Михайло Шабанов,
політолог,
доцент кафедри політології
ОНУ імені І. І. Мечникова
Загальні зміни та втрати
Економіка і бізнес, зокрема, болісно реагують на поточні виклики війни. Вона поставила на паузу процеси, що налагоджувалися роками, а то й десятиліттями. Руйнуються необхідні логістичні зв’язки у системі. Немає чіткого розуміння майбутнього. Звичайно, це позначається на загальному «інвестиційному кліматі» в Україні. Однак, що стосується Одещини та міста Одеси, то в цей регіон має свою специфіку. Як відомо, Одеса має особливий, стратегічний статус для держави. Це портове місто, що в роки повномасштабного вторгнення відіграє провідну роль у експорті українського збіжжя за кордон. Окрім того, дедалі потужнішим напрямом розвитку регіону стає туризм, зокрема внутрішній. Велика частина одеських підприємців наразі орієнтована саме на потреби туристичної галузі та всього, що з нею пов’язано. Наприклад, йдеться про роботу нічних клубів, ресторацій, кав’ярень, крамниць. Такий бізнес переважно залежить від кількості туристів, що відвідують Одесу влітку та в оксамитовий сезон.
Дехто з одеських підприємців з початком повномасштабного вторгнення був змушений припинити свою діяльність або істотно скоротити персонал чи заробітну плату працівників. Воєнний стан вимагає мобілізації ресурсів та зусиль на реалізацію заходів щодо посилення обороноздатності та безпеки. Серед інших викликів, які доводиться долати місцевому бізнесу, – міграційні процеси та різке падіння купівельної спроможності населення. Це відповідно позначається на доходах підприємців, задіяних у туристичному бізнесі, та їхній здатності утримувати свої стійкі позиції.
Цільові стратегії та програми: експертний погляд
Вироблення стратегій і програм виживання та розвитку бізнесу на різних рівнях потребує об’єктивного врахування наявних умов. Наразі їх можна характеризувати як вкрай складні. Так, ринок праці в Одесі зазнав істотних змін, в тому числі через виїзд значної частки працездатного населення за кордон. Йдеться передусім про сусідні Молдову та Румунію. Слід наголосити, що попит на кваліфіковану робочу силу залишається стабільно високим. Пропорційно зростає значення позиціонування місцевого бізнесу. В наш час це відбувається більш активно через формат конференцій із залученням представників влади та громадськості.
Юрій Грінченко, професор кафедри маркетингу
та бізнес-адміністрування ОНУ ім. І.І. Мечникова
Щоб сформувати цілісну стратегію необхідно чітко розуміти ситуацію, що склалася. Свою позицію щодо стану економіки та бізнесу висловив Юрій Грінченко, професор кафедри маркетингу та бізнес-адміністрування ОНУ ім. І.І. Мечникова:
Поступове залучення приватного бізнесу до військових програм, активізація програм розбудови як за рахунок бюджетних коштів, так і міжнародного фінансування, не лише підтримує бізнес, а й стимулює впровадження інноваційних технологій.
Експерт так оцінює загальні обриси економічного стану на національному та місцевому рівні:
«Третій рік Україна живе в умовах повномасштабної збройної агресії з боку Російської Федерації. Війна принесла з собою найтяжчі випробування для українського народу, для держави, для кожного українця. Війна вплинула на всі аспекти суспільного життя: соціальні, культурні, політичні, економічні тощо. Здатність економіки не просто виживати, а й розвиватися в умовах війни, є одним з вирішальних факторів нашої перемоги. Український бізнес не став осторонь викликів війни та активно долучивсь до підтримки Збройних сил України, але не втратив своєї головної функції – забезпечення економічної активності. Війна, звичайно, є визначальним фактором, що впливає на будь-яку бізнесову діяльність в Україні, але здатність бізнесу до адаптації та розвитку напряму залежить від його вміння оцінити власні перспективи та загрози. В ситуації, що визначає стан національної економіки, можна окреслити позитивні та негативні тенденції для українського бізнесу».
Юрій Грінченко зауважує, що серед позитивних факторів слід відзначити фінансову стабільність: це стосується як функціонування фінансової системи загалом, так і помірної інфляції, відсутності різких коливань валютного курсу тощо. 2024 року спостерігалася тенденція на зниження ставки рефінансування НБУ, що сприяло суттєвому зниженню ставок за кредитами як для бізнесу, так і для споживачів. До довоєнних значень ще далеко, але позитивні зрушення помітні. Відкритість зовнішніх ринків, насамперед країн ЄС, які зняли велику кількість торговельних обмежень для широкого спектру товарів з України, надало значній кількості компаній експортні можливості. Незважаючи на війну, економічна інтеграція України до ЄС набирає обертів.
Водночас експерт зазначає, що дедалі більше бізнес відчуває тиск негативних факторів, серед яких можна чотири найважливіші:
«Окрім воєнних ризиків, це, – насамперед, нестабільна ситуація з енергопостачанням та очікування істотного підвищення вартості енергоносіїв.
Другим фактором є відчутне скорочення робочої сили, пов’язане як з виїздом значної кількості українців за рубіж, так і з мобілізацією. Це також викликає підвищення заробітної плати, що в короткостроковій перспективі напряму позначається на витратах підприємств, але в довгостроковій перспективі надає значний поштовх до модернізації економіки.
Третій фактор – це ускладнення та здорожчання внутрішньої і зовнішньої логістики. Незважаючи на припинення блокування кордону на Заході та відновлення морських перевезень, логістичні ризики залишаються надзвичайно високими.
І четвертий фактор, що містить певні загрози для бізнесу, – збільшення податків. Це вдарить не так по бізнесу, як по споживачам, що неминуче призведе до скорочення споживчого попиту. А саме стабільний внутрішній попит був головним чинником і стабілізації бізнесової ситуації».
Юрій Грінченко переконаний, що український бізнес – і малий, і великий – довів свою гнучкість та витривалість в умовах війни. Однак його подальше зростання безпосередньо залежить від обсягу інвестування.
«Поки триває війна, ризики інвестицій у довгострокові проєкти залишаються весокими, обмежуючи притік ресурсів навіть за загалом оптимістичних сценаріїв післявоєнного відновлення», – зазначає він.
Експертна позиція збігається із загальним бачення ситуації в місті та регіоні з боку держави та місцевої влади. Надання підтримки бізнесу у складні часи – головне програмне завдання.
Напрямки підтримки та комунікації бізнесу
Пошук підходів для розв’язання поточних і стратегічних проблем підтримки та розвитку бізнесу в Одесі й на Одещині має два напрями. Перший – це більш традиційний, із залученням цільових програм від держави. Такий напрям передбачає активну участь місцевого самоврядування. І йдеться не лише про урядову програму «Доступні кредити 5-7-9». Так, Програма підтримки малого та середнього підприємства є реальною можливістю для отримання допомоги в масштабах Одеського регіону. Можна констатувати її ефективність.
Зокрема, як повідомили Українські національні новини, «у 2023 році ТОВ «ТОТ ГРУП» взяло участь в обласній Програмі підтримки малого та середнього підприємства й отримало від обласного бюджету компенсацію відсоткової ставки за кредит на придбання обладнання.» Йдеться про одеську компанію з виробництва хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів. Загалом було отримано грант у розмірі 6 730 000 грн. Традиційний напрям підтримки бізнесу від держави та місцевого самоврядування працює. Однак такий процес можна і необхідно пожвавити шляхом широкої спільної дискусії, виведенням у площину публічного діалогу та консультаційної допомоги. Окрім того, багато талановитої молоді з їх інноваційними бізнес-ідеями просто можуть залишитись без належної уваги через відсутність каналів комунікації з державою та потенційними інвесторами. Тому актуальною є потреба у наявності та продуктивній роботі в місті Одеса спеціалізованих хабів, як площин для розширеної комунікації представників бізнесу, влади та громадських організацій.
Необхідно виокремити майданчики та проєкти, що діють на тривалій основі. Саме до саме таких належать проєкт «Тижні добрих справ» (діє майже 14 років). Ця ініціативи об’єднала навколо себе представників влади, громадськості та бізнесу. У квітні 2024 року відбулося традиційне відкриття «Тижнів Добрих Справ – 2024».
«Тижні добрих справ» стартували в Одесі. Фото: Офіційний сайт міста Одеси
Окремо можна згадати Південноукраїнський офіс Європейської Бізнес асоціації (заснований 2004 року). Діяльність офісу спрямована на допомогу компаніям у налагодженні вигідного партнерства з урядовими структурами. Масштаб роботи організації охоплює Одеську, Миколаївську та Херсонську області.
Одеса як центр впровадження бізнес-інновацій не тільки Півдня, а й усієї України
Підтримка місцевого бізнесу державою та реалізація цільових програм безумовно, важливий напрямок. Однак... На третьому році війни з росією відчутно допомогти державним інституціям та місцевому самоврядуванню, як, власне, і бізнесу, можуть іноземні комерційні структури. Не секрет, що в період повномасштабної війни іноземні компанії посилюють присутність у регіоні, що сприяє розвитку і місцевого бізнесу. За кількістю компаній, створених іноземцями від початку повномасштабного вторгнення, Одещина увійшла в трійку регіонів-лідерів, повідомляє Суспільне.Одеса. У цей період у області засновано більш як 273 такі компанії. Найпомітнішим є інтерес турецького бізнесу.
Іноземні компанії традиційно зацікавлені в Одесі з огляду на її потенціал. Але чи варто очікувати істотної міжнародної підтримки, інвестування та реалізації відповідного інтересу без нових бізнес-ідей та залучення допомоги міжнародних фондів?
Однозначної відповіді на це запитання немає. Вона залежить від того, яким шляхом розвиватися далі. Або наслідувати більш класичний підхід до Одеси та регіону, де масштаби й розташування портів відкривають широкі економічні можливості, що, безумовно, має стратегічне значення. Або додати новий напрям – розвитку Одеси як центру впровадження бізнес-інновацій не тільки Півдня, а й усієї України. Така скомбінована позиція видається більш успішною. До того ж без належної уваги до інвестування та продукування актуальних бізнес-ініціатив створити необхідні умови для економічного розвитку в Одесі практично неможливо. Тим більше – охопити всіх охочих, хто має інтерес змінювати місто та регіон на краще. Передусім це стосується молодих талановитих авторів проєктів та підприємців-початківців. Наразі створення організацій, що залучають до цього процесу зацікавлені сторони, помітно зростає. Молоді та амбітні одеські підприємці прагнуть до співпраці, впровадження своїх ідей, зокрема й під реалізацію їх завдяки грантовій допомозі.
Серед таких організацій можна навести приклад U-nation. Вона опікується залученням міжнародних компаній та інвестиційних фондів до економічного відновлення України. Засновником та керівником організації є одеський громадський діяч Ян Шапіро.
Ян Шапіро, засновник U-Nation. Фото: Фейсбук сторінка
Як керівник та координатор він наголошує на важливості іноземного інвестування у міський бізнес та відкриття стартапів. Тому більш як 2 роки присвятив цій діяльності. Щорічно U–nation проводить конференції та цілу низку заходів для комунікації із громадськістю та бізнес-структурами. Конференції проводять як в Україні, так і поза її межами. Величезна увага приділяється співпраці із зарубіжними інвесторами, перш за все, європейськими. 29 серпня поточного 2024 року було проведено масштабну конференцію U-Nation Startup and Innovation conference (більш як 240 учасників) із залученням експертів, провідних вітчизняних та іноземних спікерів із бізнесу, вчених та представників широких кіл громадськості.
З огляду на виклики для сучасної Одеси, важливість заходу очевидна. Учасники конференції ділилися власними візіями. Загалом було представлено 17 стартапів. Вони репрезентували бізнес-ідеї у досить різних сферах. Серед них – енергетика, охорона здоров'я, подорожі, урбаністика та інші.
Конференція U-nation. 29.08.2024. Фото Фейсбук
Безпосереднім результатом конференції став запуск першого міжнародного стартап-акселератора з інновацій на Півдні України. Це досить нове поняття для широкого загалу, однак ознайомлення з головною метою процесу акселерації відкриває очі на можливості підприємництва навіть у важких умовах сьогодення. Така програма допомагає запровадити нові стартапи. Головна функція – це фінансування та менторство, отримання доступу до сукупності донорів для реалізації цікавих бізнес-ідей та проєктів. Донорами можуть виступати не тільки відомі компанії, а й міжнародні фонди, університети тощо. Звісно, стартап-акселератор – це звернення до майбутнього бізнесу Одеси та регіону. І це шлях розвитку, який необхідно пройти бізнескоманді та проєкту. Треба навчитися продуктивно застосовувати кошти для реалізації творчого задуму на всіх етапах. Учасники, серед яких багато креативних молодих авторів, повинні подбати про створення такого продукту, який мав би попит на ринку.
Згідно з інформацією U-nation , було відібрано 10 стартапів. А саме: Хлорела, Smart Hotel Assistant, Спілка, AI PSY HELP, Parostok, Your Smart home for everyone, Периметр, Віртуальна лабораторія для вивчення мікроконтролерів, Power Pulse, GidOnu.
Конференція U-nation. 29.08.2024. Фото Фейсбук.
Презентація стартапу Power Pulse. Фото: U-nation. Фейсбук
Висновки
Стан економіки та бізнесу в місті Одеса залишається на межі невизначеності. Така позиція може або занапастити, або відкрити нові можливості для поточних та стратегічних інвестицій. Однак повернення до довоєнного стану в визначенні пріоритетів у бізнес–стратегіях неможливе. Запит на зміни є об’єктивним.
А що обстріли з боку країни-терористки продовжуються, знищуються супермаркети, медичні заклади, навчально-розважальні центри, то наразі найбільших втрат зазнає саме малий бізнес. Складні обставини виживання, об’єктивна економічна та соціальна нестабільність стають наріжними каменями погіршення клімату в економіці регіону. Відтак закриття бізнесу є маркером нових екстраординарних викликів у місті Одеса: нерентабельність та неможливість утримувати його в нових умовах.
Одеський бізнес вкрай потребує грантової допомоги від держави та міжнародних партнерів. Власне, це стосується і відновлення, і закупівлі нового обладнання для підприємств, і компенсації втрат тощо. Держава, органи місцевого самоврядування здійснюють підтримку бізнесу у стратегії цільових програм, залучення іноземної допомоги. Цей напрям можна окреслити як більш традиційний. Досить часто до нього прикута суспільна увага. Але поза нею можуть залишатись інноваційні напрями пошуку шляхів до розвитку підприємництва, особливо серед креативної одеської молоді, яка прагне змін.
Сьогодні є величезна потреба в інвестуванні стартапів, у пошуку нових бізнес-ідей та просуванні інтересів вітчизняного виробника. На часі питання організації конференцій, «круглих столів», діяльності хабів навколо питань розвитку бізнесу в місті. Триває пошук нових шляхів отримання фінансування. Організації, які здійснюють цю вкрай необхідну діяльність, формують новий формат відносин між інвесторами і бізнесменами, не досить звичний для вітчизняних реалій.
У цілому сучасна загальна стратегія з підтримки та розвитку одеського бізнесу повинна бути максимально гнучкою. Традиційна візія держави та великих компаній має поєднуватися з творчими інноваціями від молодих і талановитих авторів бізнес-проєктів. Необхідно створювати механізми для продуктивної акселерації, залучення іноземних інвесторів, які також є зацікавленою стороною. Шлях розвитку у цьому напрямі є непростим, однак може дати хороші результати.
