Європейська правда
Автори:
Петро Бурковський, виконавчий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва,
Сергій Сидоренко, редактор "Європейської правди"
Російська агресія стала поворотним пунктом для самоусвідомлення українців як європейців, чи навіть представників західної цивілізації, що прагнуть повноцінного членства України у ЄС та НАТО.
А найголовнішою зміною стало те, що після 24 лютого це можна говорити про всю територію України: в усіх всі без винятку макрорегіонах є прагнення і віра в те, що Україна досягне членства в обох організаціях.
Причому чимало українців вірять не в еволюційний та складний шлях повернення України до Європи, а у революційні зміни – аж до вступу в Альянс ще до завершення війни. Але найбільша група українських громадян вимагає від влади не просто руху до членства, а й реформ, бо вважає, що без них Україну не візьмуть ні у НАТО, ні у ЄС. І якраз у цьому питанні громадська думка принесла несподіванку: з’ясувалося, що найбільш євроскептичні регіони найбільше пов’язують євроінтеграцію і реформи.
Такими є результати дослідження, яке провели у грудні фонд "Демініціативи" та соціологічна служба Центру Разумкова у співпраці з "Європейською правдою".
Ці дані дають підстави для оптимізму, бо допоможуть переконати україноскептиків у ЄС.
Але у них є також окремі тривожні сигнали, на які Україні варто звернути увагу.
Євросоюз: підтримка висока, але є нюанс
Ще до повномасштабного вторгнення більшість громадян виступали за інтеграцію в ЄС (опитування ДІФ і Центру Разумкова рік тому, яке не публікувалося, давало 56%; деякі інші соціологічні служби з відмінними формулюваннями запитань демонстрували навіть вищу підтримку). Проте дослідження показували, що "європейська інтеграція" для багатьох асоціювалася насамперед з особистими економічними вигодами та вищим рівнем життя, а не з ціннісним, цивілізаційним вибором.
Дослідження фіксували, що навіть ті українці, які їздили до ЄС на заробітки, могли не поділяти думку про необхідність вступу України до ЄС.
Що ж змінилося після 24 лютого?
По-перше, зникла орієнтація на "особливий шлях України".
У грудні 2021 року серед дорослих українців було 27% прихильників політики неприєднання ані до Європи, ані до Росії, а ще 8% відкрито декларували вибір на користь Євразійського економічного союзу.
Велика війна це змінила, переконавши більшість тих, хто не прагнув руху до ЄС. Вперше, ми побачили цю зміну ще у травні-2022, в опитуванні у центральних та західних регіонах України. А тепер, за даними всеукраїнського опитування, можна стверджувати впевнено: цивілізаційний вибір на користь ЄС став очевидним.
Майже 79,4% українців, що підтримують вступ до ЄС, проти цього – рівно вдесятеро менше (7,9%).
Результати опитування ФДІ та Центру Разумкова за підтримки програми MATRA з 13 по 21 грудня 2022 року. ЄвроПравда брала участь у підготовці опитування
Тож якщо порівнювати з минулим роком, то підтримка вступу – серйозно зросла. Але якщо дослідити динаміку цієї підтримки вже під час повномасштабного вторгнення, то картина перестає бути аж надто райдужною.
Так, травневе опитування давало підтримку у 89% респондентів на Заході та у Центрі. А зараз у цих макрорегіонах маємо 85% та 82% відповідно – тобто є падіння.
Інші соціологічні опитування, проведені після 24 лютого, також демонструють зниження підтримки вступу до ЄС. Це тривожний дзвіночок для влади та проєвропейських сил, особливо у разі, якщо в 2023 році тенденція збережеться.
Але є і безумовно добра новина: те, що тепер прибічників вступу України до ЄС – абсолютна більшість в усіх макрорегіонах України. Найменшу підтримку євроінтеграція має на Сході, але і там понад 67% опитаних проголосували "за", і лише 14% – "проти".
Учорашні євроскептики вимагають реформ
Як вже йшлося вище, суспільна підтримка вступу до ЄС фіксується соціологами вже давно, хоча частка прибічників була меншою – особливо на українському Сході та Півдні, це два макрорегіони, порівняно із Заходом, видавалися "євроскептиками".
На цю відмінність та на брак одностайності суспільства часом вказували "україноскептики", коли шукали аргументи за те, щоби говорити "ні" на українські прагнення щодо вступу до ЄС; тепер цей аргумент не діє.
Ще одна теза, яка здавна звучить від західних політиків та експертів як докір на адресу України – це те, що чимало українців прагнуть вступу в ЄС, але, мовляв, не прагнуть реформ і не вимагають їх від влади.
Дослідження 2022 року засвідчило, що і це змінюється на краще.
Тепер, по-перше, українці вимагають реформ, а по-друге, українці дедалі більше розуміють, що без реформ вступ до ЄС неможливий.
І ця зміна стане аргументом для українських дипломатів та політиків у діалозі з партнерами.
Так, понад 60% опитаних заявили, що влада повинна "робити все, що вимагають європейські інституції, для прискорення вступу України до Європейського Союзу". При цьому в усіх без винятку регіонах вимога щодо проведення реформ, визначених ЄС, має підтримку понад 50%.
Заміри за цим запитанням ще не проводилися (бо процес вступу розпочався лише у 2022 році), тож важливо буде прослідкувати, як змінюватиметься цей показник із часом.
Та наразі цей показник є важливим дороговказом для політиків, які мають зрозуміти, що українці не толеруватимуть владу, яка ставить приватні політичні чи корпоративні економічні інтереси вище за європейські прагнення народу, зриваючи таким чином процес євроінтеграції.
Щоби додатково заміряти ставлення українців до реформ, ми поставили додаткове, провокативне запитання: про те, чи чекають українці, що ЄС, зважаючи на війну, погодиться на спрощену процедуру вступу та закриє очі на виконання частини реформ. І навіть тут найпопулярнішою стала відповідь, що передбачає вимогу реформ: 37% українців вважають, що ЄС "запропонує Україні повноцінне членство, але тільки після втілення усіх реформ і умов без поступок". А скептики лишилися в меншості: 16% вважають, що і з реформами Україна отримає "не повноцінне членство, а інший варіант", а 12% чекають, що Україна лишатиметься у статусі "вічного кандидата" (як Туреччина).
Ще 12% опитаних не визначилися, проте аналіз даних показує, що їм переважно взагалі байдуже, бо це переважно люди похилого віку, які не сподіваються за свого життя побачити важливі досягнення у європейській інтеграції.
А тепер, напевно, найбільша несподіванка опитування.
На Півдні України, тобто в одному з найбільш євроскептичних макрорегіонів, зв’язок між реформами та членством є найсильнішим: тут 45,4% заявили, що Україна, провівши реформи, стане повноцінним членом ЄС.
Безальтернативне НАТО
Досвід війни з Росією показав, що для перемоги необхідне сучасне західне озброєння. Для стримування Росії в майбутньому, очевидно, важливою є співпраця у сфері оборонної промисловості. А найкращу гарантію безпеки дає членство НАТО – у цій оцінці сходяться усі фахівці та ключові політики, включно з президентом Зеленським та керівництвом ОПУ, які публічно про це заявляли.
Але це – думка фахівців. А що ж вважають пересічні українці?
Ми поставили запитання про те, який варіант гарантування національної безпеки буде найкращим після перемоги України у війні. А щоби не обмежувати у виборі – запропонували не лише членство у НАТО, а й кілька інших можливих відповідей (навіть ті, які не виключають одночасного вступу до Альянсу, як-то "розвиток власних Збройних сил та оборонної промисловості").
Вступ до НАТО як основний елемент повоєнної безпеки України став абсолютним лідером відповідей, отримавши 49% підтримки. Причому НАТО лідирує в усіх без винятку макрорегіонах. А популярна колись ідея "позаблоковості", схоже, тепер похована. Її підтримали лише 8,5% опитаних (на Півдні – 13%, і навіть на Сході – майже 17%)
І насамкінець, варто зауважити, що віра у реальність вступу до НАТО – ще вища!
Майже 19% вважають, що навіть війна не повинна стати на перешкоді, і Україна може стати членом Альянсу ще до перемоги. Ще по 25% опитаних вірять, що вступ у НАТО відбудеться відразу після завершення війни та відразу після проведення необхідних реформ (тобто сумарно – 69%).
Табір скептиків щодо членства України в НАТО – лише 16%, тобто значно менший навіть за кількість тих, хто серйозно сумнівається у вступі України в ЄС.
І цей оптимізм є, напевно, однією з визначних особливостей суспільної думки українців у 2022 році.
Наостанок цікава деталь: серед опитаних, які з оптимізмом думають про майбутнє України, 89% підтримують вступ в ЄС. І навпаки, серед прихильників вступу в ЄС, удвічі частіше спостерігається оптимізм щодо майбутнього України, утричі частіше - упевненість, удвічі рідше - страх, у вісім разів рідше - песимізм, утричі рідше безвихідь.
Тобто є зв'язок між позитивним уявленням про майбутнє України та підтримкою вступу в ЄС.
____________________________
Ця стаття підготовлена в рамках проєкту “Russia-Ukraine Conflict: from Full-Scale War to Conflict Resolution and Post-War Reconstruction”, який втілюється спільно з Центром Разумкова за фінансової підтримки програми Посольства Нідерландів МАТРА. Висловлені в ній думки належать винятково автору(ам) і не повинні розглядатися як такі, що відображають офіційну позицію Посольства.
