Цей бриф підготовлено спеціально для "Рубрики"
Міжнародні події
Початок тижня ознаменувався інцидентом на військовому аеродромі Мачулищі в Білорусі, де внаслідок атаки дронами зазнав ушкоджень літак дальнього радіолокаційного виявлення ВКС РФ А-50. Відповідальність на себе взяв білоруський рух опору, окремо відзначивши, що члени групи змогли безпечно покинути територію Білорусі одразу після інциденту.
В самій атаці були задіяні 2 невеликих дрони, начинені вибухівкою, які приземлилися безпосередньо на літак А-50 і пошкодили обладнання, яке російські війська використовували для наведення на цілі крилатих та гіперзвукових ракет під час ракетних ударів по цивільних цілях та критичній інфраструктурі України. Літак також активно використовувався росіянами у війні для збирання інформації про систему протиповітряної оборони України – як про розташування батарей ППО, так і про радарні станції.
Російські та білоруські посадовці офіційно ніяк не коментували інцидент, окрім короткого відеоролика, на якому нібито той самий А-50 в сутінках вирулює на злітно-посадкову смугу аеродрому. Згідно з пізнішими повідомленнями, пошкоджений А-50 вилетів з території Білорусі до РФ, нібито, для оцінки пошкоджень і ремонту.
Безпілотник був націлений не лише на російські військові бази та об’єкти ВПК на території Білорусі – об’єктами удару стала також ціла низка військових та оборонних об’єктів в Туапсе (російська Адигейська обл.), московській та петербурзькій областях. Кілька днів по тому атак зазнали й російські військові об’єкти в окупованому українському Криму.
Хоча жодна із цілей не була знищена, ці нові атаки з використанням дронів стали ще одним кроком до послаблення воєнного потенціалу РФ не лише безпосередньо на полі бою, а й в російському тилу.
Самопроголошений президент Республіки Білорусь Лукашенко здійснив візит до Китайської народної республіки у спробі диверсифікувати свої політичні зв’язки на фоні дедалі сильнішого політичного тиску Кремля на Білорусь щодо більш активної участі останньої у російській війні проти України.
Лукашенко шукає політичної підтримки лідера КНР Сі Дзінпіня – в ідеалі подібної до тієї, яку свого часу отримав лідер Казахстану Токаєв. Під час візиту Лукашенко висловив максимальну підтримку китайському т.зв. «мирному плану»/позиційній заяві стосовно російсько-української війни. Він також був підписаний пакет двосторонніх угод на посилення співпраці між країнами у торгівельній і технологічній/виробничій сферах.
Воєнна/безпекова ситуація
Ситуація в Бахмуті продовжує привертати пильну увагу українських, російських та західних політичних та військових керівників.
Мета України – відтягти та виснажити російських сил, які могли б бути використані для посилення російського наступального потенціалу на інших напрямках. Українське військово-політичне керівництво виходить із чіткої й раціональної військової оцінки ситуації в Бахмуті, на яку не впливають політико-пропагандистські фактори, що є поширеною практикою для Кремля.
Росія прагне захопити Бахмут, щоб подати це власному населенню як «важливу перемогу» і доказ позитивної динаміки на фронті, незважаючи на значні втрати.
Водночас російське командування може використати Бахмут для здійснення несподіваного кроку з передислокації своїх сил у південний – південно-східний сектори, щоб підсилити свій наступальний потенціал на цьому напрямку. В такому разі найманці з групи «Вагнер» Пригожина і він особисто будуть офіційно визнані відповідальними за відступ чи поразку російських сил на Бахмутському напрямку.
Західні союзники попереджають, що ситуація на Бахмутському напрямку може змусити українські сили відступити, якщо росіянам вдасться перерізати стратегічні шляхи постачання. Однак таке рішення не стане перешкодою у запланованих масштабних наступальних операціях, які розпочнуться, щойно Україна отримає західну бронетехніку і завершиться підготовка новостворених механізованих штурмових підрозділів.
Група російських громадян з «Російського добровольчого корпусу» (РДК) здійснила ризиковану операцію в селі Сушани Брянської області РФ. Вони записали публічне звернення до росіян із закликом повстати проти Путіна і після вимушеної перестрілки з російськими військовими відійшли назад на територію України. Інцидент стався лише за кілька днів після того, як Путін виступив перед керівництвом ФСБ РФ з вимогою вжити активніших дій із протидії «терористам».
Лідер РДК підтвердив, що дії групи були скоординовані з українськими розвідувальними органами. Цей факт також свідчить, що Україна активізує використання гібридних інструментів для впливу на ухвалення рішень та громадську думку в Росії. Російська державна пропаганда продемонструвала повну неготовність до ситуації, що склалася, відхилившись від заздалегідь спланованого сценарію, що призвело до ще більшої плутанини. Як результат, ФСБ та Кремль спрямують додаткові ресурси для зниження ризиків внутрішніх зіткнень.
Висновки і рекомендації
1. Інцидент з російським літаком А-50 у білоруських Мачулищах підірвав здатність росіян планувати, координувати і здійснювати ракетні удари по об’єктах цивільної і критичної інфраструктури України і продемонстрував вразливість російських військових об’єктів на території Білорусі. Цей випадок ставить під сумнів здатність режиму Лукашенка контролювати ситуацію в країні та демонструє, що пряма участь Білорусі у війні проти України несе ризики для стабільності режиму.
2. Удари дронами по російських військових базах і об’єктах ВПК доводять, що Україна розвиває власний потенціал, який здатен завдати ударів по віддалених цілях. Київ дотримується домовленостей не завдавати ударів по російській територій західною зброєю, однак демонструє свою рішучість завдати удару у відповідь на ракетні та безпілотні атаки Росії.
3. Візит Лукашенка до КНР, імовірно, став спробою убезпечити Білорусь від безпосереднього втягнення у російську війну проти України. Білорусь також може бути використана Китаєм як посередник у воєнній підтримці РФ, що дасть змогу Пекіну уникнути звинувачень у безпосередній підтримці російської агресії проти України. Такий варіант розвитку подій повинен враховуватися західними союзниками України, щоб зберегти політику санкційних обмежень проти РФ.
4. Оборона Бахумта дає ЗСУ час, щоб підготуватися до масштабного контрнаступу. Однак ухвалюючи рішення про утримання чи відхід від міста, військово-політичне керівництво України має виходити із чіткої та раціональної військової оцінки ситуації в Бахмуті, на яку не впливають політико-пропагандистські фактори, що є поширеною практикою для Кремля. Важливо також пам’ятати про ймовірний тактичний відхід російських сил від Бахмута задля спроби досягти оперативних успіхів на інших напрямках. За будь-якого розвитку подій українські сили потребують більшої кількості артилерійських боєприпасів, які західні союзники зобов’язані поставити для того, щоб не дати російським військам повернути собі ініціативу на полі бою.
5. Успіх операції російського РДК у прикордонному з Україною регіоні РФ яскраво продемонстрував слабкість російського ФСБ та Прикордонних військ, а також розгубленість офіційної російської пропаганди. Імовірно, інші подібні інциденти послаблятимуть контроль Кремля над регіонами РФ і змушуватимуть російський режим витрачати додаткові ресурси, щоб протидіяти внутрішнім загрозам.
_________________________
Цей аналітичний бриф підготовлений у межах проєкту “Russia-Ukraine Conflict: from Full-Scale War to Conflict Resolution and Post-War Reconstruction”, який втілюється спільно з Центром Разумкова за фінансової підтримки програми Посольства Нідерландів МАТРА. Висловлені в ньому думки належать винятково автору(ам) і не повинні розглядатися як такі, що відображають офіційну позицію Посольства.
