Україна на шляху до перемоги. Бриф №4
Міжнародні події
Європейський Союз і НАТО підписали третю Спільну декларацію про співпрацю між ЄС і НАТО, знаменуючи новий етап безпекової/оборонної співпраці між організаціями, які активно надають військову й економічну допомогу Україні. Водночас вони змушені вдосконалювати свої внутрішні процедури, щоб ефективніше реагувати на загрозу, яку агресивна війна РФ становить для європейської й євроатлантичної безпеки, а також напрацьовувати нові механізми співпраці для посилення колективної спроможності.
Після того як минулого тижня став очевидним стратегічний зсув у підходах ключових західних держав до надання Україні військової допомоги, Велика Британія очолила тренд, оголосивши про намір передати Україні 14 основних бойових танків Challenger 2 і 30 самохідних гаубиць AS90.
Воєнна/безпекова обстановка
Російський президент Путін призначив генерала Герасимова наступним командувачем об’єднаного угруповання військ, яке веде агресивну війну проти України, змістивши його попередника генерала Суровікіна на щабель нижче, до рівня заступника командувача. Цей крок вказує на подальші приготування росії до масштабної наступальної операції наприкінці зими – першій половині весни.
Ситуація довкола Соледара свідчить, що сили російського «Вагнера» відчайдушно намагаються встановити хоча б віртуальний контроль над містом, оскільки Пригожин починає втрачати позиції в протистоянні зі своїми опонентами з міністерства оборони і генштабу РФ. Заміна генерал Суровікіна (протеже альянсу Пригожина/Кадирова) генералом Герасимовим чітко підтверджує втрату впливу глави ПВК «Вагнер» на Путіна.
Російські війська продовжують застосовувати тактику терору, вдаючись до масових обстрілів цивільних об’єктів України крилатими і балістичними ракетами. Незважаючи на нестачу крилатих ракет, росія все більше покладається на свої запаси ракет Х-типу, запуск яких здійснюється з бомбардувальників Ту-22, а також на системи С-300/С-400 з ракетами, модифікованими для ураження наземних цілей.
Рекомендації
1. З огляду на поглиблення співпраці між ЄС і НАТО, відображеного у третій Спільній декларації про співпрацю ЄС-НАТО, яка дала старт новому етапу безпекової/оборонної співпраці між організаціями, Україні та західним союзникам слід скористатися моментом і здійснити додаткові практичні кроки у формуванні майбутньої системи міжнародної безпеки, що базуватиметься на тісних спільних євроатлантичних зусиллях із завдання поразки російському агресору.
2. Рішення Лондона про передачу Україні 14 ОБТ Challenger 2 і 30 САУ AS90, а також рішення ще 4 західних країн про готовність надати Україні сучасні танки є вагомим сигналом канцлеру Німеччини О. Шольцу зняти заборону з передачі бронетехніки німецького виробництва українській стороні напередодні чергової зустрічі ініціативи «Рамштайн», запланованої на 20 січня. Цю ситуацію Україна і західні союзники можуть використати, щоб пришвидшити надання іншої необхідної Україні зброї, зокрема літаків F-16.
3. Новопризначений командувач об’єднаного угруповання російських військ, що ведуть агресивну війну проти України, генерал Герасимов є автором сучасної російської гібридної стратегії, тому його призначення є маркером того, що Україні й Заходу варто прискорити темпи підготовки до масштабної контрнаступальної операції, оскільки російські війська, ймовірно, активно використовуватимуть свою перевагу в кількості і широкий гібридний інструментарій у міру готовності до початку наступу на Сході та/або Півдні.
4. Важкі бої довкола та в самому Соледарі частково відображають внутрішню боротьбу між групами впливу в оточенні Путіна, в якій міноборони/генштаб РФ наразі виграють, послабивши позиції альянсу Пригожина/Кадирова, увиразнюючи в такий спосіб лінії розколу внутрішнього оточення Путіна, чим Україна та Захід можуть скористатися, щоб ще більше поглибити вже наявні суперечності в таборі ворога.
5. Терористична ракетна атака російських військ 14 січня стала своєрідною «відплатою» за значні втрати росіян під Бахмутом і Соледаром, а також сигналом, що новопризначений командувач об’єднаного угруповання російських військ генерал Герасимов не має наміру відмовлятися від тактики терору часів свого попередника, демонструючи наміри інтегрувати її в гібридний інструментарій майбутнього масштабного російського наступу.
__________________
Цей аналітичний бриф підготовлений у межах проєкту “Russia-Ukraine Conflict: from Full-Scale War to Conflict Resolution and Post-War Reconstruction”, який втілюється спільно з Центром Разумкова за фінансової підтримки програми Посольства Нідерландів МАТРА. Висловлені в ньому думки належать винятково автору(ам) і не повинні розглядатися як такі, що відображають офіційну позицію Посольства.
