Виконавчий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва
Оригінал статті - на Новом времени
СБУ мимохіть виступила на боці проросійських політиків, які вперто і довго поширюють тези про «зовнішнє управління» Україною з боку МВФ та США
Увечері 8 липня Служба безпеки України поширила через офіційну сторінку у Facebook «офіційне повідомлення» — заклик до «будь-яких експосадовців» «не сіяти панічні настрої серед населення та розхитувати економічну стабільність держави».
Як випливає з контексту «повідомлення», головним адресатом СБУ є екс-очільниця НБУ Валерія Гонтарева. Проте її ім'я не згадується спецслужбою. Навпаки, не зрозуміло, для чого СБУ туманно говорить взагалі про «коментарі колишнього керівництва Національного банку України». Тому що з 6 липня таким, наприклад, можна вважати і Якова Смолія. Однак це не він, оскільки у своєму першому інтерв'ю після відставки він нічого не говорив про «заморожування» допомоги МВФ. Але і не відмовився від слів про «системний тиск» на НБУ з боку довірених людей президента.
На відміну від Смолія, Гонтарева, перебуваючи за межами України, була більш різка й прямолінійна. В інтерв'ю виданню Central Banking вона заявила, що Міжнародний валютний фонд має діяти рішуче, щоб захистити незалежність Національного банку України. Гонтарева попереджає, що негативні зміни можуть статися досить швидко, у найближчі шість місяців.
На її думку, головною загрозою може стати призначення нового голови НБУ, який згорне розпочаті у попередні роки реформи. Зокрема, якщо новий голова НБУ буде лояльним до Ігоря Коломойського, всі позови проти олігарха у зв’язку з сумнівними операціями в Приватбанку буде відкликано, а сам Приватбанк повернуть колишньому власнику.
МВФ підкреслює важливе значення реформ, здійснених у попередні 5 років
Можна по-різному ставитися до Гонтаревої та її умовиводів. Однак коли керівництво СБУ вбачає у її словах спроби «зашкодити національній безпеці» чи «розхитати економічну стабільність держави», воно поводиться гірше, ніж співробітники ДБР, які вилучали клістрони у підрозділів протиповітряної оборони під час бойового чергування. Бо цього разу можна отримати не добову «діру» в протиповітряному захисті держави, а втрату довіри з боку «позичальника останньої надії» на наступні 14 місяців.
Адже перед тим, як давати публічні оцінки словам Гонтаревої, СБУ мали б поцікавитися, якою є офіційна позиція двох головних сторін — Міжнародного валютного фонду та Кабінету міністрів України у зв’язку з новою домовленістю щодо надання кредиту в розмірі 5 млрд дол. США.
По-перше, МВФ підкреслює важливе значення реформ, здійснених у попередні 5 років для стабілізації української економіки та наголошує на необхідності їх продовження.
По-друге, два з чотирьох пріоритетів нової угоди на наступних 14 місяців звучать так: «2) забезпечити тривалу незалежність центрального банку та гнучкий обмінний курс; 3) забезпечити фінансову стабільність та продовжувати повертати кошти виведені з банків».
По-третє, ці пріоритети містилися у запиті українського уряду до МВФ. Як і визнання того, що протидіяти співпраці МВФ та України будуть «сильні приватні інтереси», зацікавлені у згортанні реформ.
У цьому контексті варто нагадати деякі положення закону про основи національної безпеки, який встановлює рамки і засади для роботи СБУ. Зокрема, у переліку загроз національній безпеці є така — переважання в діяльності управлінських структур особистих, корпоративних, регіональних інтересів над загальнонаціональними. А до напрямів державної політики з питань національної безпеки відносяться — забезпечення прозорості в діяльності державних органів, ухвалення управлінських рішень та оздоровлення фінансово-кредитної сфери, а також припинення відпливу капіталів за кордон.
Якби керівництво СБУ спиралося на норми закону, тоді слова Гонтаревої як експерта варто було б розглядати як оцінку ризиків для України, що виникли внаслідок тиску на НБУ і можуть призвести до розриву кредитної угоди, яка, за словами президента, дозволяє подолати виклики, спричинені COVID-19.
Далі, якби СБУ дійсно переймалася б проблемою «шкоди національній безпеці», тоді навряд чи екс-Генпрокурор Руслан Рябошапка міг заявляти, що заблокована керівництвом СБУ експертиза рятує організаторів мільярдної схеми від повідомлення про підозру щодо ПриватБанку.
Зрештою, поширюючи своє «офіційне повідомлення» про НБУ і МВФ, СБУ мимохіть виступила на боці проросійських політиків, які вперто і довго поширюють тези про «зовнішнє управління» Україною з боку МВФ та США.
Якщо все це звести до купи, то виходить, що саме керівництво СБУ своїми діями завдає шкоди національним інтересам України: захищає Національний банк від незалежності та продовження погоджених Урядом реформ; засуджує екс-керівників НБУ, а не розслідує дії екс-акціонерів Приватбанку; поширює в інформаційному просторі тези, що ллють воду на млин кремлівської пропаганди.
На моє глибоке переконання, саме подібні некомпетентні дії руйнують і довіру до України, і підтримку дій президента з боку громадян.
