доктор історичних наук, професор кафедри політології НаУКМА, науковий директор Фонду "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва
Стратегію зовнішньої політики країн Південно-Східної Азії нерідко іменують «бамбуковою дипломатією», вказуючи на її унікальність та особливість.
Суть порівняння полягає в тому, що вона має міцне коріння, тобто «національні інтереси», але гнучке гілля, а саме «міжнародне пристосування», пояснює видання The Diplomat.
Ключові країни цього регіону — це Індонезія, В’єтнам, Малайзія, Таїланд, Сінгапур і Філіппіни. Якщо Індонезія дотримується відносного нейтралітету щодо війни в Україні, проте засуджує вторгнення, то, наприклад, Вʼєтнам утримався від засудження анексії росії та голосував проти виключення її з Ради ООН з прав людини.
Таїланд, зі свого боку, у перших двох резолюціях Генасамблеї ООН щодо вторгнення росії голосував за засудження дій країни терориста.
Проте у голосуваннях щодо призупинення членства рф у Раді ООН з прав людини та засудження анексії Таїлайнд утримався. Мʼянма парадоксально підтримала всі чотири голосування, що засуджували вторгнення, анексію, закликали росію вийти з України та виключали її з Ради, але публічно уряд підтримав дії агресора в Україні.
Враховуючи нейтралітет ключових країн, The Page поговорив з науковим директором Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва, професором політології Києво-Могилянської академії Олексієм Гаранем про те, чи може Україна заручитися підтримкою держав цього регіону на світовій арені.
Зв’язок південно-східних країн з Китаєм і росією
Коли йдеться про регіон Південно-Східної Азії, то, мабуть, є сенс говорити насамперед про АСЕАН, яка і розшифровується як Асоціація Південно-Східних Азійських Націй.
До неї входять десять країн, а ще дві – Східний Тимор і Папуа Нова Гвінея – хочуть отримати статус члена. Серед держав-учасниць цієї організації є дуже багато так званих «Південно-Азійських тигрів». Ключові країни – це, безумовно, Індонезія, В’єтнам, Малайзія, Таїланд, Сінгапур і Філіппіни.
Якщо ми подивимося на цей регіон, то побачимо, що в ньому триває боротьба за вплив. Це зона, яка перебуває під сильним впливом Китаю і має дуже розвинені економічні стосунки з ним, але водночас Китай є загрозою для цих країн.
Що стосується росії, то в цих країнах зберігаються певні антизахідні сентименти. Це пов’язано з тим, що колись ці держави, за винятком Таїланду, який зберігав незалежність, були колоніями Заходу. І, відповідно, там і досі живуть стереотипи про СРСР, який допомагав їм стати незалежними, а росія це використовує.
Вона також використовує традиційні засоби своєї політики: постачає зброю, підтримує диктаторський режим М’янми, що робить і Китай. Саме тому М’янма виступає на підтримку як дій росії, так і дій Китаю.
Однак парадокс у тому, що представники М’янми в ООН залишилися непідконтрольними хунті, їй не вдалося змінити їх. Тож під час голосувань в ООН М’янма голосує із засудженням російської агресії, хоча насправді позиція керівників цієї країни є зовсім іншою.
Формальна підтримка Південно-Східною Азією України в ООН
Що стосується інших країн, то В’єтнам і Лаоська Народно-Демократична Республіка – до речі, одна з небагатьох країн, яка зберегла в назві частку «Народно-Демократична Республіка», а В’єтнам, як відомо, це Соціалістична Республіка В’єтнам – вони утримуються під час голосувань за резолюції щодо України.
Решта держав голосувала на підтримку України по всіх трьох ключових резолюціях: перша – засудження російської агресії в Україні, друга – гуманітарні наслідки цієї агресії, а третя – засудження планів росії анексувати частину української території.
По перших двох резолюціях практично всі країни регіону, за винятком Лаосу і В’єтнаму, проголосували за засудження дій росії. Про М’янму ми вже говорили, там специфічна ситуація. І останню резолюцію більшість країн теж підтримала, за винятком, традиційно, В’єтнаму і Лаосу, а також Таїланду, який утримався.
Ще одна резолюція стосувалася призупинення членства росії в Раді ООН з прав людини, і ця резолюція пройшла, тобто членство росії було призупинено, але в даному випадку більшість країн цього регіону утрималися, хоча деякі й проголосували за. Це Філіппіни, це Східний Тимор і це Папуа Нова Гвінея.
Тому, якщо дивитися на ці результати, то в цілому ми можемо говорити, що політично, дипломатично більшість країн регіону підтримує Україну. Знову ж таки, виняток – це Соціалістична Республіка В’єтнам, ЛНДР (Лаоська Народно-Демократична Республіка) і М’янма.
Можливо, є сенс пояснити, чому від голосування за призупинення діяльності росії в раді ООН з прав людини велика кількість країн АСЕАН утрималась. Це пов’язано з тим, що в цих країнах є порушення прав людини, а деякі з них — узагалі авторитарні, і тому по таких питаннях, як права людини, вони зазвичай утримуються.
Санкції проти росії від Південно-Східної Азії та російська зброя
Якщо говорити про практичні дії, то ці країни не приєднувалися до західних санкцій, хоча й очевидно, що компанії змушені дотримуватися багатьох положень західних санкцій, щоби самим не потрапити під ці санкції. Ці країни продовжують отримувати російську зброю і, знову ж таки, росія використовує продовольство як інструмент для тиску на них.
Тим не менш, загроза китайської експансії і розуміння того, що економічні та фінансові інструменти, насамперед у західних країн – це Японія, США, Європейський Союз – вони, власне, змушують ці країни голосувати в ООН переважно на підтримку України.
До того ж не варто забувати, що, скажімо, та сама Індонезія – найбільша країна цього регіону – вона намагалася грати посередницьку роль, коли йшлося про постачання продовольства на світовий ринок.
Але попри вимоги західних країн, президент Індонезії все-таки запросив путіна взяти участь у засіданні G20, яке відбудеться в індонезійській столиці Джакарті 15-16 листопада 2022 року.
Як Україна могла б покращити відносини з Південно-Східною Азією
Україні треба доносити до Південно-Східної Азії історію кримських татар. Фото: Getty Images
Можливості в української дипломатії є. Я думаю, що, звичайно, наші ресурси набагато менші, ніж російські, але правда на нашому боці. Те, що робить російська воєнщина, призводить до того, що країни цього регіону змушені переважно підтримувати українську позицію.
Постачання зерна Україною: як це зіграло проти росії
Крім того, є інструменти, які можуть сприяти активізації нашої дипломатії в цих країнах. Знову ж таки, розблокування постачань українського зерна – це козир.
Те, що росія буквально нещодавно намагалася блокувати постачання українського зерна, а потім все ж таки була змушена відмовитися від цієї позиції, насправді показало країнам третього світу, в тому числі і Південно-Східній Азії, що росія використовує постачання зерна як свою зброю.
Кримські татари: Україна має розповісти Азії їхню історію
Ми також маємо активно працювати з цими країнами, враховуючи, що частина з них є потужними мусульманськими країнами: Індонезія, наприклад, найбільша мусульманська країна в світі, Малайзія теж. І ці країни є членами Організації ісламського співробітництва. Тож ми повинні розповідати їм про долю кримських татар.
Я був у складі делегації українського громадянського суспільства в Африці, зокрема в Нігерії, де є велика мусульманська громада. Коли вони дізнавалися про трагедію кримських татар, а там мало знають про це, то це доходило до них, вони сприймали це емоційно. Я думаю, що нам треба використовувати це і говорити про це в таких мусульманських країнах, як Індонезія і Малайзія.
До речі, планується поїздка цієї делегації українського громадянського суспільства і в Індонезію. Планується, що я теж візьму участь у ній. Але вона відбудеться вже після засідання великої двадцятки, тож ми там будемо зустрічатися так само, як я в Африці, з представниками різних кіл, в тому числі і з урядовими, і з неурядовими, і з масмедіа, і з аналітичними центрами. І будемо доносити позицію України.
Позаблоковість: чому нейтралітет не рятує від вторгнення агресора
Ще один аргумент для країн Південно-Східної Азії — це те, що вони є позаблоковими.
Звичайно, коли пояснюєш, що Україна в 2014-му році теж була позаблоковою та ще й віддала ядерну зброю, тоді як країна, яка мала бути гарантом, напала на неї, то ці аргументи сприймаються. Тобто ми маємо проводити ці паралелі, що Україна бореться проти імперії, проти держави, яка за своєю суттю прагне насаджувати колоніалізм. Це також сприймається колишніми колоніями.
Цікавою є позиція Камбоджі, тому що при владі там перебуває Гун Сен, голова колишнього прокомуністичного режиму. Цей прокомуністичний режим був встановлений у Камбоджі за допомогою В’єтнаму, але зараз вони від нього дистанціюється та вже не називають себе комуністами.
Вони підтримують Україну під час голосувань в ООН. Окрім цього, Камбоджа зараз направляє місію саперів в Україну, а враховуючи тривалу війну в Камбоджі, де це була величезна проблема, вони мають великий досвід, тож це буде і корисно, і важливо з символічної точки зору.
