже поки світові лідери збираються, щоб обговорити нагальні глобальні проблеми, Росія та прокремлівський пропагандистський апарат працюють понаднормово, щоб контролювати саму дискусію, запобігти появі будь-якої критики та представити себе трагічно неправильно зрозумілим захисником традиційних цінностей і національного суверенітету, мотиви і дії якого максимально неправильно зрозуміли. Щоб перетворитися на вовка в овечій шкурі.
Але іноді росія через бажання демонструвати силу вдається до прикрих помилок, які нівелюють значну частину її попередніх досягнень з вибудовування образу глобальної сили, що захищає країни третього світу від свавілля імперіалістичного заходу. Саме такий казус стався 11 вересня, коли російський військовий літак вразив надзвуковою протикорабельною ракетою Х-22 турецьке цивільне вантажне судно, яке знаходилося в міжнародних водах з вантажем пшениці, призначеної для Єгипту[87]. Цей зухвалий напад, який став першим у своєму роді, збігся у часі з початком засідань Генеральної асамблеї ООН у Нью-Йорку, де росія намагається просувати свій маніпулятивний миротворчий наратив серед країн Близького Сходу, Африки, Латинської Америки та Азії. В даному разі Москва, яка вже тривалий час намагається ввести в оману світ своїми заявами про те, що саме вона і ніхто інший є захисником країн, які гостро потребують імпорту продовольства[88], одним пострілом спростувала свою ж легенду.
Відслідковування публікацій у прокремлівських медіа створює відчуття зацикленості росіян на позиціях провідних кандидатів у президенти США щодо України. Одночасно росія невтомно працює над тим, щоб підірвати довіру американських виборців до самого виборчого процесу у США. Серед інструментів домінує представлення виборів хаотичними, такими що розділяють американське суспільство і штовхають його на межу громадянської війни.
Несприйняття кандидатки від Демократичної партії США є особливо помітним. Камала Гарріс у медіа потерпає від шквалу образливих наративів, починаючи від поширення безпідставних теорій змови до відверто абсурдних тверджень. Прокремлівські медіа, не підбираючи висловів, вживають на її адресу образливі характеристики – «кандидатка Сороса»[89], «маріонетка глибинної держави»[90] і навіть з огидою звинувачували в причетності до торгівлі українськими дітьми разом з Т. Волцом[91]. Тобто буквально поливали її брудом, використовуючи найогидніші образи. Деякі коментатори навіть висували фальшиві звинувачення в тому, що Гарріс юридично не має права обиратися президентом, бо має підроблене свідоцтва про народження[92].
Водночас подача кандидата від Республіканської партії Д. Трампа у проросійських медіа було значно менш критичною. Окремі медіа навіть демонстрували його заяви[93], у яких той вихваляв Путіна та критикував політику Байдена щодо України. З медіа проглядається висновок, що прокремлівські топ-спікери одержимі обіцянкою Трампа швидко припинити війну в Україні[94], хоча й публічно висловлюють скептицизм щодо реалістичності такого результату[95].
Схема втручання Кремля у вибори практично не змінилася в порівнянні з тим, що відбувалося напередодні виборів до Європейського парламенту. Спостерігалася злагоджена масштабна дезінформаційна кампанія, яка водночас слугує досягненню більш широкої стратегії Кремля: посіяти розбрат у демократичних суспільствах, дискредитувати західних лідерів, послабити західні альянси та підтримку України, а також у будь-який спосіб вплинути на результати ключових виборів на території свого супротивника, створивши підґрунтя для подальших суперечок щодо легітимності процедури обрання того чи іншого кандидата.
Прокремлівські пропагандисти вже тривалий час працюють над цементуванням у публічній площині дезінформаційного наративу про те, що в Європі домінує культ ЛГБТ, який виключає інакомислення[96]. Ця голослівна вигадка, що порушує основні права та свободи людини, використовується для ілюстрації морального і культурного занепаду, в якому нібито перебуває західна цивілізація. Іншою складовою цього кремлівського дезінформаційного наративу є зображення лібералізму, західних цінностей та фундаментальних прав людини як загрози для традиційних соціальних і духовних норм, національної ідентичності та гендерних ролей.
За рахунок масштабу поширення і багаторазового повторення цей і подібні неправдиві наративи покликані посилювати соціальну поляризацію, показуючи, що лібералізм призводить до морального розпаду, послаблює сімейні та громадські структури та сприяє соціальним девіаціям. Спекулюючи на маніпулятивному понятті “загрозливих цінностей”, такі наративи критикують ліберальні погляди на права жінок, меншин і ЛГБТ, водночас абсолютно незаслужено позиціонуючи росію як морально вищого глобального захисника «традиційних цінностей». Насправді ж росія все глибше занурюється в репресії та утиски прав людини.
РІА “Новости”, один із санкціонованих ЄС рупорів кремлівської пропаганди, поширив відверто небезпечну дезінформацію, стверджуючи, що США розпочали війну проти кожного громадянина росії[97]. В межах цього наративу стверджується, що колективний Захід хоче, щоб якомога більше росіян померло і щоб люди за кордоном засудили кожного росіянина до смерті.
Вочевидь така підбурювальна риторика розрахована не подальшу мобілізацію внутрішньої російської аудиторії проти спільного ворога, і є спробою залучити більше громадян росії для несправедливої війни проти України під фальшивим приводом захисту від уявної західної агресії. Насправді немає доказів будь-якого рішення США щодо необмеженої війни проти всіх росіян. Поширюючи таку дезінформацію, прокремлівські медіа грають у небезпечну гру, розпалюючи ще більш провоєнні настрої серед своїх громадян. Такий метод впливу на громадян росії несе ризик виходу ситуації з-під контролю, що може призвести до початку неконтрольованих і непрогнозованих процесів всередині рф.
Паралельно з цим 13 вересня Сполучені Штати Америки внесли до санкційного списку трьох юридичних (Rossiya Segodnya, TV-Novosti, АНО “Євразія”) та двох фізичних осіб (Д. Кісельов, Н. Парутенко) за їх причетність до дестабілізуючих дій росії за кордоном, зокрема під час президентських виборів у Молдові[98]. Держдеп повідомив, що відповідно до отриманої інформації російське державне медіа RT (колишня “Russia Today”) перестала бути простим медіа і стала організацією з кіберможливостями, що займається інформаційними операціями, таємним впливом і військовими закупівлями. Ці операції охоплюють країни по всьому світу, зокрема в Європі, Африці, Північній і Південній Америці.
Як правило, до проведення найважливіших дезінформаційних кампаній Кремля залучається особисто російський президент, чиї інтервʼю, заяви і коментарі на визначені теми в подальшому стають базою для коментування придворними пропагандистами і просування через підконтрольні медіа та акаунти в соціальних мережах. Саме так сталося 12 вересня, коли Путін дав інтерв'ю на вулиці біля Двірцевої площі в Санкт-Петербурзі державному телеканалу «Росія 1»[99]. Його образ був далекий від того образу світового лідера, який так наполегливо створювався підконтрольними медіа впродовж багатьох років, через те, що йому було некомфортно у незвичайній обстановці. І хоча він говорив розтягнутими складними реченнями, його основний меседж був гранично зрозумілим і полягав у тому, українці не можуть самі керувати західною зброєю далекого радіусу дії. За його словами, якби Київ наважився використати таку зброю для ударів вглиб Росії, то для цього мали б бути залучені військові з країн НАТО і такий підтекст змінює саму природу конфлікту.
Після цього російські державні та афілійовані з Кремлем медіа[100] отримали завдання інтерпретувати слова Путіна для пересічних росіян. Протягом наступних кількох днів до громадян росії і представників політичного істеблішменту у зарубіжних країнах було донесено тезу, що Захід ризикує розпочати війну з Росією. Це твердження згодом було поширене всією прокремлівською дезінформаційною екосистемою.
Враховуючи, що російські медіа дбайливо плекають імідж Путіна, як насамперед оборонця традиційних цінностей і захисника від західного імперіалізму, але не агресора, російський президент не може відкрито оголосити про початок війни проти Заходу. Навпаки, публічно виголошені Путіним тези мають спровокувати Захід на оголошення війни проти росії. Саме з таким розрахунком кремлівські експерти і журналісти обговорювали виступ Путіна[101]. Задум ідеологів кремлівської дезінформаційної машини спрацював: світові медіа досить широко і масово підхопили наживку[102].
На початку вересеня росія знову вдалася до своєї класичної тактики “дзеркала”. Цього разу вигаданим сюжетом для кремлівських пропагандистів стало будівництво Україною концтаборів у Курській області – саме той напрям діяльності, в якому росія досягла неабияких успіхів під час окупації Київщини, Харківщини, Херсонщини. Очевидно, що мотивом для такого кроку стало бажання актуалізувати популярний наратив про “українських нацистів”, які чинять звірства по відношенню до російськомовного населення. російські державні медіа[103] поширили цю історію кількома мовами через державну мережу RT-Sputnik[104]. Логіка російських пропагандистів тут гранично зрозуміла: український військовий успіх на території росії має бути затьмарений повідомленнями про військові злочини. В такий спосіб відбувається нагнітання ситуації серед російських громадян, а також використовується брак достовірної інформації про події в Курській області для створення панічних настроїв серед росіян з подальшою мобілізацією проти спільного ворога.
Для досягнення ще більш переконливого ефекту від злодіянь української армії кремлівські пропагандисти вплели у сюжет французьких військових, які буцімто повісили вісьмох російських дітей на території Курської області[105], а також спільно з українськими військовими вчиняють інші звірства по відношенню до цивільних громадян росії на захоплених територіях[106]. Це, на перший погляд, абсурдне повідомлення було розраховане на франкомовну аудиторію. Понад те, в мережі ця неправдива новина просувалася французькою і англійською мовами. Як правило, франкомовна дезінформація розрахована не лише на французьку аудиторію, але й на франкомовних громадян країн Африки. Саме з огляду на цей факт, для формування вигідного росії погляду на війну в Україні в окремих африканських країнах, поширюються подібні дезінформаційні повідомлення. Крім того, у такий спосіб формується враження, що НАТО вже бере активну участь у війні, а військові підрозділи країн-членів блоку навіть вже перебувають на території росії[107].
Попри те, що подібні звинувачення публікуються з посиланням на ненадійні джерела, не містять документальних підтверджень і повністю позбавлені будь-якої логіки, вони поширюються задля досягнення “ефекту сплячого”: коли повторювана брехня, навіть якщо її неправдивість є очевидною, з часом залишає у свідомості людей, які з нею постійно стикаються, припущення про її можливу достовірність. Тобто в аудиторії формується сумнів у тому, що неправдива інформація насправді є недостовірною.
В руслі загального нагнітання протистояння з Заходом та ескалації війни в Україні 25 вересня на засіданні Радбезу російський президент В. Путін оголосив про зміни до доктрини ядерного стримування. В оновленій редакції документа агресію проти росії з боку будь-якої неядерної держави, але за участю або за підтримки ядерної держави пропонується розглядати як їхній спільний напад на рф. Також було розширено категорію держав і військових союзів, щодо яких проводиться ядерне стримування і доповнено перелік військових загроз, для нейтралізації яких виконуються заходи ядерного стримування. Очевидно, що будь-які публічні згадки про ядерну зброю та умови її застосування росією є максимально чутливою темою для країн-членів НАТО, а тому розраховані на те, щоб стримати партнерів України від виділення чергових партій допомоги.
У вересні досягла своєї кульмінації публічна дискусія про необхідність надання Україні дозволу використовувати західне озброєння для ударів по території рф. 19 вересня Європарламент ухвалив резолюцію[108], якою закликав скасувати обмеження для України на нанесення ударів по законних військових цілях на території росії[109]. В росії ця подія викликала ефект бомби, що здетонувала. Рупори кремлівської пропаганди почали наввипередки лякати наслідками такого кроку для Європи. Прокремлівське видання «Правда»[110], що є частиною російської пропагандистської мережі «Portal Kombat»[111], негайно звинуватило Європейський Союз в оголошенні війни Росії[112], а російський державний «Перший канал» звинуватив євродепутатів у махровій русофобії[113].
Кремлівські дезінформаційні медіа кілька тижнів поспіль посилювали ледь завуальовані погрози Путіна про невідворотність асиметричної російської відповіді за скасування обмежень на використання Україною західної зброї[114]. Один з російських топ-пропагандистів Володимир Соловйов, наприклад, активно коментував вихваляння голови Держдуми Вʼячеслава Володіна тим, що російська ракета «Сармат» може долетіти до Європарламенту за 3 хвилини 20 секунд[115]. Такі заяви мають на меті демонструвати реальність оголошених В. Путіним червоних ліній і готовність розглядати будь-які навіть найбільш варварські варіанти відповіді на підтримку країни, яка стала обʼєктом неспровокованої військової агресії з боку ядерної держави.
Кремль традиційно супроводжує свої акції з брязканням ядерною зброєю одночасною публічною демонстрацією миролюбності. Цей раз не став винятком і кремлівська дезінформаційна машина нагадала світові про мирний план Путіна[116], на заваді реалізації якому стоїть мілітаризований Захід, що прагне продовжувати війну[117]. Варто відзначити, що фактично ніхто з представників кремлівської дезінформаційної екосистеми не приховує, що “мир” у їхньому розумінні є синонімом слова “капітуляція”. Попри те, що ніхто на Заході не вірить у щирість Кремля щодо налаштованості на мирне врегулювання війни, росія продовжує спекулювати на цій темі, систематично звинувачуючи Україну у зриві мирних зусиль. Тут ситуація доходить до абсурду, бо Україна після червневого саміту миру висловила готовність запросити росію до участі у наступному саміті, а Кремль натомість відкинув можливість своєї участі у такому заході[118]. Паралельно з цим росія проводила кампанію дискредитації потенційного саміту як англосаксонського обману та поширення сумнівів у легітимності української влади[119]. Таким чином можна констатувати, що Кремль поки не розглядає всерйоз можливості почати переговори про встановлення справедливого і тривалого миру, натомість більше вдається до перелічування аргументів, чому такі переговори не можливі.
У спотвореній російській реальності Україна постає терористичною державою, а з терористами, які відомо, не домовляються. Кремлівські пропагандисти навіть проявили неабияку фантазію, повʼязавши Україну з операцією ізраїльських спецслужб[120], в ході якої за допомогою вбудованих мініатюрних вибухових пристроїв вдалося підірвати сотні пейджерів членів ліванської Хезболли. Логіка полягає в тому, що якщо Ізраїль має такий потенціал, він поділиться ним із США та Великою Британією, які, у свою чергу, поділяться з Україною. Виглядає так, що для російських пропагандистів немає жодної теми, яку б не можна було пов’язати з Україною, якщо за її допомогою можна звинуватити Україну та її прихильників у всіх бідах світу.
За даними Міненерго України, з жовтня 2022 року по вересень 2024 року українські об’єкти енергетичної інфраструктури зазнали 1024 атаки з боку росії[121]. Росія завдала десятки прицільних ударів по елементам української енергосистеми. В Україні відсутні теплові і гідроелектростанції, які за цей час не були обʼєктом ракетної чи дронової атаки з боку рф. І навіть попри такі очевидні докази своєї вини у знищенні української енергосистеми російські пропагандисти не перестають дивувати рівнем свого цинізму. Кремль у вересні через підконтрольні канали комунікації поширював тезу про те, що Київ своїми діями спричинив енергетичний колапс у Харкові[122]. Очевидно, що така відверта брехня призначалася для внутрішньої російської аудиторії, яка сприймає за істину будь-які офіційні заяви свого керівництва.
Напередодні 79-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН рупори кремлівської дезінформації вийшли з нестандартною ідеєю про те, що на частині польських земель, які нібито були передані Польщі волею Сталіна, необхідно запровадити мандат ООН[123]. Попри свою позірну химерність та навіть фантастичність дана ідея є складовою ширшого наративу, в межах якого росія намагається переписати історію Другої світової війни та відбілити Сталіна принаймні в очах власних громадян. Назагал Польща, як один з ключових союзників України, часто стає мішенню прокремлівських дезінформаційних атак. В даній ситуації прослідковується також загравання з німецькими ультраправими партіями, адже на Ялтинській конференції в лютому 1945 року та Потсдамській конференції у липні-серпні 1945 р. спільним рішенням США, Великобританії та СРСР було ухвалено рішення про передачу Сілезії, частини Східної Пруссії та інших колишніх німецьких територій польській державі. Тому цим і подібними маніпулятивними повідомленнями російська дезінформаційна машина намагається вбити клин між союзниками України, що в перспективі може призвести до зменшення поставок зброї до України.
Впродовж звітного періоду росія продовжила проводити спеціальні дезінформаційні операції на глобальному рівні з використанням значних ресурсів, просуваючи як свої класичні наративи, так і реагуючи на зміни, що відбулися у позиціях основних світових акторів. Користуючись достатньою кількістю впізнаваних і впливових осіб у країнах, що забезпечують Україну найбільшою військовою та фінансовою підтримкою, росія має змогу залучати авторитетні друковані й онлайн-медіа для поширення чи легітимації вигідної їй інформації, посилаючись на «анонімні джерела».
У своїй інформаційній діяльності росія активно застосовує маніпулятивні методи для формування сприятливої громадської думки в цільових країнах. Серед них: «дзеркало», «ефект сплячого», посилання на «поінформоване джерело», одночасне просування кількох суперечливих версій, а також замовчування незручних питань тощо.
Дотримуючись своєї стратегії інформаційного впливу, рф продовжує зберігати поділ тем на внутрішні та зовнішні (залежно від цільової аудиторії), а також на стратегічні й ситуативні (залежно від частоти висвітлення і повторюваності меседжів).
Особливо помітно, що Росія систематично і наполегливо використовує підконтрольні медіа, соціальні мережі та месенджери для поширення абсурдних наративів у західних країнах-союзниках України. За допомогою впливових спікерів, зокрема відставних військових, політиків, журналістів, експертів та підприємців, вона намагається легітимізувати відверто фантастичні ідеї. Ці дії спрямовані на досягнення довгострокового ефекту, коли неправдоподібна інформація сприйматиметься без критичного аналізу її джерела.
Кремль продовжує активно і достатньо ефективно використовувати свою класичну техніку “дзеркало”, приписуючи своїм опонентам той спосіб поведінки, яким послуговується сам. Зокрема це проявляється в проектуванні власних імперських амбіцій на інших. Останнім свідченням такої тактики стало звинувачення ЄС в тому, що він почав анексію України та Молдови. Це є вкрай спотвореною інтерпретацією початку переговорів про членство в ЄС двох згаданих країн. І попри суттєві відмінності, які полягають в тому, що членство в ЄС є добровільним, а кандидати повинні подати заявку на нього і виконати низку умов, Кремль за будь-яку ціну намагається просувати свій наратив, маючи на меті в суспільній думці поставити знак рівності між цим процесом і своїми власними незаконними територіальними надбаннями в Україні та інших регіонах, зроблених за допомогою військової сили.
Як показала історія з ракетною атакою на Охматдит, ідеологи системи проросійського інформаційного впливу для просування вигідних для себе наративів вміло наповнюють інформаційний простір великою кількістю неправдивих деталей про події, щоб заплутати реципієнтів інформації, перевантажити їх надміром сумнівних фактів, кожен з яких вимагає окремого спростування з тим, щоб приховати власні військові злочини.
Назагал масштаб дезінформаційного втручання, охоплення та кількість застосованих інструментів свідчать про максимально високий пріоритет цієї сфери для росії. Все вказує на те, що Кремль позитивно оцінює ефективність своєї глобальної медіа присутності і готовий надалі її підтримувати на аналогічному рівні. Той факт, що росія використовує фактично незмінний набір маніпулятивних тактик й інструментів, свідчить, що російське керівництво задоволене ефективністю свого дезінформаційного впливу на ключові цільові групи.
У відповідь на сталу підтримку України союзниками і дискусії про можливі додаткові рішення щодо посилення її обороноздатності росія вдалася до радикалізації своєї публічної риторики. На відміну від попередніх періодів, коли до різко агресивних заяв вдавалися здебільшого маргіналізовані представники владної вертикалі, цього разу В. Путін особисто демонстрував свою готовність вдатися до ескалації конфлікту з використанням зброї масового знищення. Для надання риториці більшої реалістичності було навіть змінено російську доктрину ядерного стримування.
То ж на основі аналізу зібраної інформації можна стверджувати, що росія перейшла до риторики часів холодної війни. Ядерний шантаж і погрози застосування ядерної зброї перетворилися на елементи повсякденної риторики для широкого кола високопосадовців російської федерації. З іншого боку, використання погроз завдати ядерного удару є останнім аргументом у сучасній дипломатії, то ж вдаючись до такого кроку, росія позбавляє себе можливості публічно підвищувати ставки у майбутньому.
Росія, як і раніше, встигає реагувати на всі значні політичні події в країнах-партнерах України, активно використовуючи підконтрольні медіа та соціальні мережі для поширення власних інтерпретацій ключових суспільно-політичних процесів.
Очевидно, що масштаб фінансування росією своїх дезінформаційних атак у різних куточках світу не зменшується. Географія поширення, кількість задіяних спікерів та медійних ресурсів свідчить, що росія ще далека від виснаження і наразі може собі дозволити проводити дезінформаційні кампанії будь-якого рівня складності проти будь-якої країни. Навіть попри те, що спецслужби, громадські організації, незалежні експерти та журналісти регулярно викривають мережі російського інформаційного впливу у своїх країнах.
[2]https://www.ukrinform.ua/rubric-polytics/3884834-ukraina-sprostuvala-rosijskij-fejk-pro-pidgotovku-pidrivu-damb-na-dnipri.html?utm_source=substack&utm_medium=email
[3]https://factcheckukrinform.substack.com/p/russian-propaganda-spreading-fake-7c0?utm_source=post-email-title&publication_id=2592076&post_id=146231894&utm_campaign=email-post-title&isFreemail=true&r=1qvmkb&triedRedirect=true&utm_medium=email
[4]https://www.ukrinform.ua/rubric-factcheck/3881173-na-zahidnu-auditoriu-posiruetsa-fejk-pro-te-so-olena-zelenska-kupila-ekskluzivne-avto-za-45-mln-evro.html?utm_source=substack&utm_medium=email; https://pravda-es.com/ukraine/2024/07/01/210793.html
[11] https://www.understandingwar.org/backgrounder/russian-offensive-campaign-assessment-july-9-2024
[12]https://www.justice.gov/opa/pr/justice-department-leads-efforts-among-federal-international-and-private-sector-partners; https://www.justice.gov/d9/2024-07/affadavit_for_968_x_accounts.pdf; https://www.justice.gov/d9/2024-07/affidavit_for_two_domains.pdf
[13]https://eadaily.com/ru/news/2024/06/25/komandiry-pokryvayut-baronov-mobilizovannye-v-vsu-zeki-rasshiryayut-narkorynok?utm_source=substack&utm_medium=email
[14] https://www.ukrinform.ua/rubric-factcheck/3885922-rosia-posirue-fejk-pro-virobnictvo-ukrainou-himicnoi-zbroi.html
[16] https://sputnikglobe.com/20240705/is-kiev-attempting-to-expand-ukrainian-conflict-into-belarus-1119255023.html
[17]https://latamnews.lat/20240705/buscan-ampliar-la-geografia-del-conflicto-el-trasfondo-de-las-provocaciones-de-kiev-a-bielorrusia-1155945710.html
[18]https://am.sputniknews.ru/20240705/kiev-mozhet-gotovit-zabrosku-diversionnykh-grupp-v-belarus--genshtab-vs--78002493.html
[19] https://sputnikglobe.com/20240712/scott-ritter-ukraine-an-open-target-for-russia-to-take-apart--1119347985.html
[20]https://www.ukrinform.net/rubric-factcheck/3884711-russian-propaganda-creates-fake-about-subversive-activities-of-antiwar-ukrainian-movement-in-romania.html
[21] https://iz.ru/1731316/leonid-samuna/znakomye-vitce-est-li-u-kharris-shansy-popast-v-belyi-domIzvestia
[22] https://esrt.press/actualidad/515590-francia-planeaba-enviar-2000-militares-ucrania; https://es.news-front.su/2024/07/11/el-svr-desclasifica-un-documento-sobre-el-plan-de-francia-de-enviar-soldados-a-ucrania/; https://www.rt.com/russia/600863-russian-intel-france-troops/
[26] https://iz.ru/1733015/semen-boikov/ugovory-o-mire-v-kremle-zaiavili-o-neponiatnykh-signalakh-s-ukrainy
[27]https://iz.ru/1732977/valentin-loginov-anastasiia-kostina/blochnaia-natura-politika-nato-usilivaet-konfliktnyi-potentcial-v-azii
[31]https://www.mk.ru/politics/2024/07/24/polkovnik-matviychuk-raskritikoval-gotovyashheesya-kontrnastuplenie-ukrainy.html?ysclid=lz14ndtihf266924373MoskovskyKomsomolets
[34]https://demokrata.net/magyarorszag/Az-Informacios-Hivatal-megakadalyozta-az-Orban-Viktor-elleni-merenyletet/?utm_source=substack&utm_medium=email
[36] https://sputnik.by/20240801/novotny-olimpiada--instrument-propagandy-mirovykh-finansistov-1088467767.html
[38]https://sputnik.by/20240801/gryguch-organizatory-olimpiady-v-parizhe-pereshli-k-neoliberalnomu-terroru-1088446492.html
[44]https://sputnikglobe.com/20240804/us-needs-europe-dependent---russia-on-oil-row-with-ukraine-1119633055.html; https://noticiaslatam.lat/20240804/eeuu-busca-la-dependencia-de-la-ue-de-sus-recursos-energeticos-1156615950.html
[45]https://www.hibiny.ru/murmanskaya-oblast/news/item-bogateyshie-ukrainskie-oligarhi-podderjali-trampa-posle-pokusheniya-pojertvovali-8-mln-dollarov-pered-vyborami-355833/?utm_source=substack&utm_medium=email
[51]https://www.express.co.uk/news/world/1880880/putin-konstantin-malofeev-nuclear-strike-ukraine-moscow-shooting
[52]https://www.iiss.org/research-paper/2024/01/russian-military-thought-and-doctrine-related-to-nonstrategic-nuclear-weapons/
[53]https://sputnikglobe.com/20240822/putin-ukraine-tried-to-strike-kursk-nuclear-power-plant-at-night-1119872073.html; https://russian.rt.com/ussr/news/1358099-vsu-popytki-udara-po-aes; https://www.rbc.ru/politics/22/08/2024/66c728b89a794746d30a3d3f
[54] https://www.lantidiplomatico.it/dettnews-gli_usa_hanno_scelto_il_sostituto_di_zelenskij/45289_56290/
[58]https://sputnikglobe.com/20240814/ex-pentagon-analyst-ukraine-couldnt-launch-kursk-terror-attack-without-us-support-1119771399.html
[61]https://www.politnavigator.net/na-kurshhine-ukrainskie-nacisty-ubivayut-detejj-i-starikov-nasiluyut-zhenshhin-volontjory-spasli-500-chelovek.html
[62]https://www.radiosvoboda.org/a/operatsiya-zsu-kurska-oblast-tsyvil%CA%B9ne-naselennya-dopomoha/33081151.html
[64]https://www.lantidiplomatico.it/dettnews-kiev_intende_colpire_le_centrali_nucleari_di_zaporozhe_e_kursk_per_incolpare_la_federazione_russa/45289_56313/#google_vignette
[66]https://detector.media/infospace/article/230890/2024-08-14-analityky-zbroynykh-syl-lytvy-fiksuyut-posylennya-propagandy-z-boku-rosii-ta-bilorusi/
[67] https://euvsdisinfo.eu/how-russian-special-information-operations-try-to-undermine-mobilisation-in-ukraine/
[68]https://texty.org.ua/articles/112993/im-ashamed-to-be-from-the-west-who-was-the-british-soldier-whom-his-colleagues-called-a-ukrainian/
[69]http://ipress.ua/news/sbu_zatrymala_ekstelezhurnalista_i_troh_yogo_spilnykiv_yaki_zaklykaly_do_zbroynogo_oporu_mobilizatsii_360147.html
[76] https://lenta.ru/news/2024/08/30/v-gosdume-otreagirovali-na-prizyv-borrelya-bit-po-rossii/?from=mainLenta.ru
[82]https://www.listennotes.com/podcasts/%D0%B5%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%B0/%D0%B0%D0%BD%D1%88%D0%BB%D1%8E%D1%81-%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D0%B8%D0%BD%D1%8B-%D0%B2-%D0%BD%D0%B0%D1%82%D0%BE-%D1%83%D0%B6%D0%B5-BdnmAGCfP4o/
[83] https://www.alkalimaonline.com/news.aspx?id=782164; https://algeria.shafaqna.com/AR/AL/2080496; https://www.newsfall.news/Home/ViewNews/9552592; https://arabic.rt.com/press/1594945-%D9%85%D8%B3%D8%A7%D8%B9%D8%AF%D8%A9-%D9%82%D8%B0%D8%B1%D8%A9-%D8%A7%D9%84%D9%88%D9%84%D8%A7%D9%8A%D8%A7%D8%AA-%D8%A7%D9%84%D9%85%D8%AA%D8%AD%D8%AF%D8%A9-%D8%AA%D8%B2%D9%88%D8%AF-%D8%A7%D9%84%D8%AC%D9%8A%D8%B4-%D8%A7%D9%84%D8%A3%D9%88%D9%83%D8%B1%D8%A7%D9%86%D9%8A-%D8%A8%D8%A3%D8%B3%D9%84%D8%AD%D8%A9-%D9%83%D9%8A%D9%85%D9%8A%D8%A7%D8%A6%D9%8A%D8%A9/?utm_campaign=nabdapp.com&utm_medium=referral&utm_source=nabdapp.com&ocid=Nabd_App; https://arabic.rt.com/press/1594945-%D9%85%D8%B3%D8%A7%D8%B9%D8%AF%D8%A9-%D9%82%D8%B0%D8%B1%D8%A9-%D8%A7%D9%84%D9%88%D9%84%D8%A7%D9%8A%D8%A7%D8%AA-%D8%A7%D9%84%D9%85%D8%AA%D8%AD%D8%AF%D8%A9-%D8%AA%D8%B2%D9%88%D8%AF-%D8%A7%D9%84%D8%AC%D9%8A%D8%B4-%D8%A7%D9%84%D8%A3%D9%88%D9%83%D8%B1%D8%A7%D9%86%D9%8A-%D8%A8%D8%A3%D8%B3%D9%84%D8%AD%D8%A9-%D9%83%D9%8A%D9%85%D9%8A%D8%A7%D8%A6%D9%8A%D8%A9/?utm_campaign=nabdapp.com&utm_medium=referral&utm_source=nabdapp.com&ocid=Nabd_App
[84]https://noticiaslatam.lat/20240829/la-iniciativa-de-paz-de-putin-seguira-siendo-receta-universal-para-resolver-el-conflicto-ucraniano-1157142104.html
[86] https://x.com/mfa_russia/status/1832127515680461304; https://x.com/mfa_russia/status/1833218821756489897; https://x.com/mfa_russia/status/1833238639457030371
[87] https://www.navalnews.com/naval-news/2024/09/civilian-grain-ship-hit-by-russian-kh-22-missile-in-black-sea/
[88]https://sputnikglobe.com/20230127/lavrov-confirms-russias-commitment-to-food-export-obligations-to-african-countries-1106755572.html
[90]https:/noticiaslatam.lat/20240728/kamala-harris-figura-decorativa-sirvienta-de-hillary-clinton-y-candidata-tras-golpe-palaciego-1156449305.html
[91]https:/nouveau-monde.ca/le-cercle-rapproche-de-kamala-harris-est-responsable-de-la-legalisation-de-la-pedophilie-aux-etats-unis/
[92]https://www.reuters.com/world/europe/russia-says-it-wont-accept-ultimatum-type-invitations-second-ukraine-peace-2024-07-18/
[95]https://www.reuters.com/world/europe/russia-says-it-wont-accept-ultimatum-type-invitations-second-ukraine-peace-2024-07-18/
[96] https://bgr.news-front.su/2024/09/09/v-evropa-czari-homoseksualen-kult-zabraneno-e-da-si-protiv/
[102]https://www.reuters.com/world/europe/putin-says-west-will-be-fighting-directly-with-russia-if-it-lets-kyiv-use-long-2024-09-12/
[109]https://www.europarl.europa.eu/news/en/press-room/20240913IPR23906/meps-ukraine-must-be-able-to-strike-legitimate-military-targets-in-russia
[110]https://edmo.eu/publications/russian-disinformation-network-pravda-grew-bigger-in-the-eu-even-after-its-uncovering/
[111]https://www.diplomatie.gouv.fr/en/french-foreign-policy/security-disarmament-and-non-proliferation/news/2024/article/foreign-digital-interference-result-of-investigations-into-the-russian
[116]https://noticiaslatam.lat/20240829/la-iniciativa-de-paz-de-putin-seguira-siendo-receta-universal-para-resolver-el-conflicto-ucraniano-1157142104.html
[117] https://www.lantidiplomatico.it/dettnews-zakharova_loccidente_collettivo__un_mostro_insaziabile/82_56511/
[119] https://news.am/rus/news/843732.html#google_vignette; https://eadaily.com/ru/news/2024/09/21/nikakogo-vtorogo-sammita-mira-my-s-terroristami-razgovarivat-ne-budem-zaharova;
[121]https://mev.gov.ua/novyna/za-dva-roky-rosiya-atakuvala-ukrayinsku-enerhetyku-ponad-1000-raziv-herman-halushchenko
