Автори:
Петро Бурковський,
аналітик Фонду "Демократичні ініціативи"
Олексій Живора,
асоційований аналітик Фонду "Демократичні ініціативи"
2020 рік став часом глобальних потрясінь та викликів. Уряди більшості країн світу зіштовхнулися з новою проблемою у вигляді пандемії COVID-19 та відчули вплив пов’язаних з нею обмежень не лише на економіку, але і на власну політичну стабільність.
Залежно від динаміки заражень, готовності медичної інфраструктури, вводяться все нові обмеження індивідуальних свобод, котрі із плином часу все складніше піддаються виправданню.
Україна як і решта світу звикає до життя в нових умовах. У цій ситуації зростає роль і вага експертного знання та здатності створювати сценарії розвитку подій і пропонувати рішення для запобігання криз.
Зважаючи на це, Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва з січня 2020 року розпочав проєкт «Політичний квартал» – щоквартальне дослідження настроїв у експертній спільноті України. Мета дослідження – зібрати думки експертів щодо оцінки рішень органів влади, міркування щодо можливих наслідків дій влади у короткостроковій перспективі та ставлення до різних імовірних сценаріїв розвитку ситуації.
Всього з січня по жовтень 2020 було опитано 264 експерти, в тому числі, 79 із різних регіонів України. У цій статті ми наведемо загальні спостереження про зміну настроїв у експертному середовищі за десять місяців 2020 р. та визначимо чинники, які могли впливати на такі зміни.
Наш аналіз спирається на результати експертних опитувань, які є у відкритому доступі й можуть бути перевірені незалежно:
- Політичний квартал: січень-березень 2020
- Політичний квартал: літо 2020
- Політичний квартал: осінь 2020
- Україна напередодні місцевих виборів: опитування експертів у регіонах
Спочатку ми поглянемо на те, як експерти оцінювали ефективність діяльності Президента України як політичного суб’єкта, в руках якого концентрується вся повнота влади в країні: він був лідером правлячої парламентської партії «Слуга народу» та мав вирішальний вплив на формування Кабінету міністрів і обласних державних адміністрацій.
Далі ми подивимося на те, як експерти оцінювали ймовірні причини та наслідки найважливіших рішень Президента та уряду протягом перших десяти місяців 2020 р.
Зрештою, ми покажемо, наскільки точними були узагальнені прогнози експертної спільноти щодо ймовірних подій у 2020 р, і дамо висновки щодо можливостей та обмежень експертного опитування як методу оцінки та прогнозування суспільно-політичних процесів і рішень органів державної влади в Україні.
Динаміка експертних оцінок ефективності Президента
Малюнок 1. Експертна оцінка діяльності Президента України (І-ІІІ квартали 2020 р.)
Згідно з наведеними даними (див. мал.1), у жодній категорії діяльність Президента не отримала задовільної оцінки експертів. Утім у деяких питаннях оцінки змінювалися протягом року.
З весни дещо покращилося сприйняття зовнішньої політики, що проводиться Президентом і його Офісом.
Таку ситуацію частково можна пояснити відсутністю значних міжнародних подій та скандалів за участі Президента та членів його команди/партії, які мали б серйозні наслідки. Поступове покращення також свідчить про відхід на другий план торішнього скандалу навколо телефонної розмови між президентом США Дональдом Трампом і Президентом України Володимиром Зеленським.
Окремо варто відзначити зміни в експертній оцінці зусиль Президента у стримуванні епідемії COVID-19. Хоча Президент не має конституційних повноважень для безпосереднього керівництва Кабінетом міністрів, він з серпня 2019 р. відіграє ключову роль у доборі, призначенні та звільненні окремих міністрів та всього уряду. Тому він сприймається як глава виконавчої влади і вважається відповідальною особою – лідером, який керує урядом та його політикою, в тому числі під час стримування епідемії COVID-19. Таким його бачать і більшість його прихильників.
Отже, ставлячи запитання експертам про оцінку зусиль Президента щодо стримування епідемії, ми мали на меті отримати експертну оцінку дій Президента як лідера у складній ситуації, що включає і думку про професійний рівень рішень, і про ефективність його комунікації з громадянами як головною цільовою авдиторією.
Навесні 2020 р. діяльність Президента зі стримування епідемії отримала негативну оцінку експертів (2,5 бала або «погано»). Влітку оцінка дещо покращилася (до 2,7 бала), ймовірно, завдяки згортанню «жорсткого» карантину, але так і не наблизилася до позначки «задовільно». Проте восени оцінка знову впала до найнижчого рівня (2,1). Осіннє падіння можна пояснити поступовим, але хаотичним запровадженням і частковим скасуванням додаткових обмежень «адаптивного» карантину (як-от заборона міжміського сполучення, обмеження звичайної діяльності лікарень в окремих регіонах, закриття закладів харчування тощо).
Оцінку експертів із Києва в цілому підтримали регіональні експерти, яких було окремо опитано у жовтні. Цікаво, що в регіонах роль національних інституцій у боротьбі з COVID-19 оцінюється дещо гірше, ніж зусилля місцевої влади – в середньому 2,1 бала проти 2,3 (голова ОДА) та 2,5 (міський голова).[1]
Спостереження та оцінки експертів у цьому питанні збігаються з думкою громадян. Такий висновок підтверджується даними загальнонаціональних опитувань, що проводилися Фондом у серпні та листопаді 2020 р.[2]
Зокрема, частка респондентів, які у відповідь на запитання про найбільш актуальні загрози обрали варіант «зупинка роботи лікарень внаслідок пандемії», значно зросла з 20,3% до 45,7%.[3][4] Зросла також занепокоєність громадян через «недоступність якісного/належного лікування чи медичної допомоги»: з 24,2% у серпні до 43,4% у листопаді.[5]
Проте в питанні комунікаційної політики Президента позиції київських та регіональних експертів розійшлися. Порівняно з іншими органами влади усіх рівнів, на регіональному рівні комунікаційна політика Президента оцінюється найнижче – 2,1 бала.[6] Це може свідчити про певне розчарування його діями, нерозуміння пропонованої політики.
Експертні прогнози щодо ймовірності настання важливих подій
Протягом січня-жовтня експертів просили оцінити ймовірність настання таких кризових подій, як відставка Президента, розпуск Верховної Ради та розгортання масових протестів. Експертна оцінка в цих питаннях є важливою, оскільки в демократичних системах зміна урядів, припинення повноважень вищих виборних органів, масові протести свідчать про суттєве зниження ефективності роботи влади та високий рівень невдоволення владою у суспільстві. Окремо ставилося запитання про відставку впливового міністра внутрішніх справ Арсена Авакова, який єдиний зберігає посаду в уряді з лютого 2014 року.
Малюнок 2.
Варто зазначити, що високі оцінки національних експертів стосовно масових протестів суттєво розходяться з думкою регіональних експертів та даними загальнонаціональних опитувань.
Хоча прогнози щодо протестів у IV кварталі від національних експертів відсутні (таке питання не ставилося), проте серед регіональних експертів імовірність протестної активності передбачали від 8,9% до 25,4% опитаних залежно від конкретної теми[7], а це значно нижче за прогноз від 61% опитаних національних експертів про ймовірність протестів у ІІІ кварталі.
Так само у серпневому загальнонаціональному опитуванні лише 12,3% респондентів допускали протести у своєму місці проживання, а у листопаді частка таких становила 21,1%.[8] Таким відмінностям може бути два пояснення. Або національні експерти переоцінили потенціал протестних настроїв у суспільстві. Або експерти вважають, що громадяни ще не відчули повною мірою впливу негативних чинників, які примусять їх вийти на протест пізніше.
Оскільки це питання лишається відкритим, постає цікаве дослідницьке завдання: варто простежити, як далі змінюватимуться позиції експертів та громадян, збільшуватиметься чи, навпаки, зменшуватиметься розрив між цими позиціями і яка з них виявиться більш точною. Відповідь на це питання можуть дати спостереження протягом І–ІІ кварталів 2021 року. У підсумку це дасть змогу оцінити цінність експертних опитувань як інструменту прогнозування майбутніх важливих суспільно-політичних подій.
Незважаючи на низькі оцінки влади, експерти загалом все ж менше схилялися до думки про можливість відставки Президента України. І попри поширене невдоволення роботою поліцію серед громадян та низькі показники суспільної довіри до міністра Авакова[9], експерти також низько оцінювали можливість його звільнення.
На нашу думку, це вказує на розуміння експертною спільнотою того, що в Україні все ще не працюють механізми політичної відповідальності посадовців за свої помилки та порушення закону, в тому числі Конституції. А влада стає інструментом для уникнення такої відповідальності взагалі, аж до моменту настання масштабної суспільної кризи, як це сталося у 2013–2014 рр.
У такому разі теж постає питання: які чинники та події можуть спонукати експертну спільноту змінювати свої прогнози, якщо якість роботи та результативність влади не сприймаються як чинники, що впливають на її стабільність. Зважаючи на те, що Україна протягом І–ІІ кварталів 2021 зазнає найбільш тяжких наслідків епідемії коронавірусу, вирішення цього питання і перегляд підходів до формулювання запитань експертам матимуть значення для проведення більш точних експертних опитувань і прогнозування подій.
***
Показники експертних опитувань щодо оцінки ймовірності настання певних подій дають можливість у подальшому краще використовувати їх для політичного прогнозування та більш ретельної роботи з вибіркою експертів. Наприклад, відокремлювати більш імовірні події від менш імовірних під час підготовки анкети опитування.
Зокрема, навесні 2020 ми запитували експертів про можливість запровадження надзвичайного стану для стримування епідемії. Тоді з імовірністю такого рішення влади погодилися 51% опитаних експертів. Протягом наступних двох кварталів цього не сталося. Те саме стосується оголошення дефолту – з його імовірністю погоджувалися 42% опитаних експертів, і формування нового антикризового уряду – 35% опитаних експертів. Отже, як бачимо, згода навіть 50–60% експертів з імовірністю настання події не може вважатися надійним показником для прогнозування. І, можливо, це свідчить про необхідність переходу до більш цільового опитування меншого числа експертів, які, втім, безпосередньо і професійно займаються певними вузькими питаннями, що становлять дослідницький чи прогностичний інтерес.
Водночас у літньому ж опитуванні достатньо велика частка експертів (45%) прогнозувала повернення до «жорсткого» карантину до кінця року. Восени ця частка зросла до 50%. Наприкінці листопада – на початку грудня про тимчасове запровадження жорсткого карантину почали вголос розмірковувати всередині уряду.
В даному разі можна висунути таке припущення: на відміну від запровадження надзвичайного стану чи оголошення дефолту, які залежать від згоди великої кількості політичних суб’єктів і стають наслідком цілого ланцюжка колективних рішень, повернення до жорсткого карантину потребує рішення уряду та Президента, які багато в чому орієнтуються на дані про захворюваність та реакцію суспільства. Обидва показники доступні й експертній спільноті, що робить прогноз більш надійним навіть при менших значеннях. Проте й таке припущення потрібно буде перевірити шляхом опитувань у І–ІІ кварталах 2021 року.
Висновки
Проведення і результати експертних опитувань протягом трьох кварталів 2020 року дають змогу зробити такі висновки:
- Експертна думка виявилася надійною основою для оцінки дій влади, зокрема Президента Зеленського. Переважання негативних оцінок та прогнозування низької ефективності дій влади у більшості сфер згодом знайшло підтвердження під час досліджень громадської думки. Довіра та підтримка Президента Зеленського поступу знижувалася протягом перших десяти місяців 2020 року, що значною мірою було наслідком помилкових та неефективних рішень, відсутності результатів із виконання виборчих обіцянок
- Опитування експертної думки щодо ймовірності настання певних подій, в тому числі кризових, виявилося менш надійним засобом підготовки політичних прогнозів. З одного боку, як показують приклади з надзвичайним станом та дефолтом, це свідчить про необхідність більш ретельного та цільового добору експертів – фахівців у вузьких питаннях, які мають кращі знання та перевірені дані. З іншого, опитування широкого кола фахівців більш доцільне у питаннях, які визначаються поведінкою і рішеннями обмеженого кола суб’єктів і є більш відкритими для публічного спостереження та аналізу.
- Експертні опитування національних та регіональних експертів важливо поєднувати і використовувати для перевірки загальних оцінок та прогнозів. У питаннях, де їхні позиції збігаються, з’являється можливість для більш точного та надійного прогнозування імовірності та наслідків подій. Якщо думка національних та регіональних експертів розходиться, в такому разі різні позиції варто протестувати під час загальнонаціонального опитування та наступних у часі раундів експертних опитувань для кращого відбору експертів та точнішого формулювання запитань для анкет.
[1] «Як би Ви оцінили ефективність діяльності наступних суб’єктів у боротьбі з епідемією COVID-19 ВПРОДОВЖ ОСТАННІХ ТРЬОХ МІСЯЦІВ?». Пропоновані до оцінки інституції: Президент України Володимир Зеленський/Міністерство охорони здоров’я/Міністерство внутрішніх справ/Кабінет міністрів України/Верховна Рада України/Голова обласної державної адміністрації у вашій області/Міський голова вашого міста
[2] Опитування були проведені Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Центром політичної соціології протягом 23-31 серпня та 3–16 листопада 2020 р. Загалом було опитано 2002 респондента за вибіркою, що репрезентує доросле населення України (за винятком окупованих територій). Вибірка репрезентативна за такими показниками, як стать, вік, тип поселення та область проживання. Максимальна випадкова похибка вибірки не перевищує 2,2%.
[3] Повне запитання звучало так: «На Вашу думку, які з перерахованих нижче загроз для безпеки країни є найбільш актуальними на даний момент?». Респондентам пропонувалося обрати до 5 варіантів відповіді.
[4] Варіант відповіді опитування, що проводилося в листопаді, дещо відрізнявся від першого: «Колапс медичної системи внаслідок епідемії коронавірусу».
[5] Повне запитання: «Які проблеми є і будуть актуальними для Вашої родини найближчим часом?». Можна було обрати декілька варіантів.
[6] Повне запитання з жовтневого опитування регіональних експертів: «Як би Ви оцінили ефективність комунікаційної політики (пояснення ухвалених рішень) наступних суб’єктів ВПРОДОВЖ ОСТАННІХ ТРЬОХ МІСЯЦІВ?».
[7] Мається на увазі жовтневе опитування регіональних експертів. Повне запитання: «Як би Ви оцінили ймовірність настання масових акцій та мітингів з наступних тем у вашому регіоні ВПРОДОВЖ ЖОВТНЯ-ГРУДНЯ 2020 р?»
[8] Слід зазначити різницю в питаннях, присутніх в загальнонаціональних дослідженнях. Наведено дані на основі запитань «Як Ви думаєте, найближчим часом у вашому місті (селищі, селі) відбудуться масові протести, мітинги?» з серпневого дослідження, і «Як Ви вважаєте, чи можливі найближчим часом у вашому місті (селі) масові виступи протесту у разі погіршення життя чи на захист своїх прав?» у листопаді. В обох випадках можна було надати лише одну відповідь. Крім того, у листопаді, до варіантів (Імовірно, що так/Малоймовірно/Ні, не буде/Важко сказати) було додано ще один варіант відповіді «Так, впевнений, що вони будуть». Таким чином, дані за серпень включають 12,3% респондентів, що відповіли «Імовірно, що так», тоді як в наведених даних за листопад йдеться про 7,3% «Так, впевнений, що вони відбудуться» та 20,8% «Імовірно, що так».
[9] Загальнонаціональне дослідження проведене Фондом «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 3 по 9 липня 2020 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Було опитано 2022 респонденти віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки (без врахування дизайн-ефекту) не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.
