Третій – мимо: чи відомі фіналісти президентських виборів?

Ще у грудні минулого року Юлія Тимошенко вважалась, якщо не беззаперечним фаворитом Президентських перегонів, то принаймні кандидатом, яка майже на 100% виходила до другого туру голосування. У масштабному  опитуванні групи Рейтинг, яке охопило 40000 респондентів, та відбувалось з 16 листопада по 10 грудня 2018 року вона була одноосібним лідером з відривом від найближчих переслідувачів на 7%.

Та після того, як шоумен Володимир Зеленський офіційно заявив про свої амбіції на найвищу посаду в державі, ситуація кардинально змінилась. Впродовж січня 2019 року Зеленський встиг закріпити за собою статус лідера перегонів, переманивши до себе значну частину молодих виборців та протестного електорату.

За лічені дні до виборів, схоже на те, що у лідерки партії «Батьківщина» суттєво зменшились шанси на вихід до другого туру. Про це свідчать дані, як соціологічних опитувань, так і дії штабу Тимошенко. Однак стверджувати про те, що і її основний суперник – Порошенко, забезпечив собі вихід до другого туру теж не варто. Водночас варто ретельніше дослідити як змінювались шанси Тимошенко на вихід до другого туру.

Ще у опитуванні, проведеному 5–14 березня 2019 року спільно трьома відомими соціологічними компаніями (КМІС, Центр Разумкова, Група «Рейтинг»), результати Юлії Тимошенко були співмірними з рейтингом чинного Президента Петра Порошенка. Серед тих, хто визначився і піде голосувати її показник становив 16,6%, а Порошенка – 16,4%. Їх різниця є в межах похибки і несуттєвою для даного дослідження, тому в цьому контексті можна стверджувати що станом на 14 березня ці кандидати мали приблизно рівні шанси виходу до другого туру.

Але потім ситуація змінилась. Опитування КМІС, яке було проведено з 14 по 22 березня, зафіксувало майже 5% перевагу Порошенка над Тимошенко (див. таблицю).  Схожі тенденції були і в опитуванні Центру Разумкова, проведеного 21–26 березня 2019 року, яке хоч і відрізняється передовсім різницею у рейтингу Зеленського, все ж зафіксувало суттєвий відрив між Порошенком і Тимошенко (див. таблицю)

Спільне опитування Фонду «Демократичні ініціативи» і знову таки КМІС, яке було проведено з 18 по 27 березня, підтвердили ці дані та зафіксувало більш ніж 5% інтервал між кандидатами.

Зведена таблиця (всі дані наведені до тих виборців, які визначились і мають намір голосувати)

Як бачимо, попри певні розбіжності стосовно електорального рейтингу Зеленського (дані опитувань КМІС&ДІФ та ЦР все одно знаходяться в межах похибки), провідні соціологічні компанії України приблизно однаково оцінюють рейтинг Тимошенко. І вони сходять на тому, що за нормальних умов у Юлії Тимошенко суттєво зменшились шанси пройти до другого туру перегонів.

Водночас потрібно згадати про інші дослідження, які говорять про більш суттєві шанси Тимошенко пройти до другого туру. Згідно з опитуванням Соціологічної групи «Рейтинг», проведеного 22-27 березня 2019 року, лідером президентського рейтингу залишається Зеленський, якого підтримують 26,6% тих, хто визначився та має намір голосувати. Другу позицію ділять Порошенко та Тимошенко, яких готові підтримати по 17% виборців.

Також варто згадати опитування проведене спільно Українським інститутом соціальних досліджень імені Олександра Яременка та Центром "Соціальний моніторинг". Серед тих, хто голосуватиме та обрав кандидата, 29,1% підтримуватимуть Володимира Зеленського. За Юлію Тимошенко проголосують 16% громадян, а Петро Порошенко отримує 15,3% підтримки. Однак потрібно зауважити, що і ці результати знаходяться в межах похибки з іншими кампаніями, зокрема з КМІС.

Незважаючи на певні розходження у даних компаній, можна стверджувати, що такі результати навряд чи задовольняють штаб Тимошенко. І, якщо порівнювати дані п’ятьох самостійних досліджень, то у трьох з них до другого туру скоріше потрапляє Порошенко, а ще у двох констатується фактична рівність шансів на прохід далі як у Тимошенко, так і в Порошенка.

***

У штабі Тимошенко вже деякий час тому почали усвідомлювати загрозливу ситуацію, яка склалась навколо шансів кандидатки. Спершу політтехнологи Тимошенко намагались нівелювати невтішні дані соціологічних досліджень, заявляючи про те, що згідно з їхнім опитуванням, яке охопило 2,5 мільйони учасників, Тимошенко є безумовним фаворитом, а всі інші опитування, мовляв, упереджені. Таке 2,5 мільйонне опитування, навіть якщо воно справді проводилось, не може вважатись професійним і репрезентативним, оскільки ключовим фактором фахових опитувань є правильно побудована методологія та вибірка, а не кількість опитаних. Тим більше що проводили опитування активісти партії «Батьківщина».

Паралельно з цим, в хід пішла важка артилерія: Тимошенко заявила, що у разі її перемоги, з державної казни будуть компенсовані заощадження вкладників Ощадбанку СРСР. На цьому вона не зупинилась, та заявила, про те що вже через місяць, як після того, як вона стане Президентом, мінімальна зарплата і пенсія становитиме 4425 гривень. Очевидно, виконання ні того, ні іншого є неможливим без важких наслідків для української економіки, та і неможливо чисто технічно за умови відсутності підтримки таких ініціатив в парламенті.

Такі передвиборчі обіцянки спрямовані на базовий електорат Тимошенко та таким чином її команда намагається хоч якось виправити ситуацію. Такий стан справ побічно свідчить, що ситуацію дійсно розглядають як небезпечну і у самому штабі Тимошенко вагаються стосовно її виходу до другого туру та намагаються будь-якими методами мобілізувати електорат.

***

Резюмуючи, можна стверджувати лише те, що двійка кандидатів, які однозначно пройдуть до другого туру досі невідома. Дещо більше шансів на прохід далі має Володимир Зеленський, але його підсумковий результат дуже залежить від підсумкової явки виборців, передовсім молоді. Якщо велика частина його виборців «не дійде» до виборчих дільниць, то говорити про його перевагу буде помилкою.

Також, хоч фаворитом на вихід у другий тур у парі Порошенко-Тимошенко на цей момент виглядає чинний Президент, однозначно стверджувати про його перевагу над Тимошенко не можна. Результати виборів залежатимуть великою мірою від явки виборців та від того, як кандидати мобілізують свій електорат. Слід особливо звернути увагу на значний відсоток тих виборців, хто має намір взяти участь у виборах, але й досі не визначився з підтримкою певного кандидата – в опитуванні Фонду «Демократичні ініціативи» та Київського міжнародного інституту соціології, яке закінчилося за тиждень  до дня виборів, таких виборців було майже  30%.  І чи визначатимуться вони в тих же пропорціях, що й решта виборців і взагалі яка частка з них прийде на вибори – питання відкрите.  А з огляду на те, як швидко змінюється громадська думка, навіть за останні години можуть трапитись події, які змінять підсумкові результати виборів радикальним чином.

_____________________

Цей матеріал представлено  Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва в рамках проекту «Національний екзит-пол 2019», що здійснюється за фінансової підтримки Програми сприяння громадській активності «Долучайся!», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) та здійснюється Pact в Україні, Представництва Європейського Союзу в Україні, Міжнародного фонду «Відродження», Посольства Канади в Україні.